ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/17012/22 пров. № А/857/14694/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Гудима Л.Я., Ніколіна В.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року про залишення позовної заяви без розгляду (головуючий суддя: Желік О.М., місце ухвалення - м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військового госпіталю Національної гвардії України (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
ОСОБА_1 , 13.12.2022, через засоби поштового зв'язку, звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з Військового госпіталю Національної гвардії України (Військова частина НОМЕР_1 ) на користь позивача середній заробіток (грошове забезпечення) за несвоєчасний розрахунок при звільненні у розмірі 82841,15 грн.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року позов ОСОБА_1 до Військового госпіталю Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії залишено без розгляду.
Із цим судовим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт покликається на те, що заяву про поновлення строку звернення до суду була скерована на адресу суду 05.07.2023, однак з невідомих причин, станом на момент винесення оскаржуваної ухвали, таке поштове відправлення до суду не надійшло.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Враховуючи те, що відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що така не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 01.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Разом з тим, судом першої інстанції після відкриття провадження у справі встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду із відповідною позовною вимогою.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 позовну заяву було залишено без руху після відкриття провадження та надано позивачу строк для усунення в ній недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду.
Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем не подано заяви про поновлення строку звернення до суду з відповідною позовною вимогою на виконання ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2023.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною третьою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що предметом спору є стягнення з Військового госпіталю Національної гвардії України (Військова частина НОМЕР_1 ) на користь позивача середнього заробітку (грошове забезпечення) за несвоєчасний розрахунок при звільненні у розмірі 82841,15 грн.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 30 січня 2019 року по справі № 910/4518/16, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що спірні відносини пов'язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення ч. 5 ст. КАС України.
Тобто, у цій категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 1.380.2019.003695.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що статтею 123 КАС України передбачено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
1. У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
2. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
3. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що судом першої інстанції після відкриття провадження у справі встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 КАС, оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду із відповідною позовною заявою.
У подальшому, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення цієї ухвали, зокрема шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду.
Позивач в апеляційній скарзі покликається на те, що, на виконання вимог ухвали від 03.07.2023, ним заяву про поновлення строку звернення до суду (а. с. 39-40) було скеровано на адресу суду першої інстанції 05.07.2023, однак з невідомих причин станом на момент винесення оскаржуваної ухвали таке поштове відправлення до суду не надійшло.
Однак, суд апеляційної інстанції не бере до уваги вказані покликання позивача, оскільки згідно штемпеля на конверті, в якому позивач надсилав заяву про поновлення строку звернення до суду, таку заяву ОСОБА_2 направив 24.07.2023. (а. с. 42).
Тобто, позивачем пропущено строк на усунення недоліків позовної заяви, який встановлено ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 про залишення позовної заяви без руху.
Крім цього, заява про поновлення строку звернення до суду позивача надійшла на адресу суду першої інстанції 31.07.2023, тобто після постановлення оскаржуваної ухвали, що підтверджується вх. № 58338 (а. с. 39).
Оскільки, заява про поновлення строку звернення до суду позивача надійшла на адресу Львівського окружного адміністративного суду після постановлення оскаржуваної ухвали від 27 липня 2023, а тому суд першої інстанції не мав змоги надати правову оцінку викладеним у ній мотивам для поновлення строку звернення до суду.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов підлягає залишенню без розгляду.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, ухвала суду без змін.
Керуючись ст. ст. 312, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 380/17012/22 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді Л. Я. Гудим
В. В. Ніколін