ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року м. Дніпросправа № 280/4620/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2023 року
у справі № 280/4620/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
27 червня 2023 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача згідно листа №4209-6404-6345/С-02/8-0800/23 від 26.04.2023 у зарахуванні для обчислення пенсії за віком у подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періодів роботи позивачки з 01.08.2007 по 31.01.2022 в КНП «Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувальний центр» Запорізької обласної ради;
- зобов'язати відповідача зарахувати для обчислення пенсії за віком у подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи позивачки з 01.08.2007 по 31.01.2022 в КНП «Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувальний центр» Запорізької обласної ради.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2023 року у справі №280/4620/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Судом зазначено, що зарахування стажу в подвійному розмірі, передбачено ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не пов'язано із набранням чинності Закону №1058-IV, а тому не обмежується наявним стажем роботи до 01 січня 2004 року. Відтак, позивачка має право на пільгове обчисленні стажу при призначенні та обрахунку пенсії із зарахуванням спірного періоду з 01.08.2007 по 31.01.2022 трудової діяльності до стажу роботи у подвійному розмірі. Таким чином, оскільки відповідачем не заперечується той факт, що період роботи позивачки з 01.08.2007 по 31.01.2022 набутий у закладах, передбачених ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд вважав, що відповідачем протиправно було відмовлено позивачці у зарахуванні до стажу роботи в подвійному розмірі період роботи з 01.08.2007 по 31.01.2022 у КНП «Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» ЗОР, з підстав набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно листа від 26.04.2023 №6404-6345/С-02/8-0800/23. З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивачки є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Не погодившись з рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2023 року у справі №280/4620/23, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Скаржник вказує, що він не є належним відповідачем, оскільки ним не здійснювався розгляд заяви позивачки та не приймалось рішення про відмову у призначенні пенсії. Зазначає, що позивачці призначена пенсія на виконання рішення суду з 15.02.2022, при цьому період роботи з 01.08.2007 по 31.01.2022 позивачці правомірно зараховано до стажу в одинарному розмірі, оскільки періоди роботи в інфекційному закладі охорони здоров'я до 01.01.2024 зараховуються до страхового стажу в подвійному розмірі, а починаючи з 01.01.2004 у календарному обчислені. Вважає, що лист від 26.04.2023 №6404-6345/С-02/8-0800/23 не може становити предмет спору у цій справі, а зарахування стажу в одинарному розмірі здійснено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Вказує, що оскільки період роботи позивачки в одинарному розмірі зараховано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, то саме останнє має здійснити повторний розгляд заяви позивачки.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 15.02.2022 позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.02.2022 року № 084050010421, яким опрацьовано заяву за принципом екстериторіальності, позивачці відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з недосягненням пенсійного віку 55 років відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.10.2022 у справі № 280/3304/22, яке набрало законної сили 04.11.2022, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії від 23.02.2022 № 084050010421. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня звернення за пенсією 15.02.2022. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити ОСОБА_1 призначену з 15.02.2022 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В подальшому, на звернення позивачки, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області листом від 26.04.2023 №6404-6345/С-02/8-0800/23 повідомило про те, що позивачка отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» починаючи з 15.02.2022. Період роботи з 01.08.2007 по 31.01.2022 зараховано до стажу в одинарному розмірі. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (з 01.01.2004), а за період до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку визначеному законодавством, що було чинним до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004). Ураховуючи викладене, періоди роботи в інфекційному закладі охорони здоров'я до 31.12.2003 зараховуються до страхового стажу в подвійному розмірі, а починаючи з 01.01.2004 у календарному обчисленні.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у незарахуванні для обчислення пенсії за віком у подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періодів роботи позивачки з 01.08.2007 по 31.01.2022 в КНП «Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувальний центр» Запорізької обласної ради, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
01 січня 2004 року набрав чинності Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Крім того, за правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення», в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в т.ч. щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час звернення позивачки за призначенням пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб'єктами під час виконання покладених на них функцій.
Відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Колегією суддів встановлено, що на виконання рішення суду у справі №280/3304/22 позивачці призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 15.02.2022.
Матеріалами справи підтверджено, що трудова книжка позивачки містить наступні записи:
запис №8: 01.08.2007 прийнята на посаду сестра медична-анастезист у відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії (наказ №186/л від 31.07.2007);
запис №9: 17.04.2012 підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 згідно з атестацією робочих місць за умовами праці (наказ №74 від 17.04.2012);
запис №10: 22.08.2013 присвоєно І кваліфікаційну категорію за спеціальністю "Сестринська справа (операційна)" на підставі наказу №192-о від 22.08.2013;
запис №11: 24.09.2014 присвоєно вищу кваліфікаційну категорію за спеціальністю "Сестринська справа (операційна)" на підставі наказу №403-о від 24.09.2014;
запис №12: 18.04.2017 підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 згідно з атестацією робочих місць за умовами праці (наказ №92 від 18.04.2017);
запис №13: 01.03.2020 КУ «Запорізький обласний протитуберкульозний клінічний диспансер» ЗОР припинила діяльність шляхом перетворення у КНП «Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» ЗОР (рішення облради №9 від 27.02.2020);
запис №14: 18.04.2022 не підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 згідно з атестацією робочих місць за умовами праці (наказ №55 від 18.04.2022). Продовжує працювати по теперішній час.
Крім того, зі змісту довідки №06-08-с/45 від 10.02.2022 вбачається, що позивачка працювала у спірному періоді повний робочий день в КНП «Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» ЗОР на посаді, що передбачена Списком №2 розділ ХХІV код КП 3231, виконуючи обслуговування хворих на туберкульоз.
Як правильно звернув увагу суд першої інстанції, відповідачем не заперечується, що протягом спірного періоду позивачка працювала у інфекційному закладі охорони здоров'я.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивачка протягом спірного періоду з 01.08.2007 по 31.01.2022 працювала у інфекційному закладі охорони здоров'я.
За правилами статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи у інфекційному закладі охорони здоров'я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постановах від 04 грудня 2019 року у справі № 689/872/17 та від 20 квітня 2022 року у справі № 214/3705/17.
Ураховуючи встановлені обставини справи, апеляційний суд приходить до висновку про наявність порушення прав позивачки з боку відповідача щодо не зарахування періоду її роботи з 01.08.2007 по 31.01.2022 в інфекційному закладу у подвійному розмірі.
Натомість, доводи скаржника про те, що період роботи з 01.08.2007 по 31.01.2022 позивачці правомірно зараховано до стажу в одинарному розмірі, свого підтвердження не знайшли.
Разом з тим, апеляційний суд відхиляє аргументи скаржника про те, що він не є належним відповідачем, оскільки матеріалами справи не підтверджено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області приймалось рішення стосовно зарахування періоду роботи позивачки з 01.08.2007 по 31.01.2022 у подвійному розмірі.
Також, матеріалами справи не містять доказів, що позивачка перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Натомість, зі змісту матеріалів справи вбачається, що саме Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не здійснило зарахування періоду роботи позивачки з 01.08.2007 по 31.01.2022 в інфекційному закладу у подвійному розмірі.
Підсумовуючи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав визнати протиправною відмову відповідача у зарахуванні для обчислення пенсії за віком у подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоду роботи позивачки з 01.08.2007 по 31.01.2022 у КНП «Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» ЗОР, та зобов'язати відповідача зарахувати для обчислення пенсії за віком у подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи позивачки з 01.08.2007 по 31.01.2022 у КНП «Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» ЗОР. Доводи апеляційної скарги цей висновок не спростовують.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Підсумовуючи, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2023 року у справі № 280/4620/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко