ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
08 грудня 2023 рокуСправа № 160/29117/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
07.11.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії за віком з 19.03.2020 в розмірі 5060,66 грн., замість 7015,66 грн. та не проведення індексації розміру пенсії позивача з 19.03.2020 по 01.03.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з 19.03.2020 перерахувати мою середню заробітну плату станом на 19.03.2020 року яка повинна становити: 1,62603 х 7763,17 грн. (середній заробіток за три попередні роки по Україні 2017-2019 роки) х 1,2987 (коефіцієнт збільшення показників ЗП) = 16393,68 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області визначити розмір пенсії ОСОБА_1 за віком у вигляді 7015,66 грн. (з застосуванням показників моєї середньої заробітної плати в розмірі 16393,68 грн.) станом на 19.03.2020;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області провести індексацію мого розміру пенсії 7015,66 грн. станом на 19.03.2020 року, застосував коефіцієнти: 1,11 з 01.05.2020, 1,11 з 01.03.2021, 1,14 з 01.03.2022, 1,29 з 01.03.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області провести ОСОБА_1 відповідні виплати мого нового розміру пенсії з урахуванням вже проведених пенсійних виплат.
Ухвалою суду від 14.11.2023 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовлено, а позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом семи днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.
На виконання ухвали суду від 14.11.2023, позивачем надано до суду заяву про поновлення порушеного строку звернення до суду. В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що фактично відповідач виконав рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 у справі №160/9411/20 тільки у лютому 2023 року, і виконав його невірно, тобто перерахував позивачу раніше призначену пенсію і встановив новий розмір, якій значно менше розміру пенсії, якій повинний бути за законом. У свою чергу, те, що розмір вказаної пенсії невірний, позивач дізнався приблизно у червні 2023 року, оскільки він не є фахівцем економістом, і до червня 2023 року позивач спочатку звертався з електронним зверненнями до відповідача, щоб він надав позивачу алгоритми нарахування пенсії на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 у справі №160/9411/20 та звертався до фахівців економістів для проведення розрахунку розміру пенсії, яку відповідач повинен був платити позивачу з 19.03.2020, і тільки після того, як позивач з'ясував в червні 2023 року, що розмір пенсії позивача є неналежним, позивач звернувся в листопаді до суду з цим позовом. Тобто, позивач вважає, що ним не порушено строк звернення до суду з цим позовом, оскільки про порушення прав дізнався у червні 2023. Крім того, позивач посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 22.02.2017 у справі №2-3203/07, з якої слідує, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов'язків. На думку позивача, у разі відмови суду розглядати позов у зв'язку з пропуском строку на звернення до суду, відповідач фактично уникне виконання свого обов'язку щодо правильного нарахування розміру призначеної позивачу пенсії, та отримає вигоду за рахунок невиплати позивачу пенсії в належному розмірі, внаслідок своїх тривалих противоправних дій. Зазначене, на думку позивача, підтверджуються правовою позицією, висловленою з подібних правовідносин Верховним Судом в пунктах 53-63 постанови від 15.09.2020 у справі №635/7878/16-а, де вказано, що суд також виходить з того, що у триваючих правовідносинах суб'єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов'язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи.
Вирішуючи вимоги заяви позивача, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до суду, суд керується правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 року у справі № 240/12017/19 та полягає у такому:
«… Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав вважає за необхідне відступити від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18) та дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.».
Враховуючи те, що Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду Верховного Суду в постанові від 31.03.2021 року у справі № 240/12017/19 сформульовані остаточні висновки щодо обчислення строку звернення до суду у справах даної категорії, суд не застосовує правові висновки, висловлені Верховним Судом раніше у постановах, на які посилається позивач. Суд звертає увагу, що справа №2-2303/07 (на яку посилається позивач), розглядалась в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства, тому посилання на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22.02.2017 у справі №2-2303/07 в даному випадку є недоречними. Також, правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №635/7878/16-а стосуються інших правовідносин.
Отже, порушення прав позивача мало місце з 19.03.2020 по 01.03.2023, про яке позивач мав знати наступного місяця після отримання пенсійної виплати за попередній місяць.
Отримання листа відповідача від 20.01.2023 №2090-37085/К-03/8-2800/23 не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
До суду позов подано засобами поштового зв'язку 03.11.2023, тобто з пропуском шестимісячного строку.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що мали місце непереборні обставин, перешкоди чи труднощі, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Отже, суд доходить висновку про відсутність поважних причин пропуску строку звернення позивача до суду.
Згідно з частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до суду, не надано доказів на підтвердження поважності причин його пропуску, внаслідок чого суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяв представника позивача про поновлення строку звернення до суду та повернення позовної заяви.
Одночасно суд роз'яснює, що позивач не позбавлений права на звернення до суду з заявами в порядку виконання судового рішення за статтями 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України щодо проведеного відповідачем перерахунку пенсії позивача на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 у справі №160/9411/20.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
Копію ухвали та позовну заяву з додатками надіслати позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар