Головуючий І інстанції: О.М. Кунець
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2023 р. Справа № 480/8478/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської митниці на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.07.2023, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021 по справі № 480/8478/22
за позовом ОСОБА_1
до Сумської митниці
про визнання протиправним та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Сумської митниці (далі - відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ в. о. начальника Сумської митниці №40-дс від 14.12.2022 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» - оголошення догани ОСОБА_1 - головному державному інспектору митного поста «Ромни» Сумської митниці.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до контракту від 30.06.2021 № 17-дс, укладеного між Сумською митницею та ОСОБА_1 , останній проходить державну службу на посаді головного державного інспектора митного поста «Ромни» Сумської митниці. 19.10.2022 виконуючий обов'язки начальника Сумської митниці видано наказ № 17-дс про порушення дисциплінарного провадження стосовно головного державного інспектора митного поста "Ромни" ОСОБА_1 з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчинення дисциплінарних проступків. 14.12.2022 виконуючим обов'язки начальника Сумської митниці видано наказ № 40-дс, яким оголошено догану ОСОБА_1 , головному державному інспектору митного поста "Ромни" Сумської митниці, за вчинення дисциплінарних проступків, що полягають у неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків. Позивач вважає даний наказ незаконним, таким, що суперечить вимогам чинного законодавства та порушує його права.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 задоволено адміністративний позов.
Визнано протиправним та скасовано наказ в. о. начальника Сумської митниці № 40-дс від 14.12.2022 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» - оголошення догани ОСОБА_1 - головному державному інспектору митного поста «Ромни» Сумської митниці.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці судовий збір в сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн. 00 коп.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 по справі № 480/8478/22 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що позивачу була оголошена догана за неналежне виконання посадових обов'язків. За дорученням в.о. голови Держмитслужби призначено та проведено перевірку правильності застосування пільг в оподаткуванні під час митного оформлення. В ході перевірки встановлено, що при проведенні митного оформлення товарів за рядом митних декларацій, поданих у період з 13.04.2022 по 14.04.2022, 21.04.2022, 25.04.2022, 27.04.2022 позивач надав пільгу (преференцію) в частині звільнення від сплати ввізного мита, акцизного податку та податку на додану вартість. Зазначає, що відповідно до вимог Митного та Податкового кодексів України підставою для такого звільнення є факт ввезення таких товарів на митну територію України з 06.04.2022 для мита та з 01.04.2022 для акцизного податку та податку на додану вартість. Товари ж, зазначені у митних деклараціях, були ввезені на територію України раніше, отже, вважає, що при їх митному оформленні у позивача не було підстав для застосування пільг в оподаткуванні. Вказує, що дисциплінарне стягнення до позивача застосовано відповідно до вимог Закону України “Про державну службу” та наказ від 14.12.2022 № 40-дс є правомірним та не підлягає скасуванню.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно зі ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 проходить державну службу, відповідно до контракту від 30.06.2021 №17-дс, укладеного між позивачем та Сумською митницею, на посаді головного державного інспектора митного поста "Ромни" Сумської митниці.
19.10.2022 виконуючий обов'язки начальника Сумської митниці видано наказ № 17-дс про порушення дисциплінарного провадження стосовно головного державного інспектора митного поста "Ромни" ОСОБА_1 з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчинення дисциплінарних проступків. Для здійснення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 утворено дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ Сумської митниці.
25.11.2022 виконуючий обов'язки начальника Сумської митниці видано наказ № 22-дс про продовження строку дисциплінарного провадження до 59 робочих днів.
14.12.2022 виконуючий обов'язки начальника Сумської митниці видано наказ № 40-дс, яким відповідно до ст. ст. 64 - 69 та 77 Закону України "Про державну службу", п. 36 Порядку здійснення дисциплінарних проваджень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1039 та на підставі доповідної записки начальника управління митних платежів контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Сумської митниці Костянтина Кошарного від 12.10.2022 № 7.24-15/589, акту про результати перевірки від 12.10.2022 № 7.24/14/15-01, акту про результати перевірки від 12.10.2022 № 6, Подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Сумської митниці від 05.12.2021 № 7.214-25/194 оголошено догану ОСОБА_1 , головному державному інспектору митного поста "Ромни" Сумської митниці, за вчинення дисциплінарних проступків, що полягають у неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків.
Не погодившись із наказом Сумської митниці від 14.12.2022 № 40-дс про притягнення до дисциплінарної відповідальності, позивач звернувся до суду з позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача про неналежне виконання позивачем посадових обов'язків і вчинення останнім дисциплінарного проступку є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі, а тому визнав протиправним та скасував наказ Сумської митниці № 40-дс від 14.12.2022 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції на підставі наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях врегульовані Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).
Відповідно до частини першої ст. 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Пунктом 5 частини 2 ст. 65 Закону № 889-VIII передбачено, що дисциплінарними проступками є невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Згідно з частинами першою та другою ст. 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
Згідно з пунктом 4 Порядку дисциплінарне провадження розпочинається з моменту прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження та завершується прийняттям рішення про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Пунктом 5 Порядку визначено, що строк здійснення дисциплінарного провадження визначається міністром або суб'єктом призначення з урахуванням встановленого законодавством строку притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.
Тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 45 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб'єктом призначення, але не більш як до 60 календарних днів.
Отже, дисциплінарне провадження завершується притягненням до відповідальності державного службовця чи закриттям дисциплінарного провадження без притягнення до відповідальності.
При цьому, тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 60 календарних днів.
У спірному наказі зазначено, що дисциплінарний проступок ОСОБА_1 полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків.
відповідачем зроблено висновок, що :
- головний державний інспектор митного проста "Ромни" Сумської митниці Дараган С.В., при виконанні ним митних формальностей за митними деклараціями №№ UA805090/2022/000810 від 13.04.2022, UA805090/2022/000811 від 13.04.2022, UA805090/2022/000812 від 13.04.2022, UA805090/2022/000813 від 13.04.2022, UA805090/2022/000817 від 13.04.2022, UA805090/2022/000823 від 13.04.2022, UA805090/2022/000825 від 14.04.2022, UA805090/2022/000828 від 14.04.2022, UA805090/2022/000829 від 14.04.2022, UA805090/2022/000830 від 14.04.2022, UA805090/2022/000832 від 14.04.2022, UA805090/2022/000839 від 14.04.2022, UA805090/2022/000841 від 14.04.2022, UA805090/2022/000848 від 14.04.2022, UA805090/2022/000851 від 14.04.2022, UA805090/2022/000853 від 14.04.2022, UA805090/2022/000859 від 14.04.2022, UA805090/2022/000866 від 14.04.2022, UA805090/2022/000867 від 14.04.2022, UA805090/2022/000878 від 15.04.2022, UA805090/2022/000879 від 15.04.2022, UA805090/2022/000888 від 15.04.2022, UA805090/2022/000892 від 15.04.2022, UA805090/2022/000976 від 21.04.2022, UA805090/2022/000991 від 21.04.2022, UA805090/2022/000994 від 21.04.2022, UA805090/2022/000997 від 21.04.2022, UA805090/2022/001002 від 21.04.2022, UA805090/2022/001003 від 21.04.2022, UA805090/2022/001035 від 25.04.2022, UA805090/2022/001036 від 25.04.2022, UA805090/2022/001039 від 25.04.2022, UA805090/2022/001040 від 25.04.2022, UA805090/2022/001083 від 27.04.2022, UA805090/2022/001089 від 27.04.2022, UA805090/2022/001092 від 27.04.2022, UA805090/2022/001094 від 27.04.2022 (код пільги "224"), посилаючись на пункт 9-1'1 розділу ХХІ "При кінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України та посилаючись на підпункт 69.23 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, надав одержувачам товарів пільги (преференції вказані у графі 36 митних декларацій) в обкладенні товарів ввізним митом за кодом 224, в обкладенні товарів податком на додану вартість за кодом 224 - але з обов'язковою умовою для надання таких пільг (застосування пункту 9-11 розділу ХХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України та підпункту 69.23 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.
При цього, з зазначеного вище переліку митних декларацій, при перевірці обставин щодо надання преференції було встановлено :
- факти визначення товару ввезаним на митну територію України з 06.04.2022р. для ввізного мита та з 01.04.2022р. для податку на додану вартість. Проте, відповідач у спірному Наказі зазначає, що товари заявлені у митних деклараціях: №№ UA805090/2022/000810 від 13.04.2022, UA805090/2022/000811 від 13.04.2022, UA805090/2022/000812 від 13.04.2022, UA805090/2022/000813 від 13.04.2022, UA805090/2022/000817 від 13.04.2022, UA805090/2022/000823 від 13.04.2022, UA805090/2022/000825 від 14.04.2022, UA805090/2022/000828 від 14.04.2022, UA805090/2022/000829 від 14.04.2022, UA805090/2022/000830 від 14.04.2022, UA805090/2022/000832 від 14.04.2022, UA805090/2022/000839 від 14.04.2022, UA805090/2022/000841 від 14.04.2022, UA805090/2022/000848 від 14.04.2022, UA805090/2022/000851 від 14.04.2022, UA805090/2022/000853 від 14.04.2022, UA805090/2022/000859 від 14.04.2022, UA805090/2022/000866 від 14.04.2022, UA805090/2022/000867 від 14.04.2022, UA805090/2022/000878 від 15.04.2022, UA805090/2022/000879 від 15.04.2022, UA805090/2022/000888 від 15.04.2022, UA805090/2022/000892 від 15.04.2022, /2022/000991 від 21.04.2022, UA805090/2022/000994 від 21.04.2022, UA805090/2022/000997 від 21.04.2022, UA805090/2022/001002 від 21.04.2022, UA805090/2022/001003 від 21.04.2022, UA805090/2022/001083 від 27.04.2022, /2022/001089 від 27.04.2022, UA805090/2022/001092 від 27.04.2022, /2022/001094 від 27.04.2022 були ввезені на митну територію України з 20.02.2021р. по 23.02.2022. (При цьому, товари заявлені у митних деклараціях №№ UA805090/2022/000976 від 21.04.2022, UA805090/2022/001035 від 25.04.2022, UA805090/2022/001036 від 25.04.2022, UA805090/2022/001039 від 25.04.2022, UA805090/2022/001040 від 25.04.2022, були ввезені на територію України 02.04.2022р.)
- встановлено факти ввезення товару на митну територію України з метою випуску його у вільний обіг, тоді як товари заявлені у митних деклараціях UA805090/2022/000810 від 13.04.2022, UA805090/2022/000811 від 13.04.2022, UA805090/2022/000812 від 13.04.2022, UA805090/2022/000813 від 13.04.2022, UA805090/2022/000817 від 13.04.2022, UA805090/2022/000823 від 13.04.2022, UA805090/2022/000825 від 14.04.2022, UA805090/2022/000828 від 14.04.2022, UA805090/2022/000829 від 14.04.2022, UA805090/2022/000830 від 14.04.2022, UA805090/2022/000832 від 14.04.2022, UA805090/2022/000839 від 14.04.2022, UA805090/2022/000841 від 14.04.2022, UA805090/2022/000848 від 14.04.2022, UA805090/2022/000851 від 14.04.2022, UA805090/2022/000853 від 14.04.2022, UA805090/2022/000859 від 14.04.2022, UA805090/2022/000866 від 14.04.2022, UA805090/2022/000867 від 14.04.2022, UA805090/2022/000878 від 15.04.2022, UA805090/2022/000879 від 15.04.2022, UA805090/2022/000888 від 15.04.2022, UA805090/2022/000892 від 15.04.2022, UA805090/2022/000976 від 21.04.2022, UA805090/2022/000991 від 21.04.2022, UA805090/2022/000994 від 21.04.2022, UA805090/2022/000997 від 21.04.2022, UA805090/2022/001002 від 21.04.2022, UA805090/2022/001003 від 21.04.2022, UA805090/2022/001035 від 25.04.2022, UA805090/2022/001036 від 25.04.2022, UA805090/2022/001039 від 25.04.2022, UA805090/2022/001040 від 25.04.2022, /2022/001083 від 27.04.2022, UA805090/2022/001089 від 27.04.2022, UA805090/2022/001092 від 27.04.2022, /2022/001094 від 27.04.2022 перед випуском у вільний обіг перебували на території України у митному режимі митний склад, який не передбачав вільного обігу товарів.
Крім цього, у спірному Наказі від 14.12.2022р. йдеться про те, що при виконанні митних формальностей за митними деклараціями №№UA805090/2022/000850, UA805090/2022/000885, /2022/000889 головний державний інспектор митного поста «Ромни» Сумської митниці Дараган Сергій Віталійович, посилаючись на пункт 9-11 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України та посилаючись на підпункт 69.24 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, надав одержувачам товарів пільги (преференції вказані у графі 36 митних декларацій) в обкладенні товарів ввізним митом за кодом 311, в обкладенні товарів акцизним податком за кодом 311, в обкладенні товарів податком на додану вартість за кодом 311 - але обов'язковою умовою для надання таких пільг (застосування пункту 9-11 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України та підпункту 69.24 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України) є факт ввезення товару на митну територію України з 06.04.2022 для ввізного мита та з 01.04.2022 для акцизного податку та податку на додану вартість. Проте, товари заявлені у митних деклараціях №№UA805090/2022/000850, UA805090/2022/000885, UA805090/2022/000889 були ввезені на митну територію України з 16.02.2022 по 24.02.2022.
Отже, за висновками відповідача, позивач при виконанні митних формальностей за вказаними митними деклараціями №№UA805090/2022/000850, UA805090/2022/000885, /2022/000889, під час перевірки правильності застосування пільг в оподаткуванні товарів, заявлених за вказаними митними деклараціями неналежним чином 14.04.2022 та 15.04.2022 виконав вимоги підпункту 4.5.9 пункту 4.5 розділу IV Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, пункту 9-11 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, підпункту 69.24 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, пунктів 1, 2 розділу 3 (Основні посадові обов'язки) своєї посадової інструкції, абзаців 3, 5 пункту 10 (Особа зобов'язана) контракту про проходження державної служби від 30.06.2021 № 17, пунктів 1,7, 11 частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу», а саме:
- неправомірно надав одержувачам товарів пільги (преференції вказані у графі 36 митних декларацій) в обкладенні товарів ввізним митом за кодом 311, в обкладенні товарів акцизним податком за кодом 311, в обкладенні товарів податком на додану вартість за кодом 311, що призвело до ненадходження до Державного бюджету України належних платежів у вигляді мита, акцизного податку, податку на додану вартість на загальну суму 175 876,51 грн., що відображено в акті про результати перевірки від 12.10.2022 №7.24/14/15-01, оскільки, на переконання відповідача, обов'язковою умовою для надання таких пільг згідно пункту 9-11 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, підпункту 69.24 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України є факт ввезення товару на митну територію України з 06.04.2022 для ввізного мита та з 01.04.2022 для акцизного податку та податку на додану вартість - але товари заявлені у митних деклараціях №№ UA805090/2022/000850, UA805090/2022/000885, UA805090/2022/000889 були ввезені на митну територію України з 16.02.2022 по 24.02.2022.
Крім цього, в оскаржуваному Наказі йдеться про те, що позивач, при виконанні митних формальностей за митними деклараціями UA805090/2022/000810 від 13.04.2022, UA805090/2022/000811 від 13.04.2022, UA805090/2022/000812 від 13.04.2022, UA805090/2022/000813 від 13.04.2022, UA805090/2022/000817 від 13.04.2022, UA805090/2022/000823 від 13.04.2022, UA805090/2022/000825 від 14.04.2022, UA805090/2022/000828 від 14.04.2022, UA805090/2022/000829 від 14.04.2022, UA805090/2022/000830 від 14.04.2022, UA805090/2022/000832 від 14.04.2022, UA805090/2022/000839 від 14.04.2022, UA805090/2022/000841 від 14.04.2022, UA805090/2022/000848 від 14.04.2022, UA805090/2022/000851 від 14.04.2022, UA805090/2022/000853 від 14.04.2022, UA805090/2022/000859 від 14.04.2022, UA805090/2022/000866 від 14.04.2022, UA805090/2022/000867 від 14.04.2022, UA805090/2022/000878 від 15.04.2022, UA805090/2022/000879 від 15.04.2022, UA805090/2022/000888 від 15.04.2022, UA805090/2022/000892 від 15.04.2022, UA805090/2022/000976 від 21.04.2022, UA805090/2022/000991 від 21.04.2022, UA805090/2022/000994 від 21.04.2022, UA805090/2022/000997 від 21.04.2022, UA805090/2022/001002 від 21.04.2022, UA805090/2022/001003 від 21.04.2022, UA805090/2022/001035 від 25.04.2022, UA805090/2022/001036 від 25.04.2022, UA805090/2022/001039 від 25.04.2022, UA805090/2022/001040 від 25.04.2022, UA805090/2022/001083 від 27.04.2022, /2022/001089 від 27.04.2022, UA805090/2022/001092 від 27.04.2022, /2022/001094 від 27.04.2022 , під час перевірки правильності застосування пільг в оподаткуванні товарів, заявлених за вказаними митними деклараціями неналежним чином 13.04.2022, 14.04.2022, 15.04.2022, 21.04.2022, 25.04.2022, 27.04.2022 виконав вимоги підпункту 4.5.9 пункту 4.5 розділу IV Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, пункту 9і 1 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, підпункту 69.23 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, пунктів 1, 2 розділу 3 (Основні посадові обов'язки) своєї посадової інструкції, абзаців 3, 5 пункту 10 (Особа зобов'язана) контракту про проходження державної служби від 30.06.2021 № 17, пунктів 1,7, 11 частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу», а саме:
- неправомірно надав одержувачам товарів пільги (преференції вказані у графі 36 митних декларацій) в обкладенні товарів ввізним митом за кодом 224, в обкладенні товарів податком на додану вартість за кодом 224, що призвело до ненадходження до Державного бюджету України належних платежів у вигляді мита, податку на додану вартість на загальну суму 10 005 859,30 грн., що підтверджується актом про результати перевірки від 12.10.2022 № 7.24/14/15-01, оскільки обов'язковими умовами для надання таких пільг згідно пункту 9-11 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, підпункту 69.23 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України є факти:
- ввезення товару на мит7ну територію України з 06.04.2022р. для ввізного мита та з 01.04.2022р. для податку на додану вартість - але товари заявлені у митних деклараціях UA805090/2022/000810 від 13.04.2022, UA805090/2022/000811 від 13.04.2022, UA805090/2022/000812 від 13.04.2022, UA805090/2022/000813 від 13.04.2022, UA805090/2022/000817 від 13.04.2022, UA805090/2022/000823 від 13.04.2022, UA805090/2022/000825 від 14.04.2022, UA805090/2022/000828 від 14.04.2022, UA805090/2022/000829 від 14.04.2022, UA805090/2022/000830 від 14.04.2022, UA805090/2022/000832 від 14.04.2022, UA805090/2022/000839 від 14.04.2022, UA805090/2022/000841 від 14.04.2022, UA805090/2022/000848 від 14.04.2022, UA805090/2022/000851 від 14.04.2022, UA805090/2022/000853 від 14.04.2022, UA805090/2022/000859 від 14.04.2022, UA805090/2022/000866 від 14.04.2022, UA805090/2022/000867 від 14.04.2022, UA805090/2022/000878 від 15.04.2022, UA805090/2022/000879 від 15.04.2022, UA805090/2022/000888 від 15.04.2022, UA805090/2022/000892 від 15.04.2022, UA805090/2022/000991 від 21.04.2022, UA805090/2022/000994 від 21.04.2022, UA805090/2022/000997 від 21.04.2022, UA805090/2022/001002 від 21.04.2022, UA805090/2022/001003 від 21.04.2022, UA805090/2022/001083 від 27.04.2022, /2022/001089 від 27.04.2022, UA805090/2022/001092 від 27.04.2022, /2022/001094 від 27.04.2022 були ввезені на митну територію України з 30.01.2022р. по 23.02.2022р. (товари заявлені у митних деклараціях UA805090/2022/000976 від 21.04.2022, UA805090/2022/001035 від 25.04.2022, UA805090/2022/001036 від 25.04.2022, UA805090/2022/001039 від 25.04.2022, UA805090/2022/001040 від 25.04.2022, були ввезені на митну територію України 02.04.2022р.);
- ввезення товару на митну територію України з метою випуску його у вільний обіг, тоді як товари заявлені у вищезазначених митних деклараціях перед випуском у вільний обіг перебували на території України у митному режимі митний склад, який не передбачав вільного обігу товарів.
Таким чином, за наслідками перевірки дисциплінарною комісією було встановлено неналежне виконання позивачем посадових обов'язків, що внаслідок порушення вимог п.п. 4.5.9 п. 4.5 розділу IV Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосування митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631, пункту 9-11 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, п.п. 69.23. п.п. 69.24 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, пунктів 1,2 розділу 3 (Основні посадові обов'язки) своєї посадової інструкції. Абзаців 3,5 пункту 10 (Особа зобов'язана) контракту про проходження державної служби від 30.06.2021 № 46, пунктів 1,7,11 частини першої ст. 8 Закону України «Про державну службу» при здійсненні перевірки правильності застосування пільг в оподаткуванні під час митного оформлення товарів за вказаними ЕМД, а саме неправомірно надав одержувачам товарів пільги (преференції вказані у графі 36 митних декларацій ) в обкладені товарів ввізним митом за кодом 311, в обкладенні товарів акцизним податком за кодом 311, в обкладенні товарів податком на додану вартість за кодом 311, що призвело до ненадходження належних платежів у вигляді мита, акцизного податку, податку на додану вартість на 175876,51 гри. та в обкладені товарів ввізним митом за кодом 224, в обкладенні товарів податком на додану вартість за кодом 224, що призвело до ненадходження належних платежів у вигляді мита, податку на додану вартість на загальну суму 10005859,30 грн.
Слід зазначити, що спір у даній справі фактично стосується неоднакового тлумачення сторонами вимог нормативних актів та підстав застосування п. 9-11 розділу ХХІ "Прикінцеві та перехідні положення Митного кодексу України", підпунктів 69.23 та 69.24 п. 69 підрозділу 120 розділу ХХ Податкового кодексу України.
Так, відповідно до п. 1 Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану" від 24.03.2022 №2142, розділ ХХ "Перехідні положення" Податкового Кодексу України доповнено підпунктами 69.23 та 69.24 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ відповідно до яких тимчасово, з 1 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту суб'єктами господарювання, які зареєстровані платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи, крім фізичних та юридичних осіб, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу. Тимчасово, з 1 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком операції з ввезення фізичними особами на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту.
Цим же законом (п. 2 Закону від 24.03.2022р. №2142) Митний кодекс України доповнено п. 9-11 розділу ХХІ "Прикінцеві та перехідні положення" відповідно до якого тимчасово, на період з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану", але не раніше 1 квітня 2022 року, до припинення чи скасування воєнного стану на території України, пропуск та митне оформлення товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України для вільного обігу, здійснюється з урахуванням таких особливостей: звільняються від оподаткування ввізним митом: товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України підприємствами для вільного обігу, крім спирту етилового та інших спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива (крім квасу "живого" бродіння), тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, які ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу.
Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану" набрав чинності 05.04.2022.
Отже, відповідачем зроблено висновок, що позивач неправомірно надав одержувачам товарів пільги (преференції вказані у графі 36 митних декларацій) в обкладенні товарів ввізним митом за кодом 311, в обкладенні товарів акцизним податком за кодом 311, в обкладенні товарів податком на додану вартість за кодом 311, що призвело до ненадходження до Державного бюджету України належних платежів у вигляді мита, акцизного податку, податку на додану вартість на загальну суму 175 876,51 грн., що підтверджується актом про результати перевірки від 12.10.2022 №7.24/14/15-01, оскільки обов'язковою умовою для надання таких пільг згідно пункту 9-11 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, підпункту 69.24 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України є факт ввезення товару на митну територію України з 06.04.2022 для ввізного мита та з 01.04.2022 для акцизного податку та податку на додану вартість - але товари заявлені у відповідних митних деклараціях №№UA805090/2022/000850, UA805090/2022/000885, UA805090/2022/000889 були ввезені на митну територію України з 16.02.2022 по 24.02.2022, а товари заявлені у митних деклараціях UA805090/2022/000810 від 13.04.2022, UA805090/2022/000811 від 13.04.2022, UA805090/2022/000812 від 13.04.2022, UA805090/2022/000813 від 13.04.2022, UA805090/2022/000817 від 13.04.2022, UA805090/2022/000823 від 13.04.2022, UA805090/2022/000825 від 14.04.2022, UA805090/2022/000828 від 14.04.2022, UA805090/2022/000829 від 14.04.2022, UA805090/2022/000830 від 14.04.2022, UA805090/2022/000832 від 14.04.2022, UA805090/2022/000839 від 14.04.2022, UA805090/2022/000841 від 14.04.2022, UA805090/2022/000848 від 14.04.2022, UA805090/2022/000851 від 14.04.2022, UA805090/2022/000853 від 14.04.2022, UA805090/2022/000859 від 14.04.2022, UA805090/2022/000866 від 14.04.2022, UA805090/2022/000867 від 14.04.2022, UA805090/2022/000878 від 15.04.2022, UA805090/2022/000879 від 15.04.2022, UA805090/2022/000888 від 15.04.2022, UA805090/2022/000892 від 15.04.2022, UA805090/2022/000991 від 21.04.2022, UA805090/2022/000994 від 21.04.2022, UA805090/2022/000997 від 21.04.2022, UA805090/2022/001002 від 21.04.2022, UA805090/2022/001003 від 21.04.2022, UA805090/2022/001083 від 27.04.2022, /2022/001089 від 27.04.2022, UA805090/2022/001092 від 27.04.2022, /2022/001094 від 27.04.2022 були ввезені на митну територію України з 30.01.2022 по 23.02.2022.
Відповідно до ст. 4 ч. 1 п. 4 МК України ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку; пропуск товарів через митний кордон України - надання митним органом відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення.
Колегія суддів зазначає, що переміщенням є саме сукупність дій, пов'язаних з переміщенням товарів через митний кордон, тобто поняття переміщення, пропуску та ввезення не є тотожними. Крім того, законом не встановлюється будь-яких стадій операції з ввезення, зокрема не виділяється початок операції ввезення, а тому застосування такої термінології, ототожнення переміщення товарів та їх ввезення відповідачем не ґрунтується на законі.
Наведені п. 9-11 розділу ХХІ Митного кодексу України та підпунктів 69.23 та 69.24 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України також не містять такої умови їх застосування, як переміщення товарів через митний кордон України після 01.04.2022. Виходячи зі змісту наведених правових норм, колегія суддів зазначає, що ними встановлено терміни застосування передбаченого звільнення від сплати акцизного податку, податку на додану вартість та ввізного мита, а не умови такого застосування.
Відповідач зазначає, що частина наведених в наказі про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності митних декларацій стосувалась товарів, які перебували на митному складі, що не передбачає вільного їх обігу, а тому звільнення від оподаткування до таких товарів застосоване бути не може.
Статтею 70 МК України встановлені митні режими. Серед іншого встановлено митний режим імпорту (випуск для вільного обігу) та режим митного складу. Відповідно до ст. 121 МК України митний склад - це митний режим, відповідно до якого іноземні або українські товари зберігаються під митним контролем із умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до ст. 122 ч. 2,3 МК України для поміщення товарів у митний режим митного складу митного органу подаються митна декларація, товарно-транспортний документ на перевезення та рахунок (інвойс) або інший документ, який визначає вартість товару. Товари, що поміщуються у митний режим митного складу, декларуються митному органу утримувачем митного складу. Розміщення на митному складі товарів, поміщених в інші, ніж митний склад, митні режими (транзиту, тимчасового ввезення, переробки на митній території, експорту, тимчасового вивезення, переробки за межами митної території) для їх зберігання, перевантаження або дозавантаження транспортного засобу здійснюється на підставі митної декларації, раніше оформленої відповідно до таких інших митних режимів, або документа, що її замінював, - накладної УМВС (СМГС), накладної ЦІМ (СIМ), накладної ЦІМ/УМВС (ЦИМ/СМГС, CIM/SMGS), книжки МДП (Carnet TIR) тощо. У цьому разі поміщення таких товарів у митний режим митного складу не відбувається. Товари, що вивантажуються на митний склад і призначені для зберігання більше ніж на 90 днів, підлягають поміщенню у митний режим митного складу.
Відповідно до ст. 125 ч. 3 МК України іноземні товари, що зберігаються в митному режимі митного складу, до закінчення строку їх придатності або строків зберігання, установлених частинами першою і другою цієї статті, повинні бути задекларовані для ввезення на митну територію України в іншому митному режимі або реекспортовані. Відповідно до ст. 126 ч. 1 МК України іноземні товари, поміщені в митний режим митного складу, зберігають статус іноземних товарів.
Згідно з ст. 129 ч. 1,3 МК України митний режим митного складу завершується шляхом поміщення товарів, поміщених у цей митний режим, в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті. Митний режим митного складу припиняється митним органом у разі: 1) передачі товарів на склад митного органу у зв'язку із закінченням строків зберігання в режимі митного складу; 2) конфіскації товарів; 3) повної втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Тобто, під час перебування іноземних товарів на митному складі за ними зберігається статус іноземних товарів. Митний режим митного складу дійсно не передбачає випуску у вільний обіг. Разом з тим, режим митного складу може бути змінений на інший митний режим, у тому числі і режим імпорту (випуск для вільного обігу).
Положеннями ст. 206 п. 206.1 ПК України визначено, що під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.
Відповідно до ст. 187 п. 187.8 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Згідно з ст. 216 п. 216.4 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках.
Відповідно до вимог ст. 278 МК України датою виникнення податкових зобов'язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.
Наведені норми є тотожними в частині визначення моменту виникнення у платника обов'язку податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України. До моменту подання митної декларації такий обов'язок не виникає, у тому числі і при перебуванні товарів на митному складі.
На момент подання платниками митних декларацій, зазначених у наказі, що оскаржується, були чинними норми п. 9-11 розділу ХХІ Митного кодексу України та підпунктів 69.23 та 69.24 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, якими операції з ввезення товарів були звільненні від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком та митом.
Крім того, відповідно до ст. 3 ч. 1 МК України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.
Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що у позивача не було законних підстав для застосування норм Податкового кодексу України, чинних до 01.04.2022 та норм Митного кодексу України, чинних до 06.04.2022 щодо оподаткування товарів при ввезенні їх на митну територію України в режимі імпорту.
Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 28.06.2023 у справі №160/11478/22, що враховується судами відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Крім цього, відповідно до статті 28 Митного кодексу України Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, має право в порядку контролю за діяльністю підпорядкованих митних органів або їх посадових осіб скасовувати або змінювати їхні неправомірні рішення, а також вживати передбачених законом заходів за фактами неправомірних рішень, дій або бездіяльності зазначених органів або осіб.
Тобто, при виявленні порушень виконання митних формальностей за митними деклараціями, відповідач зобов'язаний був скасувати або змінити неправомірні рішення.
Однак, прийняті позивачем рішення не ставилися під сумнів та не були скасовані чи змінені, що у свою чергу ставить під сумнів неправомірність дій ОСОБА_1 .
Отже, з урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів звертає увагу, що апеляційна скарга не містить жодних доводів щодо стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 5000 грн., отже, з урахуванням ст. 308 КАС України, рішення суду першої інстанції у вказаній частині не переглядається.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Сумської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 по справі № 480/8478/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді І.С. Чалий І.М. Ральченко