ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 року м. Житомир справа № 240/3810/23
категорія 112030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Житомирського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Бердичівського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивачка), яка діє в інтересах ОСОБА_2 із позовом, в якому просить:
- визнати бездіяльність відповідачів: Бердичівського територіального центру комплектування та соціальної підтримки та Житомирського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, протиправною;
- зобов'язати відповідачів вчинити певні дії, а саме: призначити та виплатити законному представнику ОСОБА_1 , яка діє в інтересах сина ОСОБА_2 , одноразову грошову допомогу, яка передбачена Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII, постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" в, постановою Кабінету Міністрів від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких військовослужбовцям, рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Звернувшись до суду із даною позовною заявою, позивачка, яка діє в інтересах малолітнього сина - ОСОБА_2 , який народився після смерті батька - ОСОБА_6 , загибель якого пов'язана із захистом Батьківщини, вважає, що її син ( ОСОБА_2 ) має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975. Пояснює, що 27.12.2022 подала до Бердичівського територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяву про призначення та отримання одноразової грошової допомоги на її малолітнього сина - ОСОБА_2 , втім отримала лист, яким роз'яснено, що компенсаційні виплати вже отримані дружиною, матір'ю, батьком та дочкою загиблого, у зв'язку із цим документи повернуті без реалізації.
Ухвалою суду від 14.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників.
05.05.2023 від представника Житомирського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач 1), на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому просить закрити провадження у даній справі з підстав п.8 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Наголошує, що за наполяганням позивачки було підготовлено та направлено до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України висновок щодо можливості призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах сина - ОСОБА_2 .
Бердичівський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач 2) не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на позов.
З метою вирішення питання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову, ухвалою суду від 24.07.2023 зобов'язано Черкаський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки надати суду інформацію щодо родичів загиблого солдата - ОСОБА_7 : ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , зокрема адресу для листування, номер мобільного телефону, електронну пошту тощо.
Відповідно до ухвали суду від 22.08.2023 залучено до участі у справі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача. Постановленою ухвалою залученим третім особам встановлено строк для подачі пояснень на позовну заяву, впродовж трьох днів з дня вручення ухвали.
На момент прийняття рішення у даній справі, пояснення від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів, до суду не надійшли, а тому суд вирішив розглядати справу на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, судом встановлено наступне.
Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 є сином померлого військовослужбовця ОСОБА_6 . Факт того, що ОСОБА_2 являється дійсно сином загиблого військовослужбовця також підтверджується довідкою Житомирського територіального центру комплектування та соціальної підтримки №5389 від 07.09.2022, яка міститься в матеріалах справи.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 загинув, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , яка міститься в матеріалах справи, у зв'язку із чим протоколом комісії Міністерства оборони України з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №132 від 21.07.2022 призначена одноразова грошова допомога в повному розмірі: матері, батьку, дружині та дочці загиблого військовослужбовця.
Відповідно до довідки Управління сім'ї та соціального захисту населення Бердичівської міської ради Житомирської області №2674 від 08.11.2022 ОСОБА_1 та її сину - ОСОБА_2 , встановлено статус члена сім'ї померлого Захисника України, відповідно до п.5 ст.10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , отримані травми та причини смерті якого, так, пов'язані із захистом Батьківщини.
За змістом позовної заяви позивачка 27.12.2022 звернулася із заявою до відповідача 2 з питань призначення та отримання одноразової грошової допомоги її сином - ОСОБА_2 .
У відповідь на яку отримала лист Бердичівського територіального центру комплектування та соціальної підтримки №5/126 від 19.01.2023, яким повідомлено, що за результатами розгляду заяви позивачки, Житомирським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки вказано про призначення та виплату в повному обсязі одноразової грошової допомоги, у зв'язку із смертю військовослужбовця ОСОБА_6 : матері, батьку, дружині та дочці загиблого, а тому питання щодо перерозподілу суми такої допомоги має вирішуватися за взаємною згодою сторін або у судовому порядку. Враховуючи вказане, подані позивачкою документи до відповідача 2, повернуті без реалізації.
З бездіяльністю відповідачів щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги її малолітньому сину, позивачка не погоджується, вважає, що така порушує права та інтереси її дитини, який є сином загиблого (померлого) військовослужбовця ОСОБА_6 , а тому звернулася до суду за захистом порушених прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вказує наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до статті 41 Закону № 2232-XII передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни.
Приписами ст.16 Закону №2011-ХІІ визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Пунктами 1-2 ч.2 ст.16 Закону №2011-ХІІ передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби; смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби.
Відповідно до п. «а» ч.1 ст.16-2 Закону №2011-ХІІ, у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону ) (ч.1 ст.16-3 Закону №2011-ХІІ).
Таким чином, положеннями Закону №2011-ХІІ передбачено, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого) у рівних частках.
Частиною 8 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ передбачено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (ч.9 ст.16-3 Закону №2011-ХІІ).
Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 затверджено "Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок №975).
Абзацом другим пунктом третім Порядку №975 передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Приписами абзаців 1-4 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" №168 від 28 лютого 2022 року (далі - постанова №168) установено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
Як вже зазначалося, у зв'язку із смертю військовослужбовця - ОСОБА_6 , протоколом комісії Міністерства оборони України з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №132 від 21.07.2022 призначена одноразова грошова допомога в повному розмірі: матері, батьку, дружині та дочці загиблого військовослужбовця. Натомість, сина загиблого військовослужбовця - ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 та не досягнув повноліття на момент призначення одноразової допомоги, не включено у склад осіб, які мають право на отримання вказаної допомоги у рівних частинах.
Внаслідок чого, спірні відносини між учасниками даної справи виникли з приводу призначення та виплати одноразової грошової допомоги, ОСОБА_2 , сину загиблого військовослужбовця, народженого після його смерті.
Позивачка вважає, що під час призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю її чоловіку не вірно встановлено коло осіб, які мають право на вказану виплату, зокрема не включено до складу членів сім'ї загиблого військовослужбовця його малолітнього сина - ОСОБА_8 .
Як свідчать матеріли справи військовослужбовець ОСОБА_6 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , а його син ОСОБА_9 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто після його смерті.
У той час, положеннями ч. 1 ст. 121 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено, що права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Положеннями статті 122 СК України передбачено, що дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.
Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини (ч.1 СК України).
Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя (ч.2 СК України).
Так, за матеріалами справи, позивачка та ОСОБА_6 одружилися 07.09.2021, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 07.09.2022. Таким чином на момент загибелі військовослужбовець перебував у шлюбі з ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_2 , який відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 22.07.2022, виданого Бердичівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Центрально-західного міжрегіонального управління є сином позивачки, а його батьком являється ОСОБА_6 .
Після загибелі батька, ОСОБА_2 відповідно до п.5 ч.1 ст.10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлено статус члена сім'ї померлого Захисника Батьківщини, що підтверджується довідкою Управління сім'ї та соціального захисту населення Бердичівської міської ради Житомирської області № 2674 від 08.11.2022. Крім того, дитина має пільги визначені Законом №2012-ХІІ, про що свідчить довідка відповідача 1 №5389 від 07.09.2022, яка складена на підставі сповіщення №5 військової частини НОМЕР_4 №842/404 від 05.04.2022 та свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 07.04.2022.
Таким чином, ОСОБА_2 являється малолітнім сином загиблого військовослужбовця ОСОБА_6 .
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідачів призначити та виплати одноразову грошову допомогу сину позивачки суд вважає за необхідне вказати наступне.
Пунктом 13 Порядку №975 передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов'язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Аналіз викладених норм, дає підстави для висновку, що рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні приймає розпорядник бюджетних коштів (тобто Міністерство оборони України), а уповноважені органи (в даному випадку територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) лише зобов'язані подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги разом з підтверджуючими документами, тобто відповідачі не уповноважені для прийняття вищевказаного рішення.
У ході судового розгляду справи встановлено, що 13.03.2023 позивачка повторно звернулася до Бердичівського територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою №К-417, в якій наполягала надіслати документи для призначення одноразової грошової допомоги її сину до Житомирського територіального центру комплектування та соціальної підтримки з подальшою відправкою до Департаменту соціального забезпечення на розгляд комісії Міністерства оборони України.
За змістом документів, доданих представником відповідача 1 до відзиву на позов відслідковується, що за результатами розгляду заяви позивачки Житомирським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки направлено до Департаменту соціального забезпечення на розгляд комісії Міністерства оборони України висновок №4779 від 01.05.2023 щодо можливості призначення одноразової грошової допомоги членам сім'ї, батькам або утриманцям військовослужбовця ОСОБА_6 .
Як вже зазначалося, на момент загибелі військовослужбовця ОСОБА_6 , членами його сім'ї, які мали право на отримання одноразової грошової допомоги: матір, батько, дружина та дочка. Вказаним особам призначена одноразова грошова допомога та виплачена у повному розмірі, що не заперечується сторонами.
Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 22.07.2022, син померлого військовослужбовця - ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто після призначення та виплати одноразової грошової допомоги іншим членам сім'ї.
При цьому, слід відмітити, що право на отримання одноразової грошової допомоги набувають члени сім'ї загиблих військовослужбовців Збройних Сил, при цьому, днем виникнення такого права є дата загибелі військовослужбовця. При цьому, зміст абз. 4 п. 2 Постанови №168 вказує на те, що після призначення та виплати одноразової грошової допомоги, повторне її призначення та виплата, у зв'язку із звернення осіб, що мають на неї право, не здійснюється, оскільки у такому випадку здійснюється її перерозподіл за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
Відповідно до абз. 4 п.2 Постанови №168, якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
Проаналізувавши обставини справи, ознаки протиправної бездіяльності відповідачів судом не відслідковуються, оскільки призначення та виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою №168, було здійснено членам сім'ї загиблого у рівних частках ще до народження ОСОБА_2 - сина загиблого, а тому згідно з вимогами абз. 4 п. 2 Постанови №168 після призначення та виплати одноразової грошової допомоги, повторне її призначення та виплата, у зв'язку із зверненням осіб, що мають на неї право, не здійснюється, у такому випадку здійснюється її перерозподіл за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
У той час, до юрисдикції адміністративного суду не належить вирішення спорів щодо перерозподілу фізичними особами грошових коштів, що набуті у власність, у зв'язку із чим суд зазначає про помилковість обраного способу захисту порушеного права.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Також, суд при вирішення спору враховує, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року № 8-рп/99 та від 20.03.2002 року № 5-рп/2002).
Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 року № 5-рп/2002).
Відповідно до частини 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України)
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки повторне призначення та виплата одноразової грошової допомоги передбаченої постановою №168, на підставі звернень осіб, що мають на неї право, не здійснюється, у такому випадку проводиться її перерозподіл за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
При цьому, суд вважає за необхідне наголосити, що відповідно до положень КАС України до адміністративної юрисдикції не відноситься розгляд спірних правовідносин з приводу перерозподілу виплачених коштів фізичним особам, в даному випадку членам загиблого військовослужбовця ОСОБА_6 , а повторне призначення одноразової грошової допомоги для дітей, які народженні після загибелі військовослужбовців, смерть яких пов'язана із захистом Батьківщини та іншими родичами цієї допомоги чинним законодавством не передбачено.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл судом не вирішується відповідно до ст.139 КАС України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72, 77-78, 139, 143 243-246 КАС України, суд, -
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої особи - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_5 ) до Житомирського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Театральна, 6, м.Житомир,10014. ЄДРПОУ: 07873079), Бердичівського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул.Лілії Карастоянової, 49, м. Бердичів, Житомирська область, 13312. ЄДРПОУ: 09868622), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 ), про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Єфіменко
Повний текст складено: 07 грудня 2023 р.