Рішення від 08.12.2023 по справі 200/5523/23

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2023 року Справа№200/5523/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

03 жовтня 2023 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Миколаївській області), надісланий через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 02 жовтня 2023 року, в якому позивач просив:

1. визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області від 07 вересня 2023 року № 057250005350 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

2. зобов'язати ГУ ПФУ в Миколаївській області призначити пенсію ОСОБА_1 з 30 серпня 2023 року, зарахувавши

до страхового стажу роботи періоди роботи згідно з записами в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 19 червня 1996 року

з 10 червня 1996 року по 10 липня 1996 року;

з 15 липня 1996 року по 04 червня 1997 року;

з 29 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року;

з 01 серпня 2020 року по 31 липня 2023 року;

до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею періоди роботи

з 29 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року;

з 01 серпня 2020 року по 31 липня 2023 року,

а також періоди відпусток без збереження заробітної плати, та навчання в учбовому пункті.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

04 жовтня 2023 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; витребував докази у відповідача та у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі учасники справи повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, розпочинається через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС).

Як на час відкриття провадження в адміністративній справі, так і на час розгляду цієї справи по суті триває широкомасштабна військова агресія російської федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».

Указом Президента України від 06 листопада 2023 року № 734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 08 листопада 2023 року № 3429-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

У зв'язку з перебуванням головуючого у справі судді у щорічній відпустці з 21 листопада 2023 року по 07 грудня 2023 року справа розглянута по суті 08 грудня 2023 року.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 30 серпня 2023 року він звернувся з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).

07 вересня 2023 року ГУ ПФУ в Миколаївській області прийняло рішення № 057250005350, яким відмовило в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю у заявника необхідного страхового та пільгового стажу.

Вважаючи це рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Позивач зауважив, що за розрахунком пенсійного органу його страховий стаж на день звернення за призначенням пенсії становив 20 років 08 місяців 22 дні, в тому числі пільговий стаж за Списком № 1 - 09 років 08 місяців 16 днів.

При цьому пенсійний орган не зарахував до страхового стажу періоди роботи, зазначені в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , з 10 червня 1996 року по 10 липня 1996 року та з 15 липня 1996 року по 04 червня 1997 року, обґрунтовуючи це тим, що в записах про прийняття на роботу відсутня назва підприємства, що є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110 (далі - Інструкція № 58).

Періоди роботи з листопада 2010 року по грудень 2010 року та з серпня 2020 року по липень 2023 року не зараховані до страхового стажу через відсутність даних про сплату страхових внесків. З цієї ж причини ці періоди не зараховані до пільгового стажу за Списком № 1.

Також до пільгового стажу за Списком № 1 не зараховані періоди відпусток без збереження заробітної плати, прогулів і навчання в учбовому пункті.

Позивач доводив, що на день звернення за призначенням пенсії набув право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

Зауважив, що пенсійний орган не ставить під сумнів факт роботи позивача в періоди з 10 червня 1996 року по 10 липня 1996 року та з 15 липня 1996 року по 04 червня 1997 року, а відмовив у зарахуванні цих періодів до страхового стажу лише через порушення вимог Інструкції № 58 при заповненні трудової книжки.

У зв'язку з цим позивач наголосив, що підставою для призначення пенсії є наявність стажу необхідної тривалості, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Внесення записів до трудової книжки належить до повноважень власника або уповноваженого ним органу, а позивач не є особою, уповноваженої на заповнення трудових книжок, а тому не може нести відповідальності за дії власником або уповноваженого ним органу.

Позивач вказував на те, що записами №№ 5, 6, 7, 8 в трудовій книжці підтверджено, що 10 червня 1996 року він був прийнятий на посаду експедитора, 10 липня 1996 року звільнений за власним бажанням, 15 липня 1996 року прийнятий експедитором, 04 червня 1997 року звільнений за власним бажанням. Вказані записи засвідчені печаткою, яка містить назву підприємства. Записи внесені акуратно, без будь яких виправлень чи закреслень, містять номери та дати наказів про прийняття та звільнення з роботи.

У зв'язку з цим позивач вважає, що у пенсійного органу не було підстав для відмови у зарахуванні вказаних періодів роботи до страхового стажу.

Також позивач зауважив, що всупереч приписам п. 3.3, пп. 4 п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, (далі - Порядок № 22-1), відповідач не вчинив жодних дій, спрямованих на уточнення відомостей, які містяться в трудовій книжці за періоди роботи з 10 червня 1996 року по 10 липня 1996 року, з 15 липня 1996 року по 04 червня 1997 року, та з'ясування, на якій підставі підприємство допустило порушення вимог Інструкції № 58, не надало позивачу допомогу в отриманні уточнюючої довідки. Натомість позивач надав пенсійному органу усі наявні в нього документи, які підтверджували його страховий стаж.

Позивач вважав протиправними дії пенсійного органу, які полягали у незарахуванні до його страхового та пільгового стажу за Списком № 1 з повним робочим днем під землею періодів роботи з 29 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 серпня 2020 року по 31 липня 2023 року через відсутність даних про сплату страхових внесків.

Позивач покликався на ст. ст. 11, 16, 17, 20, 113 Закону № 1058 і зазначав, що обов'язок сплати страхових внесків покладений на страхувальника, а тому він не має нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством, на якому він працює.

Крім того, позивач доводив, що має право на зарахування до його пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею відпусток без збереження заробітної плати, прогулів та навчання в учбовому пункті.

Позивач покликався на ст. 84 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), ст. ст. 4, 8, 24, 25 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі - Закон № 504/96-ВР), лист Міністерства соціальної політики України від 08 лютого 2016 року № 713/039/161-16 і зазначав, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місця в календарному році. Таке правозастосування відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 19 березня 2019 року у справі № 295/8979/16-а.

Зауважив, що оскаржуване рішення не містить посилань на докази, які б свідчили, що незараховані відповідачем періоди перебування позивача у відпустках без збереження заробітної плати не були пов'язані з виробничою необхідністю.

Також позивач покликався на п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788) та лист Міністерства соціального захисту України від 05 листопада 1993 року № 02-82орг і стверджував, що має право на зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 періодів виробничої практики і навчання в учбовому пункті.

Позивач наголошував, що повноваження відповідача щодо призначення пенсії не є дискреційними, а тому покладення на пенсійний орган обов'язку призначити пенсію не є втручанням в повноваження суб'єкта владних повноважень.

Просив задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.

Зазначив, що 30 серпня 2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

Для розгляду цієї заяви за принципом екстериторіальності був визначений структурний підрозділ ГУ ПФУ в Миколаївській області.

07 вересня 2023 року ГУ ПФУ в Миколаївській області прийняло рішення № 057250005350, яким відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу та стажу в особливо шкідливих та особливо важких умовах праці.

Обґрунтовуючи правомірність оскаржуваного рішення, відповідач покликався на норми ст. 24, п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, п. п. 1, 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, (далі - Порядок № 637), пп. 5 п. 2.1, п. 2.11 Порядку № 22-1, п. п. «а», «д» ст. 56 Закону № 1788, п. п. 2.2, 2.14 Інструкції № 58.

Зазначив, що у зв'язку з відсутністю в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування даних про сплату страхових внесків до страхового та до пільгового стажу позивача не були зараховані періоди роботи з 29 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 серпня 2020 року по 31 липня 2023 року.

Крім того, до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 з 10 червня 1996 року по 10 липня 1996 року, з 15 липня 1996 року по 04 червня 1997 року, оскільки в записах про прийняття на роботу відсутня назва підприємства, що суперечить вимогам Інструкції № 58.

На цих підставах відповідач стверджував, що підстави для зарахування вказаних періодів роботи до страхового та до пільгового стажу позивача відсутні.

Щодо вимог позивача про зарахування до пільгового стажу періодів відпусток без збереження заробітної плати та навчання в учбовому пункті відповідач зазначив таке.

Відповідач покликався на норми ст. 26 Закону № 504/96-ВР, лист Міністерства соціальної політики України від 08 лютого 2016 року № 713/039/161-16 і доводив, що для зарахування періодів перебування у відпустці без збереження заробітної плати до пільгового стажу необхідно документально підтвердити вказані обставини під час звернення до пенсійного органу з заявою про призначення пільгової пенсії.

Також відповідач наводив висновок Верховного Суду, викладений в постановах від 19 березня 2019 року у справі № 295/8979/16-а та від 26 березня 2020 року у справі № 423/2860/16-а, відповідно до якого час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.

Між тим, документи, які підтверджують, що перебування позивача у відпустках без збереження заробітної плати було пов'язано з виробничою необхідністю, надані не були, а тому вимоги про зарахування цих днів до пільгового стажу з повним робочим днем під землею задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. «д» ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно з п. 8 Порядку № 637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Однак, до заяви про призначення пенсії документи, що підтверджують періоди навчання в учбовому пункті, позивач не надав.

Як наслідок, за висновком відповідача, відсутні підстави для зарахування позивачу до пільгового стажу періоди відпусток без збереження заробітної плати та навчання в учбовому пункті.

З огляду на викладене відповідач стверджував, що правові підстави для визнання протиправним і скасування рішення від 07 вересня 2023 року № 057250005350 про відмову в призначенні пенсії відсутні.

Крім того, відповідач наголосив, що відповідно до ст. 58 Закону № 1058 Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питанні призначення пенсії, а тому належним способом захисту прав позивача є покладання на пенсійний орган обов'язку повторно розглянути заяву про призначення пенсії або зарахувати стаж, а не призначити пенсію.

Просив відмовити в позові.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України № НОМЕР_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

З 01 березня 2005 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить витяг з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання від 22 вересня 2018 року № 1452-2099422-2018.

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (ідентифікаційний код 13844159) зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.

30 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про призначення пенсії.

За принципом екстериторіальності для розгляду цієї заяви був визначений структурний підрозділ ГУ ПФУ в Миколаївській області.

07 вересня 2023 року за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 та поданих ним документів, а також з урахуванням Індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), ГУ ПФУ в Миколаївській області прийняло рішення № 057250005350 «Про відмову в призначенні пенсії».

Цим рішенням позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

Відмовляючи в призначенні пенсії, пенсійний орган покликався на п. 1 ч. 2 ст. 114 та ст. 24 Закону № 1058 і виходив з такого.

Вік заявника 50 років.

Страховий стаж - 20 років 08 місяців 22 дні, (в тому числі додатково за повних 9 років роботи за Списком № 1).

Пільговий стаж за Списком № 1 - 09 років 08 місяців 16 днів.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви, пенсійний орган не зарахував:

до страхового стажу періоди роботи:

- з 10 червня 1996 року по 10 липня 1996 року, з 15 липня 1996 року по 04 червня 1997 року, оскільки відсутня назва підприємства в записах про прийняття на роботу, що не відповідає вимогам Інструкції 58;

- з листопада 2010 року по грудень 2010 року та з серпня 2020 року по липень 2023 року, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб відсутні дані про сплату страхових внесків;

до пільгового стажу періоди роботи:

- з 29 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 серпня 2020 року по 31 липня 2023 року згідно з довідкою про підтвердження пільгового характеру роботи від 30 серпня 2023 року № 105, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб відсутні дані про сплату страхових внесків.

Крім того, до пільгового стажу не враховані періоди відпустки без збереження заробітної плати, прогули та навчання в учбових пунктах.

Працює.

На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.

Висновок пенсійного органу: відмовити в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу та стажу в особливо шкідливих та особливо важких умовах.

З приводу періодів роботи, на зарахування яких до страхового та/або спеціального (пільгового) стажу претендує позивач, суд встановив такі обставини.

Записи в трудовій книжці серії НОМЕР_1 свідчать про таке:

Період з 22 березня 1996 року по 09 червня 1996 року.

Запис 1 - 22 березня 1996 року на підставі наказу від 17 червня 1996 року № 353к позивач був прийнятий на роботу на Шахту «Росія» об'єднання «Селидіввугілля» учнем гірничого робочого підземного з повним робочим днем в шахті.

Запис 2 - 01 квітня 1996 року на підставі наказу від 29 березня 1996 року № 178к направлений на курси з відривом від виробництва на 15 днів.

Запис 3 - 14 травня 1996 року позивачу присвоєна професія гірничого робочого підземного з повним робочим днем в шахті.

Запис 4 - 09 червня 1996 року на підставі наказу від 17 червня 1996 року № 353к позивач звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

[…]

Правонаступником Шахти «Росія» об'єднання «Селидіввугілля» є відокремлений підрозділ «Шахта «Котляревська» державного підприємства «Селидіввугілля» (далі - ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля»), що підтверджено архівною довідкою від 10 січня 2023 року № 04-14/30.

Згідно з довідками ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» від 10 січня 2023 року № 04-14/29 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 працював повний робочий день на Шахті «Росія» і за період:

з 22 березня 1996 року по 31 березня 1996 року (00 років 00 місяців 09 днів) виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професією учень гірника підземного дільниці ПТ-2, що передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1, постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, від 31 березня 1994 року № 202, ч. 3 ст. 114 Закону № 1058; наказ про атестацію робочих місць від 01 лютого 1995 року № 96. Технічний мінімуму в учбовому пункті з 22 березня по 28 березня 1996 року, протокол № 6, отримував тарифну ставку підземного робітника.

з 01 квітня 1996 року по 22 квітня 1996 року (00 років 00 місяців 21 день) виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом - курси з відривом від виробництва в УКК м. Селидове за професією гірник підземний, що передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1, ч. 3 ст. 114 Закону № 1058; отримував тарифну ставку підземного робітника;

з 23 квітня 1996 року по 12 травня 1996 року (00 років 00 місяців 19 днів) виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом - практика учнем гірника підземного дільниці КТ-2, що передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1, постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, від 31 березня 1994 року № 202, наказ про атестацію робочих місць від 01 лютого 1995 року № 96; отримував тарифну ставку підземного робітника, ч. 3 ст. 114 Закону № 1058;

з 13 травня 1996 року по 09 червня 1996 року (00 років 00 місяців 26 днів) виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професією гірник підземний дільниці КТ-2, що передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1, постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, від 31 березня 1994 року № 202, ч. 3 ст. 114 Закону № 1058; наказ про атестацію робочих місць за умовами праці від 01 лютого 1995 року № 96

Спуски в шахту: в квітні 1996 рік - 4 дні спусків, 1 прогул; в травні 1996 року - 2 дні спусків, 2 дні учбового пункту, 1 прогул.

Додаткові відомості: відпустка без збереження заробітної плати - 3 днів в травні 1996 року.

Довідки видані на підставі особистої архівної картки ф. П-2, розрахункової відомості, наказів, контрольних табелів спусків-виїздів в шахту.

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), пенсійний орган зарахував позивачеві період:

з 22 березня 1996 року по 31 березня 1996 року - 00 років 00 місяців 10 днів - до страхового та до пільгового стажу за Списком № 1;

з 01 квітня 1996 року по 22 квітня 1996 року (навчання за фахом) - 00 років 00 місяців 22 дні - до страхового стажу; до пільгового стажу цей період не зарахований;

з 23 квітня 1996 року по 23 квітня 1996 року - 00 років 00 місяців 01 день - до страхового стажу; до пільгового стажу цей період не зарахований;

з 24 квітня 1996 року по 09 травня 1996 року - 00 років 00 місяців 16 днів - до страхового пільгового стажу за Списком № 1;

з 10 травня 1996 року по 15 травня 1996 року - 00 років 00 місяців 06 днів - до страхового стажу; до пільгового стажу цей період не зарахований;

з 16 травня 1996 року по 09 червня 1996 року - 00 років 00 місяців 24 дні - до страхового та до пільгового стажу за Списком № 1.

Період з 10 червня 1996 року по 10 липня 1996 року.

[…]

Запис 5 - 10 червня 1996 року на підставі наказу від 10 червня 1996 року № 6к позивач був прийнятий на посаду експедитора.

Запис 6 - 10 липня 1996 року на підставі наказу від 10 червня 1996 року № 7к звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

[…]

В заголовку до запису № 5 про прийняття на роботу відсутня назва підприємства.

Водночас записи №№ 5-6 засвідчені підписом директора, а запис № 6 про звільнення скріплений печаткою підприємства, яка містить його назву.

Як свідчить розрахунок стажу, пенсійний орган не зарахував період з 10 червня 1996 року по 10 липня 1996 року до страхового стажу.

Період з 15 липня 1996 року по 04 червня 1997 року.

[…]

Запис 7 - 15 липня 1996 року на підставі наказу від 15 липня 1996 року № 3к позивач був прийнятий на посаду експедитора.

Запис 8 - 04 червня 1997 року на підставі наказу від 04 червня 1997 року звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

[…]

В заголовку до запису № 7 про прийняття на роботу відсутня назва підприємства.

Водночас записи №№ 7-8 засвідчені підписом директора, а запис № 8 про звільнення також скріплений печаткою підприємства, яка містить його назву.

Як свідчить розрахунок стажу, пенсійний орган не зарахував період з 15 липня 1996 року по 04 червня 1997 року до страхового стажу.

Період з 29 листопада 2010 року по 30 серпня 2023 року (день звернення за призначенням пенсії).

[…]

Запис 9 - 29 листопада 2010 року на підставі наказу від 29 листопада 2010 року № 197к позивач був прийнятий на роботу до відокремленого підрозділу «Шахта 1-3 Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля» (далі - ВП «Шахта 1-3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля») гірничим робочим підземним 3 розряду з повним робочим днем в шахті.

Запис 10 - 04 лютого 2011 року на підставі наказу від 07 лютого 2011 року № 20к переведений учнем гірничого монтажника підземного з повним робочим днем в шахті.

Запис 11 - 14 квітня 2011 року на підставі наказу від 14 квітня 2011 року № 845 перевезений гірничим монтажником підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті.

[…]

Запис 13 - 24 жовтня 2019 року на підставі наказу від 24 жовтня 2019 року № 2737 переведений гірничим монтажником підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті.

[…]

Після 24 жовтня 2019 року будь-яких інших записів про роботу позивача (переведення на іншу роботу (посаду), звільнення тощо) трудова книжка не містить.

Згідно з довідкою ВП «Шахта 1-3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» від 30 серпня 2023 року № 105 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 працював повний робочий день у ВП «Шахта 1-3 Новогродівська» за період:

з 29 листопада 2010 року по 04 лютого 2011 року (00 років 03 місяці 05 днів) виконував гірничі роботи з видобутку вугілля за професією гірник підземний дільниці МДО з повним робочим днем в шахті, що передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1.1а, постанова Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, ч. 3 ст. 114 Закону № 1058;

з 04 лютого 2011 року по теперішній час (30 серпня 2023 року) виконував гірничі роботи з видобутку вугілля за професією гірничомонажник підземний дільниці МДО з повним робочим днем в шахті, що передбачена Списком № 1, розділ 1, постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, ч. 3 ст. 114 Закону № 1058.

Атестація робочих місць затверджена наказами від 28 квітня 2005 року № 2/33-ОТ, від 23 квітня 2010 року № 2/44-ОТ, від 06 березня 2014 року № 2/35-ОП, від 05 березня 2019 року № 2/36-ОП.

Додаткові відомості: відпустки без збереження заробітної плати - 2 дні в травні 2013 року; 6 днів в червні, 5 днів у вересні 2014 року; 1 день в жовтні 2015 року; 1 день в червні 2016 року; 14 днів у вересні 2018 року.

Довідка видана на підставі особистої архівної картки ф. Т-2, розрахункових відомостей, наказів, контрольних табелів спусків-виїздів в шахту.

Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) станом на 30 серпня 2023 року містили таку інформацію про спеціальний стаж ОСОБА_1 за період його роботи у ВП «Шахта 1-3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» (ідентифікаційний код 33621589) за кодом підстави - «ЗП3014А1»:

грудень 2010 року - 31 день;

січень 2011 року - 31 день, лютий 2011 року - 28 днів, березень 2011 року - 31 день, квітень 2011 року - 30 днів, травень 2011 року - 31 день, червень 2011 року - 30 днів, липень 2011 року - 31 день, серпень 2011 року - 31 день, вересень 2011 року - 30 днів, жовтень 2011 року - 31 день, листопад 2011 року - 30 днів, грудень 2011 року - 31 днів;

січень 2012 року - 31 день, лютий 2012 року - 29 днів, березень 2012 року - 31 день, квітень 2012 року - 30 днів, травень 2012 року - 31 день, червень 2012 року - 30 днів, липень 2012 року - 31 день, серпень 2012 року - 31 день, вересень 2012 року - 30 днів, жовтень 2012 року - 31 день, листопад 2012 року - 30 днів, грудень 2012 року - 31 день;

січень 2013 року - 31 день, лютий 2013 року - 28 днів, березень 2013 року - 31 день, квітень 2013 року - 30 днів, травень 2013 року - 31 день, червень 2013 року - 30 днів, липень 2013 року - 31 день, серпень 2013 року - 31 день, вересень 2013 року - 30 днів, жовтень 2013 року - 31 день, листопад 2013 року - 30 днів, грудень 2013 року - 31 день;

січень 2014 року - 31 день, лютий 2014 року - 28 днів, березень 2014 року - 31 день, квітень 2014 року - 30 днів, травень 2014 року - 31 день, червень 2014 року - 30 днів, липень 2014 року - 31 день, серпень 2014 року - 31 день, вересень 2014 року - 30 днів, жовтень 2014 року - 31 день, листопад 2014 року - 30 днів, грудень 2014 року - 31 день;

січень 2015 року - 31 день, лютий 2015 року - 28 днів, березень 2015 року - 31 день, квітень 2015 року - 30 днів, травень 2015 року - 31 день, червень 2015 року - 30 днів, липень 2015 року - 31 день, серпень 2015 року - 31 день, вересень 2015 року - 30 днів, жовтень 2015 року - 31 день, листопад 2015 року - 30 днів, грудень 2015 року - 31 день;

січень 2016 року - 31 день, лютий 2016 року - 29 днів, березень 2016 року - 31 день, квітень 2016 року - 30 днів, травень 2016 року - 31 день, червень 2016 року - 30 днів, липень 2016 року - 31 день, серпень 2016 року - 31 день, вересень 2016 року - 30 днів, жовтень 2016 року - 31 днів, листопад 2016 року - 30 днів, грудень 2016 року - 31 день;

січень 2017 року - 31 день, лютий 2017 року - 28 днів, березень 2017 року - 31 день, квітень 2017 року - 30 днів, травень 2017 року - 31 день, червень 2017 року - 30 днів, липень 2017 року - 31 день, серпень 2017 року - 31 день, вересень 2017 року - 30 днів, жовтень 2017 року - 31 день, листопад 2017 року - 30 днів, грудень 2017 року - 31 день;

січень 2018 року - 31 день, лютий 2018 року - 28 днів, березень 2018 року - 31 день, квітень 2018 року - 30 днів, травень 2018 року - 31 день, червень 2018 року - 30 днів, липень 2018 року - 31 день, серпень 2018 року - 31 день, вересень 2018 року - 30 днів, жовтень 2018 року - 31 день, листопад 2018 року - 30 днів, грудень 2018 року - 31 день;

січень 2019 року - 31 день, лютий 2019 року - 28 днів, березень 2019 року - 31 день, квітень 2019 року - 30 років, травень 2019 року - 31 день, червень 2019 року - 30 днів, липень 2019 року - 31 день, серпень 2019 року - 31 день, вересень 2019 року - 30 днів, жовтень 2019 року - 31 день, листопад 2019 року - 30 днів, грудень 2019 року - 31 день;

січень 2020 року - 31 день, лютий 2020 року - 29 день, березень 2020 року - 31 день, квітень 2020 року - 30 днів, травень 2020 року - 31 день, червень 2020 року - 30 днів, липень 2020 року - 31 день, серпень 2020 року - 31 день, вересень 2020 року - 30 днів, жовтень 2020 року - 31 день, листопад 2020 року - 30 днів, грудень 2020 року - 31 день;

січень 2021 року - 31 день, лютий 2021 року - 28 днів, березень 2021 року - 31 день, квітень 2021 року - 30 днів, травень 2021 року - 31 день, червень 2021 року - 30 днів, липень 2021 року - 31 день, серпень 2021 року - 31 день, вересень 2021 року - 30 днів, жовтень 2021 року - 31 день, листопад 2021 року - 30 днів, грудень 2021 року - 31 днів;

січень 2022 року - 31 день, лютий 2022 року - 28 днів, березень 2022 року - 31 день, квітень 2022 року - 30 днів, травень 2022 року - 31 день, червень 2022 року - 30 днів, липень 2022 року - 31 день, серпень 2022 року - 31 день, вересень 2022 року - 30 днів, жовтень 2022 року - 31 день, листопад 2022 року - 30 днів, грудень 2022 року - 31 день;

січень 2023 року - 31 день, лютий 2023 року - 28 днів, березень 2023 року - 31 день, квітень 2023 року - 30 днів, травень 2023 року - 31 день, червень 2023 року - 30 днів.

Згідно з Довідником кодів підстав обліку спеціального стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства код підстави «ЗП3014А1» з 05 листопада 1991 року проставляється працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 31 березня 1994 року № 202.

В системі персоніфікованого обліку наявна інформація про суму заробітку для нарахування пенсії, кількість днів трудових відносин та позначки про сплату страхових внесків за період роботи позивача у ВП «Шахта 1-3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з січня 2011 року по липень 2020 року.

Також в системі персоніфікованого обліку містяться відомості про суму заробітку для нарахування пенсії та кількість днів трудових відносин за період роботи позивача у ВП «Шахта 1-3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля»:

за грудень 2010 року - 4 499,00 грн, 31 день;

за серпень 2020 року - 20 569,45 грн, 31 день; за вересень 2020 року - 19 767,94 грн, 30 днів; за жовтень 2020 року - 20 426,97 грн, 31 день; за листопад 2020 року - 20 414,48 грн, 30 днів; за грудень 2020 року - 18 915,30 грн, 31 день;

за січень 2021 року - 22 927,85 грн, 31 день; за лютий 2021 року - 21 542,49 грн, 28 днів; за березень 2021 року - 20 758,56 грн, 31 день; за квітень 2021 року - 17 230,22 грн, 30 днів; за травень 2021 року - 16 383,73 грн, 31 день; за червень 2021 року - 20 734,93 грн, 30 днів; за липень 2021 року - 19 228,90 грн, 31 день; за серпень 2021 року - 20 106,03 грн, 31 день; за вересень 2021 року - 19 822,43 грн, 30 днів; за жовтень 2021 року - 21 582,79 грн, 31 день; за листопад 2021 року - 25 171,81 грн, 30 днів, за грудень 2021 року - 23 606,93 грн, 31 день;

за січень 2022 року - 28 539,22 грн, 31 день; за лютий 2022 року - 27 263,08 грн, 28 днів; за березень 2022 року - 14 634,64 грн, 31 день; за квітень 2022 року - 21 209,91 грн, 30 днів; за травень 2022 року - 15 384,43 грн, 31 день; за червень 2022 року - 31 251,75 грн, 30 днів, за липень 2022 року - 34 722,79 грн, 31 день; за серпень 2022 року - 30 936,82 грн, 31 день; за вересень 2022 року - 35 439,13 грн, 30 днів; за жовтень 2022 року - 24 153,10 грн, 30 днів; за листопад 2022 року - 27 600,90 грн, 30 днів; грудень 2022 року - 26 733,68 грн, 31 день;

за січень 2023 року - 31 673,60 грн, 31 день; за лютий 2023 року - 39 779,66 грн, 28 днів; за березень 2023 року - 42 052,56 грн, 31 день; за квітень 2023 року - 46 783,45 грн, 30 днів; за травень 2023 року - 46 281,22 грн, 31 день; за червень 2023 року - 46 027,18 грн, 30 днів.

Позначки про сплату страхових внесків за грудень 2010 року, серпень 2020 року - червень 2023 року в системі персоніфікованого обліку відсутні.

Станом на 30 серпня 2023 року будь-яка інформація за листопад 2010 року, а також за липень 2023 року - серпень 2023 року в системі персоніфікованого обліку була відсутня.

Як свідчить розрахунок стажу, пенсійний орган зарахував позивачеві період:

з 29 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року - ні до страхового, ні до пільгового стажу не зарахований;

з 01 січня 2011 року по 04 лютого 2011 року - 00 років 01 місяць 04 дні - до страхового та до пільгового стажу за Списком № 1;

з 05 лютого 2011 року по 29 травня 2013 року - 02 роки 03 місяці 25 днів - до страхового та до пільгового стажу за Списком № 1;

з 30 травня 2013 року по 31 травня 2013 року - 00 років 00 місяців 02 дні - до страхового стажу; до пільгового стажу цей період не зарахований;

з 01 червня 2013 року по 24 червня 2014 року - 01 рік 00 місяців 24 дні - до страхового та до пільгового стажу за Списком № 1;

з 25 червня 2014 року по 30 червня 2014 року - 00 років 00 місяців 06 днів - до страхового стажу; до пільгового стажу цей період не зарахований;

з 01 липня 2014 року по 25 вересня 2014 року - 00 років 02 місяці 25 днів - до страхового стажу та до пільгового стажу за Списком № 1;

з 26 вересня 2014 року по 30 вересня 2014 року - 00 років 01 місяць 00 днів - до страхового стажу; до пільгового стажу цей період не зарахований;

з 01 жовтня 2014 року по 30 жовтня 2015 року - 01 рік 01 місяць 00 днів - до страхового та до пільгового стажу за Списком № 1;

з 31 жовтня 2015 року по 31 жовтня 2015 року - 00 років 00 місяців 01 день - до страхового стажу; до пільгового стажу цей період не зарахований;

з 01 листопада 2015 року по 29 червня 2016 року - 00 років 07 місяців 29 днів - до страхового та до пільгового стажу за Списком № 1;

з 30 червня 2016 року по 30 червня 2016 року - 00 років 00 місяців 01 день - до страхового стажу; до пільгового стажу цей період не зарахований;

з 01 липня 2016 року по 16 вересня 2018 року - 02 роки 02 місяці 16 днів - до страхового та до пільгового стажу за Списком № 1;

з 17 вересня 2018 року по 30 вересня 2018 року - 00 років 00 місяців 14 днів - до страхового стажу, до пільгового стажу цей період не зарахований;

з 01 жовтня 2018 року по 31 липня 2020 року - 01 рік 10 місяців 00 днів - до страхового та до пільгового стажу за Списком № 1;

з 01 серпня 2020 року по 30 серпня 2023 року - ні до страхового, ні до пільгового стажу не зарахований.

Всього, розрахунком пенсійного органу, страховий стаж заявника становить 20 років 08 місяців 22 дні (в тому числі додаткові роки за Список № 1 - 09 років 00 місяців 00 днів), робота за Списком № 1 - 09 років 08 місяців 16 днів.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).

На час звернення позивача з заявою про призначення пенсії, тобто станом на 30 серпня 2023 року, Закон № 1058 діяв в редакції від 21 липня 2023 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає ст. 114 Закону № 1058.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у ч. ч. 2 і 3 цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у ч. 4 цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

[…]

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:

[…]

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

[…].

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

За правилами ч. 5 ст. 114 Закону № 1058 у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі - Порядок № 383).

Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.

Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

До підрозділу 10100000 «Видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тонелів та інших підземних споруд» розділу 10100000 І. «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, включені:

10101000 1. «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень»

1010100а а) Всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

[…]

До підрозділу 1. «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» розділу І. «Гірничі роботи. Видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, включені:

1.1а а) усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

[…]

Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, включені:

Працівники:

зайняті повний робочий день на підземних роботах;

які обслуговують працівників, зайнятих на підземних роботах (медперсонал підземних пунктів охорони здоров'я, працівники підземного телефонного зв'язку тощо).

[…].

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 затверджений Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гарячих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років (далі - Постанова КМУ № 202).

До розділу І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Постанови КМУ № 202 включені усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст. 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788).

Ст. 62 Закону № 1788 установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти таких висновків: основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка; лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу (зокрема, уточнюючих довідок, відомостей Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування тощо).

Порядок звернення за призначенням пенсії регламентований ст. 44 Закону № 1058.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку, що передбачено ч. 2 ст. 44 Закону № 1058.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

На час звернення позивача з заявою про призначення пенсії Порядок № 22-1 діяв в редакції від 31 травня 2023 року.

При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ № 25-1).

Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.

Запроваджена у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.

Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв'язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.

Відповідно до п. 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії, […] (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); […] подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Заява про призначення, […] пенсії, […] може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Згідно з п. 1.7 розділу І Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Відповідно до п. 1.8 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій, якщо інше не передбачено цим Порядком), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених ч. 4 ст. 45 Закону № 1058.

Право на призначення пенсії за віком при автоматичному призначенні (без звернення особи) визначається на підставі даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб), наявних на дату досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого ч. 1 ст. 26 Закону. У разі якщо даних про страховий стаж у системі персоніфікованого обліку (у тому числі за періоди до впровадження персоніфікованого обліку) недостатньо для призначення пенсії за віком, орган, що призначає пенсію, повідомляє особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на вебпорталі або засобами Порталу Дія, про відсутність таких відомостей та порядок подання необхідних для призначення пенсії документів (за наявності). При надходженні документів про страховий стаж протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону, пенсія призначається у строк, визначений абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону. Якщо документи не будуть подані у зазначений строк, вважається, що особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

[…]

Відповідно до п. 1.9 розділу І Порядку № 22-1 особам, які одержують пенсію, призначену за іншими законами, або допомогу, призначену органами соціального захисту населення, пенсія призначається з дати виникнення права на неї з урахуванням п. 1.8 цього розділу.

Згідно з п. 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків;

2) документи про стаж, що визначені Порядком № 637. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

[…]

3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).

За бажанням особи для додаткового виключення періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до абз. 3 ч 1 ст. 40 Закону за період з 01 липня 2000 року до 01 січня 2005 року подається довідка з місця роботи про період такої відпустки.

[…]

4) відомості про місце проживання особи;

5) документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах:

довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до п. 20 Порядку № 637 (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з п. п. 1-6, 8 ч. 2, ч. 3 ст. 114 Закону та п. 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (далі - Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії;

документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року);

[…].

Приймання, оформлення і розгляд документів, поданих для призначення (перерахунку) пенсії, регламентовано розділом ІV Порядку № 22-1.

Відповідно до п. 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

[…]

Згідно з п. 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;

проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до п. п. 17-19 Порядку підтвердження наявного трудового стажу. Опитування свідків проводиться згідно із п. 12 Порядку № 637;

з'ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з п. 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Крім того, п. 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

[…]

Відповідно до п. 4.7 розділу ІV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Згідно з п. 4.8 розділу ІV Порядку № 22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.

Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».

П. 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 Після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

[…]

Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття органом, що призначає пенсію, рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії, а у разі призначення пенсії за віком автоматично - не пізніше одного місяця з дня надходження повідомлення про обраний особою спосіб виплати пенсії.

Аналіз положень п. 1.1 розділу І, п. п. 4.2, 4.3, 4.8, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 зумовлює такі висновки:

- з заявою про призначення пенсії особа може звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України, через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб, (тобто сервісний центр) або подати відповідну заяву через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (п. 1.1);

- при прийманні документів працівник сервісного центру територіального органу Пенсійного фонду, до якого звернувся заявник: ідентифікує заявника (його представника); реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу; з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. […]; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр (п. 4.2);

- після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу (п. 4.2).

При цьому зміст норм, що містяться в п. 4.2 та 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1, свідчить, що сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території.

- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);

- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Спірні правовідносини виникли у зв'язку з прийняттям ГУ ПФУ в Миколаївській області рішення від 07 вересня 2023 року № 057250005350 «Про відмову в призначенні пенсії».

Цим рішенням позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового та спеціального (пільгового) стажу.

Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області належить перевірити на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.

Надаючи оцінку правомірності відмови в призначенні пенсії, суд виходить саме з тих аргументів, які пенсійний орган навів у рішенні, що є предметом спору.

Щодо правомірності відмови пенсійного органу у зарахуванні позивачу до страхового стажу періодів роботи з 10 червня 1996 року по 10 липня 1996 року та з 15 липня 1996 року по 04 червня 1997 року.

Суд встановив, що в період з 10 червня 1996 року по 10 липня 1996 року та з 15 липня 1996 року по 04 червня 1997 року ОСОБА_1 працював експедитором, що підтверджено записами №№ 5-6 та 7-8 в трудовій книжці серії НОМЕР_1 .

Пенсійний орган не зарахував ці періоди до страхового стажу, про що свідчить розрахунок стажу (форма РС-право).

В рішенні, яке є предметом спору, відповідач зазначив, що вказані періоди не зараховані до страхового стажу через те, що в записах про прийняття на роботу відсутня назва підприємства, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110 (далі - Інструкція № 58).

Суд відхиляє цей аргумент пенсійного органу, виходячи з таких міркувань.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно з п. 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, […] вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, […].

За правилами, наведеними у п. п. 2.6, 2.8 Інструкції № 58, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, […], виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

Відповідно до п. 2.14 Інструкції № 58 2 у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства.

Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.

У графі 3 пишеться: «Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій».

Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Показники, зазначені у цих Списках обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Якщо працівнику в період роботи надається новий розряд, тоді про це в установленому порядку робиться відповідний запис.

Робота за сумісництвом, яка оформлена в установленому порядку, в трудовій книжці зазначається окремим порядком. Запис відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом.

Переведення працівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві оформлюється в такому ж порядку, як і прийняття на роботу.

Згідно з абз. 1 п. 4.1 Інструкції № 58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Таким чином, Інструкція № 58 чітко визначає коло осіб, які уповноважені вносити записи до трудової книжки. До таких осіб належить керівник підприємства або спеціально уповноважена ним особа.

Верховний Суд в постанові від 19 грудня 2019 року у справі № 307/541/17 навів такий висновок: однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки; не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці; право на пенсійне забезпечення особи не повинно безумовно залежати від дій чи бездіяльності осіб, які зобов'язані вести облік трудового стажу працівників.

Дійсно, записам № № 5 і 7 про прийняття на роботу не передують заголовки з повним найменуванням підприємства, що не відповідає вимогам п. 2.14 Інструкції № 58.

Водночас, позивач як особа, на яку не покладено обов'язків щодо організації ведення обліку, зберігання і видачі трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до його трудової книжки відомостей. Відтак неправильне заповнення трудової книжки не може бути підставою для незарахування страхового стажу і, як наслідок, для обмеження права позивача на пенсійне забезпечення. На працівника не може перекладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені в його трудовій книжці; працівник не відповідає за правильність записів в трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення.

Суд зауважує, що записи №№ 5-6 і 7-8 в трудовій книжці підтверджують факт зайнятості ОСОБА_1 за професією експедитора в період з 10 червня 1996 року по 10 липня 1996 року та з 15 липня 1996 року по 04 червня 1997 року; ці записи містять всі необхідні відомості щодо трудової діяльності позивача впродовж вказаних періодів; вони виконані акуратно, не містять виправлень, засвідчені підписами керівників та скріплені печатками підприємств.

Отже, відсутність заголовків з повним найменуванням підприємств перед записами №№ 5 і 7 про прийняття на роботу не може позбавляти позивача права на зарахування вказаних періодів до його страхового стажу.

Таким чином, ОСОБА_1 має право на зарахування до страхового стажу періодів роботи з 10 червня 1996 року по 10 липня 1996 року та з 15 липня 1996 року по 04 червня 1997 року, а відмова пенсійного органу у зарахуванні цих періодів є протиправною.

Щодо правомірності відмови пенсійного органу у зарахуванні позивачу до страхового стажу періодів роботи з листопада 2010 року по грудень 2010 року та з серпня 2020 року по липень 2023 року.

Суд встановив, що з 29 листопада 2010 року по 03 лютого 2011 року ОСОБА_2 працював у ВП «Шахта 1-3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» гірничим робочим підземним з повним робочим днем в шахті, з 04 лютого 2011 року по 13 квітня 2011 року - там же учнем гірничого монтажника підземного з повним робочим днем в шахті, з 14 квітня 2011 року по день звернення за призначенням пенсії - там же гірничим монтажником підземним з повним робочим днем в шахті (записи №№ 9-13 в трудовій книжці).

Як свідчить розрахунок стажу, пенсійний орган не зарахував позивачеві до страхового стажу періоди роботи з 29 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 серпня 2020 року по 30 серпня 2023 року.

В рішенні, яке є предметом спору, відповідач зазначив, що періоди роботи з листопада по грудень 2010 року та з серпня 2020 року по липень 2023 року не зараховані до страхового стажу через відсутність в Реєстрі застрахованих осіб даних про сплату страхових внесків.

Надаючи оцінку цьому доводу пенсійного органу, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Ч. 2 ст. 24 Закону № 1058 передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч. 1 ст. 12 цього Закону.

Відповідно до ст. 11 Закону № 1058 обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Згідно зі ст. 20 Закону № 1058 обчислення страхових внесків застрахованих осіб […] здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду […]. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. […] Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. […] Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). […] Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. […].

Системний аналіз вказаних вище норм Закону № 1058 дає підстави дійти висновку, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню та за який сплачені страхові внески.

Періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі-працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того сплатило підприємство-страхувальник ці страхові внески (єдиний внесок) чи ні, оскільки працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем - платником страхових внесків (єдиного внеску).

Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в Індивідуальних відомостях про застраховану особу) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за н а я в н о с т і відомостей, які підтверджують нарахування заробітної плати (доходу), на які відповідно до Закону нараховуються страхові внески (єдиний внесок), - не є підставою для позбавлення особи права на пенсію.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року в справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року в справі № 490/12392/16-а, від 04 вересня 2018 року в справі № 482/434/17, від 31 жовтня 2019 року у справі № 576/748/17, від 01 березня 2021 року у справі № 423/757/17.

Суд встановив, що станом на 30 серпня 2023 року в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку містилися відомості про суму заробітку для нарахування пенсії та кількість днів трудових відносин за період роботи позивача у ВП «Шахта 1-3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» за грудень 2010 року, за серпень 2020 року - червень 2023 року, проте позначки про сплату страхових внесків за ці періоди були відсутні.

Станом на 30 серпня 2023 року будь-якої інформації про суму заробітку для нарахування пенсії, кількість днів трудових відносин та позначки про сплату страхових внесків за листопад 2010 року, а також за липень 2023 року - серпень 2023 року в інформаційній базі системі персоніфікованого обліку не було.

Виходячи з того, що відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків не може слугувати підставою для незарахування певного періоду роботи до страхового стажу, оскільки позивач (застрахована особа) не повинен нести відповідальність та зазнавати негативних наслідків через невиконання (неналежне виконання) ВП «Шахта 1-3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» його обов'язків як страхувальника, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на зарахування до страхового стажу періодів роботи з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 серпня 2020 року по 30 червня 2023 року, а відмова пенсійного органу у зарахуванні цих періодів є протиправною.

Водночас не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині покладання на пенсійний орган обов'язку зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періодів роботи з 29 листопада 2010 року по 30 листопада 2010 року та з 01 липня 2023 року по 31 липня 2023 року.

Такий висновок суду ґрунтується на тому, що станом на 30 серпня 2023 року в системі персоніфікованого обліку не було відомостей стосовно нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку (який) нараховуються страхові внески (єдиний внесок), за листопад 2010 року та за липень 2023 року, що унеможливлювало зарахування періодів роботи ОСОБА_1 з 29 листопада 2010 року по 30 листопада 2010 року та з 01 липня 2023 року по 31 липня 2023 року до страхового стажу.

Щодо правомірності відмови пенсійного органу у зарахуванні позивачу до спеціального (пільгового) стажу періодів роботи з листопада 2010 року по грудень 2010 року та з серпня 2020 року по липень 2023 року.

Як свідчить розрахунок стажу, пенсійний орган не зарахував позивачеві періоди роботи з 29 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 серпня 2020 року по 30 серпня 2023 року до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

В рішенні, яке є предметом спору, відповідач зазначив, що періоди роботи з листопада по грудень 2010 року та з серпня 2020 року по липень 2023 року не зараховані до пільгового стажу через відсутність в Реєстрі застрахованих осіб даних про сплату страхових внесків.

Як вже було зазначено судом, ОСОБА_1 має право на зарахування періодів роботи з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 серпня 2020 року по 30 червня 2023 року до страхового стажу.

Суд встановив, що в період з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року позивач був зайнятий на гірничих роботах з видобутку вугілля і працював гірничим робочим підземним з повним робочим днем в шахті, в період з 01 серпня 2020 року по 30 червня 2023 року позивач був зайнятий на гірничих роботах з видобутку вугілля і працював гірничим монтажником підземним з повним робочим днем в шахті.

Ці обставини підтверджені записами №№ 9-13 в трудовій книжці, довідкою ВП «Шахта 1-3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» від 30 серпня 2023 року № 105 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також даними про спеціальний стаж в Реєстрі застрахованих осіб за кодом підстави обліку - «ЗП3014А1».

Періоди виконання позивачем гірничих робіт з видобутку вугілля за професіями гірничого робочого підземного та гірничого монтажника підземного з повним робочим днем на підземних роботах, що передбачені Списком № 1 та Постановою КМУ № 202, підлягають зарахуванню до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, а з урахуванням положень ч. 5 ст. 114 цього Закону ці періоди підлягають врахуванню і до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, на яку претендує позивач.

Таким чином, ОСОБА_1 має право на зарахування до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п. а-в) періодів роботи з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 серпня 2020 року по 30 червня 2023 року.

Відсутність станом на 30 серпня 2023 року підстав для зарахування періодів роботи з 29 листопада 2010 року по 30 листопада 2010 року та з 01 липня 2023 року по 31 липня 2023 року до страхового стажу унеможливлювало зарахування цих періодів до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п. а-в), оскільки спеціальний (пільговий) стаж є складовою страхового стажу.

Як наслідок, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині покладання на пенсійний орган обов'язку зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п. а-в), періодів роботи з 29 листопада 2010 року по 30 листопада 2010 року та з 01 липня 2023 року по 31 липня 2023 року.

Щодо правомірності відмови пенсійного органу у зарахуванні позивачу до спеціального (пільгового) стажу періодів навчання.

Суд встановив, що 22 березня 1996 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на Шахту «Росія» об'єднання «Селидіввугілля» учнем гірничого робочого підземного з повним робочим днем в шахті; 01 квітня 1996 року направлений на курси з відривом від виробництва на 15 днів; 14 травня 1996 року позивачу присвоєна професія гірничого робочого підземного з повним робочим днем в шахті; 09 червня 1996 року позивач був звільнений за власним бажанням (записи №№ 1-4 в трудовій книжці).

з 23 квітня 1996 року по 12 травня 1996 року (00 років 00 місяців 19 днів) виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом - практика учнем гірника підземного дільниці КТ-2, що передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1, постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, від 31 березня 1994 року № 202, ч. 3 ст. 114 Закону № 1058; отримував тарифну ставку підземного робітника.

Як свідчить розрахунок стажу, пенсійний орган не зарахував позивачеві до спеціального (пільгового) стажу періоди навчання і практики з 01 квітня 1996 року по 22 квітня 1996 року та з 23 квітня 1996 року по 23 квітня 1996 року.

В рішенні, яке є предметом спору, відповідач вказав, що не зарахував до пільгового стажу періоди навчання в учбових пунктах, однак не навів цьому жодного обґрунтування.

Відповідно до п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

В листі-роз'ясненні Міністерства соціального захисту України від 05 листопада 1993 року № 02-82 орг, йшлося про те, що стаж навчання підземним роботам підтверджується уточнюючими довідками підприємства із зазначенням фактичної кількості відпрацьованого часу в підземних умовах та оплати труда за тарифними ставками, передбаченими для робітників відповідних професій, яким такі працівники навчаються.

В період з 01 квітня 1996 року по 22 квітня 1996 року ОСОБА_1 проходив навчання на курсах з відривом від виробництва в УКК м. Селидове за професією гірник підземний, що передбачена Списком № 1 та Постановою КМУ № 202, виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом та отримував тарифну ставку підземного робітника, що підтверджено довідками ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» від 10 січня 2023 року № 04-14/29, які наявні в матеріалах пенсійної справи та були предметом розгляду пенсійного органу.

Таким чином, ОСОБА_1 має право на зарахування до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п. а-в) періоду з 01 квітня 1996 року по 22 квітня 1996 року тривалістю 00 років 00 місяців 21 день, тобто за виключенням 1 дня прогулу в квітні 1996 року, що відповідає даним, наведеним в довідці від 10 січня 2023 року № 04-14/29.

В період з 23 квітня 1996 року по 12 травня 1996 року позивач виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом - практика учнем гірника підземного дільниці КТ-2, що передбачена Списком № 1 та Постановою КМУ № 202, отримував тарифну ставку підземного робітника, що підтверджено довідками ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» від 10 січня 2023 року № 04-14/29.

Отже, ОСОБА_1 має право на зарахування до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п. а-в) періоду з 23 квітня 1996 року по 12 травня 1996 року тривалістю 00 років 00 місяців 19 днів, тобто за виключенням 1 дня прогулу в травні 1996 року, що відповідає даним, наведеним в довідці від 10 січня 2023 року № 04-14/29.

Щодо правомірності відмови пенсійного органу у зарахуванні позивачу до спеціального (пільгового) стажу днів відпустки без збереження заробітної плати.

Згідно зі ст. 26 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі - Закон № 504/96-ВР) за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Відповідно до роз'яснення Міністерства соціальної політики України, наведене у листі від 08 лютого 2016 року № 713/039/161-16, періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.

Це відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 19 березня 2019 року у справі № 295/8979/16-а.

Отже, позивач має право на зарахування до спеціального (пільгового) стажу днів відпустки без збереження заробітної плати, за умови що 1) вони пов'язані з виробничою необхідністю та 2) не більше 1 місяця в календарному році.

Згідно з довідками ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» від 10 січня 2023 року № 04-14/29 ОСОБА_1 під час роботи на Шахті «Росія» користувався відпустками без збереження заробітної плати - 3 дні в травні 1996 року.

Згідно з довідкою ВП «Шахта 1-3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» від 30 серпня 2023 року № 105 ОСОБА_1 під час роботи у ВП «Шахта 1-3 Новогродівська» користувався відпустками без збереження заробітної плати - 2 дні в травні 2013 року, 6 днів в червні 2014 року, 5 днів у вересні 2014 року, 1 день в жовтні 2015 року, 1 день в червні 2016 року, 14 днів у вересні 2018 року.

Тривалість відпустки без збереження заробітної плати не перевищувала 1 місяця в календарному році.

В довідках про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відсутні відомості про те, що відпустки без збереження заробітної плати були обумовлені виробничою необхідністю.

Водночас згідно з даними Реєстру застрахованих осіб до спеціального стажу позивача, серед іншого, враховані 31 день травня 2013 року, 30 днів червня 2014 року, 30 днів вересня 2014 року, 31 день жовтня 2015 року, 30 днів червня 2016 року та 30 днів вересня 2018 року, тобто включаючи дні відпусток без збереження заробітної плати.

Неповнота даних, наведених в довідці від 30 серпня 2023 року № 105, (з приводу того пов'язані дні відпустки без збереження заробітної плати з виробничою необхідністю чи ні), та наявність неузгодженості між даними, наведеними в довідці від 30 серпня 2023 року № 105 та в Реєстрі застрахованих осіб щодо спеціального стажу, вимагали від пенсійного органу вжиття додаткових заходів для перевірки цих відомостей.

Однак повноваженнями, передбаченими ч. 3 ст. 44 Закону № 1058, відповідач не скористався; перевірку даних, наведених в пільговій довідці ВП «Шахта 1-3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», не здійснив; із запитом про надання додаткових документів, наприклад наказів про надання відпусток, до підприємства не звертався.

Разом з цим належні та допустимі докази, які б підтверджували, що дні відпустки без збереження заробітної плати були пов'язані з виробничою необхідністю, суду не надані.

Зміст письмових доказів, які були предметом розгляду пенсійного органу, а в подальшому суду не дозволяє зробити однозначний висновок про те, що відпустки без збереження заробітної плати були пов'язані з виробничою необхідністю, а тому позовні вимоги в частині покладання на пенсійний орган обов'язку зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) стажу днів відпусток без збереження заробітної плати не підлягають задоволенню.

Правомірність зарахування відповідачем до пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи позивача з 22 березня 1996 року по 31 березня 1996 року, з 24 квітня 1996 року по 09 травня 1996 року, з 16 травня 1996 року по 09 червня 1996 року, з 01 січня 2011 року по 04 лютого 2011 року, з 05 лютого 2011 року по 29 травня 2013 року, з 01 червня 2013 року по 24 червня 2014 року, з 01 липня 2014 року по 25 вересня 2014 року, з 01 жовтня 2014 року по 30 жовтня 2015 року, з 01 листопада 2015 року по 29 червня 2016 року, з 01 липня 2016 року по 16 вересня 2018 року, з 01 жовтня 2018 року по 31 липня 2020 року не є предметом спору у справі, що розглядається.

Водночас суд вважає за необхідне звернути увагу пенсійного органу на те, що впродовж вказаних періодів ОСОБА_1 працював на гірничих роботах з видобутку вугілля за професіями, які передбачені не лише Списком № 1, а й Постановою КМУ № 202, з повним робочим днем на підземних роботах.

За цих обставин правильним визначенням спеціального (пільгового) стажу позивача за ці періоди має бути - «ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п. а-в», а не лише «Список № 1».

З огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області від 07 вересня 2023 року № 057250005350 «Про відмову в призначенні пенсії» підлягає визнанню протиправним.

Висновок суду про протиправність рішення ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС, є необґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.

Відмовляючи позивачу в призначенні пенсії, ГУ ПФУ в Миколаївській області не забезпечило всебічний, повний та об'єктивний розгляд поданих позивачем документів.

Оскільки рішення від 07 вересня 2023 року № 057250005350 є протиправним, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом скасування цього рішення.

Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС для повного та ефективного захисту порушеного права позивача на пенсійне забезпечення суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і застосувати також такі способи захисту як зобов'язання ГУ ПФУ в Миколаївській області:

- зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди:

з 10 червня 1996 року по 10 липня 1996 року;

з 15 липня 1996 року по 04 червня 1997 року;

з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року;

з 01 серпня 2020 року по 30 червня 2023 року;

- зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п. а-в), періоди:

з 01 квітня 1996 року по 22 квітня 1996 року тривалістю 00 років 00 місяців 21 день;

з 23 квітня 1996 року по 12 травня 1996 року тривалістю 00 років 00 місяців 19 днів;

з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року;

з 01 серпня 2020 року по 30 червня 2023 року;

- повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30 серпня 2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 щодо покладання на пенсійний орган обов'язку зарахувати певні періоди до страхового та/або спеціального (пільгового) стажу не підлягають задоволенню з підстав, що наведені судом вище.

Також не підлягають задоволенню як такі, що заявлені передчасно, позовні вимоги в частині зобов'язання пенсійного органу призначити ОСОБА_1 пенсію з 30 серпня 2023 року, оскільки розрахунок страхового та спеціального (пільгового) стажу як передумова для прийняття рішення про призначення пенсії відповідно до Закону № 1058 належить до повноважень пенсійного органу, а не суду.

Суд зауважує, що з огляду на приписи п. п. 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1, належним відповідачем за позовними вимогами ОСОБА_1 є ГУ ПФУ в Миколаївській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії.

Отже, саме на ГУ ПФУ в Миколаївській області суд покладає обов'язок зарахувати певні періоди до страхового та спеціального (пільгового) стажу і повторно розглянути заяву про призначення пенсії.

Факт того, що місце проживання позивача зареєстровано в Донецькій області, не спростовує висновку суду, що належним відповідачем за позовними вимогами ОСОБА_1 є ГУ ПФУ в Миколаївській області, оскільки норми п. 4.10 Порядку № 22-1 визначають орган, що призначає пенсію, для здійснення виплати пенсії. Водночас орган, що призначає пенсію, який розглядає заяву про призначення пенсії та приймає рішення про призначення пенсії (відмову в призначенні пенсії), визначається за нормами п. 4.2 Порядку № 22-1, які передбачають застосування принципу екстериторіальності.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Решта доводів та заперечень сторін не спростовують висновків суду по суті позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 858,88 грн (квитанція від 02 жовтня 2023 року).

Докази здійснення інших судових витрат позивач не надав.

Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов'язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Миколаївській області на користь позивача підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 858,88 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (ідентифікаційний код 13844159, місцезнаходження: 54008, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд. 1), про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 07 вересня 2023 року № 057250005350 «Про відмову в призначенні пенсії».

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди:

з 10 червня 1996 року по 10 липня 1996 року;

з 15 липня 1996 року по 04 червня 1997 року;

з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року;

з 01 серпня 2020 року по 30 червня 2023 року.

4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п. а-в), періоди:

з 01 квітня 1996 року по 22 квітня 1996 року тривалістю 00 років 00 місяців 21 день;

з 23 квітня 1996 року по 12 травня 1996 року тривалістю 00 років 00 місяців 19 днів;

з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року;

з 01 серпня 2020 року по 30 червня 2023 року.

5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30 серпня 2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

6. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) гривень 88 копійок.

8. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

9. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

10. Повне судове рішення складено 08 грудня 2023 року.

Суддя Т.О. Кравченко

Попередній документ

115510541

Наступний документ

115510543

Інформація про рішення:

№ рішення:	115510542
№ справи:	200/5523/23
Дата рішення:	08.12.2023
Дата публікації:	12.12.2023
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Виконання рішення (22.01.2024)
Дата надходження:	03.10.2023
Предмет позову:	про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов'язання призначити пенсію

Учасники справи:

суддя-доповідач:

КРАВЧЕНКО Т О

відповідач (боржник):

Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області

позивач (заявник):

Маркін Олег Федорович

представник позивача:

Верченко Ольга Олександрівна