ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" грудня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/4228/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», м.Київ
до Фізичної особи-підприємця Єрьоменко Анатолія Сергійовича, м.Чугуїв
про стягнення 89281,35 грн
без виклику учасників справи
ВСТАНОВИВ:
02.10.2023 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Єрьоменко Анатолія Сергійовича про стягнення заборгованості за Договором № 381886-КС-001 про надання кредиту від 06.02.2022 року, що становить 89281,35 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 30000,00 грн, суми прострочених платежів по процентах - 54781,35 грн, суми прострочених платежів за комісією - 4500,00 грн (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.10.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4228/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами.
В цій же ухвалі суду від 09.10.2023 про відкриття провадження у справі задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» про витребування доказів. Витребувано у АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (адреса: 01001, м.Київ, вул.Грушевського 1-Д) інформацію, що містить банківську таємницю, а саме:
- чи випускалася банківська картка № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 );
- інформацію про руху коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 06.02.2022 року по 27.03.2023 року включно.
16.10.2023 року позивач надав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх.№28040), в якій зазначає, що у зв'язку з тим, що під час підготовки позовної заяви було допущено механічну описку, а саме в кінці першої частини позовної заяви під час зазначення розміру заборгованості, що виникла, було зазначено сума прострочених платежів за комісією - 0,00 грн, хоча відповідно до розрахунку заборгованості сума прострочених платежів за комісією становить 4500,00 грн, як наслідок загальна сума позову становить 89281,35 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.10.2023 року прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних та ухвалено проводити подальший розгляд справи з урахуванням даної заяви.
24.10.2023 року до суду від АТ КБ "ПРИВАТБАНК" надійшли витребувані судом документи, а саме, повідомлення, що на ім'я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 емітовано карту № НОМЕР_1 та надано виписку по рахунку № НОМЕР_1 за період з 06.02.2022 по 27.03.2023 року.
13.11.2023 року представник відповідача надав заяву (вх.№30863) про вступ у справу як представника.
17.11.2023 року представник відповідача надав заяву (вх.№31605) про ознайомлення з матеріалами справи.
30.11.2023 року представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№32797), в якому проти позову заперечує в повному обсязі та клопотання (вх.№32799) про долучення доказів направлення відзиву на адресу позивача.
В обґрунтування заперечень проти позовної заяви, відповідач зазначає, що ставить під сумнів факт прийняття ним пропозиції укласти Договір №381886-КС-001, на умовах, що зазначені Позивачем в позовній заяві та доданих до неї документів, які вочевидь є невигідними, процентна ставка по яких вкрай завищена. З такими умовами Договору відповідач ознайомлений не був, та не міг підписати його на таких, вкрай невигідних умовах. Крім того, умови договору № 381886-КС-001 не містять належних реквізитів відповідача, що ставить під сумнів приналежність зазначеного в договорі рахунку саме Відповідачу. Суду не надані належні та допустимі докази, які б підтверджували, що надавачем послуг - ТОВ "Бізнес позика" виконано вимоги Закону України "Про електронну комерцію" щодо повідомлення позичальника про істотні умови договору. Відповідач зазначає, що кредитний договір не підписував, відповідно істотні умови цього договору не погоджував, отже у нього було відсутнє волевиявлення на укладення спірного договору. Враховуючи викладене, Договір №381886-КС-001 є вочевидь недійсним через неукладеність даного правочину.
06.12.2023 року позивач надав відповідь на відзив (вх.№33660), в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Надані документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.
Згідно з ст.248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.
Заперечення на відповідь на відзив відповідачем не надані.
При цьому, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
06.02.2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" направлено Фізичній особі-підприємцю Єрьоменко Анатолію Сергійовичу пропозицію (оферту) укласти договір №381886-КС-001 про надання кредиту.
06.02.2022 року Фізична особа-підприємець Єрьоменко Анатолій Сергійович, прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 381886-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Зі своєї сторони позивачем направлено Фізичній особі-підприємцю Єрьоменко Анатолію Сергійовичу, через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-8292, на номер телефону НОМЕР_3 , що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий позичальником було введено/відправлено.
Отже за твердженням позивача, 06.02.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (позивачем, кредитодавцем) та Фізичною особою-підприємцем Єрьоменко Анатолієм Сергійовичем (відповідачем, позичальником) було укладено договір № 381886-КС-001 про надання кредиту (електронна форма) (договір кредиту), підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію".
Згідно з пунктом 1 договору кредиту кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 30000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності (далі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити плату за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.
Відповідно до договору кредиту визначено:
Тип Кредиту: Кредит.
Строк кредиту: 24 тижнів.
Процента ставка: в день 1,08048334, фіксована.
Комісія за надання Кредиту (далі - Комісія): 4500,00 грн.
Загальний розмір наданого Кредиту: 30000,00 грн.
Термін дії Договору до 24.07.2022 року.
Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 75000,00 грн.
Цілі (мета) кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької, господарської діяльності, незалежної професійної діяльності або будь-якої іншої не забороненої законом діяльності. Цей кредит не є споживчим кредитом.
Отже в договорі кредиту чітко визначено, що кредит надається строком на 24 тижнів, де першим днем є дата списання коштів з рахунку кредитодавця. Плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,08048334 процентів за кожен день користування кредитом. Протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (далі проценти за користування кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
Пунктом 3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов договору кредиту.
Згідно пункту 4 договору кредиту у разі прострочення позичальником дати сплати чергового платежу визначеного графіком платежів, кредитодавець має право нараховувати штраф за кожен випадок такого порушення позичальником у розмірі 10 процентів від загальної суми простроченої заборгованості в порядку, визначеному розділом 5 Правил.
Відповідно до пункту 5 договору кредиту позичальник підтверджує, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає договір.
Згідно з пунктом 6 договору кредиту позичальник надав дозвіл кредитодавцю на збір, обробку, зберігання та поширення його персональних даних з метою оцінки його кредитоспроможності, забезпечення виконання зобов'язань за цим договором, інформування про кредитоспроможність та добросовісність, а також на передачу в будь-який момент будь-яких персональних даних позичальника та інформації про укладення і виконання цього договору в будь-якій формі будь-яким третім особам з метою захисту прав та інтересів кредитодавця та повного виконання зобов'язань за цим договором, а також позичальник надав дозвіл на відступлення права вимоги за договором, при цьому без особистого повідомлення позичальника про таку обробку, передачу чи відступлення.
Відповідно до пункту 7 договору кредиту позичальник надав кредитодавцю (його довіреним особам, та/або колекторським компаніям, та/або третім особам) дозвіл телефонувати та/або направляти йому інформаційні повідомлення, вимоги про сплату, та використовувати для цього будь-які доступні канали зв'язку з Позичальником, включаючи телефон, акаунти, електронну пошту, і т.п.
Згідно з пунктом 8 договору кредиту підписанням цього договору позичальник підтверджує, що до укладання договору отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачені законодавством України, зокрема передбачену частиною 2 статті 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".
Відповідно до пункту 9 договору кредиту договір може бути змінений та/або припинений за взаємною згодою сторін, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України, договором та Правилами.
Відповідно до пункту 10 договору кредиту інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід'ємною частиною договору. Усі неврегульовані договором правовідносини сторін регулюються законодавством України.
За твердженням позивача, свої зобов'язання за договором кредиту позивач виконав належним чином, надав відповідачу грошові кошти у розмірі 30000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , зазначену останнім при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою про видачу коштів, приналежність якої підтверджується доданим до матеріалів справи скріншотом з онлайн банку АТ КБ "ПРИВАТБАНК".
На виконання вимог ухвали суду від 09.10.2023 року АТ КБ "ПРИВАТБАНК" надав відомості, що на ім'я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 емітовано карту № НОМЕР_1 та надав виписку по рахунку № НОМЕР_1 за період з 06.02.2022 по 27.03.2023 року.
Як зазначено позивачем, відповідач свої договірні зобов'язання за договором кредиту належним чином не виконав, чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором кредиту.
Позивачем зазначено, що у відповідача станом на 27.03.2023 року утворилась заборгованість за договором кредиту у розмірі 89281,35 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 30000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах 54781,35 грн; суми прострочених платежів за комісією 4500,00 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Щодо дійсності укладеного вказаного вище договору кредиту в електронній формі та підписання його відповідачем у цій справі, суд зазначає наступне.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України.
Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Частиною 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін; у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв'язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
Так, відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін- пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Щодо доводів відповідача про відсутність доказів укладення Кредитного договору та його істотних умов, суд зазначає наступне.
Фізична особа - підприємець Єрьоменко Анатолій Сергійович, через веб-сайт Кредитодавця https://bizpozyka.com/ шляхом введення Логіну Особистого кабінету та паролю Особистого кабінету, ввійшов до Особистого кабінету та з Особистого кабінету через Інформаційно-телекомунікаційну систему (ITC) подав Заявку на отримання кредиту, де відповідно вказує номер свого поточного (карткового) рахунку.
Відповідно до п.п. 3.1.1. Правил після отримання Заявником від Кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання Кредиту в Особистому Кабінеті Заявника розміщається Оферта, яка є пропозицією в розумінні ч.4 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію". Після отримання Оферти Заявнику надсилається Одноразовий ідентифікатор.
У випадку відмови від укладення Заявником Договору чи не підписання його шляхом використання Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Оферта вважається не акцептованою Заявником і втрачає силу (п.п. 3.1.2, 3.1.3 Правил).
06.02.2022 позивачем направлено Фізичній особі - підприємцю Єрьоменко Анатолію Сергійовичу пропозицію (оферту) укласти Договір № 381886-КС-001 про надання кредиту.
Відповідь Заявника/Позичальника, якому адресована пропозиція укласти Договір про надання кредиту, надається шляхом надсилання електронного повідомлення Кредитодавцю.
06.02.2022 Фізична особа - підприємець Єрьоменко Анатолій Сергійович прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 381886-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, шляхом направлення через ITC Одноразового ідентифікатора G-8292, направленого Позичальнику на номер телефону НОМЕР_3 вказаного Позичальником в Заявці, електронного повідомлення СМС-повідомлення.
Згідно з п.п. 4.4.4. Правил Позичальник підтверджує, що вказаний ним з метою отримання кредиту поточний (картковий) рахунок НОМЕР_1 належить саме йому і треті особи не мають до нього доступу.
У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних праві обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст.11 Закону України "Про електронну комерцію").
Важливо, щоб електронний договір містив усі істотні умови для відповідного виду договору, необхідно розуміти, в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смскоду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Правильно застосувавши норми матеріального права, слід дійти обґрунтованого висновку про те, що Кредитний договір підписаний Боржником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Заявником/Кредитором та Боржником/Позичальником не був би укладений.
З урахуванням викладеного, суд констатує, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
Аналогічної позиції притримується Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20), у постанові Верховного Суду у справі №127/33824/19 від 07.10.2020.
На підтвердження укладення електронного Кредитного договору разом із позовною заявою та в якості додатку до неї позивач надавав до суду Візуальну форму щодо укладення електронного Кредитного договору (далі - Візуальна форма), з чіткою хронологією укладення останнього.
Отже, окрім наданого позивачем до суду Кредитного договору, зазначена Візуальна форма також є належним та допустимим доказом в розумінні вищезазначених положень чинного законодавства України.
При цьому, в преамбулі Візуальної форми, наданої до суду, зазначаються, в т.ч. і наступні відомості: - РНОКПП Відповідача (3529401871); - номер телефону відповідача ( НОМЕР_4 , який відповідає тому, що зазначений при реєстрації ФОП у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).
Відтак, позивачем надані до суду належні та допустимі докази в розумінні норм ГПК України, що підтверджують факт укладення Кредитного договору у відповідності до норм чинного законодавства України, що спростовує протилежні висновки відповідача із зазначеного питання, висловлені ним у відзиві.
Будь-яких доказів на спростування вищезазначеного відповідачем, а рівно як і доказів того, що Кредитний договір укладався не відповідачем у відзиві наведено не було, хоча саме відповідач в такому випадку повинен довести факт неукладення Кредитного договору і саме на нього у відповідності до норм ГПК України покладено тягар доказування відсутності укладення Кредитного договору, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленого ним у постанові від 14.06.2022 по справі № 757/40395/20.
У відповідності до положень статті 204 ЦК України правочин є правомірним (тобто і укладеним), якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Як встановлено судом, позивач свої зобов'язання за договором кредиту виконав належним чином, надав відповідачу грошові кошти у розмірі 30000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку відповідача (позичальника) № НОМЕР_1 , зазначену останнім при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується довідками про видачу коштів, проте відповідач свої договірні зобов'язання за договором кредиту належним чином не виконав, у зв'язку з чим у відповідача наявна заборгованість по тілу кредиту у розмірі 30000,00 грн.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Отже в даному випадку має місце презумпція правомірності правочину, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, створені обов'язки підлягають виконанню.
При цьому суд відхиляє доводи відповідача щодо сумніву про те, що грошові кошти у вигляді кредиту були перераховані позивачем за Кредитним договором саме на рахунок відповідача та за відсутності номера банківського рахунку (IBAN), оскільки перерахування суми кредиту не могло відбуватись інакше як за банківськими реквізитами, які були самостійно надані ФОП Єрьоменко Анатолієм Сергійовичем. Позивач в будь-якому випадку не може нести відповідальності за використання банківського рахунку, який йому не належить, а тому саме ОСОБА_1 , який є власником банківського рахунку в АТ КБ "Приват Банк", який обслуговується за допомогою банківської карти № НОМЕР_1 , інформацію про яку саме ФОП Єрьоменко Анатолій Сергійович надав позивачу в якості банківського реквізиту, по яких слід перераховувати суму кредиту, несе відповідальність, а покладення будь-якої відповідальності за такі дії на позивача є безпідставною.
Окрім того, підтвердження того, що рахунок НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 підтверджується також листом з АТ КБ "Приват Банк".
Крім того, факт видачі кредитних коштів 06.02.2022 року в розмірі 30000,00 грн відповідачу підтверджено випискою по банківському рахунку, що надійшла від АТ КБ "Приват Банк" на адресу суду 24.10.2023 року і міститься в матеріалах справи.
Згідно з ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами у розмірі 54781,35 грн та заборгованості за комісією у розмірі 4500,00 грн, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, згідно з частиною 2 якої боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Тобто, уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно користуватися кредитом, натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за користування кредитом).
Перевіривши правомірність та правильність здійсненого позивачем детального розрахунку заборгованості за процентами у розмірі 54781,35 грн та заборгованості за комісією у розмірі 4500,00 грн, суд зазначає, що нарахування не суперечить положенням чинного законодавства, встановленим обставинам справи, розрахунок є арифметично вірним, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення заборгованості за процентами у розмірі 54781,35 грн та заборгованості за комісією у розмірі 4500,00 грн, є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та правомірними, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, отже позов підлягає задоволенню повністю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується положеннями ст.129 ГПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на відповідача, з вини якого виник спір.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 42, 46, 73, 74, 79, 80, 86, 129, 238, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Єрьоменко Анатолія Сергійовича (адреса: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (адреса: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 411; код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за Договором № 381886-КС-001 про надання кредиту від 06.02.2022 року в розмірі 89281,35 грн, з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 30000,00 грн; сума прострочених платежів по процентах - 54781,35 грн; сума прострочених платежів за комісією - 4500,00 грн, крім того, 2147,20 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "08" грудня 2023 р.
Суддя К.В. Аріт