ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/20794/23 пров. № А/857/18909/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Сеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.
з участю секретаря судових засідань Доморадової Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року про відмову у відкритті провадження у справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
суддя(і) у І інстанції Клименко О.М.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Львів,
дата складення повного тексту рішення 11 вересня 2023 року,
ВСТАНОВИВ :
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження з 01 березня 2023 року індексації пенсії ОСОБА_1 сумою у розмірі 1500,00 грн при нарахуванні та виплаті пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити, починаючи з 01 березня 2023 року, нарахування ОСОБА_1 пенсії із застосуванням відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” коефіцієнта 1,197 підвищення (індексації) пенсії та забезпечити виплату нарахованої пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року у справі № 380/20794/23 у відкритті провадження за такою позовною заявою відмовлено.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суддя першої інстанції виходив із того, що предмет спору у цій справі фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме судового рішення у справі № 380/9506/23. Незгода позивача з проведеним відповідачем нарахуванням та виплатою, які здійснювались на виконання рішення суду у справі №380/9506/23, є підставою для подання відповідної заяви у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України до суду першої інстанції, що розглядав справу, а не для пред'явлення нового позову.
У апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить зазначену ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що така ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права. Наполягає на тому, що позовні вимоги у справі, що розглядається, відмінні від тих, що були вирішені судом у справі №380/9506/23.
ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційного суду підтримав подану апеляційну скаргу доводами, аналогічними до тих, що зазначені у її тексті. Просив скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у ході апеляційного розгляду підтримала доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечила обґрунтованість апеляційних вимог та просила залишити ухвалу судді першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення суддею першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.
Як слідує з матеріалів справи, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року у справі № 380/9506/23, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо застосування з 01 березня 2023 року до розрахунку і виплати пенсії ОСОБА_1 обмеження максимальним розміром та здійснення виплати пенсії без індексації, передбачуваної постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році”.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити виплату нарахованої ОСОБА_1 пенсії з 01 березня 2023 року з урахуванням індексації, запровадженої постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” (далі - Постанова № 168), без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених сум.
На виконання вказаного судового рішення Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснило перерахунок пенсії позивача з урахуванням індексації, передбаченої Постановою № 168, що підтверджується Перерахунком пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (пенсійна справа № 9118836-МВС).
Не погоджуючись із розміром визначеної відповідачем індексації пенсії (1500,00 грн), вважаючи, що пенсійний орган всупереч рішенню суду у справі № 380/9506/23 не врахував, як це передбачено пунктом першим Постанови № 168, коефіцієнт 1,197 збільшення (індексації) пенсії, позивач звернувся з цим позовом до адміністративного суду.
При наданні правової оцінки правильності вирішення суддею першої інстанції спірного процесуального питання оскаржуваною ухвалою та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Як встановлено судом, відповідачем рішення суду у справі № 380/9506/23 виконувалося добровільно, однак позивач фактично не погодився з відповідачем в частині застосування коефіцієнту збільшення показника середньої плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, та як наслідок звернувся до суду із іншим позовом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справ.
Приписами статей 382 та 383 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано способи судового контролю за виконання судового рішення, яке набрало законної сили та визначено певну послідовність дій задля зобов'язання відповідача належним чином виконати рішення суду.
При цьому апеляційний суд погоджується із суддею першої інстанції у тому, що наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального порядку судового захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання окремого позову з вимогою зобов'язання належного виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Аналогічні висновки також містяться у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15, які в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» слушно враховані суддею першої інстанції при вирішенні питання про можливість відкриття провадження у справі, що розглядається.
Водночас апеляційний суд погоджується із думкою судді першої інстанції про те, що заявлені у позові ОСОБА_1 вимоги обґрунтовані намагання забезпечити належне виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року у справі №380/9506/23, яке має бути виконане безпосередньо і для цього не вимагається ухвалення будь-яких інших додаткових судових рішень, а винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення, прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України.
Відтак, суддя першої інстанції дійшов правомірного висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому у такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним, а спірні правовідносини свідчать про наявність обставин, з якими процесуальний закон пов'язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків судді першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду при ухваленні оскаржуваного судового рішення.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суддя першої інстанції, вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.
Керуючись статтями 241, 242, 243, 308, 310, 312, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року у справі №380/20794/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Р. П. Сеник
Н. М. Судова-Хомюк
Постанова у повному обсязі складена 08 грудня 2023 року.