ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
07 грудня 2023 рокуСправа №160/29166/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ніколайчук С.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні у справі № 160/29166/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП САД» (52400, Дніпропетровська область, Дніпровський район, селище Надіївка, Вулиця Польова, буд. 1, код ЄДРПОУ 32082718) до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44118658), відповідача-2: Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення
УСТАНОВИВ:
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 160/29166/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП САД» до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення.
Представник відповідача подав клопотання про розгляд справи в загальному провадженні, яке обґрунтовано тим, що частиною 2 статті 333 КАС України передбачено якщо справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження. Отже, в даному випадку у контролюючого органу буде відсутня можливість в разі прийняття рішення судами першої та апеляційної інстанції на користь платника податків оскаржити означене рішення до касаційної інстанції.
Крім того предметом даної адміністративної справи є Рішення комісії про відмову у реєстрації ПН №1 від 22.06.2023 на суму 2 993 680,21грн, №2 від 23.06.2023 на суму 999 200,21 грн., №3 від 24.06.2023 на суму 3 014 380,21 грн., №4 від 25.06.2023 на суму 3 039 220,21 грн., №5 від 26.06.2023 на суму 1 023 500,07 грн., з реалізацією товару Соняшник органічний високоолеїновий, рік врожаю: 2022 партія: 22/183, що є значною для ГУ ДПС у Дніпропетровській області, тому як наслідок, розгляд справи в спрощеному провадженні з повідомленням сторін надасть можливість для формування єдиної правозастосовної практики для судів апеляційної та касаційної інстанції з даного питання.
На думку представника відповідача, предмет спору у цій справі відповідає ознакам складної справи та підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.
Згідно із частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частина 5 цієї статті зазначає, що умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Відповідно до частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з пунктом 1 та 2 частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених статтею 263 КАС України; якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі “Axen v. Germany”, заява № 8273/78). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі “Varela Assalino contre le Portugal” (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі № 668/13907/13-ц та від 21 травня 2018 року у справі № 361/3009/16-ц.
Окремо, суд звертає увагу на те що, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому чисті щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
На переконання суду характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають її розгляду в порядку загального позовного провадження для повного і всебічного встановлення обставин справи, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись вимогами статтями 262, 241, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити представнику відповідача у задоволенні клопотання стосовно розгляду справи № 160/29166/23 в судовому засіданні за участі сторін.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Ніколайчук