РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2023 рокуСправа №160/21467/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
розглянувши у місті Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами адміністративну справу за адміністративним позовом Акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005230401 від 30.05.2023р., -
УСТАНОВИВ:
23.08.2023р. через систему «Електронний суд» Акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» звернулося з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення від 30.05.2023р. №0005230401.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням до позивача було застосовано штраф у сумі 41637,14 грн., яке було прийняте відповідачем на підставі акту камеральної перевірки від 08.05.2023р. №491/32-0-04-04-01-10-41946011 за висновками якого було встановлено порушення позивачем п.201.10 ст.201 ПК України (за затримку реєстрації податкових накладних у ЄРПН), однак, згідно розрахунку штрафу, доданого до вказаного рішення, податковим органом, за порушення термінів реєстрації податкових накладних у ЄРПН, було застосовано вказаний штраф у розмірі, визначеному статтею 120-1 ПК України (10, 30, 40 відсотків суми ПДВ, зазначеної у такій податковій накладній), що на думку позивача, є неправомірним та незаконним, оскільки в період дії воєнного часу в Україні, встановлені інші розміри штрафу, зокрема, 2,5,10,15 та 25 відсотків суми ПДВ, зазначеної у таких податкових накладних згідно до пунктів 89,90 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, які набули чинності з 08.02.2023р., а відповідно, позивач вважає, що при застосуванні до позивача штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, зареєстрованих протягом дії воєнного стану в Україні, відповідачем безпідставно проігноровані наведені положення пунктів 89,90 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України. Окрім того, позивач обґрунтовує свою позицію і правовими висновками Верховного Суду, зокрема, викладеними у постанові від 29.07.2020р. у справі №440/813/19, від 29.07.2022р. у справі №380/1529/21 та інших постановах цього суду, які наведені у позові (а.с.1-3).
Ухвалою суду від 02.10.2023р. було відкрито адміністративне провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також зобов'язано відповідача надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотримання вимог ст.ст.162,261 Кодексу адміністративного судочинства України; надати докази про дотримання контролюючим органом при прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення вимог п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України; у разі недотримання наведених приписів контролюючим органом, надати відповідний розрахунок штрафних санкцій, виходячи з вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.31).
На виконання вищезазначених вимог ухвали суду, 13.10.2023р. відповідачем до суду було подано відзив на позов, в якому відповідач просив у задоволенні позовних вимог позивачеві відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що на дату акту перевірки заяву про відсутність можливості виконання податкових обов'язків до відповідача позивачем не надано відповідно до п.п.69.1 ст.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України; позивачем на порушення п.201.10 ст.201 ПК України не дотримано законодавчо визначених граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН на загальну суму ПДВ 351 724,02 грн. згідно акту камеральної перевірки від 08.05.2023р.; штрафи у розмірах, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України застосовуються у разі порушення платником податку, передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних із датою складання починаючи з 16.01.2023р.; відповідно до пункту 11 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України штрафні санкції за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних санкцій. За викладеного, відповідач вважає, що висновки акту перевірки є правомірними та здійснені в межах діючого законодавства України, тому підстави для задоволення позову відсутні (а.с.36-41).
Також у наведеному відзиві на позов відповідачем було заявлено клопотання про розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження, у задоволенні якого судом було відмовлено згідно ухвали суду від 16.10.2023р., яка наявна у справі (а.с.67-68).
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи викладене, дана справа вирішується 01.12.2023р., тобто, у межах строку, визначеного ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Із наявних в матеріалах справи документів, судом встановлені наступні обставини у даній справі.
Акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» 16.02.2018р. зареєстроване як юридична особа за адресою: м. Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 20, основним видом економічної діяльності підприємства є, зокрема, 35.13 - розподілення електроенергії, що підтверджується змістом копії Статуту позивача та відомостями, наведеними у копії Витягу з ЄДРПОУ станом на 24.02.2023р., наявних у справі (а.с.11-19).
08.05.2023р. на підставі п.п.19-1.1.2 п.19-1.1 ст.19, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.75.1 ст.75, ст.76 ПК України посадовою особою відповідача було проведено камеральну перевірку позивача щодо своєчасності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за результатами якої був складений акт №491/32-00-04-04-01-10-41946011 за висновками якого було встановлено порушення позивачем вимог п.201.10 ст.201 ПК України в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у ЄРПН: до 15 календарних днів на загальну суму ПДВ - 329 496,63 грн.; від 31 до 60 календарних днів на загальну суму ПДВ 2035,16 грн.; від 61 до 365 календарних днів на загальну суму ПДВ - 20192,23 грн., за яке передбачена фінансова відповідальність у вигляді накладення штрафу у розмірах, встановлених пунктами 120-1.1 статті 120-1 Кодексу, що підтверджується змістом наведеного акту та копією додатку 1 до нього (а.с.4-6).
Надалі, на підставі наведеного акту перевірки, 30.05.2023р. відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0005230401 форми «Н» за яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН згідно з п.120-1.1 ст.120-1 ПК України до позивача застосовано штраф у сумі 41637 грн. 14 коп., що підтверджується копією відповідного наведеного рішення (а.с.8).
Зі змісту розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН позивача за період з 31.07.2019р. по 30.06.2022р., що є додатком до наведеного податкового повідомлення-рішення вбачається, що штраф застосований у розмірах, встановлених у статті 120-1 ПК України, а саме: у розмірах 10, 30, 40 відсотків суми ПДВ, зазначеної у таких податкових накладних/розрахунках коригування (а.с.9).
Правомірність прийняття відповідачем вищезазначеного податкового повідомлення-рішення є предметом спору у даній справі.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення адміністративного позову частково щодо визнання протиправним та скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення в частині застосування штрафу у сумі 31842,84 грн., виходячи з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
За приписами п. 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Так, відповідно до абз.1 п. 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Згідно з абз.14 п.201.10 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Статтею 120-1 ПК України встановлена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної.
Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення вимог п.201.10 статті 201 ПК України.
Так, згідно п.120-1.1 статті 120 ПК України визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Із аналізу вказаних правових норм вбачається, що на платника податків покладено обов'язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк, встановлений податковим законодавством, а саме: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних є підставою для відповідальності у вигляді штрафу за п.120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Так, як установлено судом із наявних у справі копій документів, у ході проведення камеральної перевірки щодо своєчасності реєстрації позивачем податкових накладних у ЄРПН 08.05.2023р. посадовою особою податкового органу було виявлено порушення термінів реєстрації у ЄРПН податкової накладної №1 від 31.07.2019р. на суму ПДВ 161,81 грн., яка була зареєстрована позивачем у ЄРПН лише 17.09.2019р. (граничний термін реєстрації - до 15.08.2019р. включно), тобто, з порушення позивачем граничних термінів реєстрації даної податкової накладної у ЄРПН на 33 дні, що підтверджується змістом копії розрахунку штрафу, що є додатком до оспорюваного податкового повідомлення-рішення (а.с.9-10).
Факт затримки позивачем реєстрації у ЄРПН вказаної податкової накладної №1 від 31.07.2019р. - 17.09.2019р., тобто, з порушенням граничних термінів на 33 дні не оспорюється позивачем у позові (а.с.1-3).
Також і доказів на спростування встановленого вище факту порушення термінів реєстрації у ЄРПН вказаної податкової накладної позивачем суду не надано.
При цьому, слід зазначити, що у частині даного порушення позивачем термінів реєстрації у ЄРПН податкової накладної №1 від 31.09.2019р., а саме: реєстрації її у ЄРПН 17.09.2019р., замість 15.08.2019р., тобто, із затримкою на 33 дні, не підлягають застосуванню норми п.89, п.90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України (на застосуванні яких позивач наполягає у позові), оскільки наведені приписи розповсюджуються лише на правовідносини, які виникли протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буди припинено або скасовано, а відповідно, на період реєстрації вказаної податкової накладної у ЄРПН, який відбувся 17.09.2019р. (виникнення правовідносин між учасниками справи) не було введено воєнний стан в Україні, тому дані приписи на ці правовідносини розповсюджуватися не можуть.
Таким чином, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позивач підлягає притягненню до відповідальності за порушення строків реєстрації вказаної податкової накладної №1 від 31.07.2019р., зареєстрованої у ЄРПН 17.09.2019р. саме із розрахунку 30 відсотків суми ПДВ, зазначеної у такій податковій накладній, тобто, у розмірах, встановлених ст.120-1 ПК України, що за розрахунком відповідача становить суму штрафу у розмірі 48 грн. 54 коп. (а.с.9), тому у цій частині накладення штрафу на позивача за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням є обґрунтованим та правомірним.
Що стосується правовідносин з приводу реєстрації у ЄРПН позивачем інших 64 податкових накладних, складених у період з 30.06.2021р. по 30.06.2022р. та зареєстрованих позивачем у ЄРПН у період з 14.09.2022р. по 18.01.2023р., згідно розрахунку штрафних санкцій (а.с.9-10), що є додатком до оспорюваного податкового повідомлення-рішення, тобто, реєстрації позивачем податкових накладних у ЄРПН у період дії карантину та дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022, який діє і на момент розгляду даної справи, судом враховується таке.
Законом України від 12 травня 2022 року №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі - Закон №2260-ІХ), були внесені зміни до п.69 підрозділу 10 XX «Перехідні положення» ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.
Вказані зміни набрали чинності 27 травня 2022 року.
Так, відповідно до пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України передбачено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Згідно з пп.69.1-1 п.69 підрозділу 10 XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що платники податку на додану вартість зобов'язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підпунктом 69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Тобто, Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27 травня 2022 року, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп.112.8.9 п.112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.
При цьому, пп.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 27 травня 2022 року (тобто до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану») за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року.
Разом з тим, як вбачається зі змісту дослідженого судом розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних у ЄРПН, що є додатком до оспорюваного податкового повідомлення-рішення, всі 64 податкові накладні, наведені у вказаному розрахунку, були зареєстровані позивачем у період з 14.09.2022 року по 18.01.2023р., тобто, у період дії воєнного стану в Україні (а.с.9-10).
Отже, із наведеного, можна дійти висновку, що реєстрація у ЄРПН 64 податкових накладних, зазначених у наведеному розрахунку штрафу, позивачем була здійснена вже в період дії Закону №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022р., яким поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами перевірок, у тому числі щодо порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, за виключенням тих випадків, коли граничний термін їх реєстрації припадає на період з 24.02.2022р. по 27.05.2022 року.
Між тим, граничні терміни реєстрації жодної із зазначених у розрахунку штрафу, що є додатком до оспорюваного податкового повідомлення-рішення, податкових накладних не підпадають під період звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію, що передбачений підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України у редакції Закону №2260-ІХ, які складені у період з 24.02.2022 по 27.05.2022р., та за умови, що вони були зареєстровані у ЄРПН до 15.07.2022р.
Слід зазначити, що особливістю операцій із реєстрації податкових накладних є їх тривалість у часі, а тому у даному випадку необхідно враховувати плинність та змінюваність законодавства, адже відправною точкою для притягнення до відповідальності платників податків за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України є саме дата здійснення реєстрації податкових накладних, а не дата їх складання.
Також при здійсненні правозастосування, суд має комплексно та системно застосовувати законодавство, враховуючи при цьому мету (ціль) та завдання того чи іншого нормативно-правового акту.
Так, вносячи Законом №2260-ІХ зміни до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України законодавець переслідує мету унормування саме особливостей операцій із реєстрації податкових накладних, що є тривалими у часі, а надто за умови попередньої дії вимог законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на період дії карантину.
Щодо наявності колізії між нормами п.52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та пп.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, яку потрібно долати із застосуванням положень пункту 56.21 статті 56 ПК України, суд вважає, що насамперед необхідно встановити правовий зміст поняття «колізії норм права».
Під юридичною колізією потрібно розуміти певний конфлікт, суперечку в правовій сфері, в основі яких суперечності між правовими актами й нормами, прийнятими з одного й того ж питання. Ці норми й акти можуть бути прийняті одним або різними суб'єктами правотворчості, але спрямовані на регулювання одних суспільних правовідносин, і їх застосування дає різний, зокрема можливий протилежний результат.
Колізії можуть бути: темпоральні (часові) - ті, які виникають внаслідок видання в різний час і з того самого питання принаймні двох норм права; ієрархічні - ті, які виникають тоді, коли на врегулювання одних фактичних відносин претендують норми, що розміщуються на різних щаблях в ієрархічній (вертикальній) структурі законодавства, а тому мають різну юридичну силу; змістовні колізії - ті, які є конфліктними відносинами між нормами, що виникають унаслідок часткового збігу обсягів їх регулювання, обумовлених специфікою суспільних відносин.
Колізія норм права вирішується з використанням темпорального, ієрархічного чи змістовного методу шляхом вибору того нормативного акта, який повинен бути застосований до конкретного випадку (юридичного факту).
Враховуючи викладене, суд вважає, що у спірних правовідносинах має місце темпоральна (часова) колізія норм, яка підлягає вирішенню шляхом застосування правила «Lex posterior derogat priori» - "наступний закон скасовує попередній".
Конституційний Суд України у рішенні від 3 жовтня 1997 року № 4-зп та у Рішенні від 9 лютого 1999 року № 1-7/99 дійшов висновку, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному.
Дію нормативно-правового акта в часі слід розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою чинності. За загальновизнаним правилом нормативно-правовий акт (в цілому або в окремій частині) втрачає чинність у зв'язку з прийняттям нового акта вищої або однакової юридичної сили з того ж предмета регулювання, без формального скасування старого акта. При виникненні темпоральної колізії наступний акт одного рівня з того ж самого питання скасовує дію актів попередніх.
Аналогічний висновок наведений в рішеннях Конституційного Суду України від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001 та від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012.
Крім того, Конституційним Судом України у рішенні від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001 зазначено, що Конституція України в частині першій статті 58 закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів. Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до статті 147 Конституції України Конституційний Суд України здійснює офіційне тлумачення Конституції України. Діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, гласності, обґрунтованості та обов'язковості ухвалених ним рішень і висновків. Таким чином, Конституційний Суд України, надаючи тлумачення статті 58 Конституції України, передбачив порядок подолання темпоральної колізії.
Таким чином, до спірних правовідносин необхідно застосувати принцип подолання темпоральної колізії норм права, відповідно до якого має застосовуватися норма, яка прийнята пізніше пп.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, яким скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Також, судом враховується і те, що норми пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України визначають спеціальне (пріоритетне) застосування податкового законодавства на період дії воєнного часу по відношенню до інших положень ПК України, в тому числі й щодо пункту 52-1 цього підрозділу.
Таким чином, хоча деякі із податкових накладних були складені позивачем у період дії вимог законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), реєстрація таких накладних була здійснена позивачем у період з 14.09.2022 року по 18.01.2023р., тобто, вже у період дії Закону №2260-ІХ, що набрав чинності 27.05.2022, який підлягає пріоритетному застосуванню.
А відповідно, враховуючи те, що 64 податкові накладні, які наведені у розрахунку штрафу, що є додатком до оспорюваного рішення, були позивачем зареєстровані вже після набрання чинності Законом №2260-ІХ (у період з 14.09.2022р. по 18.10.2023р.), яким поновлено відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних, що підтверджено змістом наведеного розрахунку та позивачем не спростовано жодними іншими доказами, тому суд приходить до висновку, що у такому випадку, відсутні жодні підстави для звільнення позивача від відповідальності.
Таким чином, позивач підлягав притягненню до відповідальності за порушення строків реєстрації 64 податкових накладних, наведених у розрахунку штрафу, який є додатком до оспорюваного податкового повідомлення-рішення.
Разом з тим, як встановлено судом на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення відбулися зміни у податковому законодавстві, які безпідставно не були враховані відповідачем.
Законом України «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» від 12.01.2023р. №2876-ІХ підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України було доповнено пунктами 89 та 90.
Наведені зміни набули чинності з 08.02.2023р. та діяли на момент прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення - 30.05.2023р.
Так, відповідно п. 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень» ПК України було установлено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків, зокрема:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Згідно п.90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень» ПК України передбачено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:
- 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів".
Отже, наведеними приписами закону платники податків звільняються від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними нормами податкового законодавства, за наведених у п.89, 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень» ПК України умов.
Варто зазначити, що згідно з пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).
Необхідно також врахувати і приписи частини першої статті 58 Конституції України, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 №1-рп/1999 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України уточнив, що положення вказаної вище норми про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб.
Таким чином, на день прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (30.05.2023р.) вже набрали чинності зміни до ПК України, які пом'якшували відповідальність платника податку за порушення строків реєстрації податкової накладної (зменшували розмір штрафу), а тому контролюючий орган мав обчислювати суму штрафу згідно нових, зменшених розмірів.
Водночас, контролюючий орган неправомірно застосував розмір штрафу, що був встановлений на день складання спірних податкових накладних (пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України), а не на день прийняття податкового повідомлення-рішення, а тому безпідставно не врахував положення п.89, 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень» ПК України, пункту 11 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України та статті 58 Конституції України.
За викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем розрахунок штрафу за порушення термінів реєстрації у ЄРПН 64 податкових накладних, що наведений у такому розрахунку, який є додатком до спірного рішення (а.с.9-10) у розмірах 10, 30, 40 відсотків суми ПДВ, зазначеної у таких податкових накладних, визначених у ст.120-1 ПК України без урахування внесених у податкове законодавство змін, які наведені вище, якими встановлено розміри таких штрафів -2, 5,10,15, 25 відсотків суми ПДВ, зазначеної у таких податкових накладних, встановлених п.89, п.90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, є неправомірним, а відповідно, оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає перегляду (перерахунку) судом саме із врахування діючих розмірів штрафів - 2, 5,10,15,25 відсотків суми ПДВ, зазначеної у таких податкових накладних.
При цьому, судом враховується і те, що проведення відповідачем невірного розрахунку штрафу, а також і не надання такого розрахунку на вимогу суду згідно ухвали суду від 02.10.2023р. без поважної причини (податковим органом взагалі було проігноровано дану вимогу) не може звільняти платника податку від фінансової відповідальності за несвоєчасну реєстрації податкових накладних у ЄРПН та не позбавляє суд можливості здійснити відповідний перерахунок цих сум з урахуванням повноважень адміністративного суду, встановлених ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Наведена правова позиція узгоджується і з висновками Верховного Суду, наведені у його постановах від 21 травня 2020 року (справа №824/257/18-а), від 03 вересня 2019 року (справа №806/2049/18), від 26 грудня 2018 року (справа № 2а/0370/3780/11), від 23 жовтня 2018 року (справа №808/3458/16), де Верховний Суд вказував, що суми грошових зобов'язань, штрафних (фінансових) санкцій, боргу (недоїмки), яких стосуються позовні вимоги, визначені позивачу за конкретними окремими підставами, які відображені в акті перевірки, а при вирішенні відповідного спору суд не позбавлений можливості скасувати рішення суб'єкта владних повноважень у частині та, за встановлення у судовому процесі об'єкту оподаткування та його вартісного вираження, не позбавлений можливості виділити із загального обсягу грошових зобов'язань суму, яка збільшена правомірно. Такі дії суду не є підміною повноважень контролюючого органу, а є способом відновлення порушених прав, інтересів та справедливості в цілому, що відповідає повноваженням адміністративного суду.
Також вказана позиція підтверджена і постановою Верховного Суду від 10.08.2023р. у справі №160/1998/19.
Так, як встановлено судом зі змісту розрахунку штрафу за порушення позивачем термінів реєстрації 64 податкових накладних у ЄРПН складених у період з 30.06.2021р. по 30.06.2022р. та зареєстрованих у ЄРПН у період з 14.09.2022р. по 18.01.2023р., що є додатком до оспорюваного податкового повідомлення-рішення, вбачається, що відповідачем здійснено розрахунок штрафу із розрахунку 10,30,40 відсотків від суми ПДВ, зазначеної у таких податкових накладних (а.с.9-10).
В той же час, як уже зазначено вище судом, наведений розрахунок штрафу є неправомірним та повинен був здійснюватися із розрахунку 2, 5, 10, 15 та 25 відсотків суми ПДВ, зазначеної у таких податкових накладних, згідно до приписів п.89,п.90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України, п.11 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення ПК України та ст.58 Конституції України.
Так, судом здійснено відповідний розрахунок штрафу за порушення позивачем термінів реєстрації 64 податкових накладних, наведених у розрахунку відповідача, який є додатком до оспорюваного рішення (а.с.9-10) із застосуванням 2, 5, 10, 15 та 25 відсотків суми ПДВ, зазначеної у таких податкових накладних з урахуванням вимог п.89,п.90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України, які становлять у загальній сумі 9794,30 грн. (ПН №540014 від 30.06.2021р. - штраф 15 відсотків - 16,43 грн.; ПН №540013 від 30.06.2021р. - штраф 15 відсотків - 809,34 грн.; ПН №535 від 30.07.2021р. - 15 відсотків -68,27 грн.; ПН №534 від 30.07.2021р. - штраф 15 відсотків - 136,54 грн.; ПН №533 від 31.08.2021р. - штраф 15 відсотків - 136,54 грн.; ПН №531 від 16.09.2021р. - штраф 15 відсотків - 22,50 грн.; ПН №530 від 29.10.2021р. - штраф 15 відсотків - 273,08 грн.; ПН №529 від 30.11.2021р. - штраф 15 відсотків - 273,08 грн.; ПН №570155 від 30.09.2021р. - штраф 15 відсотків - 18,42 грн.; ПН №820 від 15.06.2022р. - штраф 2 відсотки - 0,31 грн.; ПН №524 від 15.06.2022р. - штраф 2 відсотки - 8,42 грн.; ПН №1564 від 03.06.2022р. - штраф 2 відсотки - 234,90 грн.; ПН №1567 від 07.06.2022р. - штраф 2 відсотки - 10,17 грн.; ПН №1566 від 06.06.2022р. - штраф 2 відсотки - 31,57 грн.; ПН №1565 від 06.06.2022р. - штраф 2 відсотки -145,85 грн.; ПН №1617 від 03.06.2022р. - штраф 2 відсотки - 90,68 грн.; ПН № 1568 від 10.06.2022р. - штраф 2 відсотки - 38,86 грн.; ПН №1563 від 02.06.2022р. - штраф 2 відсотки - 204,79 грн.; ПН №1623 від 06.06.2022р. - штраф 2 відсотки - 117,69 грн.; ПН №1801 від 23.02.2022р. - штраф 2 відсотки - 83,36 грн.; ПН №1320 від 29.07.2022р. - штраф 2 відсотки - 2,34 грн.; ПН №1017 від 28.07.2022р. - штраф 2 відсотки - 2,85 грн.; ПН №1053 від 20.07.2022р. - штраф 2 відсотки - 2,75 грн.; ПН № 2526 від 29.07.2022р. - штраф 2 відсотки - 1,10 грн.; ПН №206274 від 31.07.2022р. - штраф 2 відсотки - 4282,46 грн.; ПН №1774 від 03.08.2022р. - штраф 2 відсотки -124,05 грн.; ПН №1668 від 09.08.2022р. - штраф 2 відсотки - 185,12 грн.; ПН № 1782 від 03.08.2022р. - штраф 2 відсотки -13,43 грн.; ПН №1781 від 04.07.2022р. - штраф 10 відсотків -67,18 грн.; ПН №1485 від 12.08.2022р. - штраф 2 відсотки - 18,28 грн.; ПН №1669 від 15.08.2022р. - штраф 2 відсотки - 40,17 грн.; ПН № 1696 від 09.08.2022р. - штраф 2 відсотки - 200,00 грн.; ПН №1784 від 31.05.2022р. - штраф 15 відсотків - 15,28 грн.; ПН№ 1694 від 01.08.2022р. - штраф 2 відсотки - 2,49 грн.; ПН №1785 від 31.08.2022р. - штраф 2 відсотки - 271,03 грн.; ПН №330996 від 30.06.2022р. - штраф 15 відсотків - 18,95 грн.; ПН №1932 від 29.07.2023р. - штраф 10 відсотків -10,88 грн.; ПН №570213 від 31.05.2022р. - штраф 15 відсотків - 32,55 грн.; ПН №570178 від 30.06.2022р. - штраф 15 відсотків - 409,55 грн.; ПН №570208 від 31.07.2022р. - штраф 15 відсотків - 121,01 грн.; ПН №570215 від 31.08.2022р. - штраф 10 відсотків - 73,20 грн.; ПН №1929 від 15.06.2022р. - штраф 15 відсотків - 311,21 грн.; ПН № 1931 від 30.06.2022р. - штраф 16 відсотків - 16,32 грн.; ПН №100010 від 31.10.2022р. - штраф 2 відсотки - 77,53 грн.; ПН №100009 від 31.10.2022р. - штраф 2 відсотки - 321,49 грн.; ПН № 1549 від 31.10.2022р. - штраф 2 відсотки - 2,34 грн.; ПН №570315 від 30.11.2022р. - штраф 2 відсотки - 0,78 грн.; ПН №570214 від 31.05.2022р. - штраф 15 відсотків - 7,00 грн.; ПН №570179 від 30.06.2022р. - штраф 15 відсотків - 5,36 грн.; ПН №570259 від 31.10.2022р. - штраф 10 відсотків - 4,43 грн.; ПН №1713 від 20.10.2022р. - штраф 2 відсотки - 7,39 грн.; ПН №1012 від 30.04.2022р. - штраф 15 відсотків - 4,75 грн.; ПН №570209 від 31.07.2022р. - штраф 15 відсотків - 5,84 грн.; ПН №570217 від 31.08.2022р. - штраф 15 відсотків - 7,49 грн.; ПН №570231 від 30.09.2022р. - штраф 15 відсотків - 10,41 грн.; ПН №570124 від 30.04.2022р. - штраф 15 відсотків - 17,75 грн.; ПН №570180 від 30.06.2022р. - штраф 15 відсотків - 37,94 грн.; ПН №570210 від 31.07.2022р. - штраф 15 відсотків - 29,55 грн.; ПН №570218 від 31.08.2022р. - штраф 15 відсотків - 31,04 грн.; 570232 від 30.09.2022р. - штраф 15 відсотків - 54,00 грн.; ПН №570260 від 31.10.2022р. - штраф 10 відсотків - 31,63 грн.; ПН №946 від 22.11.2022р. - штраф 2 відсотки - 7,58 грн.; ПН №1586 від29.09.2022р. - штраф 15 відсотків - 132,70 грн.; ПН №570181 від 30.06.2022р. - штраф 15 відсотків - 5,76 грн.).
А відповідно, із наведеного можна дійти висновку, що вказана сума штрафу у розмірі 9794 грн. 30 коп. застосована до позивача за затримку термінів реєстрації податкових накладних у ЄРПН у період з 14.09.2022р. по 18.01.2023р. застосована до позивача за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням, з урахуванням того, що законодавцем у такий спосіб звільнено платників податків від надмірного тягаря відповідальності на період дії воєнного часу в Україні, є правомірною, законною та співмірною.
З огляду на наведені встановлені судом обставини, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в частині визнання протиправним та скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення щодо нарахування штрафу у розмірі 31842,84 грн. (41637,14-9794,30 грн.).
За приписами ч.1 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи - ч.1 ст.75 наведеного Кодексу.
Згідно ч.1 ст.76 Кодексу, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, відповідачем у відзиві на позов не наведено жодних обгрунтованих підстав та не надано жодних допустимих і належних доказів, які б свідчили про правомірність прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення у частині нарахування штрафу в сумі 31842,84 грн., з урахуванням вищенаведених норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини та обставин справи, встановлених судом, які відповідачем жодними належними та допустимими доказами не спростовані.
Є безпідставними та необґрунтованими і доводи відповідача у відзиві на позов з приводу того, що позивачем не подавалася заява про відсутність можливості виконання податкових зобов'язань до податкового органу, оскільки зазначені обставини не є умовою для визначення розміру штрафу за п.89, п.90 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України, п.11 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення ПК України та ст.58 Конституції України.
Не можуть бути покладені в основу даного судового рішення і посилання відповідача у відзиві на позов, що визначені п.89, п.90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України, застосовуються до ПН/РК граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом №2876-ІХ, тобто з датою складання, починаючи з 16.01.2023р., оскільки вказані посилання є лише припущеннями відповідача, які жодними доказами не підтверджені та суперечать як приписам наведених п.89, п.90, так і ст.58 Конституції України.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши правомірність прийняття відповідачем оспорюваного податкового повідомлення-рішення в частині накладення штрафу у сумі 31842,84 грн., суд приходить до висновку, що встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідач під час його прийняття діяв не у спосіб та не у порядку, передбаченому Конституцією та законами України, необгрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що при прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення в частині нарахування штрафу у розмірі 31842,84 грн. відповідачем були порушені права та інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними та скасування вищенаведеного оспорюваного податкового повідомлення-рішення саме у наведеній частині.
При цьому, судом враховується і те, що при прийнятті даного рішення, судом враховується позиція Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява №65518/01 від 06.09.2005; п.89), «Проніна проти України» (заява №63566/00 від 18.07.2006; п.23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04 від 10.02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) 09.12.1994, п.29). Приймаючи до уваги все вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин підлягають стягненню з бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати позивача, понесені ним по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн., виходячи із розрахунку 2147,20 грн. (сплаченого судового збору за платіжною інструкцією №3132263 від 20.09.2023р.) / 2, тобто пропорційно задоволеним позовним вимогам за нормами ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 78, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов Акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005230401 від 30.05.2023р. - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №0005230401 від 30.05.2023р. в частині застосування штрафу у сумі 31842 грн. 84 коп. (тридцять одна тисяча вісімсот сорок дві гривні 84 копійок).
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м. Дніпро, пр. Поля Олександра, 57, ЄДРПОУ 43968079) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд.20, ЄДРПОУ 41946011) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073 грн. 60 коп. (одна тисяча сімдесят три грн. 60 коп.).
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва