Рішення від 04.12.2023 по справі 160/24816/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2023 року Справа № 160/24816/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

27 вересня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській обл. в не зарахуванні до страхового стажу роботи при призначенні пенсії за віком, ОСОБА_1 період навчання на курсах шофера 3-го класу з 27.02.1984 по 07.07.1984 в Автоучкомбинате Минтяжстоя УССР (мовою оригіналу); період роботи з 17.10.1988 по 01.05.1996 на посаді приймальником автомотозасобів на автостоянці № 18 Виробничого підприємства гаражного і технічного обслуговування Дніпропетровської обласної ради Українського республіканського товариства автомотолюбителів ”;

- зобов'язати Головне управління пенсійного Фонду України в Дніпропетровській обл. зарахувати до загального стажу ОСОБА_1 період навчання на курсах шофера 3-го класу з 27.02.1984 по 07.07.1984 в Автоучкомбинате Минтяжетоя УССР (мовою оригіналу); період роботи з 17.10.1988 по 01.05.1996 на посаді приймальником автомотозасобів на автостоянці № 18 Виробничого підприємства гаражного і технічного обслуговування Дніпропетровської обласної ради Українського республіканського товариства автомотолюбителів;

- зобов'язати Головне управління пенсійного Фонду України в Дніпропетровській обл. зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням періоду навчання на курсах шофера 3-го класу з 27.02.1984 по 07.07.1984 в Автоучкомбинате Минтяжстоя УССР (мовою оригіналу); періоду роботи з 17.10.1988 по 01.05.1996 на посаді приймальником автомотозасобів на автостоянці № 18 Виробничого підприємства гаражного і технічного обслуговування Дніпропетровської обласної ради Українського республіканського товариства автомотолюбителів”, починаючи з 04.04.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області призначено пенсію. Проте при призначенні пенсії до страхового не було зараховано періоди роботи з 27.02.1984 по 07.07.1984, з 17.10.1988 по 01.05.1996. Такі дії вважає протиправними, у зв'язку чим звернувся з данним позовом до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем 22.11.2023 подано відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що листом від 08.09.2023 за вих. № 0400-010306-8/139587 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило, що при призначенні пенсії до страхового стажу згідно трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 не зараховані наступні періоди:

- навчання з 27.02.1984 по 07.07.1984 - відсутня підстава занесення запису про закінчення навчання на курсах водіїв з відривом від виробництва в “Автоучкомбинате Минтяжстроя УССР” ( мовою оригіналу);

- роботи в Дніпропетровському обласному АТП з 01.10.1984 по 01.05.1986 - в даті звільнення та в даті наказу про звільнення наявні виправлення;

- роботи з 17.10.1988 по 31.12.1996 - назва підприємства, яке приймає на роботу не відповідає назві підприємства на печатці при звільненні.

Додаткові документи, які б підтвердили періоди роботи та факт зміни назви підприємства, для зарахування спірних періодів до стажу Позивачем не надано. Щодо вимоги про зобов'язання провести перерахунок пенсії з 04.04.2019 зазначено, що права ОСОБА_1 жодним чином не порушені, оскільки останній із заявою про проведення перерахунку пенсії у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (зі змінами) не звертався, додаткові документи щодо підтвердження спірних періодів не надавав, а відтак вимога про зобов'язання здійснити перерахунок є передчасною та такою, що не підлягає задоволенню.

29.11.2023 позивачем подано до суду відповідь на відзив, аналогічний доводам позовної заяви.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує з 04.04.2019 пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-VІ.

Згідно даних трудової книжки ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 , останній:

- з 27.02.1984 по 07.07.1984 - навчався на курсах шоферів 3-го класу з відривом від виробництва, Автоучкомбинат Минтяжстроя УССР" (мовою оригіналу), (наказ №17 від 15.03.1984);

- 17.10.1988 прийнятий на посаду приймача автомотозасобів на автостоянку №18 Виробничого підприємства гаражного та технічного обслуговування Дніпропетровської обласної ради Української республіканської добровільної громади автолюбителів (наказ №85 п. від 17.10.1988);

- 01.05.1996 звільнений за власним бажанням (наказ 20-к від 29.04.1996).

Листом від 08.09.2023 №0400-010306-8/139587 на електронний адвокатський запит від 04.09.2023 щодо зарахування періодів стажу при призначенні пенсії ОСОБА_1 , Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило, що при призначенні пенсії до страхового стажу згідно трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_2 не зараховані періоди:

- навчання з 27.02.1984 по 07.07.1984 - відсутня підстава занесення запису про закінчення навчання на курсах водіїв з відривом від виробництва в "Автоучкомбинате Минтяжстроя УССР" ( мовою оригіналу);

- роботи в Дніпропетровському обласному АТП з 01.10.1984 по 01.05.1986 в даті звільнення та в даті наказу про звільнення наявні виправлення;

- роботи з 17.10.1988 по 31.12.1996 - назва підприємства, яке приймає на роботу не відповідає назві підприємства на печатці при звільненні. Додаткові документи для зарахування стажу роботи вищезазначених періодів не надавались.

Листом «Про розгляд запиту» від 12.09.2023 №0400-010304-8/141601, на запит від 31.08.2023 з питання пенсійного забезпечення ОСОБА_1 , Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило, що з 04.04.2019 ОСОБА_1 призначена пенсія за віком відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058). Згідно частини 31 Прикінцевих положень Закону № 1058 до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку, а саме:

- з 01.01.1998 по 30.06.2000 включно, що підтверджується довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;

- з 01.07.2000 по 31.12.2017 включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного

внеску).

Страховий стаж з 01.01.2004 обчислюється відповідно до вимог Закону No 1058 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Для осіб, які обрали загальний спосіб оподаткування, період провадження підприємницької діяльності з 01.07.2000 зараховується до страхового стажу на підставі відомостей про сплату страхових внесків з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, ОСОБА_3 зареєстрован як фізична особа-підприємець з 07.03.2002.

Згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 10.10.1976 до загального страхового стажу ОСОБА_1 зараховано всі періоди роботи, за виключенням періодів:

- з 10.09.1982 по 03.09.1983 - наявна запис (№ 7) про не зарахування до загального стажу;

- з 27.02.1984 по 01.05.1984 - навчання на курсах шоферів, відсутній наказ про закінчення курсів;

- з 17.10.1988 по 01.05.1996 - оскільки назва підприємства на якому працював заявник, не відповідає назві підприємства, яким завірено запис про звільнення, що суперечить вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58.

Розглянути питання щодо можливості зарахування до страхового стажу вищезазначених періодів роботи можливо лише при наданні відповідних документів (довідок, виписок із наказів про прийом та звільнення з роботи та інше) або в судовому порядку. Враховуючи викладене, за наданими документами та даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 28 років 08 місяців 15 днів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Право громадянина на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом закріплене у статті 46 Конституції України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Відповідно до статті першої Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв/

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів» №637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Позивачу не зараховано до страхового стажу періоди роботи з 27.02.1984 по 07.07.1984, оскільки відсутня підстава занесення запису про закінчення навчання на курсах водіїв з відривом від виробництва в «Автоучкомбинате Минтяжстроя УССР» (мовою оригіналу) та період роботи з 17.10.1988 по 01.05.1996, оскільки назва підприємства, яке приймає на роботу не відповідає назві підприємства на печатці при звільнені.

Порядок ведення трудових книжок працівників на час внесення такого запису у трудовій книжці позивача регулювала Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 № 162.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2.3 вказаної Інструкції записи здійснюються акуратно пером або кульковою ручкою, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольору.

Згідно з пунктом 2.3 Інструкції усі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відповідно до пункту 2.5, 2.7 Інструкції у випадку виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу виправлення здійснюється адміністрацією того підприємства, де було зроблено запис. Якщо підприємство, яке внесло неправильний або неточний запис, ліквідовано, виправлення вносяться правонаступником, а при його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковано ліквідоване підприємство.

Отже, записи у трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем.

Запис про зміну найменування підприємства в процесі реорганізації до трудової книжки позивачки зроблено не було.

Проте неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання про призначення пенсії.

Правова позиція щодо того, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для зазначеної у такій трудовій книжці особи, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі №677/277/17.

Трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідачем не враховано, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 19.12.2019 по справі №307/541/17.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Отже, твердження відповідача про відсутність підстав для зарахування періоду роботи позивача з 27.02.1984 по 07.07.1984, оскільки відсутня підстава занесення запису про закінчення навчання на курсах водіїв з відривом від виробництва в «Автоучкомбинате Минтяжстроя УССР» (мовою оригіналу) та з 17.10.1988 по 01.05.1996, оскільки назва підприємства, яке приймає на роботу не відповідає назві підприємства на печатці при звільнені, є безпідставними.

Отже, з огляду на наведене, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 27.02.1984 по 07.07.1984 та з 17.10.1988 по 01.05.1996 і як наслідок, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії.

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1073,60 грн., що документально підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 0.0.3221688191.1 від 27.09.2023.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача судовий збір у сумі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд.26, м. Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до страхового стажу роботи при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 період навчання на курсах шофера 3-го класу в Автоучкомбинате Минтяжстоя УССР (мовою оригіналу) з 27.02.1984 по 07.07.1984 та період роботи з 17.10.1988 по 01.05.1996 на посаді приймача автомотозасобів на автостоянку №18 Виробничого підприємства гаражного та технічного обслуговування Дніпропетровської обласної ради Української республіканської добровільної громади автолюбителів.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального стажу ОСОБА_1 період навчання на курсах шофера 3-го класу в Автоучкомбинате Минтяжетоя УССР (мовою оригіналу) з 27.02.1984 по 07.07.1984 та період роботи з 17.10.1988 по 01.05.1996 на посаді приймача автомотозасобів на автостоянку №18 Виробничого підприємства гаражного та технічного обслуговування Дніпропетровської обласної ради Української республіканської добровільної громади автолюбителів та здійснити перерахунок пенсії з 04.04.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_2 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 04 грудня 2023 року.

Суддя Е.О. Юрков

Попередній документ
115510301
Наступний документ
115510303
Інформація про рішення:
№ рішення: 115510302
№ справи: 160/24816/23
Дата рішення: 04.12.2023
Дата публікації: 11.12.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (04.12.2023)
Дата надходження: 27.09.2023
Предмет позову: визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії