ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2023 рокуСправа №160/22121/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській област про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
30.08.2023 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області,в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 047150014654 від 24.08.2023 року щодо відмови у призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1 з 16.08.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи по Списку № 1 періоди роботи: з 05.04.2000 року по 12.03.2013 року, з 23.03.2013 року по 31.03.2013 року, з 18.05.2013 року по 25.07.2013 року, з 27.07.2013 року по 31.05.2014 року з 18.06.2014 року по 25.05.2015 року, з 16.06.2015 року по 18.10.2015 року, з 01.01.2016 року по 14.07.2016 року, з 16.07.2016 року по 16.08.2016 року, з 01.12.2016 року по 01.12.2016 року, з 13.12.2016 року по 22.12.2016 року, з 23.01.2017 року по 05.03.2017 року, з 19.03.2017 року по 17.04.2017 року, з 20.04.2017 року по 28.05.2017 року, з 30.06.2017 року по 20.08.2017 року, з 22.08.2017 року по 25.12.2017 року, з 12.01.2018 року по 28.04.2018 року, з 31.05.2018 року по 31.05.2018 року, з 02.06.2018 року по 18.08.2018 року, з 21.08.2018 року по 03.04.2019 року, з 05.04.2019 року по 25.05.2019 року, з 25.06..2019 року по 14.04.2020 року, з 16.04.2020 року по 02.03.2022 року, з 02.05.2022 року по 25.05.2022 року відповідно до довідки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» № 1451-154 від 24.01.2023 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію по Списку № 1 відповідно до п. «а» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з 16.08.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні пенсії, оскільки позивач досягла необхідного пенсійного віку. Також позивач не погоджується з висновками відповідача в частині зарахування пільгового стажу, оскільки в рішенні пенсійного органу зазначено, що до пільгового стажу зараховано всі періоди та пільговий стаж складає - 19 років 02 місяці 26 днів. В той же час, довідкою від 24.01.2023 року № 1451-154 про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки передбачено, що пільговий стаж позивача складає 20 років 08 місяців 26 днів.
Ухвалою від 04.09.2023 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №160/22121/23 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
29.09.2023 року представником Головного управляння Пенсійного фонду України в Сумській області долучено до матеріалів справи копію пенсійної справи ОСОБА_1 .
Станом на дату винесення рішення відповідачі своїм правом на подання відзиву не скористались, про розгляд справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
16.08.2023 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за Списком № 1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 24.08.2023 року № 04150014654 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванням». Також в рішенні зазначено, що від заявниці - 47 років 01 місяць 17 днів, страховий стаж - 47 років 09 місяців 04 дні, пільговий стаж 19 років 02 місяці 26 днів. За наданими документами право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 закону України «Про пенсійне забезпечення» заявниця матиме при досягненні віку 50 років.
Не погодившись з такою бездіяльністю відповідача, вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з такого.
У преамбулі Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Згідно із ст. 2 Закону № 1788-XII за цим Законом призначаються трудові пенсії: до яких відносяться пенсії за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до ст. 7 Закону №1788-XII звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Як визначено ст. 83 Закону №1788-XII, пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Пунктом 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону №1788-XII (в редакції до 01.04.2015 року) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 (36-2003-п) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
З 01.04.2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VIII, яким також внесені зміні до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Так, статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» викладено в новій редакції, зокрема, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - по 31 березня 1970 року включно; 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року; 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року; 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року; 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року; 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року; 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року; 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року; 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року; 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року; 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.
Конституційний Суд України 23.01.2020 року за результатами розгляду справи № 1-5/2018(746/15) прийняв рішення №1-р/2020 та вирішив таке:
- визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII;
- стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» -«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
- чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
- жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
При вирішенні питання про застосовність до спірних правовідносин положень Закону №1058-IV чи Закону №1788-XII, суд враховує такі правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03.11.2021 року за результатами перегляду зразкового рішення №360/3611/20 від 21.04.2021 року: […] Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом №213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом №213-VIII.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом №1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 45 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV».
Станом на дату звернення позивача із заявою про призначення пенсії за віком, з урахуванням наведеного рішення Конституційного Суду України, чинною є редакція пункту а) частини першої статті 13 Закону №1788-XII, відповідно до якої право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Таким чином, відповідач безпідставно відмовляє у призначенні пенсії через недосягнення пенсійного віку, оскільки, на момент звернення позивачці було 47 років 01 місяць 17 днів, при необхідних 45 роках.
Щодо вимоги позивача про зарахування періодів оскаржуваних періодів роботи, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.93 р. затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637).
Основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п. 1 Порядку № 637).
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Водночас, пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Системний аналіз вищенаведених правових норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, зокрема щодо зайнятих посад, характеру виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи, містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявності трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 року по справі № 668/3386/15-а.
Як видно з матеріалів справи, позивач звертаючись із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах, надала до пенсійного органу, зокрема, довідку від 24.01.2023 року № 1451-154 про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Вказаною довідкою передбачено, що пільговий стаж позивача складає 20 років 08 місяців 26 днів.
Проте, пенсійним органом, під час розгляду зави позивача про призначення пенсії розраховано її пільговий стаж наступним чином - 19 років 02 місяці 26 днів.
При цьому, судом вбачається розбіжність у пільговому стажі зазначеному у довідці від 24.01.2023 року № 1451-154 та в оскаржуваному рішенні.
Однак станом на день винесення рішення по цій справі відповідачі не надали жодного обґрунтування саме такого розрахунку пільгового стажу позивача.
В той же, час судом встановлено, що відповідно до Форми РС-право періоди: з 20.03.2005 року по 17.04.2005 року; з 01.10.2006 року по 30.11.2006 року; з 01.02.2007 року по 28.02.2007 року; з 01.04.2007 року по 31.07.2007 року; з 01.09.2007 року по 31.03.2008 року не зараховані до пільгового стажу позивача. Судом також встановлено, що період з 20.04.2006 року по 01.08.2006 року Головним управлінням Пенсійного фонду в Сумській області взагалі не взято до розрахунку.
Як зазначено вище, пільговий стаж особи може підтверджуватися уточнюючими довідкам. Судом досліджено довідку від 24.01.2023 року № 1451-154 та встановлено, що у періоди, які згідно розрахунку не були враховані, позивач працювала на посадах за Списком № 1.
У зв'язку з цим суд вважає за необхідне, зобов'язати відповідача зарахувати при призначенні пенсії всі періоди зазначені у довідці від 24.01.2023 року № 1451-154.
Суд наголошує, що призначення пенсії буде належним та ефективним способом захистом прав та інтересів позивача.
Одночасно, суд вказує, що вимога про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати оскаржувані періоди роботи та призначити пенсію не підлягає задоволенню, оскільки, в даному випадку заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області, за результатом якої прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії, яке оскаржується в рамках даної справи.
Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не приймалось рішення по суті заяви позивача про призначення пенсії на пільгових умовах, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області і саме його рішення оскаржується в судовому порядку.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що зобов'язання зарахувати оскаржувані періоди та призначити пенсію ОСОБА_1 необхідно покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, Сумська область, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 047150014654 від 24.08.2023 року щодо відмови у призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1 з 16.08.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи по Списку № 1 періоди роботи: з 05.04.2000 року по 12.03.2013 року, з 23.03.2013 року по 31.03.2013 року, з 18.05.2013 року по 25.07.2013 року, з 27.07.2013 року по 31.05.2014 року з 18.06.2014 року по 25.05.2015 року, з 16.06.2015 року по 18.10.2015 року, з 01.01.2016 року по 14.07.2016 року, з 16.07.2016 року по 16.08.2016 року, з 01.12.2016 року по 01.12.2016 року, з 13.12.2016 року по 22.12.2016 року, з 23.01.2017 року по 05.03.2017 року, з 19.03.2017 року по 17.04.2017 року, з 20.04.2017 року по 28.05.2017 року, з 30.06.2017 року по 20.08.2017 року, з 22.08.2017 року по 25.12.2017 року, з 12.01.2018 року по 28.04.2018 року, з 31.05.2018 року по 31.05.2018 року, з 02.06.2018 року по 18.08.2018 року, з 21.08.2018 року по 03.04.2019 року, з 05.04.2019 року по 25.05.2019 року, з 25.06..2019 року по 14.04.2020 року, з 16.04.2020 року по 02.03.2022 року, з 02.05.2022 року по 25.05.2022 року відповідно до довідки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» № 1451-154 від 24.01.2023 року;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію по Списку № 1 відповідно до п. «а» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з 16.08.2023 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко