ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
УХВАЛА
04.12.2023 Справа № 914/2273/23
участю секретаря судового засідання Мельник Б.І., розглянувши матеріали справи
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮАДЕМЕДЖ», м. Бориспіль, Київська область
до відповідача за первісним позовом Благодійної організації «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД ТІМ4ЮА», м. Львів
про стягнення заборгованості у розмірі 504510,08 грн. та
за зустрічним позовом Благодійної організації «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД ТІМ4ЮА», м. Львів
до відповідача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮАДЕМЕДЖ», м. Бориспіль, Київська область
про стягнення 572796,80 грн.
за участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): не з'явився;
від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Ошарін Д. С..
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮАДЕМЕДЖ» до відповідача Благодійної організації «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД ТІМ4ЮА» про стягнення заборгованості у розмірі 504510,08 грн.
Ухвалою суду від 28.07.2023 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк у 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов та призначено підготовче засідання на 06.09.2023.
22.08.2023 до Господарського суду Львівської області надійшла зустрічна позовна заява Благодійної організації «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД ТІМ4ЮА» до відповідача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮАДЕМЕДЖ» про стягнення 572796,80 грн.
Ухвало від 22.09.2023 суд прийняв зустрічний позов Благодійної організації «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД ТІМ4ЮА» до відповідача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮАДЕМЕДЖ» про стягнення 572796,80 грн, з яких: 489960,00 грн - основна заборгованість, 81507,87 грн - пеня, 1328,93 грн - 3 % річних, та об'єднав вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі №914/2273/23.
Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань.
04.12.2023 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 04.12.2023) від представника відповідача за первісним позовом (представника відповідача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів (вх.№29590/23).
У підготовче засідання 04.12.2023 позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) не з'явився, явку повноважного представника до суду не забезпечив. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи, від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) до суду не надходило.
У підготовче засідання 04.12.2023 у режимі відеоконференції з'явився представник відповідача за первісним позовом (представник позивача за зустрічним позовом). Додаткових клопотань, заяв, окрім тих, що містяться у матеріалах справи до суду не скерував. У судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом (представник відповідача за зустрічним позовом) заявив клопотання про забезпечення його участі у наступному судовому засіданні у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
У судовому засіданні суд повідомив, що у матеріалах справи містяться не розглянуті клопотання відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) від 08.11.2023 за вх.№27148/23 та від 08.11.2023 за вх.№27196/23 про визнання доказів недопустими. Одночасно, у зазначених клопотаннях останній просить суд витребувати у позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) оригінали електронних доказів, а також залучити спеціаліста з метою встановлення дійсності та відповідності їх змісту.
Відповідно до ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За приписами частин 7, 8 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, у порядку, передбаченому цією статтею, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста. Суд може призначити експертизу для встановлення та фіксування змісту веб-сайту (сторінки), інших місць збереження даних в мережі Інтернет за умови, якщо це потребує спеціальних знань і не може бути здійснено судом самостійно або із залученням спеціаліста.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно з ч. ч. 3-6 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Порядок призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень визначається, зокрема, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Інструкція) та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Рекомендації), затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 №53/5 (зі змінами та доповненнями).
У відповідності до з п. п. 1.2.5 Інструкції основними видами (підвидами) експертизи є, зокрема, експертиза у сфері інтелектуальної власності: літературних та художніх творів; фонограм, відеограм, програм (передач) організації мовлення; винаходів і корисних моделей; промислових зразків; сортів рослин і порід тварин; комерційних (фірмових) найменувань, торговельних марок (знаків для товарів і послуг), географічних зазначень; топографій інтегральних мікросхем; комерційної таємниці (ноу-хау) і раціоналізаторських пропозицій; економічна у сфері інтелектуальної власності.
Частиною 3 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, при визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27.10.93 (n. 33), та «Ankerl v. Switzerland» від 23.10.96 (n. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.
Крім того, принцип змагальності тісно пов'язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, «без якого змагальність як принцип не існує». Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.
Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №902/834/20, від 13.08.2021 у справі №917/1196/19, від 30.09.2021 у справі №927/110/18, від 23.12.2021 у справі №5015/45/11 (914/1919/20).
З огляду на наведе, з метою встановлення дійсності долучених спірних доказів для забезпечення отримання достовірної інформації, з огляду на відсутність спеціальних знань, суд вважає за необхідне зобов'язати учасників процесу надати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта, разом з тим, запропонувати суду експертну установу для можливості проведення такої.
Відповідно до частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.
За змістом статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
Згідно з ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
За приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до. п. п. 5-8 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд: може роз'яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
У підготовчому засіданні 04.12.2023, суд розглянув усно заявлене клопотання представника відповідача за первісним позовом (представника позивача за зустрічним позовом) адвоката Ошаріна Даніїла Сергійовича про забезпечення його участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, та повідомляє наступне.
Згідно із положеннями частини 1 статті 197 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Відповідно до частини 2 статті 197 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Згідно до частини 3 статті 197 Господарського процесуального кодексу України, часники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 року №1845/0/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», із змінами і доповненнями, внесеними рішеннями Вищої ради правосуддя від 25.01.2022 року №83/0/15-22, з урахуванням змін, внесених рішенням Вищої ради правосуддя від 22.02.2022 року №166/0/15-22, затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Пунктами 46, 50 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, передбачено, що за наявності в суді технічної можливості учасник справи у порядку, встановленому процесуальним законом, може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Суд ухвалює рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності в суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначені день і час).
Враховуючи введення на території України воєнного стану, рекомендації, опубліковані на офіційному сайті Господарського суду Львівської області, з метою повного і всебічного розгляду справи, враховуючи намір представника відповідача за первісним позовом (представника позивача за зустрічним позовом) адвоката Ошаріна Даніїла Сергійовича взяти безпосередню участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку поза межами приміщення суду, здійснивши перевірку технічної можливості проведення відкладеного на 13.12.2023 о 15:00 год. підготовчого засідання, суд вважає за можливе задовольнити усно заявлене клопотання представника відповідача за первісним позовом (представника позивача за зустрічним позовом), здійснювати розгляд справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми захищеного відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
З огляду на вищезазначене, з метою отримання достовірних відомостей для належної підготовки справи для розгляду по суті, з метою виконання усіх завдань підготовчого провадження, суд вбачає підстави для відкладення підготовчого засідання для надання можливості учасникам справи подати суду визначений перелік питань, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта, одночасно, запропонувавши суду експертну установу, що забезпечить проведення відповідної експертизи.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 82, 99, 102, 177, 181, 182, 183, 197, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відкласти підготовче засідання на 13.12.2023 о 15:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128, зал судових засідань №13.
2. Зобов'язати учасників справи надати суду перелік питань, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта, а також запропонувати експертну установу, якій необхідно доручити проведення відповідної експертизи у справі №914/2273/23.
3. Клопотання представника відповідача за первісним позовом (представника позивача за зустрічним позовом) адвоката Ошаріна Даніїла Сергійовича про участь у судовому засіданні у справі №914/2273/23 у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів поза межами приміщення суду - задовольнити.
4. Для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду представнику відповідача за первісним позовом (представнику позивача за зустрічним позовом) - адвокату Ошаріну Даніїлу Сергійовичу необхідно використовувати комп'ютерну техніку або смартфони з доступом в мережу Інтернет, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення.
5. Забезпечити участь представника відповідача за первісним позовом (представника позивача за зустрічним позовом) адвоката Ошаріна Даніїла Сергійовича у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 року №1845/0/15-21.
6. Провести судове засідання, призначене на 13.12.2023 о 15:00 год. в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми захищеного відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (https:vkz.court.gov.ua).
7. Інструкція користувача підсистеми відеоконференцзв'язку розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою: https://wiki.court.gov.ua.
8. Визнати явку представників учасників справи в судове засідання необов'язковою.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, на сторінці Господарського суду Львівської області http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87774865/ на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Гоменюк З.П.