ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/14390/20 Суддя (судді) першої інстанції: Басай О.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вишгородської міської ради про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вишгородської міської ради, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Вишгородської міської ради, яка полягає у неприйнятті або позитивного або негативного рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 15.11.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтованої площею 0,10 гектара, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:121:0005, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти;
- зобов'язати Вишгородську міську раду прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтованої площею 0,10 гектара, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:121:0005, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2021 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Вишгородської міської ради, яка полягає у неприйнятті або позитивного або негативного рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 15.11.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтованої площею 0,10 гектара, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:121:0005, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти. Зобов'язано Вишгородську міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 15.11.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтованої площею 0,10 гектара, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:121:0005, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти, та прийняти передбачене законом рішення. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
27.09.2021 судом першої інстанції видано виконавчий лист №320/14390/20 про зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 15.11.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтованої площею 0,10 гектара, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:121:0005, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти, та прийняти передбачене законом рішення (а.с.75 т.1).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 задоволено клопотання про встановлення судового контролю та зобов'язано Вишгородську міську раду надати суду протягом 30 днів з дня отримання даної ухвали звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2021 у справі № 320/14390/20 (а.с.98-100 т.1).
22.02.2022 до суду першої інстанції надійшов звіт Виконавчого комітету Вишгородської міської ради №2-28/131 від 18.01.2022, в якому зазначено, що на підставі ч. 4, ч. 10 ст. 46, ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» розпорядженням Вишгородського міського голови № 119 від 16.09.2021 скликано XII сесію Вишгородської міської ради VIII скликання, до порядку денного якої було включено питання № 86 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_1 ». До та під час засідання сесії даний проект рішення пройшов відповідну процедуру згідно Регламенту Вишгородської міської ради, затвердженого рішенням Вишгородської міської ради № 2/2 від 10.12.2020. Вказане клопотання було розглянуте на черговій ХІІ сесії Вишгородської міської ради VIII скликання 30.09.2021, однак рішення не було прийняте, оскільки не набрало достатньої кількості голосів депутатів. З метою виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2021 у справі № 320/14390/20 відповідний проект рішення буде повторно винесено на найближче чергове пленарне засідання Вишгородської міської ради VIII скликання (а.с.105-107 т.1).
21.06.2022 до суду першої інстанції надійшло клопотання позивача в порядку ст.382 КАС України, в якому останній просив відмовити відповідачу у прийнятті звіту та солідарно накласти штраф на Вишгородську міську раду і міського голову Вишгородської міської ради ОСОБА_2 , солідарно стягнути з них штраф в розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, половину суми штрафу перерахувати на користь позивача (а.с.132-136 т.1).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.07.2022 відмовлено Вишгородській міській раді у прийнятті звіту від 18.01.2022 № 2-28/131 про виконання рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2021 в адміністративній № 320/14390/20 та встановлено новий строк для подання Вишгородською міською радою звіту про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2021 в адміністративній № 320/14390/20 (а.с.150-154 т.1).
15.09.2022 до суду першої інстанції надійшли письмові пояснення Виконавчого комітету Вишгородської міської ради, до яких було додано копію рішення Вишгородської міської ради VIII скликання №23/29 від 01.09.2022 (а.с.133 т.3), за яким на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2021 у справі № 320/14390/20 повторно розглянувши клопотання ОСОБА_1 від 15.11.2020, враховуючи висновки і рекомендації постійної комісії Вишгородської міської ради з питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, відповідно до ст.12, 116, 118, 121, пп.5 п.27 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, п.34 ст.26, ст.33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), міська рада вирішила відмовити ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:121:0005, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти, у зв'язку з тим, що згідно пп.5 п.27 р.Х «Перехідні положення» ЗК України під час дії воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 відмовлено у задоволенні клопотання про стягнення штрафу з Вишгородської міської ради та міського голови Вишгородської міської ради ОСОБА_2. за невиконання рішення суду.
Не погодившись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та задовольнити клопотання про накладення на Вишгородську міську раду і міського голову Вишгородської міської ради ОСОБА_2 штрафу в порядку ст.382 КАС України. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що керівник Вишгородської міської ради лише удавав вчинення належних дій з метою виконання судового рішення і під час вирішення питання про відмову у прийнятті поданого відповідачем звіту суд першої інстанції мав вирішити питання про накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що на виконання рішення суду у даній справі заяву позивача було повторно розглянуто та прийнято відповідне рішення №23/29 від 01.09.2022 «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 ».
Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Беручи до уваги, відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю та здійснення розгляду справи в суді першої інстанції в порядку спрощеного провадження, введення в Україні воєнного стану та враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви позивача, дійшов висновку про відсутність підстав для накладення штрафу за невиконання судового рішення, оскільки міським головою ОСОБА_2., були вжиті заходи щодо виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2021 у справі № 320/14390/20, зокрема проекти рішення виносилися на сесію Вишгородської міської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 та 01.09.2022 прийнято рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
За наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з положеннями частин першої-третьої статті 382 КАС України Суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
Отже, судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за невиконанням судових рішень в адміністративних справах у формі зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.
Для вирішення питання щодо вжиття заходів судового контролю, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про невиконання відповідного судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду судом першої інстанції питання про застосування штрафу в порядку ст.382 КАС України, Вишгородською міською радою вже було повторно розглянуто заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за результатами чого Вишгородською міською радою VIII скликання прийнято рішення №23/29 від 01.09.2022, яким в наданні такого дозволу позивачу було відмовлено.
Колегія суддів звертає увагу, що інститут судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, закріплений у ст.382 КАС України, має на меті спонукання суб'єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі, виконати відповідне судове рішення із застосуванням механізму звітування перед судом про хід виконання рішення суду та наданням суду повноважень застосування штрафних санкцій, у випадку встановлення обставин, які свідчать про невиконання, або неналежне виконання рішення суду в адміністративній справі.
Отже, саме встановлення факту невиконання чи неналежного виконання судового рішення надають суду повноваження вжити заходи судового контролю, в тому числі щодо накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу.
В той же час, застосування передбачених ст.382 КАС України штрафних санкцій після фактичного виконання відповідачем судового рішення суперечитиме меті судового контролю, оскільки не сприятиме виконанню судового рішення, яке фактично було виконано відповідачем, шляхом повторного розгляду заяви позивача із прийняттям відповідного рішення, яке передбачене законом - рішення Вишгородської міської ради VIII скликання №23/29 від 01.09.2022 «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 ».
Наведене свідчить про відсутність підстав для застосування положень ст.382 КАС України щодо застосування судового контролю у формі накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу.
З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення клопотання позивача про стягнення штрафу за невиконання рішення суду в даній справі.
Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329, 382 КАС України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Текст постанови виготовлено 07 грудня 2023 року.
Суддя-доповідач Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма