ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 рокуСправа №160/13200/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 26632246) щодо не нарахування і не виплати ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 26632246) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000 грн на місяць, починаючи з 01 лютого 2023 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Позивач зазначає, що грошову винагороду у розмірі 30000 грн він отримував починаючи з червня 2022 року по січень 2023 року щомісячно. З 01 лютого 2023 року по 31 травня 2023 року нарахування та виплата додаткової щомісячної винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» відповідачем не здійснювалась. Таким чином, позивач уважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не нарахування та не виплати щомісячної грошової винагороди у період з 01 лютого 2023 року по 31 травня 2023 року, в розмірі 30000 грн.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/13200/23 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою суду від 19.06.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
В ухвалі суд зазначив, що через недостатність фінансування судової гілки влади відправка поштової кореспонденції в суді припинена, про що зазначено на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки https://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/pres-centr/general/1274949/, тому процесуальні документи у справі надсилаються учасникам судового процесу за допомогою зазначеної у позовній заяві електронної пошти або повідомляються з використанням вказаних учасниками судового процесу засобів телефонного зв'язку.
Так, копія позовної заяви та ухвала були направлені на електронну адресу відповідача.
Відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позовну заяву, а також не повідомив поважності причин його неподання, тому з огляду на положення ч.6 ст.162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Поряд з цим, 26.07.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач указує, що як у відповідях на звернення позивача, так і у запереченні на позов, відповідач визнає той факт, що позивач, згідно з бойовим розпорядженням (наказу) командира ВЧ НОМЕР_1 у період з 24.07.2022 і по цей час здійснює охорону стратегічних об'єктів транспортної інфраструктури України. Таким чином, виконання бойового розпорядження відповідача позивачем і повинно бути підставою для здійснення нарахування та виплати позивачу додаткової щомісячної грошової винагороди. Відзив не містить належних обґрунтувань, доказів щодо наявності законних підстав невиплати позивачу додаткової щомісячної грошової винагороди в розмірі 30000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць, відповідно до Постанови КМУ №168 від 28.02.2022. Жодних належних, допустимих та достатніх доказів в спростування позову і викладених у позові обставин справи відповідачем не надано.
09.08.2023 до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив, в якому відповідач указує, що позивач здійснює охорону та оборону об'єкту державного значення відповідно до бойового розпорядження Голови Державної спеціальної служби транспорту, який не входить до переліку об'єктів державного значення відповідно до постанови КМУ від 13.12.2000 №1833-034 «Про затвердження переліку об'єктів державного значення, що підлягають охороні та обороні в умовах надзвичайного і особливого періоду», виплати додаткової грошової винагороди не здійснювались.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (позивач) з 13 березня 2022 року проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.03.2022 №8.
У позовній заяві позивач зазначає, що з 01.02.2023 по 31.05.2023 нарахування та виплата додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн відповідачем не здійснювались.
Позивач звернувся до командира Військової частини НОМЕР_1 з рапортом від 05.04.2023, в якому, з-поміж іншого, просив надати йому інформацію про нарахування та виплату додаткової щомісячної грошової винагороди за період з лютого 2023 року по березень 2023 року.
Військова частина НОМЕР_1 надала позивачеві відповідь, викладену у листі № 718 від 19.04.2023, в якій повідомила про те, що за період служби позивача по січень 2023 року військовою частиною здійснювалось нарахування та виплата додаткової грошової допомоги у розмірі 30000 грн, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» та наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 «Про затвердження порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам». Наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 44 внесено зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам. Відповідно до п. 2 розділу ХХХІV зазначеного Порядку на період дії воєнного стану додаткова винагорода згідно з вказаною постановою Кабінету Міністрів України виплачується в розмірі 30000 грн військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями. До військової частини надійшло окреме доручення Міністерства оброни України від 06 березня 2023 року № 5718/з та телеграма Начальника головного штабу - першого заступника Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 24.03.2023 № 518/7.2/7-3/55, щодо роз'яснення порядку виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 30000 грн, в якій зазначено, що виплата здійснюється відповідно до бойових наказів (розпоряджень) командирів, військовослужбовцям військових частин Державної спеціальної служби транспорту, які здійснюють охорону та оборону об'єктів державного значення в умовах надзвичайного стану і особливого періоду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1833-034 «Про затвердження переліку об'єктів державного значення, що підлягають охороні та обороні в умовах надзвичайного стану і особливого періоду». Враховуючи те, що позивач здійснює охорону та оборону об'єкту державного значення відповідно до бойового розпорядження Голови Державної спеціальної служби транспорту від 20.06.2022 № 74, який не входить до переліку об'єктів державного значення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1833-034 «Про затвердження переліку об'єктів державного значення, що підлягають охороні та обороні в умовах надзвичайного стану і особливого періоду», виплати додаткової винагороди не здійснювались. Крім цього, повідомлено, що позивача включено до бойового розпорядження Голови Адміністрації ДССТ від 20.06.2022 №74, яким визначено місце служби на об'єкті АД-19/АМ.
Позивач не погоджується з такою позицією відповідача, тому й звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ, норми постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває на даний час.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами 2, 3 статті 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова №168, пунктом 1 якої було установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування, застосовується з 24.02.2022.
Вказана Постанова КМУ №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у спірному періоді мала декілька редакцій щодо предмета спору.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 р. № 43 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» були внесені зміни до Постанови №168, а саме:
Пункт 2-1 викладено в такій редакції:
«Установити, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень».
На виконання зазначених змін, наказом Міністра оборони України від 25.01.2023 № 44 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 № 177/39233), який набув чинності з 01.02.2023, внесені зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (Порядок №260)) - доповнено розділом XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану».
Відповідно до п. 2 розділу XXXIV Порядку №260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
«...30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління);
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.
Військовослужбовцям, які в установленому законодавством порядку відряджені до складу військових адміністрацій у районах ведення воєнних (бойових) дій для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, виплата додаткової винагороди здійснюється у розмірі 30 000 гривень...».
При цьому, у зв'язку з введенням в дію наказу Міністра оборони України від 25.01.2023 № 44, Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України розроблено роз'яснення від 11.04.2023 № 423/1932 окремих питань щодо виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. №168.
Згідно з пунктом 6 «Щодо переліку об'єктів критичної інфраструктури» Роз'яснення від 11.04.2023 № 423/1932 перелік об'єктів критичної інфраструктури затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 1229-рс-ОП «Про затвердження переліку об'єктів критичної інфраструктури (І категорії критичності), які потребують першочергового прикриття від повітряних ударів противника.
Для виконання бойових (спеціальних) завдань з охорони та оборони об'єктів критичної інфраструктури військова частина отримує відповідне бойове розпорядження.
Перелік об'єктів державного значення, що підлягають охороні та обороні в умовах надзвичайного стану і особливого періоду військовими частинами Державної спеціальної служби транспорту, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1833-034 «Про затвердження переліків об'єктів державного значення, що підлягають охороні та обороні в умовах надзвичайного та особливого періоду».
Крім того, виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до п. 2-1 Постанови КМУ №168, порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Підставою для виплати відповідно до постанови КМУ №168, є саме наказ командира, якому передує документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, яким є один з таких документів:
бойовий наказ (бойового розпорядження);
журнал бойових дій (вахтового журналу) або журнал ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об'єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл);
рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням, військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Суд зазначає, що оскільки позивач у період лютий-травень 2023 року здійснював охорону та оборону об'єкту державного значення, а матеріалами справи не підтверджено, що позивач здійснював протиповітряне прикриття та наземну оборону об'єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями, підстави для задоволення позову відсутні.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 .
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України.
Суддя Н.В. Кучугурна