СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2023 року Справа № 480/10372/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/10372/23 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Шосткинської міської ради Сумської області про визнання дій протиправними,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 просить суд:
- визнати протиправними дії виконавчого комітету Шосткинської міської ради Сумської області щодо порушення строків надання відповіді на її звернення № РО-15459621 від 07.04.20232, а також в наданні конфіденційної інформації відносно неї сторонній особі при розгляді звернення РО-15418909 від 29.03.2023 в порушення Закону України "Про доступ до публічної інформації" та надані неправдивої інформації Сумському обласному контактному центрі про її звернення на "гарячу лінію" щодо гуманітарної допомоги наданої в списках сформованих за № 01-укц/1491-Ко від 25.04.2023;
- стягнути на її користь з виконавчого комітету Шосткинської міської ради Сумської області 10000 грн відшкодування моральних збитків, завданих протиправними діями відповідальних осіб виконавчого комітету Шосткинської міської ради відносно позивачки.
Вимоги мотивує тим, що в м. Шостка на будівлі гуртожитку Відокремленого структурного підрозділу "Шосткинський фаховий коледж імені Івана Кожедуба Сумського державного університету" при демонтажі банера з зображенням Івана Кожедуба комунальні служби м. Шостка залишили інсталяцію (банер) літака з комуністичною символікою "червона зірка", яка як відокремлений об'єкт суперечила Закону України "Про засудження комуністичного та націонал - соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".
За інформацією, наданою коледжем, до 100-річчя з дня народження Івана Кожедуба на будівлі гуртожитку коледжу Шосткинською міською радою було встановлено два банери: із зображенням архівної фотографії І.М. Кожедуба та зображенням літака, це майно (банери) є власністю Шосткинської міської ради.
У 2022 році під час негоди банер із фотографією було пошкоджено і його було демонтовано комунальною службою Шосткинської міської ради, а банер з зображенням літака залишили.
На звернення адміністрації коледжу представники Шосткинської міської ради проінформували, що для демонтажу банера із зображенням літака необхідно здійснити висотні роботи із залученням спеціального транспорту та робітників з відповідною кваліфікації, що це питання буде вирішено найближчим часом.
29.03.2023 позивачка подала електронне звернення № РО-15418909 через Урядовий контактний центр щодо зображення з забороненою символікою, після чого на її особистий номер телефонувати люди, які, на думку позивачки, до зазначеного звернення не мали ніякого відношення.
07.04.2023 позивачка звернулася до відповідача із зверненням № РО-15418909 про розголошення її персональних даних.
Крім того, на звернення № РО-15459621 від 07.04.2023 позивачці надійшов лист від міської ради виконавчого комітету, адресований Сумському обласному центру щодо звернення громадян до Урядової "гарячої лінії" з питань надання гуманітарної допомоги зі списком цих громадян, за підписом заступника міського голови М. Харламової.
В даній інформації вказано звернення № РО-15459621, за яким нібито 07.04.2023 об 11:38 ОСОБА_1 була проінформована в телефонному режимі щодо питань надання гуманітарної допомоги. Однак, позивачка наголошує, що ніколи не зверталася на "гарячу лінію" з питань надання гуманітарної допомоги.
У зв'язку з тим, що на неодноразові звернення позивачки відповідачем так і не надано відповіді на них та з розповсюдженням відомостей, які становлять конфіденційну інформацію, а також персональних даних позивачки, остання звернулася до суду за захистом свої прав.
Ухвалою суду від 26.09.2023 вказану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 06.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач позов не визнав, надіслав пояснення на позов, в якому зазначив, що у позивачки присутні ознаки зловживання процесуальними правами, а звернення позивача до виконавчих органів місцевого самоврядування, а в подальшому до суду було необхідно лише для створення штучного судового спору. Виконання висловленої у початковій пропозиції вимог щодо демонтажу було здійснено із залученням спеціальної техніки та проведення кваліфікованих висотних робіт, попередньо опрацьованими виконавчими органами Шосткинської міської ради - Відділом культури та Управлінням капітального будівництва. Отже є всі ознаки вважати про відсутність наміру вирішити реально існуючий "спір", або забезпечити захист свого порушеного права, шляхом звернення до суду для створення штучного судового спору, або використання судового спору як необхідність збагатитись за рахунок коштів Шосткинської громади.
Так в своєму позові, позивачка вказує, що необхідність звернення її на гарячу лінію Урядового контактного центру у березні 2023 року із пропозицією демонтажу слугували підстави "які породжували суперечності в Шосткинський громаді та спотворювало пам'ять до Героїв другої світової війни та Героїв Україно - російської війни".
Відповідно до журналу звернень Виконавчого комітету Шосткинської міської ради, жодних звернень, скарг або пропозицій щодо демонтажу плакатів, банерів, постаментів або пам'ятників пілоту Кожедубу за час введення в дію Закону України "Про засудження комуністичного та націонал - соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" не надходило.
Згідно до змісту всього позову позивачка, просто посилаючись, як на підставу звернення до виконавчих органів місцевого самоврядування, звертаючись до суду змінила підстави та пріоритети з: "паплюжачи пам'ять героїв" на "зухвале і цинічне порушення прав громадян органом місцевої влади" та "стягнення моральної шкоди за розповсюдження номеру особистого мобільного телефону", оскільки банер вже демонтований. Відомості які вона залишила на урядовому порталі і були за словами позивачки незаконно передані третій особі, яка фактично з'ясовувала питання по суті звернення - демонтажу радянської символіки і являлось виконавцем звернення позивачки до органу місцевого самоврядування.
Також, позивачка не зазначила головну обставину, що в приміщенні технікуму знаходиться музей пам'яті Кожедуба і інсталяцій літака Кожедуба (ТРИ) і вони знаходились біля входу у музей, та на території музею, а сам Закон України "Про засудження комуністичного та націонал - соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" не передбачає знесення і демонтажу музейних експозицій. А звертає увагу лише на те, щоб не було пропаганди і описує, що вона собою являє. Позивачкою не доведено та взагалі не вказано обставин яким чином пропагандує зірка на фюзеляжі літака другої світової війни на якому ас Кожедуб нищив фашистів. Просить прийняти обґрунтоване рішення по справі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 29.03.2023 позивачка подала електронне звернення № РО-15418909 через Урядовий контактний центр щодо зображення з забороненою символікою, після чого на її особистий номер телефонувати люди, які, на думку позивачки, до зазначеного звернення не мали ніякого відношення.
07.04.2023 позивачка звернулася до відповідача із зверненням № РО-15418909 про розголошення її персональних даних.
На адресу позивачки надійшов лист від міської ради виконавчого комітету, адресований Сумському обласному центру від 10.04.2023 № 112, в якому щодо порушеного питання зазначено наступне:
1) Частина будівлі гуртожитку коледжу, про яку ведеться мова у зверненні, знаходиться в оренді Відділу культури і туризму Шосткнської міської ради з метою розміщення музею імені Івана Кожедуба відповідно Договору від 22.06.2010 № 1547;
2) до 100-річчя з дня народження льотчика-аса ОСОБА_2 на будівлі гуртожитку коледжу на стіні біля входу в музей було встановлено інсталяцію, яка складалася з двох банерів (рекламний банер з архівною фотографією Івана Кожедуба та банер з зображенням літака). Під час негоди банер з фотографією І. Кожедуба був пошкоджений. Для подальшого демонтажу банера з зображенням літака необхідно здійснити висотні роботи з залученням спеціального транспорту та робітників з відповідною кваліфікацією. В даний час вирішується питання щодо залучення спеціального транспорту для зняття банера з зображенням літака. Демонтаж відбудеться в запланований час, про що проінформували представники Шосткнської міської ради.
Крім того, листом від 11.04.2023 № 050-Р-УГА/01-18 Департамент освіти і науки СОДА позивачку повідомлено про те, що за інформацією, наданою коледжем, частину будівлі гуртожитку орендує відділ культури і туризму Шосткинської міської ради з метою розмішення музею імені Івана Кожедуба. До 100-річчя з дня народження ОСОБА_3 на будівлі гуртожитку коледжу Шосткинською міською радою було встановлено два банери: із зображенням архівної фотографії І.М. Кожедуба та зображенням літака. Під час негоди банер з фотографією І. Кожедуба був пошкоджений. Для подальшого демонтажу банера з зображенням літака необхідно здійснити висотні роботи з залученням спеціального транспорту та робітників з відповідною кваліфікацією. В даний час вирішується питання щодо залучення спеціального транспорту для зняття банера з зображенням літака. Демонтаж відбудеться в запланований час, про що проінформували представники Шосткнської міської ради.
Крім того, позивачці надійшов лист від 25.04.2023 № 01-укц/1491-Ко, в якому вказано, що на звернення громадян до Урядової "гарячої лінії" з питання надання гуманітарної допомоги повідомляємо, що гуманітарна допомога через звернення на "гарячу лінію" не видається. В умовах воєнного стану гуманітарну допомогу жителі громади отримують через пункти видачі відповідно до місця реєстрації. Інформація про надходження та час видачі гуманітарної допомоги розміщується безпосередньо на пунктах видачі. Серед громадян, яким було роз'яснено дану інформацію в телефонному режимі вказано і позивачку.
26.04.2023 позивачка подала електронне звернення № РО-15536198 та через сайт "ДОСТУП ДО ПРАВДИ" електронний запит до Шосткинської міської ради, що не вирішення питання демонтажу банера з забороненою символікою, в якому просила повідомити наступну інформацію:
- коли саме буде демонтований банер з фотографією І.Кожедуба;
- чому при демонтажі банера з фотографією І. Кожедуба залишили банер з зображенням літака з забороненою символікою;
- чи наявна у комунальній власності Шосткинської громади спецтехніка для висотних робіт;
- якщо визначена дата проведення демонтажу банера з зображенням літака з забороненою символікою, прошу її повідомити.
На звернення № Р0-15536198 та звернення на сайт "ДОСТУП ДО ПРАВДИ" надійшли ідентичні відповіді за підписом заступника міського голови М. Харламової від 03.05.2023 та від 04.05.2023, про те, що 01.05.2023 проведено демонтаж банера з зображенням літака.
При цьому, інші питання у запиті від 26.04.2023 були залишені без відповіді.
У зв'язку з тим, що на неодноразові звернення позивачки відповідачем так і не надано відповіді на них та з розповсюдженням відомостей, які становлять конфіденційну інформацію, а також персональних даних позивачки, остання звернулася до суду за захистом свої прав та стягнення моральної шкоди.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Статтею 6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 34 Конституції України кожному гарантовано право на отримання, зберігання та поширення інформації. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес регулюються Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VI (надалі - Закон України "Про доступ до публічної інформації").
Статтею 1 цього Закону визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про доступ до публічної інформації" метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
Згідно зі ст. 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:
1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;
2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону;
3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Згідно з ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.
Запит на інформацію має містити:
1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Дослідивши запити позивачки, суд оцінює такі як запити на інформацію, відповідно та в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Як видно зі змісту запитів, позивачка просить надати інформацію щодо зображення з забороненою символікою та про розголошення її персональних даних.
Положеннями п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (ч. 2 ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації").
За порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом. Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту (ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації").
Відтак, право позивачки звертатись із інформаційними запитами та отримати інформацію кореспондує обов'язок відповідача, який володіє статусом розпорядника публічної інформації розглянути запит та надати достовірну, точну та повну інформацію у встановлені Законом строки.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Як встановлено з матеріалів справи, відповідачем відповіді на звернення надано не у повному обсязі.
Суд зазначає, що розпорядник інформації повинен забезпечити особі, яка звертається із запитом, доступ саме до тієї інформації чи документів, які він просить надати, а у випадку, якщо він не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції володіти інформацією, щодо якої зроблено запит, - відмовити у її наданні, не виходячи за межі чітко поставленого питання, щодо якого зроблено запит.
Розпорядник публічної інформації може (і має своїм обов'язком) надати тільки ту публічну інформацію, яку він, з огляду на свій правовий статус, створив та яка певним чином задокументована/відображена на матеріальних носіях інформації і якою він володіє.
Положеннями ст. 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації" відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" закріплено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання (п. 2.1 Постанови).
Однак, відповідач не надав суду жодних доказів розгляду звернення позивачки у повному обсязі, на доступ до публічної інформації та не повідомив про причини ненадання відповіді на такі звернення, не надано і до суду, що на думку суду, свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень - відповідача.
Стосовно моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Згідно п.6 ч.1 до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Судом встановлено, що відповідач не є суб'єктом владних повноважень, не виконує публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, не надає адміністративні послуги.
Зокрема частинами 1-3 статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Загальноприйняті підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17. Так, моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій.
Як зазначив Верховний Суд: "Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого".
Розглядаючи справу, суд визначає, чи була завдана особі моральна шкода. Крім того, суд встановлює розмір відшкодування. Власне, завдання потерпілого або його представника полягає в переконанні суду в необхідності та доцільності відшкодування моральної шкоди.
У позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено: в чому полягає ця шкода; якими неправомірними діями (бездіяльністю) її заподіяно; якими доказами вона підтверджується.
Тобто, позивач повинен довести факт завдання йому моральної шкоди, надати належні докази того, що саме дії та бездіяльність відповідача призвела до матеріальних втрат і душевних страждань, що вимагає від позивача додаткових зусиль для організації його життя.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від: характеру правопорушення; глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації; ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування; інших обставин, які мають істотне значення.
Слід зауважити, що для вирішення питання щодо відшкодування шкоди обов'язково необхідно встановити наявність одночасно трьох складових: підтвердження факту заподіяної шкоди правам заявника саме внаслідок протиправного діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Позивачкою не надано жодних доказів заподіяння їй моральних страждань протиправною поведінкою відповідача по справі, зокрема, доказів погіршення здоров'я (медичних довідок, висновків тощо) або настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних страждань, або інших негативних явищ, що настали внаслідок незаконних дій або бездіяльності відповідача, які у розумінні ст. 23 ЦК України є підставою для відшкодування моральної шкоди.
Виходячи із зазначеного, суд приходить до висновку, що позивачкою не обґрунтовано наявності страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнала позивачка, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, причинного зв'язку між шкодою та протиправними діями відповідача, відповідно до яких заподіяно шкоду, яку саме заподіяно шкоду та в чому вона полягає.
Саме по собі твердження позивачки про заподіяння їй шкоди не є підставою для стягнення на її користь моральної шкоди, оскільки позивачкою доводиться, а судом оцінюється наявність та розмір такої шкоди в кожному окремому випадку.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 04.07.2019 у справі № 823/628/17, від 03.09.2020 у справі № 520/3061/19.
Частиною 1статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, оцінивши докази за правилами ст.ст.72-77,90 КАС України, підсумовуючи викладене, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Шосткинської міської ради про визнання дій протиправними задовольнити частково.
Визнати протиправними дії виконавчого комітету Шосткинської міської ради щодо порушення строків надання відповіді на звернення ОСОБА_1 № РО-15459621 від 07.04.20232, а також в наданні конфіденційної інформації відносно неї сторонній особі при розгляді звернення РО-15418909 від 29.03.2023 в порушення Закону України "Про доступ до публічної інформації" та надані неправдивої інформації Сумському обласному контактному центрі про її звернення на "гарячу лінію" щодо гуманітарної допомоги наданої в списках сформованих № 01-укц/1491-Ко від 25.04.2023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Шосткинської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1073,60 гривень.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал