ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/13072/23 пров. № А/857/15399/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області,
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року (суддя - Кухар Н.А., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення - м.Львів, дата складення повного тексту - не зазначено),
в адміністративній справі №380/13072/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області,
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У червні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому просив: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування для виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні в заниженому розмірі; 2) зобов'язати відповідача нарахувати позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні з врахуванням додаткового виду грошового забезпечення доплати (індексації), яка мала постійний характер, та відповідну премію, виходячи з розрахунку місячного грошового забезпечення, та виплатити одноразову грошову допомогу в належному розмірі без врахування податків і зборів.
Відповідач у суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву, у якому висловив свої заперечення щодо задоволення позовних вимог. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з урахуванням у складі грошового забезпечення для її обрахунку індексації грошового забезпечення. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржуване рішення суду в частині задоволених позовних вимог не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та допущено порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що законодавцем не включено індексацію грошового забезпечення до розрахунку місячного грошового забезпечення, згідно з яким здійснюється нарахування одноразової грошової допомоги. Та оскільки індексація грошового забезпечення не належить до надбавок, доплат, підвищень, тобто не відноситься до додаткових видів грошового забезпечення, така не підлягає врахуванню при нарахуванні одноразової грошової допомоги. Вважає скаржник, що позивачем не доведено протиправність дій відповідача.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить оскаржене рішення суду від 26.07.2023 скасувати в частині задоволених позовних вимог, прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Судом встановлено наступні фактичні обставини справи.
Позивач ОСОБА_1 проходив службу у Головному управлінні Національній поліції у Львівській області до 01.12.2021 року.
Відповідно до витягу з наказу №39 о/с дск від 01.12.2021 року ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції згідно п.2 ч.1 ст.77 Закону України “Про Національну поліцію”. Стаж служби в поліції та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції становить: 25 років 02 місяці 29 днів; у пільговому обчисленні 32 роки 11 місяців 07 днів (а.с. 6).
В грудні 2021 року позивачу було виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 15680,21 грн..
ОСОБА_1 звернувся до відповідача із запитом на інформацію щодо розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби та включення індексації грошового забезпечення до розрахунку.
У відповідь на цей запит Головне управління Національної поліції у Львівській області листом від 18.05.2023 року №С-80/зі/17/02-2023 повідомило, що індексація грошового забезпечення не була включена до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції, оскільки не є складовою грошового забезпечення, а компенсаційною виплатою, що нараховується і виплачується відповідно до постанови №1078 від 17.07.2003 року (а.с. 5).
Вважаючи, що відповідач протиправно здійснив нарахування для виплату одноразової грошової допомоги при звільненні в заниженому розмірі, позивач звернувся з позовом до суду.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог, з врахуванням наступного.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд першої інстанції вірно врахував наступні правові норми.
Відповідно до п.4 ч.10 ст.62 Закону України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.
Згідно із ст.94 Закону №580-VIII, постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260).
Пунктом 3 розділу І Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Питання виплати одноразової грошової допомоги при звільненні із служби врегульовані розділом VI Порядку №260.
Згідно п.2 р.VI Порядку №260, поліцейським, які звільняються із служби за власним бажанням та мають календарну вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Відповідно до абзацу 1 пункту 6 розділу VI Порядку №260, нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.
Одноразова грошова допомога при звільненні виплачується не пізніше двох місяців з дня звільнення із служби, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п'яти робочих днів після їх надходження в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання центрального органу управління поліцією, органів поліції, державних органів, установ та організацій, до яких відряджені (прикомандировані) поліцейські (п.8 р.VI Порядку № 260).
Частиною 5 ст.94 Закону №580-VIII визначено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
За приписами статті 1 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” №1282-XII від 03.07.1991 (далі - Закон №1282-XII), індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Відповідно до ст.2 Закону №1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексація грошових доходів населення згідно з ст.4 Закону №1282-XII проводиться в разі коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року - 101 відсоток).
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно зі статтею 5 Закону №1282-XII, підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
За змістом частини 2 статті 6 Закону №1282-XII, порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-ІІІ (далі Закон №2017-ІІІ) визначено право громадян на соціальні гарантії.
Відповідно до вказаної статті, з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Відповідно до статті 19 Закону №2017-ІІІ, державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, в тому числі для військовослужбовців.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням змін внесених постановою КМ України від 18 жовтня 2017 року №782 (далі - Порядок №1078).
Згідно п.2, п.4 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Відповідно до п.11 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону №2017-ІІІ, Закону №1282-ХІІ, та Порядку №1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі місячного грошового забезпечення, ж розрахункової величини при нарахуванні та виплаті допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомога при звільненні та компенсації за невикористані дні відпустки.
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Оскільки індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, то механізм індексації має універсальний характер.
Суд першої інстанції правильно вказав, питання її врахування до складу грошового забезпечення для обчислення грошової допомоги при звільненні не регулюється положеннями Закону України “Про Національну поліцію”.
Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону України “Про Національну поліцію”, Інструкції №260, якими визначаються види (складові) грошового забезпечення поліцейських, які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова допомога, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону №1282-XII та Порядку №1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня грошового забезпечення внаслідок його знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення поліцейських для розрахунку грошової допомоги при звільненні, що забезпечує дотримання прав осіб, які перебувають на службі в поліції, як складової конституційного права на соціальний захист. В разі неврахування індексації призведе до застосування для визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні знеціненого грошового забезпечення.
Такі висновки суду узгоджуються з правовим висновком Верховного Суду щодо застосування норм права, викладеному у постанові від 21.12.2021 у справі №820/3423/18.
Суд встановив, що позивачу нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 25 повних календарних років служби, у складі якого не враховано індексацію грошового забезпечення, чим порушено право позивача на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні у належному розмірі.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано задоволив позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача у не нарахуванні та невиплаті позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення, та з метою ефективного поновлення порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся до суду, зобов'язав відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні з урахуванням у складі грошового забезпечення для її обрахунку індексації грошового забезпечення.
Відповідно до частин 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналізуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність своїх дій, а тому судом першої інстанції обґрунтовано частково задоволено позовні вимоги у визначений ним спосіб з метою відновлення порушених прав позивача.
У решта частині рішення суду першої інстанції не являється предметом апеляційної перевірки.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано обставини справи, рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому немає підстав для його скасування.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області - залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року в адміністративній справі №380/13072/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді Н. В. Ільчишин
Р. Й. Коваль