ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 рокусправа № 380/21360/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач) з вимогами:
- визнати протиправними дії Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченої ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2015-2016 роках, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні відпусток та щомісячної додаткової грошової винагороди за період з січня по грудень 2016 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення та компенсації втрати частини доходів на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 у справі № 380/14330/22 без рівноцінної та повної компенсації витрат доходів;
- зобов'язати Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2015-2016 роках, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні відпусток та щомісячної додаткової грошової винагороди за період з січня по грудень 2016 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення та компенсації втрати частини доходів на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 у справі № 380/14330/22.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що наказом начальника Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) від 16.12.2016 № 685-ос позивача звільнено з військової служби у запас згідно підпункту «б» пункту 2 частини 5 статті 26 (за станом здоров'я) Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Зазначає, що на виконання судового рішення від 22.12.2022 у справі № 380/14330/22 позивачу було нараховано кошти у розмірі 85388,33 грн., що підтверджується розрахунково-платіжною відомістю № 1468. Разом з тим, до видачі сума склала 68737,61 грн. у зв'язку з утриманням з нарахованої суми ПДФО у розмірі 15369,90 грн. та військового збору у розмірі 1280,82 грн. Проте позивач вважає, що незаконно при виплаті таких коштів відповідач утримав із нарахованого грошового забезпечення податок та не здійснив йому виплату рівноцінної компенсації такого податку.
Ухвалою від 18.09.2023 суддя відкрила провадження у справі та вирішила проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників сторін.
Відповідач позову не визнав. 10.10.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 76623), в якому зазначив, що до Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу № 44 розрахований на компенсацію грошового забезпечення, право на яке набув позивач у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби. Однак позивач у справі набув право на виплату індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду, а не у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби. Під час виплати позивачу індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду відповідач правомірно не застосував Порядок № 44 та не компенсував податок на доходи фізичних осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.
Суд встановив, що відповідно до витягу з наказу начальника Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України «По особовому складу» від 16.12.2016 № 685-ос виключено зі списку особового складу Західного регіонального управління (І категорії) та всіх видів забезпечення полковника ОСОБА_1 натолія (П-000153), заступника начальника відділу кадрів Західного регіонального управління (І категорії), якого звільнено з військової служби за підпунктом «б» (за станом здоров'я) п. 1 ч. 8 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у запас з 31.12.2016.
У подальшому Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 22.12.2022 у справі № 380/14330/22 визнав протиправними дії Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2015-2016 роках, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні відпусток та щомісячної додаткової грошової винагороди за період з січня по грудень 2016 року без урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення. Зобов'язав Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2015-2016 роках, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні відпусток та щомісячної додаткової грошової винагороди за період з січня по грудень 2016 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення та з урахуванням виплачених сум. Визнав протиправною бездіяльність Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків їх виплати та суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати із лютого 2015 року по день фактичної виплати 09.08.2022. Зобов'язав Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків їх виплати та суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати із лютого 2015 року по день фактичної виплати 09.08.2022.
Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27.02.2023 у справі № 380/14330/22 апеляційну скаргу Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 у справі № 380/14330/22 повернув скаржнику.
На виконання вказаного судового рішення відповідач нарахував та доплатив позивачу належні суми грошового забезпечення у розмірі 85388,33 грн., при цьому утримав із нарахованого грошового забезпечення податок з доходів фізичних осіб та не здійснив йому виплату рівноцінної компенсації такого податку.
Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України листом від 29.08.2023 № 11/7466-23-вих повідомила представника позивача, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.12.2022 у справі № 380/14330/22, Західним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України добровільно та у повному обсязі виконано, що підтверджується платіжною інструкцією № 403 від 17.07.2022 та розрахунково-платіжною відомістю № 1468, де вказані відповідні нарахування та утримання.
Не погоджуючись з таким розрахунком, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише; на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (у редакції постанови КМУ від 21.08.2019 № 779) затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок № 44).
Відповідно до п. 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі Порядок № 44 грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» (п. 3).
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення (п. 5).
Вказані положення кореспондуються з пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України (далі - ПК України), де зазначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Аналіз викладених правових норм свідчить про те, що військовослужбовець, звільнений з військової служби має право на виплату грошової компенсації за утриманий податок з доходів фізичних осіб з грошового забезпечення в період проходження ним військової служби.
Несвоєчасна виплата грошового забезпечення у належному розмірі (не в день звільнення та проведення розрахунку) сталася з вини відповідача, а тому суд вважає, що позивач не може бути позбавлений права на компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб.
Вказана позиція узгоджена з постановою Верховного Суду від 22.06.2018 у справі № 812/1048/17, де також зазначено, що механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, передбачає виплату такої компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб за місцем одержання грошового забезпечення одночасно з виплатою грошового забезпечення.
Підпунктом 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПК України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПК України (пп. 168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України).
Ставка військового збору становить 1,5% від об'єкта оподаткування (пп. 1.3 п.161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України).
Таким чином, податковий агент зобов'язаний утримати військовий збір із сум доходів у вигляді компенсації в тому податковому періоді, в якому відбувається таке нарахування (виплата).
Суд вважає, що здійснюючи розрахунки з позивачем на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 у справі 380/14330/22, відповідач повинен був нарахувати та виплатити грошову компенсацію за суму податку з доходів фізичних осіб, військового збору, що утримуються з грошового забезпечення. Та обставина, що станом на день розрахунку позивач вже не був військовослужбовцем, жодним чином не впливає на його право отримати цю компенсацію, оскільки, відповідач здійснював остаточній розрахунок, який він зі своєї вини своєчасно не зробив. Оскільки позивач мав право на цю компенсацію, він її не втратив і на момент фактичної сплати коштів у липні 2023 року.
Подібні висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 року у справі №812/1048/17 та від 25.06.2020 у справі 825/761/17, від 29.07.2020 у справі №814/142/17.
За таких обставин, суд дійшов висновку щодо протиправності дій відповідача по утриманню податку на доходи фізичних осіб без рівноцінної компенсації втрат доходів при проведенні позивачу доплати грошового забезпечення на виконання рішення суду у справі № 380/14330/22 та наявності підстав для зобов'язання Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити недоотримане грошового забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб та військового збору при проведенні доплати до грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 у справі № 380/14330/22.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII “Перехідні положення” КАС України, суд
ВИРІШИВ:
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) по утриманню податку на доходи фізичних осіб та військового збору без рівноцінної компенсації втрат доходів при проведенні ОСОБА_1 доплати грошового забезпечення на виконання рішення суду у справі № 380/14330/22.
Зобов'язати Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб та військового збору при проведенні доплати до грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 у справі № 380/14330/22.
Судові витрати з сторін не стягувати.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 08.12.2023.
СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна