УХВАЛА
28 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 873/124/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О.В. - головуючого, Жукова С.В., Погребняка В.Я.,
за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.
розглянув заяву Акціонерного товариства "Кредит Європа Банк"
про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 873/124/22
за заявою Акціонерного товариства "Кредит Європа Банк"
про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 07.10.2022
за позовом Акціонерного товариства "Кредит Європа Банк"
до 1. Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод"
3. Приватного акціонерного товариства "У.П.Е.К."
4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссєрвіс"
про стягнення заборгованості.
Учасники справи:
представник позивача - не з'явився,
представник відповідача-1 - не з'явився,
представник відповідача-2 - Яценко С.А., адвокат,
представник відповідача-3 - не з'явився,
представник відповідача-4 - не з'явився.
1. Короткий зміст вимог
1.1. 07.10.2022 Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків (далі - Третейський суд) постановив рішення (у редакції ухвали від 27.10.2022 про виправлення описки) (далі - Рішення) у третейській справі № 35/22 про задоволення позову Акціонерного товариства "Кредит Європа Банк" (далі - Позивач) та стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" (далі - Відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" (далі - Відповідач-2), Приватного акціонерного товариства "У.П.Е.К." (далі - Відповідач-3) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссєрвіс" (далі- Відповідач-4) на користь Позивача 1 527 682 доларів США 66 центів США заборгованості за договором про надання фінансових послуг від 03.12.2012 № 74/12 та 25 500 грн третейського збору - по 6 375 грн 00 коп. з кожного з відповідачів.
1.2. 23.11.2022 Позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із заявою про видачу чотирьох наказів на примусове виконання відповідачами у цій справі Рішення Третейського суду.
1.3. Заява мотивована ухваленням Рішення, яке, однак, не виконано жодним із відповідачів та вимагає примусового його виконання.
2. Розгляд справи судами
2.1. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 18.07.2023 за результатами розгляду заяви Позивача про видачу наказу на примусове виконання Рішення цю заяву було задоволено та ухвалено про видачу наказу на примусове виконання Рішення: про стягнення з відповідачів солідарно на користь Позивача 1 527 682 доларів США 66 центів США заборгованості за договором про надання фінансових послуг від 03.12.2012 № 74/12, а також про стягнення з кожного із відповідачів по 6 375 грн 00 коп. третейського збору та по 1240 судового збору за видачу виконавчого документу.
2.2. 12.09.2023 Верховний Суд за результатами розгляду апеляційної скарги одного із відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 постановив: задовольнити цю апеляційну скаргу, скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 та прийняти нове рішення, яким відмовити Позивачу у задоволенні заяви про видачу наказів на примусове виконання Рішення Третейського суду у третейській справі № 35/22, поклавши на Позивача судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі.
2.3. Рішення Суду мотивоване наявністю підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду згідно з пунктом 6 частини першої статті 355 ГПК України через розгляд спору між сторонами та ухвалення Рішення незаконним складом Третейського суду, оскільки в наявному в третейській справі розпорядженні голови Третейського суду про призначення складу третейського суду у справі 35/22 відсутні відомості щодо дати видачі цього розпорядження, тобто відсутній такий реквізит як дата видачі розпорядження, що ставить під обґрунтований сумнів юридичну силу такого документа та позбавляє можливості перевірити й достеменно встановити момент набуття повноважень (компетенції) третейським суддею для розгляду конкретної справи.
3. Встановлені судом обставини
3.1. Ухвалою Північного апеляційного господарського суд від 27.12.2022 (провадження № 873/171/22) прийнято до розгляду заяву Приватного акціонерного товариства "У.П.Е.К." про скасування Рішення Третейського суду та призначено засідання суду на 18.01.2023.
3.2. Ухвалою від 09.01.2023 у цій справі зупинено провадження за заявою Позивача про видачу наказу на примусове виконання Рішення Третейського суду до набрання законної сили ухвалою суду, якою задоволено або відмовлено у задоволенні заяви про скасування Рішення Третейського суду (провадження № 873/171/22).
3.3. 31.01.2023 від Позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у цій справі, у якому зазначено, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 відмовлено у задоволенні заяви Відповідача-3 про скасування Рішення Третейського суду та залишення без змін цього рішення.
Ухвалою від 07.02.2023 поновлено апеляційне провадження у цій справі, порушене за заявою Позивача про видачу наказу на примусове виконання Рішення Третейського суду та призначено до розгляду на 07.03.2023.
3.4. Рішення Третейського суду не скасовано компетентним судом; дана справа була підвідомча вказаному третейському суду відповідно до закону; строк для звернення за видачею виконавчого документа не пропущений; зазначене рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою; дана третейська угода не визнана недійсною компетентним судом; доказів того, що склад третейського суду не відповідав вимогам Закону України "Про третейські суди" та третейській угоді суду не подано; рішення третейського суду не містить способів захисту прав, які не передбачені законами України; третейський суд не вирішував питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
3.5. З матеріалів третейської справи № 35/22 вбачається, що відповідачі у цій справі були повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду позову, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштових відправлень.
3.6. Рішення Третейського суду добровільно не виконано.
3.7. В наявному в третейській справі розпорядженні голови Третейського суду про призначення складу третейського суду у справі 35/22 (аркуш справи 104 третейської справи) відсутні відомості щодо дати видачі цього розпорядження
4. Короткий зміст заяви про перегляд за нововиявленими обставинами
4.1. Акціонерне товариство "Кредит Європа Банк" подало заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 12.09.2023.
4.2. Заява мотивована існуванням нововиявленої та істотної для справи обставини, що призведе до прийняття Верховним Судом як апеляційним судом у цій справі іншого-протилежного рішення з огляду на те, що така обставина як відсутність дати видачі розпорядження голови Третейського суду про призначення складу третейського суду у справі 35/22 не розглядалась в суді першої інстанції, дата в цьому розпорядженні стосується внутрішньої процедури оформлення документів Третейського суду, відповідно до отриманого Позивачем на власний запит роз'яснення голови Третейського суду (яке і є істотною нововиявленою обставиною у цій справі, що не була відома Позивачу) відсутнє нормативне регулювання форми розпорядження про призначення третейського судді, а перевірка дотримання вимог пункту 2 статті 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків щодо призначення третейського судді у п'ятиденний строк від дня реєстрації позовної заяви можлива шляхом порівняння дати реєстрації позовної заяви та дати ухвали про порушення провадження у третейській справі, в якій є посилання на це розпорядження.
5. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
Щодо правової природи нововиявлених обставин
5.1. Згідно з частиною першою статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Передбачений нормами глави 3 Розділу IV ГПК України перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та має свої особливості.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
На підставі вказаної норми Позивач звернувся із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду апеляційної інстанції, а саме постанови Верховного Суду від 12.09.2023 - про скасування ухвали Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2023, про ухвалення нового рішення - про відмову Позивачу у задоволенні заяви про видачу наказів на примусове виконання Рішення Третейського суду та про відмову у видачі наказу на примусове виконання Рішення Третейського суду.
5.2. Щодо перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з підстав, зазначених в пункті 1 частини другої статті 320 ГПК України, Суд зазначає про таке.
Нововиявлені обставини за своєю правовою природою є матеріально-правовими фактами, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність цих обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.
У цьому висновку Суд звертається до сталої правової позиції Верховного Суду в питанні ознак нововиявлених обставин, викладеної у постановах від 03.04.2018 у справі № 910/6052/16 та від 07.08.2018 у справі № 915/1708/14 та від 19.05.2020 у справі № 910/19793/14, від 14.07.2020 у справі № Б8/065-12, від 30.08.2022 у справі № 904/5417/18, від 20.09.2022 у справі № 904/4262/17, від 25.01.2023 у справі № 910/2089/20 тощо.
5.3. Сталість наведеної правової позиції Верховного Суду підтверджується послідовно викладеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а, відповідно до якої нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору.
Крім цього, необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).
5.4. Звертаючись до категорії "істотності" Суд зазначає, що питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби зазначена обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної у пункті 3.2 постанови від 17.09.2019 у справі № 910/17258/17.
5.5. Стосовно підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами Суд також звертається до практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).
5.6. Підсумовуючи викладене Суд доходить таких висновків:
Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, якщо ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. При цьому, результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, та встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.
Водночас, вирішення питання, чи правильно судом надано оцінку певним доказам, належить до компетенції судів вищих інстанцій, та не може бути вирішено в межах розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 19.03.2019 у справі № 910/17944/15.
5.7. Ухвалюючи постанову від 12.09.2023 про скасування ухвали Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 та ухвалення нового рішення - про відмову Позивачу у задоволенні заяви про видачу наказів на примусове виконання Рішення Третейського суду та про відмову у видачі наказу на примусове виконання Рішення Третейського суду, Верховний Суд (як суд апеляційної інстанції у цій справі, стаття 24 ГПК України) у підставах для відмови у видачі наказу на примусове виконання Рішення Третейського суду виходив з недотримання Третейським судом при розгляді справи № 35/22 вимог пункту 2 статті 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, враховуючи встановлені під час апеляційного провадження у цій справі обставини невідповідності вимогам закону складу Третейського суду, яким прийнято Рішення (пункт 6 частини першої статті 355 ГПК України), внаслідок відсутності в наявному в третейській справі розпорядженні голови Третейського суду про призначення складу третейського суду у справі № 35/22 відомостей щодо дати видачі цього розпорядження, що ставить під обґрунтований сумнів юридичну силу такого документа та позбавляє можливості перевірити й достеменно встановити момент набуття повноважень (компетенції) третейським суддею для розгляду конкретної справи.
5.8. Між тим, наведені заявником обставини згідно з інформацією, отриманою Позивачем на власний запит, у відповіді Голови Третейського суду із роз'ясненням ним застосування пункту 2 статті 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків та порядку видачі у Третейському суді розпорядження про призначення третейського судді для розгляду третейської справи, не належать до нововиявлених обставин у розумінні пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України з огляду на таке.
Наведене роз'яснення Голови Третейського суду є суб'єктивним тлумаченням цією особою порядку застосування пункту 2 статті 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків та тлумаченням визначених цим Регламентом та положеннями статей 16, 17 Закону України "Про третейські суди" (якими унормовано порядок формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді) правил видачі та оформлення у цьому Третейському суді розпоряджень про призначення третейського судді для розгляду третейської справи.
Однак, вказане роз'яснення та викладена в ньому позиція Голови Третейського суду за своєю правовою природою не є матеріально-правовими фактами, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також не є іншими фактами, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство (пункт 5.2).
5.9. Крім цього відповідна суб'єктивна позиція Голови Третейського суду щодо встановлених судом апеляційної інстанції у цій справі обставин, не спростовує те порушення при призначенні третейського судді для розгляду третейської справи № 35/22, яке було встановлено та кваліфіковано Верховним Судом згідно з постановою від 12.09.2023.
А відмінність позиції Голови Третейського суду від позиції Верховного Суду у цій справі (щодо кваліфікації саме як порушення відповідної обставини - відсутності в розпорядженні голови Третейського суду про призначення складу третейського суду у справі № 35/22 дати) не впливає та не може впливати на юридичну оцінку обставин, здійснену Судом у судовому рішенні, що переглядається (пункт 5.6), оскільки результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами повинен випливати не з позиції сторін у справі (у цій справі позиції Голови Третейського суду), а з оцінки доказів, зібраних у справі, та встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.
5.10. Крім цього Суд зазначає, що зміст відповіді Голови Третейського суду у цій справі Суд викривлює висновок в постанові від 12.09.2023, відповідно до якого відсутність дати видачі в розпорядженні голови третейського суду про призначення третейського судді для розгляду третейської справи позбавляє це розпорядження юридичної сили, а не тільки унеможливлює обчислення п'ятиденного строку, визначеного пунктом 2 статті 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків (як помилково зазначено у відповіді Голови Третейського суду), оскільки відсутність в розпорядженні дати його видачі допускає винесення ухвали про порушення провадження у третейській справі за відсутністю (до видачі) розпорядження, яке могло/може бути оформлено пізніше.
5.11. Дійшовши наведених висновків, Суд відхиляє протилежні аргументи скаржника (пункт 4.1).
Суд також відхиляє аргументи заявника (пункт 4.1) в тій частині, в якій він зазначає, що був позбавлений можливості надати відповідні пояснення у цій справі при здійсненні апеляційного провадження, оскільки така обставина як відсутність дати видачі розпорядження про призначення третейського судді для розгляду третейської справи № 35/22 не розглядалась в суді першої інстанції і про цю обставину Відповідач-2 не зазначав в апеляційній скарзі, у зв'язку з чим Суд зазначає про таке.
5.12. Позивачу, як і іншим учасникам провадження у цій справі процесуальний закон (стаття 42 ГПК України) надає право взяти участь у призначеному судом відповідному засіданні, про проведення якого у цій справі 12.09.2023, Позивач та інші учасники були повідомлені належним чином (ухвала від 30.08.2023), що скаржник не спростовує. Попри це, Позивач, його представник не взяли участь у судовому засіданні 12.09.2023, чим, Позивач за власним розсудом позбавив себе процесуальної можливості надати пояснення щодо обставин, які були встановлені судом апеляційної інстанції у цій справі (пункт 3.7).
Крім цього, згідно з частиною четвертою статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, що і мало місце у цій справі (пункт 3.7, пункти 8.10.-8.18 постанови від 12.09.2023).
До того ж в пункті 8.9 постанови від 12.09.2023 Суд зазначив, що розглядаючи справу в судовому засіданні на предмет наявності чи відсутності підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 ГПК України, господарський суд досліджує та оцінює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, зокрема і тих, що є тотожними з підставами для скасування рішення третейського суду згідно з частиною другою статті 350 ГПК України, незалежно від того, чи були ці підстави заявлені сторонами у справі за вимогами про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, а також незалежно від того, чи були ці підстави досліджені та встановлені господарським судом в іншій справі - про оскарження рішення третейського суду, і законність якого встановлена рішенням господарського суду. У цьому висновку Суд виходив з того, що приписи частини третьої статті 354 ГПК України наділяють господарський суд у справі за вимогами про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду самостійними повноваженнями досліджувати та оцінювати наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі відповідного наказу, тобто без врахування рішення господарського суду, ухваленого у справі за вимогами про скасування рішення третейського суду, та встановлених цим рішенням обставин.
5.13. З огляду на викладене, встановивши відсутність сукупності всіх ознак, що надають зазначеній заявником "обставині" (пункт 5.8) статусу нововиявлених, Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Позивача про перегляд та скасування постанови Верховного Суду від 12.09.2023 за нововиявленими обставинами та ухвалення судом апеляційної інстанції у цій справі нового рішення.
5.14. У зв'язку з викладеним та з урахуванням положень статті 320, пункту 1 частини третьої, частини четвертої статті 325 ГПК України постанова Верховного Суду від 12.09.2023 підлягає залишенню в силі.
5.15. У зв'язку із відмовою у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами судові витрати за її подання покладаються на заявника - Акціонерне товариство "Кредит Європа Банк".
Керуючись статтями 25, 234, 269, 275, 320-325 Господарського процесуального кодексу України, Суд
УХВАЛИВ :
1. Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Кредит Європа Банк" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 873/124/22.
2. Постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 873/124/22 залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.В. Васьковський
Судді С.В. Жуков
В.Я. Погребняк