ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 600/1528/22-а
адміністративне провадження № К/990/32964/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Гімона М.М., Васильєвої І.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 600/1528/22-а
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2022 року (суддя Бондарюк О.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року (головуючий суддя Боровицький О.А., судді: Курко О.П., Шидловський В.Б.),
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2022 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (далі також - відповідач, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.10.2021:
- № 76426070908, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в розмірі 11127079,80 грн;
- № 76428070908, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір в розмірі 426605,54 грн;
- № 76408070908, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) за платежем податок з доходів фізичних осіб в розмірі 340,00 грн;
- № 76422070908, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 12101665,00 грн;
- № 76409070908, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем єдиний податок з фізичний осіб в розмірі 2254963,13 грн;
- № 76404070908, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) за порушення норм регулювання обігу готівки у сумі 1,00 грн;
- рішення № 76406070908, яким застосовано штрафні санкції за несвоєчасне не нарахування єдиного внеску в розмірі 37227,26 грн;
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) № ф-76407 на суму 165849, 29 грн.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено.
В ході розгляду справи судами встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця №493404, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 20.08.1999, основним видом діяльності якого є оптова торгівля іншими товарами господарського призначення. В період, що перевірявся (01.06.2013 по 30.06.2016), ФОП ОСОБА_1 перебував на спрощеній системі оподаткування, був платником єдиного податку (ІІ група) з 2012 року та не зареєстрований платником податку на додану вартість.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22.03.2017 в рамках кримінального провадження №32014260000000072 від 21.10.2014 призначено позапланову документальну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.06.2013 по 30.06.2016 року, яку доручено провести ГУ ДФС у м.Києві.
На виконання вищевказаної ухвали 07.04.2017 контролюючим органом прийнято наказ №2562 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.06.2013 по 30.06.2016. Правовою підставою проведення позапланової перевірки зазначено підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК.
Копія цього наказу та письмове повідомлення від 07.04.2017 №2543/х/26-15-13-06-24 про дату початку та місце проведення перевірки контролюючий орган направив позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За результатами перевірки, проведеної на підставі наказу від 07.04.2017 №2562, ГУ ДФС складено акт від 03.05.2017 №81/26-15-13-06-18-2754813914 (далі - акт перевірки).
Під час проведення вказаного контрольного заходу посадовими особами ГУ ДФС використані такі документи: особова справа приватного підприємця ОСОБА_1 ; його податкові декларації та звіти; ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22.03.2017; матеріали кримінального провадження №32014260000000072 у 36-ти томах, надані СУФР ГУ ДФС у Чернівецькій області (в тому числі, матеріали комп'ютерних, хімічних, товарознавчих експертиз, матеріали тимчасового доступу до документів, які становлять банківську таємницю; реєстраційні та звітні документи контрагентів позивача, протоколи обшуків, протоколи допитів свідків).
У акті зафіксовано встановлені перевіркою порушення ФОП ОСОБА_1 правил податкового обліку, а саме підпункту 49.18.3 пункту 49.18 статті 49, статей 163, 164, пункту 167.1 статті 167, пункту 176.1 статті 176, підпункту 177.1.1 пункту 177.1 статті 177, статті 179, пунктів 183.1, 183.4 статті 183, пункту 187.1 статті 187, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298, пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК, пункту 4 частини першої статті 1, частини третьої статті 7, пункту 1 частини другої статті 6, пункту 4 статті 1, частини одинадцятої статті 8, пункту 2 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI, пункту 1 статті 3 Закону України ''Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг'' від 06.07.1995 №265/95-ВР.
Висновок контролюючого органу про порушення ФОП ОСОБА_1 порядку ведення податкового обліку обґрунтований посиланням на те, що він, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності платників ІІ групи, у 2013 році перевищив встановлений пунктом 291.4 статті 291 ПК допустимий для вказаних платників єдиного податку обсяг доходу в 1000000 грн, отримавши дохід в сумі 13026470,00 грн. На підставі матеріалів кримінального провадження №32014260000000072, в тому числі, протоколів допитів свідків, роздруківок реєстру документів, в яких зазначені прибуткові касові ордери щодо отриманих грошових коштів (комп'ютерна програма ''ІС Предприятие''), контролюючим органом встановлено, що в 2013 рік позивач отримав дохід від реалізації сантехнічних виробів торгової марки ''AQUA-WORLD'' в розмірі 13026470,00 грн, проте задекларував тільки 875968,00 грн.
Наслідком порушення позивачем умов перебування на спрощеній системі оподаткування у ІІ групі платників єдиного податку є застосування відповідно до пункту 293.4 статті 293 ПК ставки єдиного податку 15 відсотків до доходу, розмір якого перевищує допустимий для ІІ групи дохід (12026470,00 грн х 15% = 1803970,50 грн) та перехід відповідно до підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 293 ПК на загальну систему оподаткування, обліку та звітності з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому мало місце відповідне перевищення, а саме: з 01.01.2014.
У акті перевірки також зафіксовано, що ФОП ОСОБА_1 не подав податкові декларації про майновий стан і доходи за 2014, 2015 роки та занизив дохід, отриманий з 01.01.2014 по 31.12.2015, на загальну суму 48407800,72 грн, в тому числі за 2014 рік - 25655505,72 грн, за 2015 рік - 22752295,00 грн, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 8901663,84 грн, в тому числі за 2014 рік - 4358512,80 грн, за 2015 рік - 4543151,04 грн.
Ці порушення відповідач пов'язує з тим, що ФОП ОСОБА_1 не задекларував доходи:
а) в сумі 7168875,80 грн, отримані з 01.01.2014 по 16.06.2014 від реалізації товарно-матеріальних цінностей, що встановлено на підставі матеріалів кримінального провадження №32014260000000072 (комп'ютерної програми '' 1С Предприятие'', яка містить базу даних щодо покупців, реєстр видаткових накладних, рахунків-фактур та прибуткових касових ордерів у розрізі кожного покупця; протоколів допитів свідків).
б) в сумі 20000000,00 грн, що складає вартість товару, переданого ФОП ОСОБА_1 представнику компанії-нерезидента ''Сан-Тех-Трейдінг-Груп-Лімітед'' згідно з актом приймання-передачі майна від 28.04.2016 №1 на виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 29.10.2015 у справі №926/1413/15, яким задоволено позов компанії ''Сан-Тех-Трейдінг-Груп-Лімітед'' про звернення стягнення за основним зобов'язанням (договором позики) в розмірі 20000000,00 грн на предмети застави згідно з договором про заставу товарів в обігу №02/1912 від 19.12.2014 (санітарно-технічні вироби, що знаходяться на складах за адресою: м. Чернівці, вулиця Коломийська, 1).
в) в сумі 19296869,00 грн, що відповідає сумі зарахованих грошових коштів на картковий рахунок Підприємця з березня 2014 року по березень 2015 року за реалізацію сантехнічних виробів торгової марки ''AQUA-WORLD'' (банківська виписка ПАТ ''ОТП Банк'').
У акті перевірки також зроблено висновок, що позивач повинен був сплатити військовий збір та єдиний соціальний внесок із зазначених сум доходів, оподатковувати ПДВ операції з постачання товарів вартістю 7168875,80 грн (податкові звітні періоди з 01.01.2014 по 16.06.2014), операцію з передачі товарів вартістю 20000000,00 грн (жовтень 2015 року); операції з постачання товарів вартістю 19296869,00 грн (податкові звітні періоди з 01.03.2014 по 01.03.2015), операції з постачання товарів вартістю 388181,40 грн (база оподаткування визначена на підставі декларацій платника єдиного податку ІІ групи за 2014 та 2015 роки).
Порушення вимог пункту 1 частини першої статті 3 Закону України ''Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг'' від 06.07.1995 №265/95-ВР, як зазначено в акті перевірки, полягало у проведенні розрахункових операцій на загальну суму 19320528,00 грн без використання реєстратора розрахункових операцій.
На підставі зазначеного актa перевірки контролюючим органом 19.06.2017 було прийняло податкові повідомлення-рішення: №113513017 - про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340,00 грн, №11361311 - про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 11127079,80 грн, в тому числі, штрафні (фінансові) санкції - 2225415,96 грн, №11381311 - про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем ''військовий збір'' на 426605,54 грн, в тому числі, штрафні (фінансові) санкції - 85321,11 грн, №11391311 - про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 12101665,00 грн, в тому числі, штрафні (фінансові) санкції - 2420333,00 грн, №11431311 - про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн, №11461311 - про збільшення грошового зобов'язання за платежем ''єдиний податок'' на 2254963,13 грн, в тому числі, штрафні (фінансові) санкції - 450992,63 грн; вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) від 19.06.2017 №Ф-11421311 у розмірі 165849,29 грн; рішення ГУ ДФС від 19.06.2017 №11441311 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого внеску у розмірі 20642,34 грн.
Разом з тим, ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 05.04.2019 було скасовано ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду в м. Чернівці від 22.03.2017 про призначення позапланової документальної перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.06.2013 по 30.06.2016.
Не погодившись з рішеннями контролюючого органу, прийнятими 19.06.2017 на підставі акта перевірки від 03.05.2017 №81/26-15-13-06-18-2754813914, позивач подав позов до суду про визнання їх протиправними та скасування.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.05.2019 в справі № 824/924/17-а, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2019, адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Київ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, рішення про застосування штрафних санкцій, вимоги про сплату боргу задоволено повністю.
Постановою Верховного Суду від 15.03.2021 в справі № 824/924/17-а касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задоволено частково. Змінено мотивувальну частину рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.05.2019 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2019, виклавши їх в редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.05.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2019 залишено без змін.
Верховний Суд виходив з того, що на дату прийняття ГУ ДФС оскаржуваних позивачем актів індивідуальної дії, обвинувального вироку (ухвали про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрав законної сили у кримінальному провадженні №32014260000000072 постановлено не було, що свідчить про передчасність прийняття таких актів в силу приписів пункту 36 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення " ПК.
Також Верховний Суд висновував, що відсутність у відповідача повноважень щодо прийняття оскаржених позивачем актів індивідуальної дії станом на 19.06.2017 є підставою для скасування цих актів та виключає необхідність перевірки інших підстав, з яких був задоволений позов, в тому числі, щодо правомірності наслідків перевірки у зв'язку з подальшим скасуванням ухвали, на підставі якої було призначено перевірку.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 26.04.2021 задоволено клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 212 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 закрито.
В подальшому, у зв'язку з постановленням вищевказаної ухвали, Головним управління ДПС м. Києві складено податкові повідомлення рішення від 20.10.2021: № 76426070908, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в розмірі 11127079,80 грн; № 76428070908, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір в розмірі 426605,54 грн; № 76408070908, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) за платежем податок з доходів фізичних осіб в розмірі 340,00 грн; № 76422070908, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем за платежем податок на додану вартість в розмірі 12101665,00 грн; № 76409070908, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем єдиний податок з фізичний осіб в розмірі 2254963,13 грн; № 76404070908, згідно якого застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) за порушення норм регулювання обігу готівки у сумі 1,00 грн; рішення № 76406070908 від 20.10.2021, яким застосовано штрафні санкції за несвоєчасне нарахування єдиного внеску в розмірі 37227,26 грн; вимогу про сплату боргу (недоїмки) № ф-76407 від 20.10.2021 на суму 165849, 29 грн.
Вважаючи вищевказані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги у цій справі, суд першої інстанції, позиції якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, що оскільки ухвала слідчого судді про призначення перевірки позивача скасована як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права та поза межами повноважень суду, то у такому разі відсутні підстави для проведення перевірки, призначеної наказом ГУ ДФС від 07.04.2017 №2562. Врахувавши вищезазначену обставину, суди виснували, що податкова перевірка позивача, за результатами якої прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, рішення та вимогу не може створювати жодних правових наслідків. Відповідно, такі рішення та вимога є протиправними та підлягають скасуванню. Суди першої та апеляційної інстанцій також зазначили, що проведення перевірки контролюючим органом в межах кримінальної справи на виконання ухвали слідчого судді у будь-якому випадку є самостійною підставою її проведення, а результати перевірки є доказом в кримінальному провадженні. У свою чергу, скасування ухвали про призначення перевірки як єдиної підстави для прийняття наказу про проведення перевірки, має наслідком скасування такого наказу та усіх індивідуальних адміністративних актів, прийнятих контролюючим органом на виконання ухвали слідчого судді. Ухвалення судового рішення у спосіб, не передбачений законом, унеможливлює виникнення у контролюючого органу права на проведення перевірки за таким судовим рішенням; й навпаки, проведення перевірки на підставі наказу, який був прийнятий на виконання незаконної ухвали слідчого судді, свідчить про відсутність легітимної мети таких дій, навіть якщо така нелегітимність й виникла пізніше у часі.
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач та подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що на момент проведення перевірки позивача ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22.03.2017, на підставі якої була призначена перевірки, була чинною. Норма підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК є імперативною щодо обов'язку контролюючого органу призначити позапланову перевірку у випадку отримання ухвали слідчого судді в рамках кримінального провадження. Що ж до підстав визначення позивачу сум грошових зобов'язань, боргу (недоїмки) з єдиного внеску та застосування штрафних (фінансових) санкцій, то, як стверджує відповідач у касаційній скарзі, такі були встановлені внаслідок дослідження не тільки доказів, отриманих у кримінальному провадженні, а й документів бухгалтерського та податкового обліку, що були вилученні у позивача слідчим та надані посадовим особам контролюючого органу для вивчення під час проведення перевірки.
За змістом касаційної скарги підставою касаційного оскарження вказано пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Верховний Суд ухвалою від 14.12.2022 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з метою перевірки доводів щодо неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у випадку, передбаченому пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Позивач правом подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає перегляду останньої.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 08 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Відповідно до положень підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК документальна позапланова перевірка здійснюється за такої підстави, як отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесеного відповідно до закону.
Пунктами 78.4, 78.5 статті 78 ПК встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
ГУ ДПС у касаційній скарзі, як на приклад іншого правозастосування, ніж в ухвалених у справі судових рішеннях, посилається на постанову Верховного Суду від 15.01.2021 у справі №826/15862/18, у якій зроблено висновок, що задоволення позову виключно з мотивів скасування ухвали слідчого судді про призначення перевірки, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованим, так як скасування ухвали про призначення перевірки, вже після її проведення, не може бути підставою для скасування донарахованих за наслідками перевірки податкових зобов'язань платника податків.
Разом з тим, у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21.02.2020 (справа №826/17123/18) зроблено висновок, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
У постанові від 22.09.2020 (справа №520/8836/18) Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, окрім наведених вище висновків, зазначив, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність такого рішення. З урахуванням цього Верховий Суд зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог ПК, як підстави для донарахування суми грошового зобов'язання.
Як встановлено судами попередніх інстанцій у цій справі та підтверджується матеріалами справи, Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22.03.2017 в рамках кримінального провадження №32014260000000072 від 21.10.2014 призначено позапланову документальну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.06.2013 по 30.06.2016 року, яку доручено провести ГУ ДФС у м.Києві.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 05.04.2019 скасовано вищевказану ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду в м. Чернівці від 22.03.2017. Скасовуючи ухвалу слідчого судді про призначення перевірки та відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора про призначення позапланової документальної перевірки позивача, апеляційний суд зазначив, що кримінальним процесуальним законом не передбачено право слідчого, прокурора звертатися з клопотанням про призначення позапланової документальної перевірки, а також не передбачено порядку розгляду та повноважень слідчого судді стосовно розгляду таких клопотань та ухвалення судових рішень за наслідками їх розгляду. Суд виснував, що слідчий суддя вийшов за межі наданих йому повноважень та ухвалив судове рішення, яке процесуальним кримінальним законом не передбачено.
Відповідно до сталої та послідовної практики Верховного Суду, висловленої у постановах від 27 листопада 2018 року (справа №805/2601/16-а), від 21 березня 2019 року (справа № 809/531/18), від 4 грудня 2019 року (справа №816/1938/18), від 15 січня 2020 року (справа № 820/609/18), від 29 жовтня 2020 року (справа № 520/11034/18), від 18 жовтня 2022 року (справа № 826/3344/18), від 22 листопада 2023 року (справа №810/4383/18) виснувано, що положення пункту 78.1.11 статті 78 ПК України визначають однією з правових підстав для призначення позапланової перевірки платника податків отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки. При цьому скасування судового рішення (у даному випадку - ухвали слідчого судді) свідчить про те, що такий судовий акт втрачає законну силу з моменту його прийняття (постановлення). Відтак акти індивідуальної дії (адміністративні акти), прийняті на підставі скасованого судового рішення, не можуть мати будь-якої юридичної сили з дня їх винесення, адже настання обумовлених вище наслідків зумовлене насамперед тим, що порушення, внаслідок яких судове рішення було визнане незаконними, мали місце вже на час прийняття такого акта. Отже, скасування ухвали про призначення перевірки як єдиної підстави до прийняття наказу про проведення перевірки, має наслідком скасування усіх індивідуальних адміністративних актів, прийнятих податковим органом на виконання ухвали слідчого судді.
Колегія суддів звертає увагу, що визначальним моментом у цьому спорі є те, що у разі скасування незаконного судового рішення як єдиної правової підстави для проведення перевірки, відсутні й підстави для проведення останньої.
Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про скасування оскаржених у цій справі податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу (недоїмки) як таких, що прийняті за відсутності у контролюючого органу компетенції на їх прийняття з огляду на скасування в судовому порядку ухвали слідчого судді про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки, колегія суддів вважає такими, що ґрунтуються на фактичних обставинах, встановлених відповідно до вимог процесуального закону.
Відсутність у відповідача повноважень щодо прийняття оскаржених позивачем актів індивідуальної дії виключає необхідність вдаватися до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Підсумовуючи зазначене, колегія судів приходить до висновку, що ухвалені у справі судові рішення відповідають вимогам частин першої - четвертої статті 242 КАС України щодо законності і обґрунтованості судового рішення, його відповідності принципу верховенства права та завданню адміністративного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року слід залишити без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.
Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі №600/1528/22-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.
СуддіВ.П. Юрченко М.М. Гімон І.А. Васильєва