ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/1616/23 пров. № А/857/14836/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року (головуючий суддя: Морська Г.М., місце ухвалення - м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
ОСОБА_1 , 30.01.2023 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії згідно Закону України «Про державну службу» № 913150147305;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Львівській області здійснити призначення, нарахування та виплату ОСОБА_1 з 29.12.2022 пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» у розмірі 60% від заробітку, із урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 3856 від 28.12.2022 та № 3857 від 28.12.2022.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зазначає, що у грудні 2022 року вона звернулася до пенсійного органу із заявою, у якій просила призначити їй пенсію державного службовця з урахуванням долучених довідок про складові заробітної плати. Проте, пенсійний орган відмовив у призначенні такої пенсії у зв'язку з відсутністю права.
Позивачка не погоджується із відмовою пенсійного органу, оскільки після 01.05.2016 за нею зберігається право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, оскільки має стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 та передбачені ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
З цим рішенням суду першої інстанції не погодилася позивачка та оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що таке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на аналогічні підстави викладені у позовній заяві.
Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, 25.09.2023 подало відзив на апеляційну скаргу, в якій просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, 27.09.2023 подало відзив на апеляційну скаргу, в якій просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 07.09.2017 їй призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Позивачка 29.12.2022 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській із заявою про призначення пенсії державного службовця, до якої додала довідки про складові заробітної плати.
Рішенням відділу перерахунків пенсій № 2 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 04.01.2023 № о/р 913150147305 відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону № 889 згідно заяви від 29.12.2022.
Відмова вмотивована тим, що позивачка своє право на призначення пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу», реалізувала оскільки з 07.09.2017 їй призначена пенсія відповідно до Закону України «Про державну службу». Крім того, Законом № 889 не передбачено проведення перерахунку раніше призначених пенсій.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки чинним законодавством України не передбачено перерахунку пенсій державних службовців у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців, тому відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії позивачки на підставі довідок від 28.12.2022 № 3856 та № 3857, виданих Управлінням соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, який набрав чинності з 01.05.2016 (далі Закон № 889-VІІІ), визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Відповідно до ст. 90 Закону № 889-VІІІ, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд апеляційної інстанції зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі Порядок).
Пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (п. 1 Порядку).
Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами, Закон України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993, далі Закон № 3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закон № 3723-ХІІ, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Проаналізувавши вищенаведені норми, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії державного службовця за віком після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Аналогічні правові висновки щодо застосування зазначених норм права було викладено у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 500/5183/17, від 11.04 2023 у справі № 1.380.2019.003855.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що з 07.09.2017 позивачці призначено пенсію за нормами Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, що підтверджується її заявою, копією довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії від 07.09.2017 № 2600, копією довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії від 07.09.2017 № 2600-1, копією протоколу від 21.09.2017 № 1543, копією розпорядження від 21.09.2017 № 1543 (а. с. 114-118).
Відповідно до п. 13-1 Розділ XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV з 1 жовтня 2017 року пенсії, призначені після набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на умовах законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність» у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, а також на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону.
Після звільнення з роботи виплата пенсії, призначеної відповідно до зазначених законів, поновлюється.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що на виконання вимог п. 13-1 Розділ XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1058-IV, оскільки позивачка після призначення пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу», продовжила працювати на посадах державної служби, що підтверджується записами трудової книжки НОМЕР_1 (а. с. 60), пенсійний орган виплачував позивачці пенсію обчислену відповідно до Закону № 1058-IV
У подальшому, після звільнення (08.12.2022) з посади заступника начальника - начальника відділу з питань призначення та виплати державних соціальних допомог УСЗН Золочівської РДА Львівської області (а. с. 62) позивачка 29.12.2022 звернулась до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії згідно Закону України «Про державну службу» № 889-VІІІ.
Рішенням відділу перерахунків пенсій № 2 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 04.01.2023 № о/р 913150147305 відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком, відповідно до Закону № 889, згідно заяви від 29.12.2022.
Відмова вмотивована тим, що позивачка, право на призначення пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу», реалізувала, оскільки з 07.09.2017 їй призначена пенсія відповідно до Закону України «Про державну службу». Крім того, Законом № 889 не передбачено проведення перерахунку раніше призначених пенсій.
Отже, за встановлених обставин цієї справи, у контексті наведених вимог законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правові підстави для перерахунку пенсії позивачки за віком, відповідно Закону України «Про державну службу» № 889-VІІІ, відсутні, оскільки законодавство не регламентує ані права особи на такий перерахунок, ані порядок і умови здійснення такого перерахунку пенсії.
Крім цього, суд апеляційної інстанції зауважує, що довідки УСЗН Золочівської РДА Львівської області № 3856 від 28.12.2022 та № 3857 від 28.12.2022, на підставі яких позивачка просить здійснити перерахунок пенсії, були видані за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за № 180/30048.
Однак, суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки позивачка уже скористалася своїм правом на призначення пенсії державного службовця за віком ще 07.09.2017, а тому їй не може бути здійснено перерахунок пенсії на підставі цих довідок та призначення пенсії за віком відповідно до п. п. 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 889-VIII, так як ці пункти застосовуються до осіб, які реалізовують своє право на призначення пенсії державного службовця за віком після 01.05.2016 вперше.
Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на рішення Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (щодо гарантій соціального захисту державних службовців) від 23.12.2022 № 3-р/2022 у справі № 3-132/2018 (5462/17).
Цим рішенням визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), підпункт 1 пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ зі змінами.
Підпункт 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ, визнаний неконституційним у зазначеному аспекті, втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами.
Конституційний Суд Україні звернув увагу на обов'язок Верховної Ради України внормувати перерахунок розмірів пенсій осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ зі змінами, з урахуванням приписів Конституції України та цього Рішення.
Таким чином, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України 23.12.2022 № 3-р/2022, правове регулювання перерахунку пенсії держслужбовців у майбутньому зазнає змін. Однак, до врегулювання Верховною Радою України питання перерахунку пенсій, призначених на підставі ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, підстав для такого перерахунку немає.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2023 року у справі № 520/6418/21.
Враховуючи вищенаведене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що у задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії згідно Закону України «Про державну службу» № 913150147305 прийнято в межах чинного законодавства.
Крім цього, оскільки оскаржуване рішення є правомірним, а тому підстав для задоволення похідної позовної вимоги щодо зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Львівській області здійснити призначення, нарахування та виплату ОСОБА_1 з 29.12.2022 пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» у розмірі 60% від заробітку, із урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 3856 від 28.12.2022 та № 3857 від 28.12.2022, відсутні.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року у справі № 380/1616/23 без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар