Справа №521/9042/23
Номер провадження 3/521/7792/23
ПОСТАНОВА
05 червня 2023 року м. Одеса
Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Передерко Д.П., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №2 ХРУП ГУНП в Херсонській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №093318, 18.03.2023 о 16 годині 15 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив сварку зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 , під час якої висловлювався нецензурною лайкою, спричинив тілесні ушкодження.
За даним фактом співробітниками поліції було складено протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, до судового засідання не з'явився.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення містить підпис особи зокрема, в графі з інформацією, що розгляд справи відбудеться у Малиновському районному суді м. Одеси, з чим особу ознайомлено. Таким чином, особі було достовірно відомо, що розгляд справи відбуватиметься у Малиновському районному суді м. Одеси. При цьому ОСОБА_1 клопотання про відкладення судового засідання не подав, причини неявки не повідомив.
Відповідно до практики Європейського суду, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З урахуванням строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, визначених ст. 277 КУпАП та вимог ч. 2 ст. 38 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу без його участі.
Дослідивши надані матеріали справи, суд вважає, що докази є сумнівними і недостатніми для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. При цьому суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Крім того, під час вивчення матеріалів адміністративної справи суддею встановлено, що в них містяться лише протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №093318 від 22.03.2023, рапорт співробітника поліції від 17.03.2023 та копія пояснень ОСОБА_2 від 17.03.2023, які належним чином не завірені.
Таким чином, доказів, які би могли свідчити про наявність в діях особи ознак правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, матеріали справи не містять. Основним доказом на обґрунтування вини ОСОБА_1 надано лише протокол про адміністративне правопорушення, рапорт співробітника поліції та копію пояснень потерпілої, однак вказані документи не є достатнім та переконливим доказом вини особи без інших доказів, а такі в матеріалах справи відсутні.
Згідно правової позиції, висловленої у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 року по справі №489/4827/16а, свідчення службової особи не можуть вважатись об'єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб'єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю.
Будь-яких інших, належних та переконливих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП суду не надано.
Вищевикладене свідчить про не дотримання відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, оцінивши у сукупності надані до суду докази вини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, суд вважає вину останнього недоведеною. При цьому суд виходить з того, що матеріали справи не містять будь-яких фактичних даних, які б підтверджували факт вчинення особою адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, яка є нормою прямої дії, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
На підставі вищевикладеного, згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 251, 256, 278-280 КУпАП, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в десятиденний строк з моменту її проголошення.
Суддя: Д.П. Передерко