ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 380/6750/23 пров. № А/857/15554/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Матковської З.М., Улицького В.З.,
за участю секретаря Пославського Д.Б.,
представника апелянта Чайковський Б.В.,
представника відповідача Кошева Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2023 року (ухвалене головуючим - суддею Клименко О.М. о 15 год. 15 хв. у м. Львові, повне судове рішення складено 28 липня 2023 року) у справі № 380/6750/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Державного підприємства «Національні інформаційні системи» про визнання протиправними та скасування наказів,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив:
визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 23.02.2023 № 558/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Бібрської міської ради Львівського району Львівської області ОСОБА_1 »;
визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 15.03.2023 № 982/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Бібрської міської ради Львівської області ОСОБА_1 ».
В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що спірні накази є протиправними, незаконними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки відсутні підстави для камеральної перевірки, а висновку в акті перевірки є безпідставними.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що при прийняті наказу від № 558/7 від 23.02.2023, у відповідача були законні підстави для проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Бібрської міської ради Львівської області Поломаного В.Д. на підставі листа Франківської окружної прокуратури міста Львова від 22.12.2022, оскільки Мін'юст має повноваження щодо реагування на таке звернення згідно підпункту 4 пункту 4 Порядку № 990.
Суд констатував, що долучені до заяв №№ 53359374, 53359451, 53359502, 53359571 від 08.12.2022 постанова про зняття арешту з майна від 08.12.2022 за ВП № 70024522 та акт про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 07.10.2022 за ВП № 70024522 не є документами, на підставі яких проводиться державна реєстрація прав в розумінні ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Крім цього, суд першої інстанції дійшов висновку, що Мін'юстом при прийнятті наказу від 15.03.2023 №982/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Бібрської міської ради Львівської області ОСОБА_1 » не було допущено порушень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку № 990, а обраний відповідачем вид відповідальності є виправданим та співмірним із вчиненими позивачем порушеннями, що свідчить про правомірність спірного наказу відповідача та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та в прийняти нове, яким задовольнити позов.
Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що були відсутні підстави для камеральної перевірки, а порушення законодавства з боку позивача у сфері державної реєстрації, виявлених під час проведення камеральної перевірки не підтвердженні.
Відповідач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В судовому засіданні представник відповідача, заперечив проти задоволення апеляційної скарги та надав пояснення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Третя особа, в судове засідання на виклик суду не з'явилася, явку уповноваженої особи не забезпечила, хоча належним чином була повідомлена, що не перешкоджає розгляду справи за її відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, представників апелянта та відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що на адресу Міністерства юстиції України 27.12.2022 надійшов лист Франківської окружної прокуратури міста Львова від 22.12.2022 № 14.51/04-14-8632ВИХ-22 з посиланням на здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 42017141080000075 від 11.08.2017 за фактом незаконного внесення особою, що надає публічні послуги до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про реєстрацію права приватної власності на неіснуючі об'єкти нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 . Також у даному листі висловлено прохання здійснити контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації шляхом проведення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Бібрської міської ради Львівської області ОСОБА_1 щодо реєстраційних дій за заявами, зареєстрованими в базі даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №№ 53359374, 53359451, 53359502, 53359571 від 08.12.2022.
За результатами розгляду листа Франківської окружної прокуратури міста Львова від 22.12.2022, відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 та підпункту 4 пункту 4 Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №990 (зі змінами), Мін'юстом було прийнято наказ від 23.02.2023 № 558/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Бібрської міської ради Львівської області ОСОБА_1 ».
На виконання пункту 13 Порядку № 990, листом Міністерства юстиції України від 24.02.2023 № 22798/161578-7-22/19.1.1 повідомлено суб'єкта державної реєстрації - Бібрську міську раду Львівської області про призначення камеральної перевірки щодо ОСОБА_1 та запропоновано надати пояснення та додаткову інформацію, що стосується предмета перевірки.
Наказ від 23.02.2023 № 558/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Бібрської міської ради Львівської області ОСОБА_1 ” скеровано 24.02.2023 на адресу ДП «НІС» для розміщення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України у рубриці «Моніторинг реєстраційних дій та камеральні перевірки».
Позивач надіслав на адресу Міністерства юстиції України пояснення від 14.03.2023 № 02-13/323.
За результатами проведеної камеральної перевірки у Державному реєстрі прав державного реєстратора ОСОБА_1 , Комісією складено акт від 15.03.2023 № 1522/19.1.1/23 (далі - Акт від 15.03.2023), яким встановлено, що за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 08.12.2022 № 53359374, поданою ОСОБА_2 державним реєстратором Поломаним В.Д. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 65730966 від 09.12.2022, на підставі якого у Державному реєстрі прав у розділі № 1169894846101 відкритому на об'єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення під літ. Г-1, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , проведено державну реєстрацію переходу права власності від ОСОБА_3 до Заявника - ОСОБА_2 (номер запису 48661450).
Згідно з відомостями Державного реєстру прав до заяви додано: постанову про зняття арешту з майна від 08.12.2022, видану приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким І.М. за ВП № 70024522; акт про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 07.10.2022, виданий приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким І.М. за ВП № 70024522.
Перевіркою встановлено, що до Заяви № 53359374 додано постанову та акт, які не є документами на підставі яких проводиться державна реєстрація прав в розумінні статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Крім цього, з відомостей Державного реєстру прав встановлено, що на момент проведення державним реєстратором ОСОБА_1 реєстраційних дій у розділі №1169894846101 наявні зареєстровані обтяження (арешти) від 07.10.2022 № 48091826 (підстава - постанова про арешт майна боржника від 07.10.2022 за ВП № 70024522) та від 19.09.2017 № 22424158 (підстава - ухвала Франківського районного суду м. Львова від 11.09.2017 у справі 465/5243/17).
Отже, державний реєстратор ОСОБА_1 зобов'язаний був відмовити у проведенні державної реєстрації прав, з підстав визначених пунктами 4, 6 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Аналогічні порушення встановлені в діях позивача за результатами розгляду заяв №№ 53359451, 53359502, 53359571.
Вказані факти свідчать про грубе та неодноразові істотні (відносно 4 об'єктів) порушення законодавства державним реєстратором Поломаним В.Д. під час проведення державної реєстрації прав.
Крім цього, Комісія, ознайомившись з позицією, викладеною в поясненнях позивача, дійшла висновку, що надані пояснення державного реєстратора ОСОБА_1 не спростовують фактів порушень вказаним вище державним реєстратором законодавства у сфері державної реєстрації прав.
При визначенні заходу відповідальності за вказані порушення Комісія виходила з того, що основними засадами реєстрації прав є гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження та внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом, а тому їх порушення, яке полягає у недотриманні встановленого порядку та процедур створює загрозу гарантіям непорушності права власності та існуючому правопорядку.
Зважаючи на встановлений факт порушень законодавства у сфері державної реєстрації прав, які полягають у реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна без подання належного обсягу документів, Комісія вважає, що застосування до державного реєстратора ОСОБА_1 відповідальності у вигляді анулювання доступу до Державного реєстру прав є виправданим та співмірним ступеню вчинених порушень.
У висновках Акта перевірки від 15.03.2023 встановлено, що державним реєстратором Поломаним В.Д. порушено вимоги пунктів 12, 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, статей 3, 10, 24, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки проведено державну реєстрацію прав: за документами, які не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; при наявності зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно та запропоновано анулювати державному реєстратору Бібрської міської ради Львівської області ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
На підставі Акта від 15.03.2023, Міністерством юстиції України винесено наказ від 15.03.2023 № 982/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Бібрської міської ради Львівської області ОСОБА_1 » (далі - Наказ № 982/5 від 15.03.2023), яким позивачу анульовано доступ до Державного реєстру прав.
Супровідним листом від 16.03.2023 за вих. № 31746/161578-7-22/19.1.1 Міністерство юстиції України направило на адресу Бібрської міської ради Львівської області копії наказу від 15.03.2023 №982/5, а також Акт перевірки від 15.03.2023.
Позивач вважаючи оскаржені накази незаконними, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV).
Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав (ст. 1 Закон № 1952-IV).
Відповідно до ст. 2 Закону № 1952-IV, камеральна перевірка - перевірка, що проводиться у приміщенні Міністерства юстиції України виключно на підставі даних Державного реєстру прав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 37-1 Закону № 1952-IV, контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав.
За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав.
У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб'єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законів, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.
За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про:
1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;
2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;
3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав;
4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
5) направлення на обов'язкове підвищення кваліфікації державного реєстратора, крім нотаріусів, які здійснюють державну реєстрацію прав відповідно до покладених на них законом обов'язків.
Порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок, під час здійснення контролю та проведення перевірок, критерії, за якими здійснюється моніторинг, критерії, за якими визначається ступінь відповідальності за відповідні порушення, допущені в сфері державної реєстрації, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 4 ст. 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та ч. 4 ст. 34-1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», постановою Кабінетом Міністрів України від 21.12.2016 № 990 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1125) затверджено Порядок здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Порядок № 990, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Цей Порядок визначає процедуру здійснення Мін'юстом контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - сфера державної реєстрації), критерії, за якими здійснюється моніторинг реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та визначається ступінь відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації. (п. 1 Порядку № 990).
Відповідно до п. 4 Порядку № 990, Контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється шляхом:
1) розгляду звернень відповідно до Закону України «Про звернення громадян»;
2) розгляду депутатських запитів, звернень відповідно до Закону України «Про статус народного депутата України»;
3) аналізу інформації, опублікованої в засобах масової інформації чи оприлюдненої в Інтернеті;
4) перевірки відомостей, отриманих Мін'юстом під час реалізації повноважень у сфері державної реєстрації;
5) моніторингу реєстраційних дій в реєстрах;
7) проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора та не перебували на посаді державного реєстратора або на іншій посаді, що передбачала виконання функцій державного реєстратора (далі - посада державного реєстратора) у певного суб'єкта державної реєстрації.
Камеральна перевірка під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації проводиться на підставі рішення Мін'юсту в разі виявлення порушень, визначених законами, порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (п. 9 Порядку № 990).
Згідно п. 10 Порядку № 990, у рішенні Мін'юсту про проведення камеральної перевірки зазначаються прізвище, ім'я, по батькові державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації, стосовно яких прийнято рішення про проведення камеральної перевірки, та підстава проведення камеральної перевірки.
Відповідним рішенням утворюється комісія з проведення камеральної перевірки у складі не менше як трьох посадових осіб Мін'юсту (далі - комісія).
Відповідно до п. п. 13, 13-1, 14 Порядку № 990, під час проведення камеральної перевірки державний реєстратор, уповноважена особа суб'єкта державної реєстрації мають право подавати Мін'юсту свої пояснення та додаткову інформацію, що стосується предмета перевірки, які додаються до матеріалів перевірки.
Результати камеральної перевірки викладаються у формі акта або довідки, які підписується усіма членами комісії.
У разі наявності порушень установленого законом порядку державної реєстрації складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
В акті/довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються: дата проведення камеральної перевірки; прізвище, ім'я та по батькові посадових осіб Мін'юсту, що проводили камеральну перевірку; підстава проведення камеральної перевірки; опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні норми законів) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів (у разі складення акта); пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки (у разі складення акта).
В акті про проведення камеральної перевірки зазначаються встановлені у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації одноразове грубе чи неодноразові істотні порушення законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах.
За результатами проведення камеральної перевірки у разі наявності порушень встановленого законом порядку державної реєстрації на підставі акта комісії про проведення камеральної перевірки Мін'юстом приймається вмотивоване рішення про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності з урахуванням вчинених одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також з урахуванням наявних у Мін'юсті відомостей щодо неодноразового застосування до відповідного державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов'язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів.
Системний аналіз наведених правових норм надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що однією з підстав призначення та проведення камеральної перевірки державного реєстратора є перевірка відомостей, отриманих Мін'юстом під час реалізації повноважень у сфері державної реєстрації (п.п. 4 п. 4 Порядку № 990), які фіксуються в акті, складеному за результатом такого моніторингу. У свою чергу, камеральна перевірка призначається наказом Мін'юсту, у якому вказується прізвище, ім'я, по батькові державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації, стосовно якого прийнято рішення про проведення камеральної перевірки, склад комісії та підстава проведення камеральної перевірки. За наслідками проведення камеральної перевірки, у разі наявності порушень установленого законом порядку державної реєстрації, складається акт, який підписується усіма членами комісії, та у якому, окрім іншого, міститься опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні акти законодавства) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів. Цей акт є підставою для прийняття відповідного рішення (наказу) щодо державного реєстратора, у тому числі щодо анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав.
Як встановив суд першої інстанції та підтверджується змістом наказу № 558/7 від 23.02.2023, що підставою для призначення камеральної перевірки державного реєстратора ОСОБА_1 слугував лист Франківської окружної прокуратури міста Львова від 22.12.2022 № 14.51/04-14-8632ВИХ-22 з посиланням на здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 42017141080000075 від 11.08.2017 за фактом незаконного внесення особою, що надає публічні послуги до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про реєстрацію права приватної власності на неіснуючі об'єкти нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 .
Як згадувалось вище, що підставою для призначення камеральної перевірки державних реєстраторів є саме виявлення під час перевірки відомостей, отриманих Мін'юстом під час реалізації повноважень у сфері державної реєстрації, порушень порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Колегія суддів поділяє твердження суду першої інстанції, що за своїм змістом лист Франківської окружної прокуратури міста Львова від 22.12.2022 містить детальний виклад обставин, з якими суб'єкт звернення пов'язує порушення держаним реєстратором ОСОБА_1 вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, під час проведення реєстраційних дій, вчинених позивачем щодо реєстраційних дій за заявами, зареєстрованими в базі даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №№53359374, 53359451, 53359502, 53359571 від 08.12.2022.
Окрім цього, ч. 2 ст. 93 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Органи досудового розслідування не позбавлені права направляти листи та запити з питань пов'язаних з кримінальним провадженням, у тому числі звертатись до Мін'юсту із відповідними листами та відповідно Мін'юст зобов'язаний реагувати на ці звернення згідно пункту 4 Порядку № 990.
Отже, системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що розгляд листів, запитів слідчих органів або звернень з питань пов'язаних із державною реєстрацією належить до кола повноважень Мін'юсту у сфері державної реєстрації, а перелік відомостей та шляхів їх отримання Мін'юстом під час реалізації повноважень у сфері державної реєстрації не є вичерпним та обмежений виключно фактичними повноваженнями Мін'юсту.
Відтак, враховуючи наведене вище, у відповідача були законні підстави для проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Бібрської міської ради Львівської області Поломаного В.Д. на підставі листа Франківської окружної прокуратури міста Львова від 22.12.2022, оскільки Мін'юст має повноваження щодо реагування на таке звернення згідно підпункту 4 пункту 4 Порядку № 990.
Крім цього, слід зауважити, що наказ від 23.02.2023 № 558/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Бібрської міської ради Львівського району Львівської області ОСОБА_1 » уже реалізований, тобто вичерпав свою дію, оскільки за його наслідками прийнято наказ від 15.03.2023 № 982/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Бібрської міської ради Львівської області ОСОБА_1 ».
А тому, відсутні підстави для визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 23.02.2023 № 558/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Бібрської міської ради Львівського району Львівської області ОСОБА_1 ».
Стосовно порушень законодавства з боку позивача у сфері державної реєстрації, виявлених під час проведення камеральної перевірки, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Як становив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що позивачем прийнято рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно стосовно об'єктів нерухомого майна - нежитлових приміщень, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 , зокрема:
нежитлові приміщення під літ. А-1 - загальна площа 432 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №1169894846101, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.12.2022 №65731671, прийняте на підставі заяви ОСОБА_2 від 08.12.2022 №53359571;
нежитлові приміщення під літ. Б-1 - загальна площа 83,6 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №1169834746101, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.12.2022 №365731555, прийняте на підставі заяви ОСОБА_2 від 08.12.2022 №53359502;
нежитлові приміщення під літ. В-1 - загальна площа 378,6 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №1169869846101, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.12.2022 №65731383, прийняте на підставі заяви ОСОБА_2 від 08.12.2022 №53359451;
нежитлові приміщення під літ. Г-1 - загальна площа 126 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №1169894846101, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.12.2022 №65730966, прийняте на підставі заяви ОСОБА_2 від 08.12.2022 №53359374.
Згідно з відомостями Державного реєстру прав до заяв додано: постанову про зняття арешту з майна від 08.12.2022, видану приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким І.М. за ВП № 70024522; акт про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 07.10.2022, виданий приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким І.М. за ВП № 70024522.
Як слідує зі змісту Акта перевірки від 15.03.2023, перевіркою встановлено, що до заяв №№ 53359374, 53359451, 53359502, 53359571 від 08.12.2022 додано зазначені вище постанову та акт, які не є документами на підставі яких проводиться державна реєстрація прав в розумінні ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Колегія суддів погоджується з таким висновком наведеним в Акті перевірки від 15.03.2023 з огляду на таке.
Частиною 3 ст. 10 Закону № 1952-IV, пунктом 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок № 1127) передбачено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Положеннями ст. 18 Закону № 1952-IV встановлено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
Відповідно до п. 40 Порядку № 1127, державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом, іншими законами України та цим Порядком.
Згідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV визначено, що підставою для відмови у державній реєстрації прав є подання документів, які не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV передбачено, що підставою для відмови у державній реєстрації прав є наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості, крім випадків, визначених цим Законом.
Аналізуючи наведені вище норми, можна дійти висновку, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, перелік яких встановлено та є вичерпним, а підставою для відмови у державній реєстрації прав є зокрема подання документів, які не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а також у разі наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості, крім випадків, визначених цим Законом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 27 Закону № 1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться зокрема, на підставі виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» видача свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися є нотаріальною дією, що вчиняється нотаріусом.
Згідно до ч. 1 ст. 31-2 Закону № 1952-IV, державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва, що має наслідком набуття, зміну чи припинення речових прав, їх обтяжень одночасно із вчиненням такої нотаріальної дії, проводиться нотаріусом, яким вчинено відповідну нотаріальну дію, крім випадків, передбачених цією статтею.
Відтак, державна реєстрація прав власності на об'єкт нерухомого майна, на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися є нотаріальною дією, що проводиться нотаріусом, а не державним реєстратором.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що долучені до заяв №№ 53359374, 53359451, 53359502, 53359571 від 08.12.2022 постанова про зняття арешту з майна від 08.12.2022 за ВП № 70024522 та акт про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 07.10.2022 за ВП № 70024522 не є документами, на підставі яких проводиться державна реєстрація прав в розумінні ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Разом з цим, з відомостей Державного реєстру прав встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на момент проведення державним реєстратором Поломаним В.Д. реєстраційних дій у розділі №1169894846101 наявні зареєстровані обтяження (арешти) від 07.10.2022 № 48091826 (підстава - постанова про арешт майна боржника від 07.10.2022 за ВП № 70024522) та від 19.09.2017 № 22424158 (підстава - ухвала Франківського районного суду м. Львова від 11.09.2017 у справі 465/5243/17). Аналогічні обтяження (арешти) зареєстровані у розділі «Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень» у Матеріалах реєстраційних справ №№ 1169789146101, 1169869846101, 1169834746101.
Водночас позивач наголошував, що ОСОБА_4 для здійснення реєстрації права власності було подано, зокрема, постанову про зняття арешту з майна від 08.12.2022 у ВП №70024522, якою було знято арешт від 07.10.2022, а щодо зареєстрованих обтяжень від 19.09.2017 на підставі ухвали Франківського районного суду м. Львова від 11.09.2017 у справі 465/5243/17, покликається на п. 3 ч. 4 ст. 27 Закону №1952 та стверджує, що для реєстрації речових прав на нерухоме майно внаслідок примусової реалізації майна, наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно - не є підставою для відмови в державній реєстрації.
Однак суд першої інстанції вірно критично оцінив такі аргументи позивача, позаяк, матеріали справи не містять жодних доказів щодо примусової реалізації майна в розумінні Закону України «Про виконавче провадження», більше того, у змісті позовної заяви позивач сам вказує, що передача нерухомого майна боржника стягувачу здійснюється за взаємною згодою з метою погашення боргу боржника перед стягувачем за рахунок його майна в межах виконавчого провадження.
Крім цього, суд звертає увагу, що жодної інформації щодо зняття таких обтяжень (арештів) відомості з Державного реєстру прав не містять.
Відтак, колегія суддів вважає, що матеріалами справи підтверджується наявність у діях державного реєстратора, позивача, порушення порядку державної реєстрації прав і такі не спростовані під час апеляційного розгляду справи, оскільки за наявних обставин останній зобов'язаний був відмовити у проведенні державної реєстрації прав за заявами №№ 53359374, 53359451, 53359502, 53359571 від 08.12.2022, з підстав, визначених пунктами 4, 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Щодо правомірності наказу Міністерства юстиції України від 15.03.2023 №982/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Бібрської міської ради Львівської області ОСОБА_1 », а саме щодо його вмотивованості то варто зазначити таке.
Як згадувалось вище, п. 14 Порядку № 990 передбачено, що за результатами проведення камеральної перевірки у разі наявності порушень встановленого законом порядку державної реєстрації на підставі акта комісії про проведення камеральної перевірки Мін'юстом приймається вмотивоване рішення про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності з урахуванням вчинених одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також з урахуванням наявних у Мін'юсті відомостей щодо неодноразового застосування до відповідного державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов'язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів.
Відповідно до Порядку № 990 саме в акті зазначаються встановлені у діях державного реєстратора порушення законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах.
Так, за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі прав позивача, Комісією з перевірки було складено акт від 15.03.2023 № 1522/19.1.1/23, де чітко визначено про факти встановлених порушень у сфері державної реєстрації прав вимог статей 3, 10, 24, 27 Закону та пунктів 12, 40 Порядку № 1127.
Вказані обставини були досліджені судом першої інстанції та зроблені відповідні висновки: «як зазначено в Акті перевірки від 15.03.2023 позивачем грубо порушено вимоги пунктів 12, 40 Порядку №1127, статей 3, 10, 24, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки проведено державну реєстрацію прав: за документами, які не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; при наявності зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно».
На підставі встановлених порушень законодавства у сфері державної реєстрації прав. Міністерством юстиції України було прийнято рішення у формі наказу від 15.03.2023 № 982/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Бібрської міської ради Львівської області ОСОБА_1 », яким позивачу анульовано доступ до Державного реєстру прав.
Зі змісту оскаржуваного Наказу від 15.03.2023 № 982/5 вбачається, що підставою його винесення був Акт від 15.03.2023. який, у свою чергу, містить детальний опис порушень законодавства з боку державного реєстратора ОСОБА_1 .
Відтак, Акт за результатами перевірки має обов'язковий характер для ухвалення рішення Мін'юстом про притягнення державного реєстратора до відповідальності.
А тому, при прийнятті спірного наказу, Міністерство юстиції України діяло у межах та у спосіб передбачений законодавством, оскільки рішення було обґрунтовано прийнято на підставі вказаного вище Акта за результатами камеральної перевірки.
Оскільки Акт містить мотиви та обґрунтування прийняття рішення щодо анулювання державному реєстратору ОСОБА_1 доступу до Державного реєстру прав, то Наказу від 15.03.2023 № 982/5 є вмотивованим, а доводи позивача непідтвердженими.
Щодо застосування до позивача такого заходу реагування, як анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав, то суд звертає увагу на наступне.
Згідно з норм Закону № 1952-IV вбачається, що законодавець, наділяючи Міністерство юстиції України функціями контролю у сфері державної реєстрації прав та визначаючи порядок застосування ним видів заходів впливу до державних реєстраторів, як контролюючий орган також зобов'язав його мотивувати таке рішення. Тобто Міністерство юстиції України зобов'язане навести підстави прийняття такого рішення, зазначити належні і достатні мотиви, за яких застосовано саме такий захід впливу, та обґрунтувати строки його застосування.
Отже, для прийняття рішення відповідно до Закону 1952-IV, підставою для якого є наявність у діях державного реєстратора одноразового грубого чи неодноразового порушення визначених законами порядків державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Міністерство юстиції України має ретельно дослідити всі обставини справи, тобто встановити факт порушення державним реєстратором законодавства у сфері державної реєстрації прав, що в свою чергу і є мотивом для прийняття рішення про анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав.
Застосування певного виду стягнення, передбаченого ст. 37-1 Закону №1952-ІV повинно відповідати загальним принципам законності, справедливості, індивідуальності, пропорційності, оскільки наслідки негайного виконання рішення про обмеження доступу впливають на професійну діяльність державних реєстраторів, робота яких безпосередньо залежить від можливості мати такий доступ.
Тому, визначаючи вид стягнення, відповідач повинен був врахувати характер порушення, його систематичність, сукупність з іншими порушеннями, наявність/відсутність негативних наслідків з відображенням цих обставин у спірному наказі про застосування заходу стягнення.
Колегія суддів, вважає що з урахуванням характеру допущених державним реєстратором - ОСОБА_1 порушень під час проведення державної реєстрації речових прав, а саме грубе та неодноразові істотні (відносно 4 об'єктів) порушення законодавства, обраний відповідачем вид відповідальності у вигляді анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є виправданим та співмірним із вчиненими позивачем порушеннями, що свідчить про правомірність спірного наказу відповідача та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Оскільки, за встановлених у справі обставин, відповідач мав законні підстави для здійснення камеральної перевірки позивача та при проведенні реєстраційних дій останнім порушено вимоги законодавства у сфері державної реєстрації, а тому оскаржувані накази скасуванню не підлягають.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2023 року у справі № 380/6750/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді З. М. Матковська
В. З. Улицький
Повне судове рішення складено 08 грудня 2023 року