СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2023 року Справа № 480/9938/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - М.М. Шаповала, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/9938/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління державної податкової служби України в Сумській області щодо відмови у поверненні надмірно сплачених грошових зобов'язань у сумі 10412,08 грн або зарахуванні грошових зобов'язань у сумі 10412,08 грн в якості авансового внеску зі сплати єдиного податку у рахунок майбутніх платежів, починаючи з 01 серпня 2023 року та зобов'язати ГУ ДПС в Сумській області зробити перерахунок податкових зобов'язань по сплаті єдиного податку за 2022 рік згідно поданої податкової декларації від 11.01.2023 і внести відповідні зміни до інтегрованої картки платника податків.
Позивач вимоги мотивує тим, що є одночасно найманим робітником та фізичною особою-підприємцем, єдиний податок, група II.
Зазначив, що в 2022 році станом на 01 січня мінімальна заробітна плата складала 6500 грн, тобто позивач повинен був сплатити єдиний податок - 1300 грн на місяць, за рік -15600 грн. Позивачем було сплачено зазначені суми.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" внесені зміни до Кодексу, зокрема, доповнено новим п.9 підрозділ 8 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу.
Так, тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, згідно з абзацом першим п.п.9.1 п.9 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу фізичні особи-підпримєці - платники податку першої та другої груп мають право не сплачувати єдиний податок, право не сплачувати єдиний податок може бути використане платником єдиного податку за весь період або використане частково (за окремі місяці).
При цьому такими особами декларація платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першогоп.п.9.1 п.9 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу єдиний податок не сплачувався (абзац другий п.п.9.1 п.9 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення").
11.01.2023, у терміни, визначені законодавством, позивач подав податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2022 рік та отримав відповідні квитанції № 1 та № 2 про отримання пакету документів Головним управлінням ДПС у Сумській області. В декларації вказав, що має намір сплатити єдиний податок за січень, лютий, березень та квітень 2022 року, за інші місяці 2022 року - не сплачує.
Станом на 01.05.2022 позивач надмірно сплатив єдиний податок в сумі 10412,08 грн.
На звернення позивача щодо повернення коштів отримав лист, в якому було зазначено, що, на думку податкової, позивач не виявив бажання скористатись правом не сплачувати єдиний податок у період з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, а тому кошти не можуть бути повернені платнику податку.
Ухвалою суду від 12.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує, зазначає, що надане ПК України платникам єдиного податку першої та другої груп право не сплачувати єдиний податок у період з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України за власним бажанням може бути використане платниками єдиного податку за весь період або використане частково (за окремі місяці).
Фізичні особи-платники єдиного податку першої та другої груп, які не сплачували єдиний податок під час воєнного стану, відповідно до абзацу першого п.п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. XX "Перехідні положення" ПК України, в податковій декларації платника єдиного податку (у разі виникнення обов'язку щодо подання податкової декларації платника єдиного податку) відображають відсутність щомісячних авансових внесків єдиного податку за відповідний податковий (звітний) період.
Подана платником єдиного податку першої або другої групи податкова декларація платника єдиного податку в індивідуальному порядку (на рівні територіального органу ДПС) може бути підставою для внесення відповідних змін до його інтегрованої картки платника, яка відображає стан, розрахунків з місцевим бюджетом по єдиному податку.
Одночасно повідомляє, що згідно з п. 49.2 ст. 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений ПК України звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Отже, у випадку, коли платник єдиного податку не скористався правом щодо несплати авансових платежів на кожне 20 число місяця, то таким платником в податковій декларації платника єдиного податку за звітний 2022 р. повинна бути відображена сплата щомісячних авансових внесків єдиного податку за відповідний податковий (звітний) період.
Подання платником єдиного податку податкової декларації платника єдиного податку, в якій відображена відсутність сплати щомісячних авансових внесків єдиного податку за відповідний податковий (звітний) період попри фактичну наявність інформації в інтегрованій картці платника про їх сплату у цей період, не може бути підставою для зменшення контролюючим органом нарахувань єдиного податку в інтегрованій картці платника за відповідний період.
Щодо повернення сплаченого єдиного податку за період з 01 квітня по 31 грудня 2022 р. (у межах нарахованого контролюючим органом єдиного податку) у випадку, якщо таким платником у 2023 р. (після фактичної сплати єдиного податку) виявлено бажання скористатися наданим ПК України правом не сплачувати єдиний податок у період з 01 квітня 2022 р. до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, повідомляє, що у межах визначених ПК України понять сплачені платником єдиного податку першої та другої груп авансові внески з єдиного податку у період з 01 квітня 2022 р. по 31 грудня 2022 р. (у межах нарахованого контролюючим органом єдиного податку), якщо таким платником у 2023 р. (після фактичної сплати єдиного податку) виявлено бажання скористатись правом не сплачувати єдиний податок у період з 01 квітня 2022 р. до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, не є надміру або помилково сплаченими сумами єдиного податку, тому не можуть бути повернуті платнику єдиного податку.
Крім того, представник відповідача зазначає, що ФОП ОСОБА_1 здійснює діяльність на другій групі спрощеної системи оподаткування 20 відсотків (фіксовані ставки) від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на 1 січня податкового (звітного) року з 01.02.2019 (у 2022 - 6500*20% = 1300 грн, у 2023 - 6700*20% = 1340 грн ).
Станом на 01.01.2022 у ФОП ОСОБА_1 обліковувалась переплата з єдиного податку у сумі 2,08 грн.
Головне управління ДПС у Сумській області, звертає увагу суду на те, що:
- 11.01.2022 платником самостійно сплачено єдиний податок у сумі 7800 грн (платіжний документ № 137 від 11.01.2022, призначення платежу - єдиний податок за 1 півріччя 2022 року);
- 27.05.2022 платником самостійно сплачено єдиний податок у сумі 3900 грн (платіжний документ № 142 від 27.05.2022, призначення платежу - сплата єдиного податку за 2022 року);
- 10.08.2022 платником самостійно сплачено єдиний податок у сумі 3910 грн (платіжний документ № 147 від 10.08.2022, призначення платежу - оплата єдиного податку ФОП ОСОБА_1 за 2022 р. у повному обсязі грудень включно).
У зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 в травні та в серпні 2022 р. була здійснена сплата єдиного податку у розмірі 7810 грн та з урахуванням вище зазначеного, в інтегрованій картці платника податків по єдиному податку (код платежу 18050400) було здійснено коригування нарахувань за 3 місяці 2022 р.
Таким чином, станом на 01.01.2023 переплата по єдиному податку складає 3912,08 грн.
Згідно з Законом України від 30.06.2023 № 3219-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану", особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, застосовується з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше ніж до 1 серпня 2023 року.
Таким чином, з 1 серпня 2023 року платники єдиного податку І та II групи втрачають право не сплачувати єдиний податок, яке було надано відповідно до п.п. 9.1 п. 9 8 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.
У зв'язку з несплатою єдиного податку за січень-липень 2023 р. в інтегрованій картці платника (далі - ІКП) проведено коригування нарахувань сум єдиного податку за січень-липень 2023 р.
Таким чином, станом 01.08.2023 переплата по єдиному податку складає 3912,08 грн.
20.08.2023 було проведено нарахування єдиного податку за серпень 2023 р. в розмірі 1340 грн, 20.09.2023 - за вересень 2023 р. в розмірі 1340 грн.
Станом на 31.08.2023 по єдиному податку (код платежу 18050400) обліковується переплата в розмір 2572,08 грн (3912,08 - 1340 = 2572,08 грн), яка згідно заяв ФОП ОСОБА_1 враховується як авансовий внесок зі сплати єдиного податку у рахунок майбутніх платежів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснює діяльність на другій групі спрощеної системи оподаткування 20 відсотків (фіксовані ставки) від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на 1 січня податкового (звітного) року з 01.02.2019 (у 2022 - 6500*20% = 1300 грн, у 2023 - 6700*20% = 1340 грн ).
Позивачем в 2022 році було сплачено єдиний податок - 1300 грн на місяць, за рік -15600 грн.
11.01.2023, у терміни, визначені законодавством, позивач подав податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2022 рік та отримав відповідні квитанції № 1 та № 2 про отримання пакету документів Головним управлінням ДПС у Сумській області.
В декларації вказав, що має намір сплатити єдиний податок за січень, лютий, березень та квітень 2022 року, за інші місяці 2022 року - не сплачує.
Станом на 01.05.2022 позивач вважає, що надмірно сплатив за єдиний податок кошти у сумі 10412,08 грн.
На неодноразові звернення позивача щодо повернення коштів відповідачем у поверненні таких коштів було відмовлено та зазначено у листах від 28.02.2023, 05.07.2023, 17.07.2023, 31.08.2023, що позивач не виявив бажання скористатись правом не сплачувати єдиний податок у період з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, а тому кошти не можуть бути повернені платнику податку.
В пункті 9 підрозділу 8 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України (в редакції Закону № 3219-IX від 30.06.2023, що є чинною на день розгляду справи), встановлено, що тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше ніж до 1 серпня 2023 року, положення розділу XIV цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей:
9.1. Фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої та другої групи мають право не сплачувати єдиний податок.
При цьому такими особами декларація платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого цього підпункту єдиний податок не сплачувався.
ОСОБА_1 звернувся до суду 11 вересня 2023 року, тобто після закінчення дії підпункту 9.1 пункту 9 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, що надавав право фізичним особам-підприємцям - платникам єдиного податку цей податок не сплачувати і не заповнювати за цей період податкові декларації.
Судом достовірно встановлено, що позивач є фізичною особою-підриємцем, є платником єдиного податку ІІ групи і самостійно, в добровільному порядку здійснив сплату єдиного податку авансовим внеском за увесь звітний період 2022 року, а 11.01.2023 року подав податкову декларацію за 2022 рік.
Суд вважає, що позивач мав право здійснювати добровільно сплату єдиного податку, правом не сплачувати такий податок з 01 квітня 2022 року, що було передбачено п.п. 9.1 п. 9 розділу ХХ "Перехідних положень" до Податкового кодексу України він не скористався і жодних протиправних дій відповідач в цій ситуації не допустив.
Відповідно до викладеного, суд визнає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал