ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 рокуСправа №160/9271/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком від 21.02.2023 №045750021464;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з дати звернення з заявою про призначення пенсії, а саме з 13.02.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.06.2022 позивач була звільнена з роботи у зв'язку зі скороченням штатів. 01.08.2022 позивач звернулась до територіального центру зайнятості з заявою про надання їй статусу безробітного. 13.02.2023 позивач звернулась до органів пенсійного фонду з заявою про призначення дострокової пенсії відповідно до п.6 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області (відповідач-2) прийнято рішення від 21.02.2023 №045750021464 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії. У рішенні звернуто увагу на те, що інформація про дату реєстрації в центрі зайнятості (для визначення 30 календарних днів) серед наданих документів відсутня. Також звернуто увагу, що клопотання №1 від 13.02.2023 надане Дніпропетровським обласним центром зайнятості не відповідає наказу №72 від 13.07.2022 Державного центру зайнятості. Враховуючи зазначене, вирішено відмовити в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» оскільки не дотримані умови, зазначені у п. 6 частини першої ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач не погоджується з таким рішенням органів пенсійного фонду, тому і звернулась з цим позовом до суду.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/9271/23 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою суду від 08.05.2023 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів.
29.05.2023 на електронну адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (відповідач-2) надійшов відзив на адміністративний позов, який від імені відповідача-2 підписаний першим заступником начальника головного управління Галиною Баєвою.
Відповідно до ч.3. ст.55 КАС України, юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Частинами 1, 3 статті 43 КАС України встановлено, що здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Враховуючи відсутність належних документів на підтвердження повноважень особи, яка підписала відзив на позовну заяву, суд не має можливості перевірити факт наявності у такої особи повноважень щодо здійснення адміністративних прав і обов'язків від імені Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
З огляду на недотримання відповідачем-2 вказаних вище вимог КАС України, суд дійшов висновку про неможливість прийняття зазначеного відзиву до розгляду під час ухвалення рішення у справі.
19.06.2023 через систему «Електронний суд» відповідачем-1: Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано відзив на позовну заяву, згідно з яким, відповідач заперечує проти позовних вимог, та вказує, що відповідачем-2 було прийнято законне та обгрунтоване рішення про відмову позивачу у призначенні дострокової пенсії відповідно до п.6 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою суду від 08.05.2023 витребувано у відповідачів належним чином засвідчену копію пенсійної справи позивача.
Витребувані судом документи були надані відповідачем-1 через систему «Електронний суд» 29.06.2023.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
УСТАНОВИВ:
13.02.2023 ОСОБА_1 звернулась до органів пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області (відповідач-2) прийнято рішення від 21.02.2023 №045750021464 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.
У цьому рішенні, зазначено про таке.
Дата народження заявниці: ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Призначення пенсії: за віком.
Необхідний вік становить: 60 років.
Вік заявниці: 59 років.
Необхідний страховий стаж становить: 30 років.
Страховий стаж заявниці становить: 41 рік 02 місяці 15 днів.
Додатковий коментар: Згідно з п.п. 6 частини першої ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мають право на достроковий вихід на пенсію особи, трудовий договір з якими розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників, яким на день звільнення залишилося не більше ніж півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, за умови їх реєстрації у державній службі зайнятості та відсутності підходящої для них роботи, якщо вони мають страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років).
Водночас статтею 49 Закону України від 05.07.2012 №5067 «Про зайнятість населення» із змінами внесеними Законом від 21.09.2022 № 2622-09, який набув чинності 29.10.2022, визначено, що зазначеним особам, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за умови їх реєстрації протягом 30 календарних днів з дати звільнення у територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та відсутності протягом семи календарних днів підходящої для них роботи.
Звертаємо увагу, що інформація про дату реєстрації в центрі зайнятості (для визначення 30 календарних днів) серед наданих документів відсутня.
Також звертаємо увагу, що клопотання №1 від 13.02.2023 надане Дніпропетровським обласним центром зайнятості не відповідає наказу №72 від 13.07.2022 Державного центру зайнятості.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
Згідно наданих документів до загального стажу роботи зараховано всі періоди та згідно даних СПОВ.
Враховуючи зазначене, вирішено: відмовити в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» оскільки не дотримані умови, зазначені у п.п. 6 частини першої ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно наданих документів заявниця набуде право на пенсію з 22.10.2023.
Позивач не погоджується із зазначеним вище рішенням органів пенсійного фонду, вважає його протиправним, тому й звернулась з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV), який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Цей Закон також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з ч.1 ст.8 вказаного Закону, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року (ч.1 ст.26).
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років (ч.2 ст.26).
Поряд з цим, згідно з п.6 ч.1 ст.115 Закону №1058-IV особи, трудовий договір з якими розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників, яким на день звільнення залишилося не більше ніж півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, за умови їх реєстрації у державній службі зайнятості та відсутності підходящої для них роботи, якщо вони мають страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону.
Так, суд установив, що згідно з наказом від 30.06.2022 (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту), ОСОБА_1 була звільнена з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВК Конфекшінері» у зв'язку зі скороченням штату працівників, п.1 ст.40 КЗпП України.
На підставі заяви позивача про надання статусу безробітної, яку вона подала до центру зайнятості 01.08.2022, відповідним наказом по Дніпровській РФ, було затверджено рішення про надання позивачу статусу безробітної та призначення допомоги по безробіттю, з дня подання зазначеної заяви, на підставі пункту 5-2 розділу ХІ Закону №5067 та пункту 3-3 розділу VIII Закону №1533 (в редакціях, що діяли до внесення змін на підставі Закону №2622), відповідно. Про це зазначено у листі від 11.01.2023 №12/04-114 Дніпропетровського обласного центру зайнятості, який був наданий у відповідь на звернення позивача від 23.12.2023.
13.02.2023 позивачу Дніпровською філією Дніпропетровського обласного центру зайнятості було видано клопотання на достроковий вихід на пенсію від 13.02.2023 №1 з метою реалізації права зареєстрованого безробітного ОСОБА_1 , 2330400440, 21.10.1963, визначеного частиною першою статті 49 Закону України «Про зайнятість населення», про розгляд питання про її достроковий вихід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, позивач 30.06.2022 була звільнена з роботи у зв'язку зі скороченням штатів, після чого 01.08.2022 звернулась до центру зайнятості. При цьому, позивач народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , отже 60-ти років позивачу виповнилось у 2023 році. З наведеного суд робить висновок про те, що позивач була звільнена з роботи не більше ніж за півтора року до досягнення пенсійного віку, що є обов'язковою умовою для дострокового виходу на пенсію відповідно до п. ст.115 Закону №1058-IV.
Водночас, відповідно до ч.1 ст.49 Закону України «Про зайнятість населення» (станом на час звільнення позивача з роботи), особам, трудовий договір з якими розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників, яким на день звільнення залишилося не більше ніж півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за умови їх реєстрації у державній службі зайнятості та відсутності підходящої для них роботи, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якщо вони мають страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці» 21 вересня 2022 року № 2622-IX, який набрав чинності 21.10.2023, були внесені зміни до ч.1 ст.49 Закону України «Про зайнятість населення» у частині першій статті 49 слова «за умови їх реєстрації у державній службі зайнятості та відсутності підходящої для них роботи» замінити словами та цифрами «за умови їх реєстрації протягом 30 календарних днів з дати звільнення у територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та відсутності протягом семи календарних днів підходящої для них роботи».
Таким чином, з 21.10.2022 частина 1 статті 49 Закону України «Про зайнятість населення» має таку редакцію: «Особам, трудовий договір з якими розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників, яким на день звільнення залишилося не більше ніж півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за умови їх реєстрації протягом 30 календарних днів з дати звільнення у територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та відсутності протягом семи календарних днів підходящої для них роботи, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якщо вони мають страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У тому числі через те, що інформація про дату реєстрації позивача в центрі зайнятості (для визначення 30 календарних днів) серед наданих документів відсутня, органи пенсійного фонду відмовили позивачу у призначенні пенсії.
Але суд зазначає, що спірні у цій справі правовідносини врегульовані двома законодавчими актами, а саме Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Законом України «Про зайнятість населення».
При цьому, вказані норми по-різному регулюють питання дострокового виходу на пенсію.
Так, п.6 ч.1 ст.115 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» говорить про те, що умовою для дострокового виходу на пенсію є, з-поміж іншого, умови реєстрації особи у державній службі зайнятості, а ч.1 ст.49 Закону України «Про зайнятість населення» вказує на таку умову для дострокового виходу на пенсію, як реєстрація протягом 30 календарних днів з дати звільнення у територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
Суд зазначає, що у справах «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та 37943/06, рішення від 14.10.2010) та «Серков проти України» (заява №39766/05, рішення від 07.07.2011) Європейський суд з прав людини дійшов висновку що: національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі «якості» закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування; відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
За вказаних обставин, а також з огляду на принцип правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України, обов'язкові умови для дострокового виходу на пенсію мають визначатись відповідно до п.6 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таке застосування судом вказаних норм права усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.
До того ж, на користь застосування у спірних правовідносинах норм п.6 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» свідчить і те, що цей закон є спеціальним і визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
В свою чергу, Закону України «Про зайнятість населення» визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття.
Крім того, в оскаржуваному рішенні органи пенсійного фонду відмовили позивачу у призначенні пенсії через те, що не дотримані умови, зазначені у п.п. 6 частини першої ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». А як уже встановив суд, у вказаних нормах відсутня така умова для дострокового виходу на пенсію, як реєстрація у територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції протягом 30 календарних днів з дати звільнення.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.44 Закону №1058, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Також, пунктом 3.3 розділу 3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1) встановлено, що орган, що призначає пенсію, надає: роз'яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.
Згідно з пунктами 4.1., 4.2 Порядку №22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
При прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення з відповідними запитами до установ, підприємств, організацій.
До того ж, у постанові від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а Верховний Суд зазначив про те, що орган, що призначає пенсію, за наявності сумнівів має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви, прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Суд звертає увагу, що згідно з пунктом 4.7 Порядку №22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Отже, органи Пенсійного фонду України в межах своїх повноважень зобов'язані розглянути та, за необхідності, перевірити відповідність поданих для призначення пенсії документів.
Проте, в матеріалах адміністративної справи відсутні докази на підтвердження того, що органами пенсійного фонду вживались відповідні заходи, направлені на всебічний, повний і об'єктивний розгляд всіх поданих позивачем документів.
Відповідно до частин 1, 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.
За встановлених обставин справи, наведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку проте, що під час прийняття оскаржуваного рішення дії відповідача не були розсудливими та обґрунтованими, тобто відповідач діяв без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому це рішення є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
При цьому, суд зауважує, що спір щодо віку позивача та необхідного стажу для призначення дострокової пенсії у цій справі відсутній. Так, згідно з розрахунком стажу позивача (Форма РС-право), страховий стаж позивача складає 41 рік 02 місяці 16 днів.
Водночас, суд зазначає, що призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Згідно з п.п.3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
Таким чином, на цей час органи Пенсійного фонду України, відповідно до покладених на них завдань, зокрема, призначають (здійснюють перерахунок) і виплату пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
Так, питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
За таких обставин, адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Поряд з цим, відповідно до п.1.1 розділу І постанови Пенсійного фонду України від 25.11.2002 №22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», серед інших заяв, заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію (п.4.1. Порядку №22-1).
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (4.2. Порядку №22-1).
Згідно з п.4.10. Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Таким чином, заява про призначення пенсії подається особою до територіального органу Пенсійного фонду України (органу, що призначає пенсію), після сканування якої та сканування копій доданих до неї документів (формування електронної пенсійної справи), за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію.
Отже, заява про призначення пенсії може бути розглянута як територіальним органом Пенсійного фонду, до якого заява була подана, так і іншим територіальним органом Пенсійного фонду.
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком, подану 13 лютого 2023 року, з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.
Зазначений вище спосіб захисту буде сприяти позивачу в ефективному виконанні судового рішення зобов'язального характеру саме за зареєстрованим місцем проживання позивача.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, позовні вимоги у цій справі підлягають частковому задоволенню.
Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч.3 ст.139 КАС України).
З огляду на викладене, часткове задоволення позовних вимог, а також те, що право позивача на пенсійне забезпечення було порушено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області рішенням про відмову у призначенні пенсії, яке судом скасовано, суд зазначає про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судового збору у розмірі 715,73 грн.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком від 21.02.2023 №045750021464.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії за віком, подану 13 лютого 2023 року, з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 715 (сімсот п'ятнадцять) грн 73 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427).
Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344).
Суддя Н.В. Кучугурна