КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/8467/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Дегтярьової С.В., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський м'ясокомбінат" (25031, м. Кропивницький, вул. Попова, 11, к.1, а/с96, ЄДРПОУ 34374788)
до відповідача: Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (25006, м. Кропивницький, вул. Героїв Маріуполя, 102, ЄДРПОУ:39816845)
про визнання протиправною та скасування постанови,
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 26.09.2023 р. №ПШ 014898 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський м'ясокомбінат" адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 грн. за порушення ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.25-26).
Позов мотивовано тим, що спірною постановою до ТОВ "Соколівський м'ясокомбінат" застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн. на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст.48 цього Закону. Позивач зазначає, що водій має картку водія для цифрового тахографа, однак вранці поспішав на доставку товару і забув її вставити до тахографа. Також вказує, що порядок такого облаштування повіреним тахографом передбачено лише для осіб, які надають послуги з перевезення, а не здійснюють його для власних потреб, як позивач. Позивач вважає, що за наявності вказаних обставин у відповідача були відсутні підстави для прийняття спірної постанови.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву відповідно до якого позовні вимоги не визнаються (а.с.31-33). Представник відповідача зазначає, що під час перевірки виявлено порушення статті 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: вимог пункту 3.3 наказу Міністерства транспорту та зв'язку №385 від 24.06.2010 р. була відсутня особиста картка водія до цифрового тахографа. За вчинення наведеного вище порушення передбачена відповідальність згідно з вимогами абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Відповідач звернув увагу на те, що згідно товарно-транспортної накладної від 22.08.2023 р. №Р25322 автомобільним перевізником зазначено ТОВ "Соколівський м'ясокомбінат", вантажоодержувачем є ТОВ "Омега". Відтак, зважаючи на те, що вантажоодержувачем є особа відмінна від позивача (суб'єкта господарювання), то, на думку відповідача, на момент перевірки мало місце саме надання послуг перевезення вантажу. З цих підстав просив суд відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
22.08.2023 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки МАN реєстраційний номер НОМЕР_1 , який здійснював перевезення вантажів, без оформлення документів передбачених ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
За наслідками перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №004077 від 22.08.2023 року, яким зафіксовано порушення, передбачене абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених статтею 48 цього Закону, а саме - роздруківка даних роботи цифрового тахографа водія за 22.08.2022 р. (а.с.35). Водій ознайомлений зі змістом вказаного акту. В графі "пояснення водія про причини порушень" вказано, що водій від підпису та пояснень відмовився.
Повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, який був призначений на 26.09.2023 року, направлено позивачу у встановленому порядку та отримано ним 15.09.2023, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.42-44).
Начальник відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області, розглянувши 26.09.2023 року справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, виніс постанову №ПШ 014898 від 26.09.2023 року, якою на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" до ТОВ «Соколівський м'ясокомбінат» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн. (а.с.4).
Не погодившись з даною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіряючи правомірність вказаної постанови, суд виходив з того, що відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" (далі Закон №2344-ІІІ).
Відповідно до ч.11 ст.6 Закону №2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі Порядок №1567).
Відповідно до п. 2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Згідно п. 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Статтею 48 Закону №2344-ІІІ встановлені документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Частиною 1 статті 18 Закону №2344-ІІІ передбачено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням
Відповідно до ч.3 ст.18 Закону №2344-ІІІ положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
Пунктом 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340), автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
При цьому, пунктом 1.3 Положення №340, встановлено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).
Відповідно до пунктів 6.1, 6.3 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами; водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку (додаток 3).
Згідно з п. 7.1 Положення №340 перевірка додержання режиму праці та відпочинку водія здійснюється Державною службою України з безпеки на транспорті з дотриманням вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567.
Пунктом 7.2 Положення №340 визначено, що головний орган, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснює перевірку встановленого режиму праці і відпочинку водіїв відповідно до чинного законодавства України.
24.06.2010 Міністерством транспорту та зв'язку України на виконання вимог законодавства про автомобільний транспорт видано Наказ №385 про затвердження Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція №385), яку розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух».
Інструкція №385 визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, поширюється на суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Відповідно до положень Інструкції №385 адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам'яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа «k», характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу «w», ефективного кола шини «l», а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності).
Пунктом 1.4 Інструкції №385 встановлено, що контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
Згідно п. 3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена Європейською угодою щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Відповідно до п. 2.7 Інструкції №385 за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1. ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних. Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.
Згідно ч.8 ст.53 Закону №2344-III водії транспортних засобів (при виконанні міжнародних перевезень), що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Отже, водії, які здійснюють перевезення з використанням вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тон, зобов'язані мати при собі діючий та повірений тахограф. У разі, якщо транспортний засіб не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.
Відповідно до абзацу третього ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, 22.08.2023 року водій ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом позивача марки МАN реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював перевезення вантажу не встановивши у слот цифрового тахографа особисту картку водія, що є недотриманням ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: у водія відсутня роздруківка даних роботи цифрового тахографа, тому відповідач оскаржуваною постановою від 26.09.2023 р. №ПШ 014898 правомірно застосував до позивача адміністративно-господарський штраф в сумі 17000 грн.
Щодо посилань позивача на те, що в силу вимог статті 60 Закону №2344-ІІІ він не може бути притягнутий до адміністративно-господарської відповідальності, оскільки на момент складання акту, на підставі якого винесено оскаржувану постанову, він не був автомобільним перевізником, так як він не надавав послуг з перевезення вантажів, а транспортний засіб використовувався виключно для власних потреб в межах статутної діяльності, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Аналіз зазначеної норми дає підстави вважати, що перевезення будь-якого вантажу, в тому числі й особистого, вантажним автомобілем з повною масою понад 3,5 тон не звільняє водія від необхідності мати роздруківку даних тахографа, особисту картку водія до тахографа під час транспортування товару у разі обладнання автомобіля тахографом.
Як вбачається з наведеного, визначення юридичної чи фізичної особи перевізником не залежить від обраного та зареєстрованого ним КВЕДу. Тобто дія закону поширюється на фізичних чи юридичних осіб - автомобільних перевізників, які в процесі здійснення підприємницької діяльності перевозять вантаж, в тому числі і для власних потреб.
Також суд зазначає, що водій ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з ТОВ "Соколівський м'ясокомбінат", та повинен був мати при собі та пред'явити особисту карту водія або роздруківку до цифрового тахографа.
Оскільки позивач є суб'єктом господарювання, який у процесі здійснення господарської діяльності перевозив вантаж з метою отримання прибутку, тому норми Положення №340 та Інструкції №385 розповсюджуються на спірні правовідносини.
На підставі вищевикладених обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на вимоги ст.139 КАС України, а також з урахуванням ухвалення рішення в інтересах відповідача, сума сплаченого позивачем судового збору відшкодуванню не підлягає. Про наявність інших судових витрат сторонами не повідомлено.
Керуючись ст.ст.9, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА