ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2023 р. Справа № 520/1416/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Катунова В.В.
суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М.
за участю секретаря судового засідання Яковини В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 (суддя Бадюков Ю.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 02.08.23) по справі № 520/1416/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА"
до Харківської митниці
про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА", звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківської митниці, в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2022/000080/2 від 24.01.2022 року та Картку відмови у митному оформленні № UА807210/2022/000011 від 24.01.2022 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 адміністративний позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржуване рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позивачем надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди. Вказує, що подані позивачем документи не містили розбіжностей, які мали вплив на правильність визначення митної вартості, не мали наявні ознаки підробки, а навпаки містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що підлягала сплаті за ці товари, та які підтверджували митну вартість у митній декларації №UA807210/2022/000135 від 18.01.2022. Вказує що митна вартість, на підставі поданих документів була визначена декларантом ТОВ "Омега" за ціною зовнішньоекономічного контракту № 1105 від 17.06.2015, у відповідності до ст. 58 МК України за штуку, а не кілограм. Зазначає, що контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору. Крім того посилається на неврахування судом першої інстанції висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного суду від 24.01.2020 у справі №808/86633/15, від 31.01.2020 у справі № 804/7761/16, від 13.07.2021 у справі №200/6251/20-а, від 18.08.2021 у справі №821/1050/17, від 27.01.2022 у справі № 810/3667/15, від 27.01.2022 у справі № 804/6358/15, від 21.03.2023 у справі №815/5718/17, від 12.07.2023 у справі №380/6441/22, від 08.08.2023 у справі №810/692/17, від 17.02.2022 у справі №520/4051/19, від 12.07.2023 у справі №380/6441/22, від 19.02.2018 у справі 804/1316/16, від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 27.03.2020 у справі 540/2605/18, від 06.05.2020 у справі 140/1713/19, від 25.11.2020 у справі №1.380.2019.001657, від 15.04.2021 у справі № 804/14964/15, від 20.03.2020 у справі №480/4423/18, від 31.05.2018 у справі №804/16553/14, від 18.08.2021 у справі №821/1050/17, від 27.01.2022 у справі №810/3667/15, від 27.01.2022 у справі №804/6358/15, від 03.05.2023 у справі №140/6689/20, від 16.06.2023 у праві №825/2410/16, від 25.07.2023 у справі 825/877/17, від 08.08.2023 у справі №810/692/17, від 11.08.2023 від 815/1172/17, від 11.08.2023 у справі №813/4203/16, від 11.08.2023 у справі 815/3339/17, від 15.08.2023 у справі №810/2875/16, від 15.08.2023 у справі №810/2875/16, від 08.02.2019 у справі №825/648/17, від 03.05.2023 у справі №140/6689/20, від 20.07.2023 у справі №640/33572/20, від 25.02.2021 у справі №810/3295/17, від 04.11.2021 у справі 120/2634/19-а, від 07.11.2022 у справі №826/4716/16, від 11.08.2023 від 815/1172/17, від 07.11.2022 у справі №826/4716/16, від 23.10.2021 у справі 815/4821/16.
Відповідач правом надання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
В судовому засіданні представник позивача (Макаренко С.С.) підтримав доводи апеляційної скарги. Представники відповідача (Манухіна І.К.. Воробйов С.О.) заперечили проти доводів апеляційної скарги та просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що 17.06.2015 ТОВ «ТГК «Омега-Автопоставка» - Покупець укладено з Harbin Deehuang Economic And Trade Co., Ltd - Продавець контракт на поставку № 1105 від 17.06.2015, відповідно до п. 1.1 умов якого Предавець зобов'язується продати, а Покупець прийняти і сплатити протягом терміну дії цього Контракту Товар в асортименті, кількості, якості і за ціною, що вказані в інвойсах, які мають юридичну силу специфікацій та являються невід'ємними частинами Контракту. Поставка Товару здійснюється партіями.
Відповідно до п. 1.2. Контракту: Найменування, ціни, кількість, номери та індекси OMS (DIN) ІSO9001, відповідно до яких вироблений Товар на кожну позицію Товару, що поставляється, вказуються у відповідних інвойсах, які є невід'ємною частиною цього Контракту і мають юридичну силу специфікацій.
Згідно п. 2.1. контракту ціна Товару узгоджується Сторонами та вказується в інвойсі і приймається на умові FОВ (ІНКОТЕРМС-2010) порт Nіngbo, CHINA. В інвойсі може бути передбачений інших порт поставки Товару.
Ціна е фіксованою і не змінюється протягом поставки кожної конкретної партії Товару (п.2.2.).
Згідно п. 2.4. загальна сума Контракту на момент його підписання складає 500 000 (п'ятсот тисяч) Доларів США. Дана сума Контракту може змінюватися за угодою Сторін в Процесі виконання Контракту.
Пунктом 3.5. контракту передбачено, що Продавець зобов'язується надати Покупцю електронною поштою відвантажувальні документи, вказані в п.п. 3.5.1. - 3.5.6., з митними відмітками протягом трьох робочих днів з моменту відвантаження.
Продавець зобов'язується надати Покупцю разом з Товаром наступні документи англійською мовою:
3.5.1 транспортна накладна (B/L) - оригінал - 3 шт, копія - 3 шт.
3.5.2 Сертифікат походження FORM А (ORIGINAL) -1 шт.
3.5.3. EXPORT DECLARATION - 1 шт.
3.5.4 рахунок (INVOISE)-3 шт.
3.5.5 пакувальний лист (PACKING LIST) із зазначенням ваги нетто, брутто кожної товарної позиції - 3 щт.
3.5.6. інші необхідні документи - за угодою Сторін.
До першої поставки Товару за цим Контрактом Продавець на свою продукцію повинен надати Покупцю каталог в двох примірниках, а також базу штрихкодів в форматі ЕAN 13.
У п. 3.6. Контакту вказано, що Продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з моменту поміщення Товару на борт судна в порту Ningbo. CHINA. Якщо в інвойсі зазначено інший порт - з моменту поміщення Товару на борт судна у відповідному порту. Цим моментом визначається також перехід права власності на товар.
Згідно Додаткової угоди № 2 від 01.12.2015 р. до Контракту № 1105 від « 17» червня 2015 його сторонами пункт 4.2. Контракту вирішено доповнити наступним: «За угодою сторін можлива поставка Товару на умовах 100% відстрочки платежу протягом 60 (шестидесяти) календарних днів від дати митного оформлення Товару митницею Покупця, яка вказується в ВМД (ІМ 40). Конкретні умови оплати вказуються Сторонами в інвойсі».
09.06.2020 року між ТОВ «ТГК «Омега-Автопоставка» (Замовник) та ТОВ «Ванвейл» (Експедитор) було укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 008828-20 предметом якого є те, що замовник доручає, а експедитор зобов'язується організувати за рахунок замовника транспортно-експедиційне обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України та в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно - експедиційних послуг замовнику за погодженням сторін.
Пунктом 2.1. передбачено, що замовник надає експедитору заявку, яка додатком до цього договору та становить його невід'ємну частину за умови її підписання обома сторонами. Замовник вправі відмовитись від транспортного засобу. Якщо воно не відповідає вимогам, вказаним у заявці.
Заявка має містити інформацію про наступне: дату та номер заявки, маршрут слідування судна; найменування, адреси та контактні дані вантажовідправника та вантажоотримувача, місце отримання вантажу, місце митного оформлення вантажу; порт навантаження; опис вантажу, у т.ч. вага; дата готовності вантажу до відправки; вартість доставки вантажу; дата навантаження вантажу на судно; транзитний час доставки вантажу до порту отримувача; дані транспортного агента; серії та номера контейнерів; дата прибуття чудна у порт; дані морської лінії; вид сервісу що використовується під час перевезення (прямий не прямий тощо); додаткові та особливі умови конкретного перевезення та іншу необхідну інформацію, що стосується організації ТЕО (п. 2.2. договору).
У п. 2.3. передбачено, що згода виконати перевезення на умовах, що пропонуються, підтверджуються підписом у відповідній графі заявки відповідальної особи Експедитора не пізніше ніж за 48 годин до термінів постановки транспортних засобів до навантаження.
Під час оформлення контейнера в порту у режимі ЕА, ЕЕ, АА: Експедитор за добу до прибуття контейнеру у порт зобов'язаний надати Змовнику копії наступних документів по водію і транспортному засобу:
- копію паспорта громадянина України;
- копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (ІПН) водія;
- копію технічного паспорту на транспортний засіб;
- копію полісу добровільного страхування цивільної відповідальності перевізника.
Також експедитор у обов'язковому порядку зобов'язаний надати замовнику дані про перевізника: код ЄДРПОУ для юридичної особи або ІПН для фізичної особи-підприємця.
Експедитор зобов'язується виставляти окремий рахунок (рахунок-фактуру) на такі види послуг:
- транспортно-експедиційне обслуговування на території України (оформлення імпорту та автомобільна доставка до місця вивантаження);
- навантажувально-розвантажувальні роботи на території України;
- експедиторська винагорода за надання експедиторських послуг на території України;
- морське перевезення вантажу за межами державного кордону України.
Рахунки (рахунки-фактури) на всі додатково понесені витрати, не перераховані вище, Експедитор виставляє окремо (п.п. 3.2.25 договору).
Пунктом 4.2. договору передбачено, що оплата послуг Експедитора , а також відшкодування понесених витрат Експедитору за цим договором здійснюється Замовником за умови повного виконання Експедитором зобов'язань по договору, на протязі 25 банківських днів з моменту отримання Замовником усіх необхідних документів, передбачених п.п. 3.2.19 договору.
Під час підписання заявки сторонами вартість послуг, котрі надаються по конкретній заявці зазначаються у гривні та розбивається на 4 складові:
1. вартість морського фрахту;
2. вартість навантажувально-розвантажувальних робіт;
3. вартість транспортно-експедиційного обслуговування;
4. вартість автомобільної доставки.
Оплата кінцевої вартості Морського фрахту та навантажувально-розвантажувальних робіт здійснюються в гривні України шляхом перерахунку суми у доларі США по курсу, що діє на дату прибуття судна до порту призначення.
Сума вартості автомобільної доставки зазначається в гривнях. При цьому в заявці також зазначається вартість палива на дату підписання заявки.
18.01.2022 року до митного поста «Бабаї» Харківської митниці декларантом ТОВ "ТГК «Омега-Автопоставка", була подана електронна митна декларація (далі - ЕМД) №UA807210/2022/000135 на товари «Меблі для сидіння з металевим каркасом, не оббиті. Садова гойдалка 3х-місцева для пікніка, торговельна марка АХХІS, виробник: Harbin Dechuang Economic And Trade Co.,Ltd», країна виробництва - Китай, що надійшли на адресу підприємства ТОВ "ТГК «Омега-Автопоставка" за зовнішньоекономічним контрактом №1105 від 17.06.2015, укладеного з Harbin Dechuang Economic And Trade Co.,Ltd, Китай. У вказаній ЕМД митна вартість товару була визначена декларантом - за першим методом (за ціною договору) на рівні: товар - 3,57 дол. США/кг. товару.
На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товарів, зазначеної у митній декларації №UA807210/2022/000135 ТОВ "ТГК «Омега-Автопоставка", згідно графі 44 вказаної ЕМД, надано митному органу наступні документи:
- за кодом « 0271»- пакувальний лист до інвойсу №DC21-OMH35 від 30.09.2021;
- за кодом « 0380» - рахунок-фактура №DC21-OMH35 від 30.09.2021;
- за кодом « 0705» - коносамент № 177XNENEN39003A від 12.10.2021;
- за кодом « 0730» - автотранспортна накладна №5276 від 19.11.2021;
- за кодом « 0787» - наряд № 5276 від 17.11.2021;
- за кодом « 0862» - декларація про походження товару № DC21-OMH35 від 30.09.2021;
- за кодом « 3007» - довідка про транспортно-експедиційні витрати №5276 від 17.11.2021;
- за кодом « 3014» - прайс від 20.09.2021;
- за кодом «m4103» - додаткова угода №1 від 14.09.2015;
- за кодом «m4103» - додаткова угода №2 від 01.12.2015;
- за кодом « 4104» - зовнішньоекономічний договір №1105 від 17.06.2015;
- за кодом « 4301» - договір на перевезення №008828-20 від 09.06.2020;
- за кодом « 4301» - додаткова угода від 01.10.2021;
- за кодом « 9000» - специфікація №ТС00000222 від 18.01.2021;
- за кодом « 9610» - декларація країни відправлення №310120210516515963 від 08.10.2021.
Під час здійснення співробітником підрозділу митного контролю ЕМД №UA807210/2022/000135 від 18.01.2022 у посадової особи митного органу виникли сумніви, щодо правильного визначення декларантом позивача митної вартості товару та згенеровані ризики по Автоматизованій системі аналізу управління ризиками, щодо можливого заниження митної вартості товарів (додаються), зокрема за кодом 105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості) Підстава. Перелік індикаторів ризику. 3.3.4. Заявлення митної вартості товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, а саме: згідно ЕМД №UA807210/2021/004719 від 15.11.2021 (товар №23), подану до митного оформлення товариством з обмеженою відповідальністю "ТГК «Омега-Автопоставка" раніше, вартість подібного (аналогічного) товару - меблі для сидіння з металевим каркасом не оббиті: ах-838 Крісло ВОSS для пікніка, рибалки з подушкою і термо-карманом, торговельна марка АХХІS, виробник: Harbin Dechuang Economic And Trade Co.,Ltd», країна виробництва - Китай, становить 5, 98 дол. США за 1 кг.
18.01.2022 до спецпідрозділу митниці (відділу контролю митної вартості управління адміністрування митних платежів, митної вартості та митно-тарифного регулювання) був направлений запит №1 щодо вирішення випадку визначення митної вартості товарів за ЕМД №UA807210/2022/000135 від 18.01.2022.
За результатом аналізу інформації та співставлення вказаних документів було встановлено наступне:
В результаті порівняння задекларованого за ціною угоди рівня митної вартості оцінюваних товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів за фактами митних оформлень митницями, було встановлено, що рівень митної вартості товару згідно ЄАІС - 5,98 дол. США/кг. товару, задекларований рівень митної вартості - 3,57 дол. США/кг. товару.
Це підтверджується доданими до відзиву витягами з ЦБД ЄАІС Держмитслужби із зазначенням рівня цін, номерів митних декларацій, умов поставки, країни походження тощо.
18.01.2022 декларанта було повідомлено (Ідентифікатор повідомлення 9ЬЗП ас9-Ь284-4228-а5е4-с1е1ассе762а4), що на виконання вимог стаття 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ у зв'язку з тим, що документи, зазначені у частині 2 статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, передбачені частиною 3 статті 53 МКУ.
Декларантом ТОВ «ОМЕГА» до Харківської митниці 24.01.2022 електронним повідомлення (ідентифікатор повідомлення 493742857-бос8-ІІА807210-2022-000135) із супровідним листом від 24.01.2022 № 1034 були надані нижче зазначені додаткові документи:
1)платіжне доручення № 16 від 14.12.2021, що стосується оцінюваних товарів;
2)лист № 866 від 20.01.2022 щодо взаєморозрахунків з продавцем товарів;
3)лист № 867 від 20.01.2022 щодо здійснення оплати товару платіжним дорученням № 16 від 14.12.2021, що стосується оцінюваних товарів, відповідно до банківської виписки ХВ-0002585 від 14.12.2021;
4)рахунок на оплату міжнародного перевезення (морський фрахт) № 2228 від 17.11.2021;
5)акт міжнародного перевезення (морський фрахт) № 2228 від 17.11.2021;
6)видаткову накладну № ХВ-29895 47 від 17.09.2021 щодо ідентичного товару;
7)видаткову накладну № ХВ-30054 95 від 20.09.2021 щодо ідентичного товару.
24.01.2022 р. Харківською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UА807000/2022/000080/2 від 24.01.2022 року, згідно з графою 30 якого митним органом було визначено митну вартість товару:
«Меблі для сидіння з металевим каркасом, не оббиті. Садова гойдалка 3х-місцева для пікніка, торговельна марка АХХІS, виробник: Harbin Dechuang Economic And Trade Co.,Ltd» за ціною 5,98 дол. США за 1 кг на загальну суму 27268, 80 дол. США.
У графі 33 вказаного рішення було зазначено наступні причини коригування митної вартості імпортованого товару: «У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленим декларанту. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 57, 58, 59 Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв'язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема: декларантом підприємства не було надано до митниці митну декларацію країни відправлення (яка зазначена у гр.44 МД поданої до митного оформлення), але не відсканована та не прикріплена до пакету документів), та не зроблено верифікацію експортної митної декларації відповідно до вимог листа ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп; сума в банківських документах (платіжне доручення від 14.12.2021. №10 .) не відповідає сумі, заявленій у інвойсі, наданого до митного оформлення; заявлена сума транспортних витрат не відповідає сумі транспортних витрат, які зазначені у довідці № 5276 від 17.11.2021 та рахунку на оплату транспортних послуг №2228 від 17.11.2021.;декларантом не доведено правильність розподілу транспортних витрат - в наданому рахунку №2228 від 17.11.2021 на оплату транспортних послуг, зазначена лише сума морського фрахту але відсутня інформація щодо вартості транспортно- експедиторських витрат за межами митної території України, що свідчить про можливість не додання всіх складових до розрахунку митної вартості, тощо), а також в зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п. 3 ст.53 МКУ, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари. Джерелом інформації для даного Рішення є наявна в митному органі цінова інформація про митні оформлення подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін за фактами митних оформлень що наявні у ЄАІС та АСМО Інспектор: №UА807210/2021/4719 від 15.11.2021. При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) у відповідності до статті 60, 61 МК України. Розрахунок митної вартості складає: товар 1) 5,98 USD/кг.”.
У зв'язку із прийняттям означеного вище рішення контролюючим органом було прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807210/2022/000011 від 24.01.2022 року.
Не погодившись зі спірними рішеннями про коригування митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про коригування митної вартості № UА807000/2022/000080/2 від 24.01.2022 року та картка відмови у митному оформленні № UА807210/2022/000011 від 24.01.2022 року винесені на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами МКУ та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, тому обставини для їх скасування відсутні.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України).
Згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).
Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 Митного кодексу України).
За правилами ч.6 ст.53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Частиною 1 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 6 ст.54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За положеннями ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
При цьому, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (ч.2 ст.55 Митного кодексу України).
За визначенням, наведеним у ч.1 ст.256 Митного кодексу України, відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч.12 ст. 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику
Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 01.04.2021 у справі №260/695/19.
Відповідно до встановлених обставин справи підставою для витребування митним органом додаткових документів стало встановлення в ході перевірки таких розбіжностей.
Так, у результаті порівняння задекларованого за ціною угоди рівня митної вартості оцінюваних товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів за фактами митних оформлень митницями, було встановлено, що рівень митної вартості товару згідно ЄАІС - 5,98 дол. США/кг. товару, задекларований рівень митної вартості - 3,57 дол. США/кг. товару.
До митного оформлення декларація країни відправлення № 310120210516515963 від 08.10.2021, яка складена на китайській мові не надавалася. Декларантом наданий лише переклад китайської декларації, а отже з'ясування відомостей митницею, зазначених у цьому документі, видається майже не можливим, тому як переклад декларації країни відправлення не містить верифікації і не може бути прийнятий, як довідкова додаткова інформація.
Листом ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп визначено, що експортна митна декларація на товари походженням з КНР можуть використовуватися митними органами України як додаткова довідкова iнформацiя за умови верифiкацiї таких декларацiй та їх перекладiв на державну мову Українським нацiональним комітетом Мiжнародної торгової палати.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 17.02.2022 по справі №520/4051/19 «Суд також враховує, що однією з підстав для прийняття оскаржуваних рішень слугувала відсутність перекладу митної декларації країни відправлення в зв'язку з чим відповідач не міг встановити відправника, одержувача товару, інші важливі відомості».
Крім того, дата оформлення митної декларації країни відправлення (дата вказана у гр. 44 ЕМД) раніше дати видачі поданого до митного контролю коносаменту, а саме - експортна митна декларації країни відправлення №310120210516515963 датована 08.10.2021, а коносамент № 177XNENEN39003A - 12.10.2021.
До митного оформлення були надані наступні транспортні (перевізні) документи:
- коносамент № 177XNENEN39003A від 12.10.2021;
- довідка про транспортно-експедиційні витрати №5276 від 17.11.2021;
- договір на транспортно-експедиційне обслуговування №008828-20 від 09.06.2020.
Додатково декларантом надіслано :
- рахунок на оплату № 2228 від 17.11.2021,
- акт №2228 від 17.11.2021 (який дублює рахунок на оплату № 2228 від 17.11.2021).
Щодо підтвердження витрат на транспортування довідкою про транспортні витрати від 17.11.21 суд звертає увагу, що відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599«Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
До зазначених документів можуть належати:
рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару.
За результатами вивчення документів митницею встановлено, що позивачем не доведено правильність розподілу транспортних витрат - в наданому рахунку №2228 від 17.11.2021 на оплату транспортних послуг, зазначена лише сума морського фрахту, але відсутня інформація щодо вартості транспортно-експедиторських послуг за межами митної території України, що свідчить про можливість не додання всіх складових до розрахунку митної вартості тощо. До зазначених документів можуть належати калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
В рахунку- фактурі №2228 від 17.11.2021 та акті виконаних робіт (наданих послуг) № 2228 від 17.11.2021 про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору ТОВ «ВАНВЕЙС» вказані дані тільки про: міжнародне перевезення (морський фрахт) Ningbo-Одеса із загальною сумою. В той час як згідно договору на транспортно-експедиційне обслуговування №008828-20 від 09.06.2020 п.1 «Предмет договору» експедитор (перевізник) зобов'язується організовувати транспортно - експедиційне обслуговування як у міжнародному сполученні так і по території України, а п.4.2 розділу 4 «Порядок розрахунків» цього договору, що сума вартості послуг експедитора (перевізника), яка надається позивачу складається із чотирьох складових, а саме:
- вартість морського фрахта;
- вартість вантажно-розвантажувальних робіт;
- вартість транспортно-експедиторського обслуговування;
- вартість автомобільної доставки.
Як вбачається із вищезазначених транспортних документів, наданих до митного контролю і митного оформлення, перевізником ТОВ «ВАНВЕЙС» вказана вартість тільки морського фрахту.
Також, позивачем не надано банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.
Заявки на транспортування вантажу по даній справі позивачем не представлено. Замість заявки наданий наряд на відвантаження вантажу № 5276 від 17.11.2021, котрий не містить усіх даних, які повинні міститися в заявці, зокрема вартості перевезення.
Експедиційна винагорода за межами території України також не включена до митної вартості поставленого товару по ЕМД №UA807210/202/000135 від 18.01.2022, що є порушенням ч.10 ст.58 МКУ.
Так, позивачем до розрахованої декларантом митної вартості за ЕМД №UA807210/2022/000135 від 18.01.2022 включено лише вартість міжнародного перевезення (морського фрахту), що підтверджується наданими позивачем додатково рахунку-фактури №2228 від 17.11.2021 та акту виконаних робіт (наданих послуг) № 2228 від 17.11.2021.
При митному контролі і митному оформленні ЕМД №UA807210/2022/000135 від 18.01.2022 декларантом позивача була надана декларація митної вартості (далі ДМВ), яка подається митному органу на підставі ч.2 ст.53. В цьому документі наводяться відомості про метод визначення митної вартості товару, числове значення митної вартості її складових, умов зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів та надані документи, що підтверджують зазначене (ч.8 ст.52 МКУ).
У зазначеному документі позивачем вказаний розрахунок митної вартості, а також і саме витрати на транспортування, які складають - 105048, 59 грн., в той час, як у рахунку на оплату від 17.11.2021 №2228, в акті від 17.11.2021 №2228 та довідці про транспортні витрати від 17.11.2021 №5276 ці витрати складають - 398840,83 грн.
Безпідставним є посилання позивача на те, що саме у відповідності до вимог частини десятої статті 58 Митного кодексу України та згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 520/25388/21 з урахуванням рахунку на оплату від 17.11.2021 №2228 та акту від 17.11.2021 №2228, які складені та видані надавачем транспортно-експедиційних послуг ТОВ «Ванвейл», до складу заявлено митної вартості у митній декларації №UA807210/2022/000135 від 18.01.2022 були додані «витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місяця ввезення на митну територію України, оскільки рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 520/25388/21 жодним чином не стосується обставин у цій справі та означена справа була за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрут-сервіс" (вул. Валентинівська, буд. 26, корпус А, кв. 97, м. Харків, 61170) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) про скасування податкових повідомлень-рішень.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає правомірним визначення митницею 18.01.2022 митної вартості за другорядним методом, а саме за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Так, позивач для митного контролю та митного оформлення надав митну декларацію з кодом товару, згідно УКТ ЗЕД -9401790000, а саме товар, який позивачем було надано до митного контролю та митного оформлення це - садова гойдалка з металевим каркасом.
Також є безпідставним твердження позивача, що садова гойдалка і крісло для сидіння не мають схожої характеристики і не складаються зі схожих компонентів, позаяк згідно аналізу цінової бази ЄАІС Держмитслужби щодо рівня митної вартості подібних товарів за фактами митних оформлень митницями України із тим же кодом товару, згідно УКТ ЗЕД (9401790000), який саме позивач визначив в митній декларації №UA807210/2022/000135 від 18.01.2022. Згідно УКТ ЗЕД , а саме товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України» від 19.10.2022 №2697-IX (вже нової, який вступив в дію 01.01.2023) - садова гойдалка (товар наданий позивачем до митного контролю) та крісло для сидіння (товар який аналізує позивач і який митниця приводить в якості джерела інформації) - садова гойдалка з металевим каркасом та крісло для сидіння з металевим каркасом для рибалки (пікніка) з подушкою розглядаються в товарної позиції 9401 згідно УКТ ЗЕД, як меблі для сидіння, які перетворюються або не перетворюються на ліжка з металевим каркасом.
До цієї товарної позиції включаються всі предмети для сидіння наприклад шезлонги, крісла з підлокітниками, складані стільці, палубні крісла, високі стільці, кушетки, дивани і т.д. Основною властивістю «садової гойдалки» та «крісла для сидіння» це можливість сидіти на даних предметах.
В зв'язку з вищенаведеним «садова гойдалка» та «крісло для сидіння для рибалки (пікніка)» мають однакові властивості щодо призначення (меблі для сидіння) та однакові характеристики (металевій каркас, не оббиті) тому розглядаються в товарній підкатегорії 9401790000, як меблі для сидіння з металевим каркасом не оббиті. Тобто, цей код товару поєднує в собі меблі на основі металевого каркасу (подібні, аналогічні).
Відповідно до норм ч.ч. 2, 3 ст. 53 МКУ передбачено подання обов'язкових і додаткових документі в разом з митною декларацією, які підтверджують митну вартість товарів. Нормами ч. 6 ст. 53 МК України визначено, що декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. Отже, декларант на власний розсуд подає разом з митною декларацією додаткові документи в підтвердження заявленої ним митної вартості товару, а митний орган, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості перевіряє надані декларантом документи, на підставі яких визнається заявлена митна вартість чи приймається рішення про коригування митної вартості, а не частину наданих документів.
Слід також зазначити, що відповідно до ч. 5 ст. 53 МКУ забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Отже, митний орган має право витребувати лише ті документи, які визначено нормами МК України, а не будь-які документи. Тому твердження позивача про обов'язок контролюючого органу витребувати у декларанта пояснень щодо розбіжності не ґрунтується на нормах закону.
Під час подання ЕМД для підтвердження митної вартості товарів брокером не було надано належних та у повному обсязі документів на виконання вимог ст. 53 МК України. Надані документи не містили усіх відомостей для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
З урахуванням вищевикладеного, митницею було правомірно витребувано додаткові документи відповідно до своєї компетенції. Чинне законодавство не встановлює інших способів в узгодження митної вартості товару митним органом із декларантом, ніж витребування додаткових документі в або надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Водночас, подані до суду документи, які не були подані при митному оформленні, не можуть вважатися такими, що були наявні на момент прийняття митним органом оскаржуваного рішення. Із положень, закріплених у частині 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, випливає, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. При цьому, адміністративний суд не призначений для виконання функцій суб'єктів владних повноважень у випадках, коли ці суб'єкти з якихось причин не виконали покладені на них функції. Дослідження судом обставин, які не були досліджені органом доходів та зборів при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів, є не що інше, як виконання судом функції митного контролю замість органів доходів та зборів, а тому суперечить частині першій статті 2 КАС України, а також не відповідає конституційному принципу розподілу влад. Суд не має права досліджувати обставини, які стосуються митної вартості, але які не були предметом дослідження органу доходів і зборів при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів.
З огляду на встановлені обставини, в ході судового розгляду доведено, що у даних правовідносинах у відповідача виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої позивачем митної вартості товару. За фактичними обставинами справи відповідач мав обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів, які б підтверджували заявлену митну вартість товару. Декларант мав право надати відповідні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів та пояснення щодо виявлених розбіжностей та невідповідностей в документах як під час консультації з митним органом, так і під час дії гарантійних зобов'язань, проте надані документи не спростували сумнів контролюючого органу.
Враховуючи підтвердження обставин, якими митний орган обґрунтовував свої твердження про дотримання ним вимог МК України та допущених порушень зі сторони позивача під час визначення митної вартості товарів, а відтак, й покладених в основу спірного рішення, заявлений позов є безпідставним, через що не підлягає до задоволення.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів прийняте Харківською митницею правомірно, в межах та у спосіб, визначений чинним законодавством України з питань державної митної справи.
Щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції не враховано висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 24.01.2020 у справі №808/86633/15, від 31.01.2020 у справі № 804/7761/16, від 13.07.2021 у справі №200/6251/20-а, від 18.08.2021 у справі №821/1050/17, від 27.01.2022 у справі № 810/3667/15, від 27.01.2022 у справі № 804/6358/15, від 21.03.2023 у справі №815/5718/17, від 12.07.2023 у справі №380/6441/22, від 08.08.2023 у справі №810/692/17, від 17.02.2022 у справі №520/4051/19, від 12.07.2023 у справі №380/6441/22, від 19.02.2018 у справі 804/1316/16, від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 27.03.2020 у справі 540/2605/18, від 06.05.2020 у справі 140/1713/19, від 25.11.2020 у справі №1.380.2019.001657, від 15.04.2021 у справі № 804/14964/15, від 20.03.2020 у справі №480/4423/18, від 31.05.2018 у справі №804/16553/14, від 18.08.2021 у справі №821/1050/17, від 27.01.2022 у справі №810/3667/15, від 27.01.2022 у справі №804/6358/15, від 03.05.2023 у справі №140/6689/20, від 16.06.2023 у праві №825/2410/16, від 25.07.2023 у справі 825/877/17, від 08.08.2023 у справі №810/692/17, від 11.08.2023 від 815/1172/17, від 11.08.2023 у справі №813/4203/16, від 11.08.2023 у справі 815/3339/17, від 15.08.2023 у справі №810/2875/16, від 15.08.2023 у справі №810/2875/16, від 08.02.2019 у справі №825/648/17, від 03.05.2023 у справі №140/6689/20, від 20.07.2023 у справі №640/33572/20, від 25.02.2021 у справі №810/3295/17, від 04.11.2021 у справі 120/2634/19-а, від 07.11.2022 у справі №826/4716/16, від 11.08.2023 від 815/1172/17, від 07.11.2022 у справі №826/4716/16, від 23.10.2021 у справі 815/4821/16, слід зазначити, відповідно до ч. 5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, втім фактично позивач просить застосувати висновки Верховного Суду за результатами дослідження ним певних обставин у справі про спір між іншими сторонами.
Слід зазначити, що висновки у кожній з наведених апелянтом справ здійснені за результатами оцінки різних аспектів спірних правовідносин.
У кожних окремих правовідносинах при застосуванні судом одних й тих самих норм права в залежності від фактичних обставин справи, оцінки судами доказів або відсутності певних доказів, висновки судів можуть бути відмінними від тих, що здійснені судом в цій справі, проте, це не свідчить про неправильне застосування норми матеріального права та/або порушення процесуальних норм, а вказує на відмінність фактичних обставин та доказової бази.
Інші аспекти спірних правовідносин та інше обґрунтування відповідного позову, що досліджувалось судами у межах справ, на які посилається відповідач, не дають підстав для висновку про подібність спірних правовідносин на противагу аналогічним обставинам, що є ключовим для визначення правовідносин подібними.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що результат вирішення у кожній з цих справ зумовлений конкретними обставинами та оцінкою доказів, правовим обґрунтуванням позовних вимог.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА" - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 по справі № 520/1416/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.В. Катунов
Судді І.С. Чалий І.М. Ральченко
Постанова складена в повному обсязі 08.12.23.