ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 620/6351/23 Головуючий у 1-й інстанції: Ткаченко О.Є.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо перегляду ОСОБА_1 тривалості стажу роботи судді при здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 , як судді у відставці, щомісячне довічне грошове утримання з урахуванням 28 років 06 місяців 11 днів стажу роботи на посаді судді;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 19.02.2020 на підставі довідки Чернігівського апеляційного суду від 06.03.2020 №7-09/41 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 66 % від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 у справі № 620/2639/20, яке набрало законної сили 28.09.2020, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, оформлене протоколом від 13.03.2020, про відмову в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно заяви від 06.03.2020; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Чернігівського апеляційного суду від 06.03.2020 № 7-09/41, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
На виконання вказаного рішення, відповідачем здійснено позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
На думку позивача, відповідач неправомірно не зарахував до загального стажу роботи судді, крім роботи на посаді судді, половину строку навчання за денною формою навчання за спеціальністю "правознавство" в Одеському державному університеті ім. І.І.Мечнікова з 01.09.1984 по 01.07.1989 (2 роки 5 міс. ), строкову військову службу в Радянській армії з 30.10.1978 по 10.11.1980 (2 роки 10 днів), а разом 28 років 06 місяців 11 днів, а тому позивач і звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки права позивача були захищені іншим судовим рішенням.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема апелянт зазначає, що відповідач протиправно не зарахував до загального стажу роботи судді половину строку навчання за денною формою навчання за спеціальністю "правознавство" та строкову військову службу в Радянській армії.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначає Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон від 02.06.2016 № 1402-VIII).
Згідно із пунктом 2 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон № 2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Згідно із частиною 1 статті 142 Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (частина 2 статті 142 Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII).
Відповідно до частини 3 статті 142 Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Щодо проведення позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зарахуванням до загального стажу роботи судді, крім роботи на посаді судді, половини строку навчання за денною формою навчання за спеціальністю «правознавство» в Одеському державному університеті ім. І.І. Мечнікова з 01.09.1984 по 01.07.1989 (2 роки 5 міс.), строкову військову службу в Радянській армії з 30.10.1978 по 10.11.1980 (2 роки 10 днів), а разом 28 років 06 місяців 11 днів, суд зазначає наступне.
Як вірно було встановлено судом першої інстанції, дані правовідносини були предметом розгляду Деснянського районного суду м. Чернігова в справі № 750/3497/17, постановою від 19.04.2017 якого, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017, визнано неправомірними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо призначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 88% його суддівської винагороди; зобов'язано Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 17.02.2017 щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90% його суддівської винагороди (а.с. 44-45).
Так, у вказаній постанові Деснянським районним судом м. Чернігова досліджено та надано правову оцінку щодо зарахування до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання половини строку навчання за денною формою у вищих навчальних закладах та календарного періоду проходження строкової військової служби.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що позивач звертався до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом, якому просив:
- визнати протиправними дії (рішення) Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області при проведенні 05.10.2020 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в частині не зарахування до стажу роботи на посаді судді періоду проходження строкової військової служби, половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі, а також зменшення розміру відсотків щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 90% до 58% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області:
а) здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 згідно з рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 у справі № 620/2639/20, зарахувавши до загального стажу роботи судді, крім роботи на посаді судді, також: половину строку навчання за денною формою навчання за спеціальністю "правознавство" в Одеському державному університеті ім. І.І. Мечнікова з 01.09.1984 по 01.07.1989 (2 роки 5 міс. ), строкову військову службу в Радянській армії з 30.10.1978 по 10.11.1980 (2 роки 10 днів), а разом 28 років 06 місяців 11 днів;
б) здійснити перерахунок та виплату з 19.02.2020 призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розрахунку 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно довідки Чернігівського апеляційного суду № 7-09/41 від 06.03.2020, та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.02.2021 у справі №620/23/21 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: - визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в частині перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці зі зменшенням розміру відсотків щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 з 90% до 58% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді; зобов'язано відповідача здійснити з 19.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 , виходячи із 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (а.с. 46-49).
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 у справі № 620/23/21 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області задоволено; рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.02.2021 в частині задоволення позовних вимог скасовано та ухвалено постанову, якою в задоволенні таких позовних вимог відмовлено повністю; в іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.02.2021 залишено без змін (а.с. 50-53).
Ухвалою Верховного суду від 02.12.2021 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 у справі № 620/23/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії (а.с. 55-56).
В силу вимог ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги не можуть бути задоволені в даній справі, оскільки права позивача, за захистом яких він звернувся захищені постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 19.04.2017 в справі № 750/3497/17, в якій досліджено та надано правову оцінку щодо зарахування до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання половини строку навчання за денною формою у вищих навчальних закладах та календарного періоду проходження строкової військової служби.
При цьому, вважаючи протиправними дії та рішення відповідача на виконання судового рішення щодо незарахування до загального стажу роботи судді половини строку навчання за денною формою навчання за спеціальністю "правознавство" та строкової військової служби в Радянській армії позивачу необхідно було звертатись до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України, а не з новим позовом.
Вказане свідчить про безпідставність доводів апелянта в частині невчинення відповідачем вказаних дій щодо зарахування стажу, оскільки суд в межах розгляду даного позову не може надавати їм оцінку.
Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
При цьому, проаналізувавши викладені вище та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову та вважає, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню.
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.