Справа № 758/11947/21
Провадження № 2/761/590/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
23 листопада 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючий суддя Юзькова О.Л.
при секретарі Марінченко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
ВСТАНОВИВ:
Представник ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з даним позовом, мотивуючи заявлені вимоги наступним. 14.04.2021 ОСОБА_2 під розписку отримав від позивача грошові кошти у сумі 4 500 доларів США, та взяв на себе зобов'язання повернути позику в строк до 01 червня 2021 року. Станом на 25 серпня 2021 року ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання не виконав, не повернув позивачу грошові кошти. За таких обставин представник позивача просить суд стягнути з Бвідповідача на користь ОСОБА_1 борг у розмірі 4 500 доларів США, 3% річних в розмірі 29, 22 доларів СШАв еквіваленті в національній валюті на день виконання рішення суду та судові витрати.
На виконання вимог ст.31 ЦПК України, суддею Подільського районного суду м. Києва, 09 листопада 2023 року постановлено ухвалу про передачу справи для розгляду за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.
Провадження у справі відкрито 19 липня 2022 року, відповідно до положень ст. ст. 19, 274 ЦПК України, вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач та його представник, в судове засіданні не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Представник ОСОБА_1 просить суд розглянути справу за відсутності сторони позивача та задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі. Заперечень від нього щодо заочного розгляду справи не надходило.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив. Заяв та клопотань на адресу суду не надходило, відзив на позов подано не було.
За таких обставин, зважаючи на положення ст. ст. 223,280 ЦПК України, за відсутності заперечень сторони позивача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних доказів, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши наявні в справі докази, та надавши їм відповідну оцінку суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню , виходячи з наступного.
Встановлено, що 14.04.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики за умовами якого відповідач отримав від позивача грошові кошти у розмірі 4 500,00 доларів США, та взяв на себе зобов'язання повернути позику в строк до 01 червня 2021 року (копія наявна в матеріалах справи).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 2 ст. 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Так, як свідчать матеріали справи, на підтвердження укладення договору позики ОСОБА_2 14.04.2021 р. надав позивачу відповідну розписку про отримання грошових коштів, у сумі передбаченій угодою.
Представник позивача зазначає, що умови договору ОСОБА_2 не виконані, грошові кошти у строк обумовлений сторонами не повернуто.
Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За положеннями ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Разом з тим, під час розгляду справи не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що відповідачем було повернуто ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі , обумовленому договором позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Як зазначив Верховний Суд у справі № 301/2052/18 (постанова від 16 листопада 2022 р.) , якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, то сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч. 2 ст. 533 ЦК).
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що відповідач у визначені договором позики строки не повернув в повному обсязі суму позики, вимоги позивача щодо повернення суми позики є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення суми основного боргу у сумі 4 500,00 доларів США.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з розрахунку позивача, який було перевірено під час розгляду справи, 3 % річних за період прострочення грошового зобов'язання з 01.06.2021 по 19.08.202 становить 29,22 доларів США.
Зважаючи на те, що судом встановлено, що грошове зобов'язання відповідачем не виконано, наявні підстави і для стягнення з ОСОБА_2 і штрафних санкцій, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України у розмірі зазначеному в позові.
Разом з тим, представник позивача просить суд стягнути суму боргу на 3% річних у розмірі 4500,00 доларів США та 29,22 доларів США відовідно в еквіваленті в національній валюті на день виконання рішення.
Слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.10.2019 (справа №723/304/16-ц) визначилась, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність до розуміння суті обов'язку боржника, який може бути виконаний примусово. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.
Крім того, як вбачається з вищенаведеної постанови, суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті. При цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про можливість стягнення суми заборгованості і валюті зобов'язання.
Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 10, 13, 81, 141, 258, 263, 265, 273, 280-283, 354 ЦПК України, ст. ст. 192, 524, 526, 533, 625, 1046-1050 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) заборгованість у розмірі 4 500 доларів США, 3% річних в розмірі 29,22 доларів США.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1 207 грн. 04 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст.ст. 353-357 ЦПК України до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України , у цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст рішення складено 23 листопада 2023 року
Суддя