ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2023 рокуСправа №160/23480/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лозицької І.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частині НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткової винагороди на період дії воєнного стану, передбаченої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30000 гривень за період із 20.02.2023 року по 31.07.2023 року пропорційно в розрахунку на місяць;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткову грошову винагороду на період дії воєнного стану, передбачену п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30 000 гривень за період із 20.02.2023 року по 31.07.2023 року пропорційно в розрахунку на місяць.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, що підтверджується наказом № 92 від 20.04.2022 року. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» передбачена додаткова грошова винагорода у розмірі до 30 000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць. У зв'язку з не нарахуванням додаткової грошової винагороди за період лютий-липень 2023 року було подано адвокатський запит, на який листом від 03.08.2023р. № 1/61/12/5-1262 надано відповідь. Вказаною відповіддю було підтверджено, що позивачу з 01.02.2023 року не виплачувалась додаткова грошова винагорода у розмірі до 30 000 грн. за місяць. Вказане стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 відкрито провадження в адміністративній справі № 160/23480/23, та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Копії ухвал Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 року та 03.10.2023 року, а також копіє позовної заяви з додатками було надіслано відповідачу в його електронний кабінет, що підтверджується довідками про доставку електронних листів, які міститься у матеріалах справи. Однак, відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 .
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 20.04.2022р. № 92 солдата запасу ОСОБА_1 було зараховано до особового складу військової частини та призначено - стрільцем 3-го відділення 1-го стрілецького взводу 3-ої стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону (з охорони та оборони об'єктів державного значення) (ВОС - 100915П) з 14.04.2022 року.
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 27.10.2022р. № 288 проведено заміну особового складу та призначено стрільця 3-го відділення 1-го стрілецького взводу 3-ої стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону (з охорони та оборони об'єктів державного значення) солдата ОСОБА_1 замість старшого кухаря господарчої групи відділення забезпечення 4-ї стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону (з охорони та оборони об'єктів державного значення) старшого солдата ОСОБА_2 .
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 08.12.2022р. № 300 проведено заміну особового складу на об'єктах та призначено, на об'єкті № 231 «ДП НВК «Фотоприлад» Державного концерну старшого кухаря господарчої групи відділення забезпечення 4-ї стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону (з охорони та оборони об'єктів державного значення) старшого солдата ОСОБА_2 замість стрільця 3-го відділення 1-го стрілецького взводу 3-ої стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону (з охорони та оборони об'єктів державного значення) солдата ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 20.02.2023р. № 39 призначено для взяття під охорону та оборону пост № 13 «Аеропорт Черкаси» місто Черкаси наступних військослужбовців 3-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону (з охорони та оборони об'єктів державного значення) стрільця 3-го відділення 1-го стрілецького взводу 3-ої стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону (з охорони та оборони об'єктів державного значення) солдата ОСОБА_1 .
На адвокатський запит від 27.06.2023 року, Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України надано відповідь від 03.08.2023р. №1/61/12/5-1262, в якій, зокрема, зазначено, що позивач не отримує додаткову винагороду у зв'язку із відсутністю підстав для її виплати.
Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України складено довідку про доходи від 01.08.2023р. №123, суми грошового забезпечення за період квітень 2022 - липень 2023 року.
З аналізу вказаної довідки судом встановлено, що з березня 2023 року по липень 2023 року додаткова винагорода позивачу у розмірі 30 000 грн. не нараховувалась та не виплачувалась.
Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України.
Станом на час розгляду справи, воєнний стан не скасований і не припинений.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, та передбачає надання відповідним органам влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відведення загрози, відсічі збройній агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі встановлює та визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року № 168 (далі Постанова № 168), в редакції Постанови від 20.01.2023 року № 43, чинної з 21.01.2023 року, установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної спеціальної служби транспорту виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством оборони, але не більше ніж до 50000 гривень.
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Згідно з пунктом 2-1 Постанови №168, в редакції Постанови від 20.01.2023р. № 43, чинної з 21.01.2023р., установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.
Крім того, з 01.02.2023р. набрав чинності Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023р. № 37.
Відповідно до пп. 1 п. 2 Порядку № 37 у розмірі до 30 000 гривень військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань:
у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ;
у складі розгорнутих пунктів управління органів військового управління Національної гвардії України, що здійснюють безпосереднє управління військовими частинами (підрозділами), які залучаються до виконання завдань у межах операційних зон діючих угруповань військ (сил);
в оперативному підпорядкуванні, під оперативним контролем, оперативною взаємодією визначених органів військового управління Збройних Сил України, командувачів діючих угруповань військ (сил) та/або в межах їх зон відповідальності (операційних зон);
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, крім випадків здійснення такого забезпечення в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
з охорони та оборони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні;
з конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, перевезення військовополонених ворогів;
Приписами пункту 3 Порядку № 37 визначено, що до безпосередньої участі в бойових діях або заходах належить виконання військовослужбовцем у районах ведення воєнних (бойових) дій:
1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
2) бойових (спеціальних) завдань із усебічного забезпечення військових частин (підрозділів), угруповань військ, інших складових сил оборони згідно з бойовими розпорядженнями в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником (взаємного вогневого контакту);
3) завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки;
4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;
5) бойових (спеціальних) завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями;
7) бойових завдань з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням;
8) бойових завдань з охорони об'єктів під час нанесення по них вогневого ураження противником, відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення їх у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
9) бойових завдань з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) артилерії.
Відповідно до п. 4 Порядку № 37 документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або книга служби нарядів та подій, що відбувалися, або постова відомість під час охорони об'єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку), на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них; рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), періодів (кількості днів) участі військовослужбовця в бойових діях або заходах.
Підтвердження виконання бойових завдань, визначених підпунктом 7 пункту 3 цих Порядку та умов, здійснюється на підставі таких документів: витягу з наказу (бойового розпорядження) командувача Національної гвардії України, штабу оперативного (оперативно-тактичного) угруповання, начальника територіального управління, командира військової частини про виконання завдання з розмінування; акта виконаних робіт з розмінування місцевості (акваторії, об'єкта) від вибухонебезпечних предметів (знешкодження та (або) знищення виявлених вибухонебезпечних предметів) та/або формуляра загороджень.
Тобто, необхідною умовою для отримання додаткової винагороди є саме безпосередня участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. При цьому, відповідні обставини мають бути підтверджені документально.
Відповідно до п.8 Порядку № 37 Райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України.
Отже, додаткова винагорода в розмірі до 30 000 грн. виплачувалась в розрахунку на місяць пропорційного часу (бойових) спеціальних завдань на підставі документів, які б підтверджували безпосередню участь в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки й оборони відсічі і стримування збройної агресії - безпосередня участь військовослужбовця в бойових діях при виконанні Бойового розпорядження командира військової частини.
З початку повномасштабного вторгнення російської федерації та по теперішній час місто Черкаси та Черкаська область не входили до районів ведення воєнних (бойових) дій.
При цьому, як встановлено судом, позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів в розумінні норм ст.ст. 73, 74 КАС України як щодо безпосередньої участі в забезпеченні заходів з національної безпеки й оборони відсічі і стримуванні збройної агресії, так і щодо участі військовослужбовця в бойових діях при виконанні Бойового розпорядження командира військової частини, тому відсутні підстави для виплати йому додаткової грошової винагороди.
Наявність інших підстав для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 та Порядком № 37, матеріалами справи не підтверджено, а судом не встановлено.
Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу приписів ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
З урахуванням вищевикладеного та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», питання щодо судового збору не вирішувалось.
Керуючись ст. ст.139, 241-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька