ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
08 грудня 2023 рокусправа № 380/28889/23
м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Лунь З.І. перевірила матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії.
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885), в якому просить суд:
-визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо нездійснення виплати щомісячної доплати ОСОБА_1 у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713»;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.11.2023 перерахунок і виплату щомісячної доплати ОСОБА_1 в розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713, з урахуванням виплачених сум.
Кодексом адміністративного судочинства України встановлені вимоги щодо форми, змісту позовної заяви, порядку її подання.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 160 КАС України визначено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
За приписами ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Позовна заява подана від імені ОСОБА_1 , однак до суду не надано належним чином завірених доказів адміністративно-процесуальної правоздатності (
копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків) на підтвердження особи позивача.
З огляду на вказане, суддя зазначає, що позивачу необхідно надати документи, що посвідчують особу, а також ті, що підтверджують зареєстроване місце проживання. Ця вимога суду не є формальною, оскільки впливає на строк розгляду справи (повідомлення учасників), а в майбутньому може вплинути на хід виконання судового рішення у справі.З огляду на вказане, суддя зазначає, що позивачу необхідно надати документи, що посвідчують особу, а також ті, що підтверджують зареєстроване місце проживання. Ця вимога суду не може вважатися формальною, оскільки в майбутньому може вплинути на хід виконання судового рішення у справі.
Згідно з п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Порушуючи норми п.2 ч.5 ст.160 КАС України, позивачем у позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету щодо жодного учасника справи.
Зазначені недоліки не є надміру формальними, оскільки їх виправлення в майбутньому може вплинути на ефективність виконання рішення, а також на своєчасність повідомлення сторін про рух справи, так як у зв'язку з недостатнім фінансуванням суду на здійснення витрат на закупівлю поштових марок та оплати послуг відправлення поштової кореспонденції.
Відповідно до п. 7 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначається відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Порушуючи вимоги п.7 ч.5 ст.160 КАС України, позивачем в позовній заяві не вказано, чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.
Частиною 3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (надалі - Закон №3674-VI).
За визначенням, наведеним в ч.1 ст.1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ч.8 ст.160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
За подання цього позову до суду позивач не сплатив судовий збір, до позовної заяви додав посвідчення учасника бойових серія НОМЕР_2 від 01.02.2020.
Пільги щодо сплати судового збору визначено в ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Так, відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Ця норма Закону має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII). Нормами частини 2 ст.22 цього Закону визначено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, наведено у ст.12 Закону №3551-XII.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 зазначила, що «вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст.12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Позивач звернувся до суду як особа, котра отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII. Водночас, оскаржує відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо нездійснення йому перерахунку пенсії та її виплати з 01.04.2019 та просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсію з 01.04.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.07.2023 №11/8133 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, в яку включено як основні так і додаткові щомісячні види грошового забезпечення (оклад, надбавки, премії), із урахуванням виплачених сум.
З огляду на підстави та предмет, позов позивача стосується питання перерахунку та виплати пенсійного забезпечення на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та не стосується пільг, доплат чи інших соціальних гарантій позивача як учасника бойових дій.
Тобто, оскаржені дії відповідача зумовлена статусом позивача як особи, що отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та жодним чином не пов'язані з наявністю/відсутністю в позивача статусу учасника бойових дій.
Таким чином, відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання цього позову на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023рік» від 03.11.2022 №2710-IX встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 становить 2684,00гривні.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 1073,60грн.
Як видно зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.
Відтак, за подання цього позову до суду позивачу належало сплатити судовий збір у сумі 1073,60грн.
Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Належним документом про сплату судового збору в розумінні вищевказаного Закону, є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення (оригінал).
Суддя зазначає, що подання позовної заяви без додержання вимог, передбачених ст.160 КАС України є підставою для залишення її без руху.
Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу необхідно надати певний строк для приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160 КАС України для усунення вказаних недоліків, а саме: надати копію паспорта та копію ідентифікаційного номера на підтвердження особи позивача, а також інформацію про адресу зареєстрованого місця проживання; чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви та перелік таких заходів, якщо вони здійснювалися; зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету всіх учасників справи; надати докази сплати судового збору у відповідності до положень Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
УХВАЛИЛА:
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Позивачу встановити п'ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали, шляхом представлення позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст. 160 КАС України.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Копію ухвали невідкладно направити позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Оскарження ухвали суду окремо від рішення суду не допускається.
Заперечення на ухвалу суду включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лунь З.І.