ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 р. Справа № 520/8916/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мінаєвої О.М.
суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А.
за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства "Харківобленерго" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2023 року, головуючий суддя І інстанції: Єгупенко В.В., м. Харків, повний текст складено 30.08.23 року у справі № 520/8916/2020
за позовом акціонерного товариства "Харківобленерго"
до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
про скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, акціонерне товариство "Харківобленерго", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач), в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001425405 від 20.11.2020, складене Офісом великих платників податків ДПС.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2023 року у справі № 520/8916/2020 залишено без задоволення адміністративний позов Акціонерного товариства «Харківобленерго» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення - рішення.
Позивач, не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2023 року у справі № 520/8916/2020 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що при розгляді справи не було надано повної та обґрунтованої оцінки доводам позивача щодо відсутності порушень, передбачених абз. 14 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та визначених в акті № 142/28-1054-06-12/00131954 від 28.02.2020.
Вважає, що порушень строків реєстрації розрахунків коригувань здійснено не було, оскільки був відсутній обов'язок зі складання розрахунків коригування. Для розрахунків коригувань, які зазначені в акті, був відсутній обов'язок зі складання, а тому відсутній будь-який законодавчо встановлений строк їх складання. Оскільки складання та реєстрація у ЄРПН цих розрахунків коригувань не підпадає під жодну норму законодавства (вони можуть бути складені та зареєстровані будь-коли або ніколи), то немає у законодавстві і строків для реєстрації у ЄРПН таких розрахунків коригувань. Таким чином, позивачем не були порушені строки реєстрації, встановлені абз. 14 п. 201.10 ст. 201.10 Податкового кодексу України, як це зазначено в акті.
Також зазначає, що відповідальність, передбачена ст. 120-1 Податкового кодексу України за порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН помилкових (зайвих) податкових накладних, не застосовується. Зазначає, що посилання відповідача в акті на зазначення товариством у графі 2.1 розрахунку коригування причин коригування «102» (зміна кількості) не змінює і не спростовує того факту, що ці розрахунки коригувань не були складені на операції з постачання товарів/послуг, не мали відображення в регістрах бухгалтерського обліку, їх складання не спричинило виникнення податкового зобов'язання або його зменшення. Тому вони не підлягають та не були відображені в податкових деклараціях з ПДВ у зв'язку з відсутністю законодавчих підстав. Також позивач зазначив, що жодна норма Податкового кодексу України не зобов'язує платника податку реєструвати податкові накладні/розрахунки коригувань у разі, якщо не відбулося фактичної господарської операції, яка зумовлює її складання. Немає і норм у кодексі, які б зобов'язували реєструвати розрахунки коригувань з метою приведення у відповідність даних декларацій та даних Єдиного реєстру податкових накладних. Тем більше Податковий кодекс України не встановлює строків для такої реєстрації, якщо платник податків за своєю ініціативою вирішив здійснити реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригувань з метою відновлення даних у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено доводи щодо безпідставності вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Офісом великих платників податків ДПС було проведено камеральну перевірку акціонерного товариства «Харківобленерго» з питання своєчасності реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, складених на отримувача (покупця) товарів/послуг в Єдиному реєстрі податкових накладних у період жовтень 2019 року - січень 2020 року.
За результатами проведеної перевірки контролюючим органом 28.02.2020 було складено акт № 142/28-10-54-06-12/00131954, відповідно до якого встановлено факти несвоєчасності реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, податок по яких обчислювався за ставкою 20%, складених на отримувача (покупця) - неплатника податку на суму 1437408943,10 грн., чим порушено абз.14 п.201.10 ст.201 розділу V Податкового кодексу України, у тому числі: у жовтні 2019 року - 290612284,26 грн., у листопаді 2019 року - 290703977,17 грн., у грудні 2019 року - 283871017,97 грн., у січні 2020 року - 572221663,70 грн.
31.03.2020 Офісом великих платників податків ДПС на підставі акта перевірки №142/28-10-54-06-12/00131954 від 28.02.2020 було винесено податкове повідомлення - рішення №0001345406.
23.11.2020 р., позивачем було отримано від Офісу великих платників податків ДПС лист, яким повідомлено, що відповідно до пп. 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України та п.73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України податкові повідомлення-рішення від 09.01.2019 № 0000015008, від 04.11.2019 № 0000215008 та від 31.03.2020 № 0001345406 є відкликаними (скасованими) та прийнято нові податкові повідомлення-рішення.
На виконання вищевказаних змін законодавства, податковим органом був здійснений перерахунок суми штрафу за актом перевірки від 28.02.2020 та складено нове податкове повідомлення-рішення від 20.11.2020 №0001425405, згідно з яким за порушення, встановлені актом №142/28-10-54-06-12/00131954 від 28.02.2020 до АТ «Харківобленерго» штрафні санкції складають 328950 грн.
Позивач, не погоджуючись із податковим повідомленням - рішенням № 0001425405 від 20.11.2020, звернувся до суду з позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не дотримані строки, визначені законодавцем для реєстрації розрахунків коригувань, чим порушено вимоги п.201.10 ст.201 ПК України, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає критеріям, визначеним ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку із чим позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) тимчасово, до 1 січня 2019 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.
Згідно з пп. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
У відповідності до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України передбачено якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За змістом окремих абзаців пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; - 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; - 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
З аналізу вказаних правових норм виходить, що на платника податків покладено обов'язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк, встановлений податковим законодавством.
Недотримання вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
З матеріалів справи встановлено, що АТ «Харківобленерго» у період жовтень 2019 року січень 2020 року у Єдиному реєстрі податкових накладних було несвоєчасно здійснено реєстрацію розрахунків коригування до податкових накладних, податок по яких обчислювався за ставкою 20%, складених на отримувача (покупця) неплатника податку, на суму ПДВ 1437408943,10 грн., у т.ч.: у жовтні 2019 року - 290612284,26 грн.; у листопаді 2019 року - 290703977,17 грн.; у грудні 2019 року - 283871017,97 грн.; у січні 2020 року - 572221663,70 грн. чим порушено абз. 14 п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.
Надаючи оцінку доводам позивача в частині посилання на помилковість (зайвість) виписування розрахунків коригування, що є підставою для звільнення від відповідальності у вигляді штрафу за пунктом 120-1.1 ПК України, колегія суддів зазначає, що абз. 2 п. 192.1. cт. 192 ПК України визначає, що розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
В свою чергу, п. 24 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.12.2015 р. № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за № 137/28267 (далі Порядок № 1307) визначено, особливості складання розрахунків коригування до зайво виписаних податкових накладних, операція за якими не відбулась.
Так, у разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних двох і більше податкових накладних, складених на одну операцію з постачання товарів/послуг, постачальник (продавець) складає розрахунок(ки) коригування до податкової(их) накладної(их), зайво складеної(их) на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна: у верхній лівій частині розрахунку коригування у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» зазначається тип причини «20», при цьому позначка «х» не проставляється.
Розрахунок коригування, особливості складання якого визначені у цьому пункті, складається окремо до кожної податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна, у тому числі до податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю).
Відповідно до Довідника умовних кодів причин коригування, який офіційної опублікований на сайті ДПС України, судом встановлено, що код причини коригування «301» - це виправлення помилки (п. 24 Порядку № 1307) - зазначається у випадку складання розрахунку коригування з типом причини «20» до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна.
Разом з тим, зі змісту акту перевірки встановлено, що позивач самостійно визначив код причини коригування, які відповідно до Довідника умовних кодів причин коригування є: «102» - зміна кількості, що в свою чергу узгоджується із абз. 2 п. 192.1 ст. 192 ПК України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що при складанні розрахунків коригування в ЄРПН потрібно здійснити ряд операцій які визначені Порядком № 1307, зокрема: 1) вказати дату та номер податкової накладної до якої вносяться зміни; 2) вказати виправлені дані, реквізити; 3) накласти електронний цифровий підпис (п. 20 Порядку № 1307).
Вказані доводи позивача не знайшли свого ані письмового ані документального підтвердження, оскільки вказані розрахунки складалися із врахуванням п. 20, п. 23 Порядку № 1307 та п. 192.1 ст. 192 ПК України.
Відповідно до п. 200-1 п. 200-1.1, п. 34 підрозділу 2 розділу XX ПК України визначено, що: складання розрахунку коригування із показником «-»- збільшують ліміт в СЕА ПДВ; складання розрахунку коригування із показником «+»- зменшують ліміт в СЕА ПДВ.
При цьому, судом встановлено, що на «-» розрахунки коригування реєструвались своєчасно, а на «+» - з пропуском строку.
Тобто, за результатами складених та зареєстрованих розрахунків коригування на «-» та у подальшому не подання уточнюючих податкових декларацій, підприємство позивача одним днем реєструвало розрахунки коригування і на «+» до однієї податкової накладної.
Колегія суддів встановила, що за один день AT «Харківобленерго» складено 2 розрахунки коригування до податкової накладної від 31.05.2018 р. № 25407/20: на зменшення «-» № 210//20 від 29.06.2018 (своєчасно зареєстровано 04.07.2018 р.) на суму - 9258357,55 грн.; на збільшення «+» № 222//20 від 29.06.2018 р. (несвоєчасно зареєстровано 07.08.2018 р.) на суму + 9258357,55 грн. До податкової накладної від 30.09.2017 р. № 21917/20: на зменшення «-» №220/20 від 25.04.2018 р. (своєчасно зареєстровано 27.04.2018 р.) на суму - 31651599,14 грн.; на збільшення «+» № 199/20 від 25.04.2018 р. (несвоєчасно зареєстровано 31.05.2018 р.) на суму «+»31651599,14 грн.
З матеріалів справи встановлено, що аналогічні дії проводилися зі всіма виписаними та зареєстрованими податковими накладними ЄРПН, які перелічені в додатку до акту перевірки №142/28-10-54-06-12/00131954 від 28.02.2020 р.
Таким чином, колегія суддів вважає, що виписані та в подальшому зареєстровані розрахунки коригування не були складені помилково, а фактично складалися для збільшення ліміту в СЕА ПДВ, що давало змогу в подальшому використовувати кошти для реєстрації податкових накладних.
Стосовно доводу апеляційної скарги про те, що розрахунки коригування, вказані в акті перевірки, не були складені на операції з постачання товарів, послуг, не мали відображення в регістрах бухгалтерського обліку, їх складання не спричинило виникнення податкового зобов'язання або його зменшення, а вони лише були зареєстровані у ЄРПН, колегія суддів зазначає, що розрахунки коригування, на які посилається AT «Харківобленерго», були самостійно складені та зареєстровані в ЄРПН з порушенням термінів реєстрації, встановлених законодавством, про що свідчить акт перевірки та розрахунок до нього. При цьому, до однієї податкової накладної складались та реєструвались розрахунки коригування за один день до 10 штук, як на збільшення податкових зобов'язань так і на зменшення.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.
Позивач в апеляційній скарзі посилається на те, що складання розрахунків коригувань не підпадає під норми ані ст. 192 ані ст. 201 ПК України, які передбачають складання ПН/РК тільки у разі виникнення будь-якої події: постачання або повернення товару, отримання та повернення коштів тощо. Вказує, що складання та реєстрація у ЄРПН цих розрахунків коригувань не підпадає під жодну норму законодавства, з посиланням на те, що вони можуть бути складені та зареєстровані будь-коли або ніколи, а тому немає у законодавстві і строків для реєстрації у ЄРПН таких розрахунків коригування.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 11 підрозділу 2 розділу XX ПК України з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з п. 192.1 ст. 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг (в редакції ПК України, що діє з 01.01.2017 р).
Відповідальність платника передбачена статтею 120-1 ПК України.
За висновками акту перевірки, контролюючим органом встановлено, що несвоєчасно зареєстровані розрахунки коригування у ЄРПН складались у зв'язку із зміною кількості поставленої електричної енергії. У графі 2.1 розрахунків коригування позивач самостійно визначав код причини коригування «102». Під час проведення камеральної перевірки було використано інформацію виключно із баз даних Державної фіскальної служби України, а саме АІС «Податковий блок», Єдиний реєстр податкових накладних.
На спростування висновків податкового органу позивач не обґрунтував причин складання та реєстрації розрахунків коригування до податкової накладної в ЄРПН за один день понад 10 таких розрахунків коригування, як на «+» так і на «-» з зазначенням підстав коригування «102».
Стосовно посилання позивача в апеляційній скарзі на зміст п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, колегія суддів зазначає, що штрафні санкції, визначені цією нормою не застосовуються до платників податку за порушення ними граничного строку реєстрації/відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних: що не надаються отримувачу(покупцю), складених на операції з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, та/або що не надаються отримувачу(покупцю), складених на операції з постачання товарів/послуг, які оподатковуються за нульовою ставкою.
При цьому, Податковим кодексом України не передбачено виключень щодо застосування норм п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН для окремих випадків, пов'язаних з таким порушенням, у тому числі у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, складеної без факту здійснення господарської операції.
Тобто для застосування виключень і звільнення від відповідальності обов'язковою умовою є звільнення операції від оподаткування або її оподаткування за нульовою ставкою.
Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного суду, що викладена у постановах у справі № 520/1956/21 від 26.07.2023 р., у справі № 808/3250/17 від 07.02.2019 р., у справі № 816/1488/17 від 04.09.2018 р., у справі № 820/2298/18 від 11.12.2018 р.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В свою чергу, в межах даної справи судом не встановлено випадків звільнення від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, з урахуванням наведених вище висновків.
В силу ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки податкове повідомлення-рішення відповідає критеріям правомірності рішень суб'єктів владних повноважень, винесене в межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, а тому підстави для його скасування відсутні.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2023 року у справі № 520/8916/2020 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу акціонерного товариства "Харківобленерго" залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2023 року у справі № 520/8916/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Мінаєва
Судді З.О. Кононенко В.А. Калиновський
Постанова складена в повному обсязі 08.12.23 р.