Рішення від 23.10.2023 по справі 911/852/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2023 р. м. Київ Справа № 911/852/23

Господарський суд Київської області в складі

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Любицької Д-М.О.

розглянувши справу № 911/852/23

за позовом Керівника Кропивницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі

Кропивницької міської ради, м. Кропивницький Кіровоградської області

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд»,

с. Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області

2. Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня»

Кропивницької міської ради, м. Кропивницький Кіровоградської області

про визнання недійсним додаткових угод та стягнення 348 355,92 грн.

Представники:

прокурор: Яворський С.С., посвідчення № 0690080 від 01.03.2023;

від позивача: не з'явився;

від відповідача 1: Попов А.В., адвокат, довіреність від 27.04.2023 ;

від відповідача 2: Федоров З.Ф., адвокат, довіреність № 03/05 від 03.05.2023.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник Кропивницької окружної прокуратури (далі-прокурор) звернувся до Господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Кропивницької міської ради (далі-позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» (далі-відповідач 1) та Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня» Кропивницької міської ради» (далі-відповідач 2), в якій просить суд визнати недійсними:

Додаткову угоду № 3 від 30.08.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 84/2273 від 24.02.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством «Центральна міська лікарня» Кропивницької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд»;

Додаткову угоду № 4 від 31.08.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 84/2273 від 24.02.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством «Центральна міська лікарня» Кропивницької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд»;

Додаткову угоду № 5 від 23.09.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 84/2273 від 24.02.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством «Центральна міська лікарня» Кропивницької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд»;

Додаткову угоду № 6 від 19.10.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 84/2273 від 24.02.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством «Центральна міська лікарня» Кропивницької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд»;

Додаткову угоду № 8 від 12.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 84/2273 від 24.02.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством «Центральна міська лікарня» Кропивницької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд»;

Додаткову угоду № 10 від 22.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 84/2273 від 24.02.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством «Центральна міська лікарня» Кропивницької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд»;

Додаткову угоду № 11 від 24.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 84/2273 від 24.02.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством «Центральна міська лікарня» Кропивницької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд»,

та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 348 355,92 грн та відшкодувати судові витрат.

В обґрунтування позовних вимог прокурор послався на те, що додаткові угоди укладено з порушенням вимог статті 5, пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», статті 180 Господарського кодексу України, статті 653 Цивільного кодексу України, тому мають бути визнані недійсними на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України, а грошові кошти, отримані в зв'язку з їх виконанням, - повернуто.

Обґрунтовуючи необхідність повернення коштів, прокурор повідомив про те, що Комунальне некомерційне підприємство «Центральна міська лікарня» Кропивницької міської ради, у зв'язку з укладанням спірних додаткових угод безпідставно сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» 348 355,92 грн.

Обґрунтовуючи підстави представництва, прокурор посилався на невжиття позивачем заходів щодо оскарження спірних додаткових угод та повернення безпідставно сплачених бюджетних коштів, що свідчить про правомірність звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі Кропивницької міської ради, яка є уповноваженим органом на здійснення контролю за дотриманням державних інтересів в частині законності використання коштів місцевого бюджету.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.03.2023 відкрито провадження у справі № 911/852/23, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений у підготовчому засіданні на 03.05.2023.

24.04.2023 через канцелярію суду від відповідача 1 надійшло клопотання від 17.04.2023 (вх. № суду 7843/23) про залишення позовної заяви без розгляду та відзив на позовну заяву від 17.04.2023 (вх. № суду 7842/23). В обгрунтування свого клопотання відповідача 1 вказував на те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у виключних випадках, які прямо передбачені законом; прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно, тобто, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. При цьому, Кропивницька міська рада не наділена повноваженнями фінансового контролю згідно вимог Закону України "Про публічні закупівлі" на відміну від спеціально уповноваженого органу державної влади - Державної аудиторської служби України і, що саме Східний офіс Державної аудиторської служби України є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель. Кропивницька міська рада не має повноважень на проведення перевірок закупівель, виявлення випадків недотримання вимог законодавства у цій сфері, у зв?язку з чим не може бути позивачем у цій справі, більше того прокурором не наведено жодної причини, яка б перешкоджала захисту інтересів держави суб?єктом владних повноважень, а саме - Державною аудиторською службою.

У своєму відзиві відповідач 1 заперечував проти позову в повному обсязі та просив суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що під час виконання сторонами умов договору постачання електричної енергії спостерігалося коливання ціни на електроенергію на ринку, про що постачальник повідомляв споживача, та був змушений ініціювати підвищення ціни на електричну енергію. На думку відповідача 1, метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі" є закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 %, за умови коливання ціни на ринку та запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним, збитковим для постачальника. Передумовою укладення оспорюваних додаткових угод було коливання ціни на ринку електричної енергії, що призвело до її підвищення, і такі передумови були належним чином обґрунтовані та документально підтверджені, зокрема висновками торгово-промислової палати.

24.04.2023 від Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня» Кропивницької міської ради надійшов відзив на позовну заяву б/н від 18.04.2023 (вх. № 7871/23), в якому останній заперечує проти позову та просить суд відмовити в його задоволенні. Так, заперечуючи проти позову, відповідач 2 вказував на відсутність в договорі та у Законі вказівок на періоди зміни ціни і, що висновки ТПП, надані відповідачем 1 на підтвердження коливання ціни мають всю необхідну інформацію щодо факту коливання - період та відсоток.

Відповідач 2 зазначає, що у роз'ясненні Мінекономіки № 3304-04/33869-06 від 14.08.2019 «Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії» оприлюднення результатів на ринку «на добу на перед» та внутрішньодобовому ринку відповідно до ЗУ «Про ринок електричної енергії» забезпечує ДП «Оператор ринку» на своєму веб-сайті. Замовник, кожного разу при прийнятті рішення також перевіряв інформацію на загальнодоступному сайті і відповідно до цієї інформації у кожний із періодів дійсно відбувалось коливання ціни. Інформація на сайті ДП «Оператор ринку» є офіційною інформацією, що розміщується на виконання вимог п. 7 ч. 3 ст. 51 Закону України «Про ринок електричної енергії», тому інформація із веб-сайту ДП «Оператор ринку» є належним підтвердженням факту коливання ціни на ринку і належною підставою для укладення додаткових угод.

03.05.2023 через канцелярію господарського суду від прокурора надійшли відповіді № 51-78-3698ВИХ-23 та № 51-78-3698ВИХ від 25.04.2023 (вх. № 8565/23 та № 8566/23) на відзиви відповідача 1 та відповідача 2, в яких прокурор заперечив проти доводів відповідачів у відзиві на позовну заяву та зауважив, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін. Звернув увагу, що постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є не прогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). Вважав, що доводи відповідачів щодо наявності підстав для укладення додаткових угод у частині зростання вартості предмета закупівлі повністю спростовуються поданими доказами. У відповіді на відзиви прокурор ствердив, що надані висновки торгово-промислової палати за своїм змістом та суттю є лише документом довідково-інформаційного характеру, в якому не міститься точної інформації про коливання цін на електричну енергію станом як на момент звернення товариством з листом-пропозицією про внесення змін до договору, так і на момент підписання спірних додаткових угод. Прокурор звертає увагу, що порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення ціни товару за електричну енергію після укладення договору про закупівлю, не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів.

Ухвалою господарського суду від 03.05.2023 відмовлено в задоволенні клопотання б/н від 17.04.2023 (вх. № 7843/23) відповідачу 1 про залишення позовної заяви без розгляду, з підстав, які були викладені судом в ухвалі; підготовче засідання у справі № 911/852/23 відкладено на 24.05.2023.

19.05.2023 через канцелярію господарського суду від Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня» Кропивницької міської ради надійшли заперечення б/н від 16.05.2023 (вх. № 9820/23) на відповідь на відзив на позовну заяву прокурора, в яких лікарня зауважила, що умовами договору сторони погодили, що наявність факту коливання ціни товару на ринку має підтверджуватись довідками або завіреними копіями довідок щодо ціни товару на момент укладення договору та на момент звернення до органів, установ, організацій, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, а одним із таких органів є Торгово-промислова палата України, а отже на підтвердження рівня коливання ціни на ринку, приймались до уваги експертні висновки надані ТПП, при цьому в кожному випадку наявна інформація щодо періоду, в якій відбувалось коливання. Відповідач 2 вважає про наявність повної інформації у висновках ТПП, а отже такі є належною підставою для укладення додаткових договорів.

Ухвалою господарського суду від 24.05.2023 продовжений строк проведення підготовчого провадження у справі № 911/852/23, а підготовче засідання відкладено на 14.06.2023.

25.05.2023 через канцелярію суду від відповідача 1 надійшли заперечення б/н від 16.05.2023 (вх. № 10182/23) на відповідь на відзив на позовну заяву прокурора, в яких відповідач 1 зауважив, що на законодавчому рівні враховано особливості роботи ринку електричної енергії та його мінливості щодо ціноутворення і, що умовами договору та діючим законодавством наразі прямо передбачене право сторін при наявності певних підстав збільшувати ціну за одиницю товару, там самим захищаючи сторін від настання непередбачуваних негативних обставин. При цьому, передбачти коливання ціни в бік збільшення в значному розмірі і в такий період та закласти це в ціну договору при його укладенні є неможливим.

06.06.2023через канцелярію господарського суду від відповідача 1 надійшли доповнення до відзиву б/н від 01.06.2023 (вх. № 10996/23).

14.06.2023 на електронну адресу суду від Кропивницької оружної прокуратури надійшли письмові пояснення № 51-78-5677ВИХ-23 від 13.06.2023 (вх. № 11619/23).

Ухвалою господарського суду від 14.06.2023 закрито підготовче провадження у справі № 911/852/23, справу призначено до розгляду по суті на 02.08.2023.

В судових засіданнях 02.08.2023 та 30.08.2023 було оголошено перерву до 30.08.2023 та 04.10.2023 відповідно.

03.10.2023 на електронну адресу суду від Київської обласної прокуратури надійшли додаткові пояснення № 15/2-316вих-23 від 02.10.2023 (вх. № 18679/23).

03.10.2023 на електронну адресу суду від відповідача 2 надійшли письмові пояснення б/н від 03.10.2023 (вх № 18694/23).

03.10.2023 на електронну адресу суду від Київської обласної прокуратури надійшли заперечення № 15/2-318вих-23 від 03.10.2023 (вх. № 18772/23) на пояснення відповідача 2.

04.10.2023 через систему «Електронний суд» від відповідача 1 надійшли письмові пояснення (вх. № 3427/23).

В судовому засіданні 04.10.2023 судом оголошено перерву до 16.10.2023.

06.10.2023 через канцелярію господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» надійшли письмові заперечення (вх. № 19012/23).

В судовому засіданні 16.10.2023 судом оголошено перерву до 23.10.2023.

Присутнім в судових засіданнях прокурором були підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові; представник позивача в судові засідання не з'явився, разом з цим позивачем до суду неодноразово надавались заяви (вх. № 1624/23, № 2476/23, № 3808/23), в яких позивач просив здійснювати розгляд справи за відсутності повноважного представника позивача.

Представники відповідачів заперечували проти задоволення позовних вимог, вважаючи заявлені прокурором вимоги необґрунтованими та не доведеними, а отже такими, що не підлягають задоволенню з підстав, наведених у відзивах на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

Комунальним некомерційним підприємством «Центральна міська лікарня» Міської ради міста Кропивницького на веб-порталі електронної системи публічних закупівель "Prozorro" опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів UA-2021-01-13-006298-а щодо закупівлі електричної енергії, в обсязі 780 000 кВт з очікуваною варістю 2 184 000,00 грн з ПДВ.

За результатами проведення торгів переможцем визначено ТОВ «Євроенерготрейд" з остаточною пропозицією 1 594 878,48 грн., з ціною за електричну енергію по 2,044716 грн/кВт*год (з ПДВ).

Повідомлення про намір укласти договір з переможцем замовником оприлюднено в системі "Prozorro" 08.02.2021, в якому зазначено, що строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг - до 31.12.2021.

24.02.2021 між Комунальним некомерційним підприємством «Центральна міська лікарня» Міської ради міста Кропивницького» (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євронерготрейд» (постачальник) укладено Договір № 84/2273 про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до умов п. 1.1 якого сторони погодили, що умови договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, Закону України «Про публічні закупівлі».

За цим договором постачальник зобов'язується постачати споживачу у 2021 році електричну енергію ДК 021:2015 код СРV-09310000-5 - Електрична енергія; (електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику варість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1 договору).

Обсяг постачання електричної енергії за цим договором складає - 780 000,00 кВт/год (п. 2.2 договору).

Обсяги закупівель електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та потреби в електроенергії (п. 2.3 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору ціна цього договору становить 1 329 065,40 грн, без ПДВ, крім того ПДВ 265 813,08 грн, разом ціна цього договору становить 1 594 878,48 грн, з ПДВ.

Ціна за одиницю електричної енергії визначається у додатку № 2 договору «Специфікація» (п. 5.2 договору).

Ціна цього договору та ціна за одиницю товару може змінюватись у випадках передбачених ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (п. 5.4 договору).

Умовами п. 5.5 догововру визначено, що на дату укладення договору бюджетні зобовязання виникають в межах кошторисних призначень, які складають 682 626,23 грн.

Пунктом 5.9 договору визначено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Умовами п. 13.1 договору визначено, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та дії до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків до повного виконання сторонами договірних зобов'язань.

Відповідно до умов п. 13.6 договору істотні умови договору про закупівлію не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених у частині 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Між КНП «Центральна міська лікарня» Міської ради міста Кропивницького та ТОВ «Євроенерготрейд» підписаний Додаток № 2 до договору «Комерційна пропозиція» та погоджено, що тариф електричної енергії з врахуванням вартості тарифу на передачу та ПДВ становить 2,044716 грн/кВт/год.

В подальшому, між відповідачами до Договору № 84/2273 від 24.02.2021 були укладені 7 додаткових угод: Додаткові угоду № 3 від 30.08.2021, № 4 від 31.08.2021, № 5 від 23.09.2021, № 6 від 19.10.2021, № 8 від 12.11.2021, № 10 від 22.11.2021, № 11 від 24.11.2021.

Укладаючи додаткові угоди № 3, 4, 5, 6, 8, 10, 11 сторони договору щоразу вносили зміни до договору постачання електричної енергії, збільшуючи ціну за одинцю товару з 2,044716 грн за 1 кВт*год до 3,9744 грн за 1 кВт/год з одночасним зменшенням кількості одиниць товару.

ТОВ "Євроенерготрейд" листом від 10.08.2021 № 1068/1-08/21 року повідомило споживача про внесення змін до Договору постачання електричної енергії враховуючи коливання ціни на ринку електричної енергії, у зв'язку з чим направило на його адресу для підписання належним чином оформлену з їхньої сторони додаткову угоду на збільшення ціни, пропорційне збільшенню ціни такого товару на ринку та в межах дозволених Законом, а саме на 9,99 %. Для обґрунтування та підтвердження коливання ціни на ринку електроенергії та відповідно підвищення ціни за одиницю товару за договором - до додаткової угоди додається експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати № О-792/01 від 19.08.2021 про те, що середньозважена ціна на РДН, ОЕС України, за 3 дня серпня (06-08 серпня) 2021 р. складає 1 829,93 грн./МВт.год, коливання середньозваженої ціни + 25,12 %, 12,09 %, + 33,16 %, +26,18 %, + 79,63 %, + 28,40 %, + 26,72 %.

Відповідно до умов Додаткової угоди № 3 від 30.08.2021 сторони дійшли згоди викласти п. 1 Додатку № 2 (Комерційна пропозиція) до Договору № 84/2273 від 24.02.2021, в наступній редакції: «тариф електричної енергії із врахуванням вартості тарифу на передачу та ПДВ становить 2,24898 грн./кВт*год, у т.ч.:

ціна електричної енергії, включаючи тариф на передачу , без ПДВ - 1,87415 грн.;

податок на додану вартість у розмірі 20 % до ціни електричної енергії - 0,37483 грн».

За результатами перерахунку ціни договору, п. 2.2 договору та п. 2 додатку № 2, у зв'язку із зміною кількості (обсягу) товару, погоджено викласти в наступній редакції: «плановий обсяг електричної енергії за цим договором становить 732 269,92 кВт*год». У зв'язку із внесеними змінами, також внесено зміни до Додатку № 3 до договору («Специфікація»).

Додаткова угода № 3 від 30.08.2021 діє з 01.08.2021 (ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України).

ТОВ "Євроенерготрейд" направило лист № 1081/1-08/21 від 16.08.2021 року споживачу за договором про постачання електричної енергії «Щодо внесення змін до договору постачання електричної енергії в частині збільшення ціни на електричну енергію та про обґрунтування такого рішення», в якому вказувало, з посиланням на інформацію з офіційного сайту ДП «Оператор ринку» та на те що протягом серпня в торговій зоні «ОЕС України» ринку «на добу наперед» спостерігається значне аномальне підвищення середньозваженої ціни за кВт*год електричної енергії, про можливість застосування положення пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та перегляду ціни електроенергії за Договором у бік збільшення. Для обґрунтування та підтвердження коливання ціни на ринку електроенергії та відповідно підвищення ціни за одиницю Товару за Договором - до додаткової угоди додається експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати № О-792/03 від 19.08.2021 р. про те, що середньозважена ціна на РДН, ОЕС України, за 3 дні серпня (06-08 серпня) 2021р. складає 1 829,93 грн./МВт.год, за 3 дні серпня (11-13 серпня) 2021р. складає 2 036,90 грн./МВт.год., коливання середньозваженої ціни + 11,31 %.

Відповідно до умов Додаткової угоди № 4 від 31.08.2021 сторони, у зв'язку із коливанням ціни на електричну енергію на ринку енергоносіїв, дійшли згоди щодо зміни ціни за одиницю у бік збільшення в межах, що не перевищує 10 % за одиницю товару, пропорційно до здорожчання такого товару на ринку без збільшення загальної вартості договору за рахунок зменшення об'ємів закупівлі, у зв'язку із чим сторони домовились, викласти п. 1 Додатку № 2 (Комерційна пропозиція) до Договору № 84/2273 від 24.02.2021, в наступній редакції: «тариф електричної енергії із врахуванням вартості тарифу на передачу та ПДВ становить 2,473644 грн./кВт*год, у т.ч.:

ціна електричної енергії, включаючи тариф на передачу, без ПДВ - 2,06137 грн.;

податок на додану вартість у розмірі 20 % до ціни електричної енергії - 0,412274 грн».

За результатами перерахунку ціни договору, п. 2.2 договору та п. 2 додатку № 2, у зв'язку із зміною кількості (обсягу) товару погоджено викласти в наступній редакції: «плановий обсяг електричної енергії за цим договором становить 688 875,73 кВт*год». У зв'язку із внесеними змінами, також внесено зміни до Додатку № 3 до договору («Специфікація»).

Додаткова угода № 4 від 31.08.2021 діє з 15.08.2021 (ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України).

ТОВ "Євроенерготрейд" направило лист № 1131-09/21 від 08.09.2021 року споживачу за договором про постачання електричної енергії «Щодо внесення змін до договору постачання електричної енергії в частині збільшення ціни на електричну енергію та про обґрунтування такого рішення», в якому вказувало, з посиланням на інформацію з офіційного сайту ДП «Оператор ринку» та на те що протягом серпня, початку вересня 2021р. в торговій зоні «ОЕС України» ринку «на добу наперед» спостерігається значне аномальне підвищення середньозваженої ціни за кВт*год електричної енергії, про можливість застосування положення пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та перегляду ціни електроенергії за договором у бік збільшення у вересні 2021р. Для обґрунтування та підтвердження коливання ціни на ринку електроенергії та відповідно підвищення ціни за одиницю товару за договором - до додаткової угоди додається експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати № О-867 від 07.09.2021р. про те, що середньозважена ціна на РДН, ОЕС України, за 3 дні серпня (11-13 серпня) 2021р. складає 2036,90 грн./МВт.год, за 3 дні вересня (05-07 вересня) 2021р. складає 2250,72 грн./МВт.год., коливання середньозваженої ціни + 10,5%.

Відповідно до умов Додаткової угоди № 5 від 23.09.2021 сторони дійшли згоди щодо зміни ціни за одиницю товару у бік збільшення в межах, що не перевищує 10 % за одиницю товару, пропорційно до здорожчання такого товару на ринку без збільшення загальної вартості договору, за рахунок зменшення об'ємів закупівлі, у зв'язку із чим сторони домовились, викласти п. 1 Додатку № 2 (Комерційна пропозиція) до Договору № 84/2273 від 24.02.2021, в наступній редакції: «тариф електричної енергії із врахуванням вартості тарифу на передачу та ПДВ становить 2,72076 грн./кВт*год, у т.ч.:

ціна електричної енергії, включаючи тариф на передачу, без ПДВ - 2,26730 грн.;

податок на додану вартість у розмірі 20 % до ціни електричної енергії - 0,45346 грн».

За результатами перерахунку ціни договору, п. 2.2 договору та п. 2 додатку № 2, у зв'язку із зміною кількості (обсягу) товару погоджено викласти в наступний редакції: «плановий обсяг електричної енергії за цим договором становить 654 238,70 кВт*год». У зв'язку із внесеними змінами, також внесено зміни до Додатку № 1 до договору («Специфікація»).

Додаткова угода № 5 від 23.09.2021 діє з 01.09.2021 (ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України).

ТОВ "Євроенерготрейд" направило лист від 24.09.2021 № 1108/1-09/21 року споживачу за договором про постачання електричної енергії «Щодо внесення змін до договору постачання електричної енергії в частині збільшення ціни на електричну енергію та про обґрунтування такого рішення» в якому, ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД» цей лист вважає офіційним повідомлення про внесення змін до Договору. Додаткова угода на зміну ціни за 1 кВт*год, у зв'язку із коливанням ціни товару на ринку, буде надіслана додатково. Для обґрунтування та підтвердження коливання ціни на ринку електроенергії та відповідно підвищення ціни за одиницю товару за Договором - до Додаткової угоди буде додано експертний висновок №-950 від 24.09.2021 Черкаської торгово-промислової палати, виготовлений на замовлення ТОВ «Євроенерготрейд», згідно з яким середньозважена ціна на РДН, ОЕС України за 3 дня вересня (05-07 вересня) 2021 складала 2 250,72 грн. за МВт.год, а середньозважена ціна на РДН, ОЕС України за 3 дня вересня (21-23 вересня) 2021 складала 2 563,47 грн., тобто коливання ціни у бік зростання становить + 13,9%.

Відповідно до умов Додаткової угоди № 6 від 19.10.2021 сторони, у зв'язку із коливанням ціни на електричну енергію на ринку енергоносіїв, дійшли згоди щодо зміни ціни за одиницю у бік збільшення в межах, що не перевищує 10 % за одиницю товару, пропорційно до здорожчання такого товару на ринку без збільшення загальної вартості договору за рахунок зменшення об'ємів закупівлі, у зв'язку із чим сторони домовились, викласти п. 1 Додатку № 2 (Комерційна пропозиція) до Договору № 84/2273 від 24.02.2021, в наступній редакції: «тариф електричної енергії із врахуванням вартості тарифу на передачу та ПДВ становить 2,99256 грн./кВт*год, у т.ч.:

ціна електричної енергії, включаючи тариф на передачу , без ПДВ - 2,49380 грн.;

податок на додану вартість у розмірі 20 % до ціни електричної енергії - 0,49876 грн».

За результатами перерахунку ціни договору, п. 2.2 договору та п. 2 додатку № 2, у зв'язку із зміною кількості (обсягу) товару, викладено в наступний редакції: «плановий обсяг електричної енергії за цим договором становить 627 386,45 кВт*год». У зв'язку із внесеними змінами, також внесено зміни до Додатку № 1 до договору («Специфікація»).

Додаткова угода № 6 від 19.10.2021 діє з 01.10.2021 (ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України).

ТОВ "Євроенерготрейд" направило лист від 20.10.2021 № 1255-10/21 року споживачу за договором про постачання електричної енергії «Щодо внесення змін до договору постачання електричної енергії в частині збільшення ціни на електричну енергію та про обґрунтування такого рішення» в якому, ТОВ «Євроенерготрейд» цей лист вважає офіційним повідомлення про внесення змін до Договору. Додаткова угода на зміну ціни за 1 кВт*год, у зв'язку із коливанням ціни товару на ринку, буде надіслана додатково. Для обґрунтування та підтвердження коливання ціни на ринку електроенергії та відповідно підвищення ціни за одиницю товару за договором - до додаткової угоди буде додано експертний висновок № О-1042 від 19.10.2021 Черкаської торгово-промислової палати про те, що середня ціна електричної енергії на ринку України за 3 дні вересня (21-23 вересня) 2021 складає 2 563,46 грн./МВ.год, а за 3 дні жовтня (17-19 жовтня) 2021 складає 2 817,55 грн/МВ.год. При цьому коливання середньої ціни складає + 9,91%.

Відповідно до умов Додаткової угоди № 8 від 12.11.2021 сторони, у зв'язку із коливанням ціни на електричну енергію на ринку енергоносіїв, дійшли згоди щодо зміни ціни за одиницю у бік збільшення в межах, що не перевищує 10 % за одиницю товару, пропорційно до здорожчання такого товару на ринку без збільшення загальної вартості договору за рахунок зменшення об'ємів закупівлі, у зв'язку із чим сторони домовились, викласти п. 1 Додатку № 2 (Комерційна пропозиція) до Договору № 84/2273 від 24.02.2021, в наступній редакції: «тариф електричної енергії із врахуванням вартості тарифу на передачу та ПДВ становить 3,289116 грн./кВт*год, у т.ч.:

ціна електричної енергії, включаючи тариф на передачу, без ПДВ - 2,74093 грн.;

податок на додану вартість у розмірі 20 % до ціни електричної енергії - 0,548186 грн».

За результатами перерахунку ціни договору, п. 2.2 договору та п. 2 додатку № 2, у зв'язку із зміною кількості (обсягу) товару, викладено в наступний редакції: «плановий обсяг електричної енергії за цим договором становить 605 604,96 кВт*год». У зв'язку із внесеними змінами, також внесено зміни до Додатку № 1 до договору («Специфікація»).

Додаткова угода № 8 від 12.11.2021 діє з 01.11.2021 (ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України).

ТОВ "Євроенерготрейд" направило лист від 04.11.2021 № 1313-11/21 року споживачу за договором про постачання електричної енергії «Щодо внесення змін до договору постачання електричної енергії в частині збільшення ціни на електричну енергію та про обґрунтування такого рішення» в якому, ТОВ «Євроенерготрейд» цей лист вважає офіційним повідомлення про внесення змін до договору. Додаткова угода на зміну ціни за 1 кВт*год, у зв'язку із коливанням ціни товару на ринку, буде надіслана додатково. Для обґрунтування та підтвердження коливання ціни на ринку електроенергії та відповідно підвищення ціни за одиницю товару за договором - до додаткової угоди буде додано експертний висновок № О-1103/1 від 03.11.2021 Черкаської торгово-промислової палати про те, що середня ціна електричної енергії на ринку України за 3 дні жовтня (17-19 жовтня) 2021 складає 2 817,55 грн./МВ.год, а за 3 дні жовтня (28-30) 2021 складає 3 095,50 грн/МВ.год. При цьому коливання середньої ціни складає + 9,86%.

Відповідно до умов Додаткової угоди № 10 від 22.11.2021 сторони дійшли згоди, що у зв'язку із коливанням ціни на електричну енергію на ринку енергоносіїв, сторони дійшли згоди щодо зміни ціни за одиницю у бік збільшення в межах, що не перевищує 10 % за одиницю товару, пропорційно до здорожчання такого товару на ринку без збільшення загальної вартості договору за рахунок зменшення об'ємів закупівлі, у зв'язку із чим сторони домовились, викласти п. 1 Додатку № 2 (Комерційна пропозиція) до Договору № 84/2273 від 24.02.2021, в наступній редакції: «тариф електричної енергії із врахуванням вартості тарифу на передачу та ПДВ становить 3,613416 грн./кВт*год, у т.ч.:

ціна електричної енергії, включаючи тариф на передачу , без ПДВ - 3,01118 грн.;

податок на додану вартість у розмірі 20 % до ціни електричної енергії - 0,602236 грн».

За результатами перерахунку ціни договору, п. 2.2 договору та п. 2 додатку № 2, у зв'язку із зміною кількості (обсягу) товару, викладено в наступний редакції: «плановий обсяг електричної енергії за цим договором становить 588 763,76 кВт*год». У зв'язку із внесеними змінами, також внесено зміни до Додатку № 1 до договору («Специфікація»).

Додаткова угода № 10 від 22.11.2021 діє з 05.11.2021 (ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України).

ТОВ "Євроенерготрейд" направило лист від 11.11.2021 № 1354/1-11/21 року споживачу за договором про постачання електричної енергії «Щодо внесення змін до договору постачання електричної енергії в частині збільшення ціни на електричну енергію та про обґрунтування такого рішення» в якому, ТОВ «Євроенерготрейд» цей лист вважає офіційним повідомлення про внесення змін до Договору. Додаткова угода на зміну ціни за 1 кВт*год, у зв'язку із коливанням ціни товару на ринку, буде надіслана додатково. Для обґрунтування та підтвердження коливання ціни на ринку електроенергії та відповідно підвищення ціни за одиницю товару за договором - до додаткової угоди буде додано експертний висновок № 0-1143/01 від 11.11.2021 Черкаської торгово-промислової палати про те, що середня ціна електричної енергії на ринку України складає від 3 095,50 грн/МВ.год (у період з 28-30 жовтня 2021) до 3 440,06 грн/МВ.год. (у період 08-10 листопада 2021), а коливання середньозваженої ціни складає + 11,13%.

Відповідно до умов Додаткової угоди № 11 від 24.11.2021 сторони дійшли згоди, що у зв'язку із коливанням ціни на електричну енергію на ринку енергоносіїв, сторони дійшли згоди щодо зміни ціни за одиницю у бік збільшення в межах, що не перевищує 10 % за одиницю товару, пропорційно до здорожчання такого товару на ринку без збільшення загальної вартості договору за рахунок зменшення об'ємів закупівлі, у зв'язку із чим сторони домовились, викласти п. 1 Додатку № 2 (Комерційна пропозиція) до Договору № 84/2273 від 24.02.2021, в наступній редакції: «тариф електричної енергії із врахуванням вартості тарифу на передачу та ПДВ становить 3,9744 грн./кВт*год, у т.ч.:

ціна електричної енергії, включаючи тариф на передачу , без ПДВ - 3,312 грн.;

податок на додану вартість у розмірі 20 % до ціни електричної енергії - 0,6624 грн».

За результатами перерахунку ціни договору, п. 2.2 договору та п. 2 додатку № 2, у зв'язку із зміною кількості (обсягу) товару, викладено в наступний редакції: «плановий обсяг електричної енергії за цим договором становить 574 309,98 кВт*год». У зв'язку із внесеними змінами, також внесено зміни до Додатку № 1 до договору («Специфікація»).

Додаткова угода № 11 від 24.11.2021 діє з 10.11.2021 (ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України).

Загалом внаслідок укладення Додаткових угод №№ № 3, 4, 5, 6, 8, 10, 11 збільшено ціну за одиницю товару з 2,044716 грн за 1 кВт/год до 3,9744 грн за 1 кВт/год, тобто на 1,929684 грн або на 94,4 % у порівнянні з ціною, визначеною за результатами тендеру та погодженою сторонами у момент укладення договору на постачання електричної енергії, при цьому кількість кВт/год електричної енергії суттєво зменшилась.

Відповідно до Звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2021-01-13-006298-а, дата формування - 22.01.2022 р., замовник - Комунальне некомерційне підприємство «Центральна міська лікарня» Міської ради міста Кропивницького, учасник, з яким укладено договір про закупівлю, отримав електроенергії в обсязі 536 426 кВт, при цьому сплативши 1 445 192,69 грн, у тому числі власні надходження у розмірі 1 888,10 грн.

Прокурор, звертаючись із даним позовом до господарського суду, послався на порушення законодавства в сфері публічних закупівель при укладенні та виконанні зобов'язань за додатковими угодами до договору про постачання електричної енергії (безпідставної зміни істотних умов договору: збільшення ціни товару і, як наслідок, зменшення обсягу закупівлі), що призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів. В результаті укладення сторонами з порушенням вимог закону спірних додаткових угод, з місцевого бюджету безпідставно та надмірно сплачено відповідачу бюджетні кошти у розмірі 348 355,92 грн, які у зв'язку з визнанням недійсними додаткових угод підлягають стягненню з відповідача 1.

Щодо участі прокурора у цій справі, оцінка обґрунтованості порушення інтересів держави в особі органу, визначеного прокурором позивачем.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами 3 та 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

За змістом ч. 1, ч. 3, ч. 4 та ч. 7 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 р. зі справи № 806/1000/17).

У даному випадку загроза порушення інтересів держави полягає у порушенні чинного законодавства про публічні закупівлі під час оцінки тендерних пропозицій учасників торгів.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 викладено таку правову позицію:

- прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу;

- бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк;

- звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення;

- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо;

- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18 дійшла висновків, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, у спірних правовідносинах судам необхідно дослідити: чи знав або повинен був знати компетентний орган про допущені порушення інтересів держави, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся; чи дотримано прокурором розумного строку для надання уповноваженому органу можливості відреагувати на виявлене прокурором порушення та самостійно звернутися до суду з відповідним позовом або ж надати аргументовану відповідь на звернення прокурора.

При цьому самого лише посилання прокурора про виявлення ним порушення інтересів держави та невжиття органом державної влади (позивачем у справі), на який покладено обов'язок щодо судового захисту інтересів держави, відповідних дій для такого захисту, недостатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом п. 2 ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Прокурор, обґрунтовуючи звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Кропивницької міської ради, вказує на те, що органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, вситупає Кропивницька міська рада, посадові особи, які не вживають заходів захисту інтересів держави, порушених неправомірним використанням бюджетних коштів.

Так, частинами першою та другою статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.

Згідно зі статтею 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

На території міста Кропивницький таким органом місцевого самоврядування є Рада.

Частиною 1 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до ч. 8 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (стаття 10 Закону України «Про місцеве самоврядуванняв Україні»).

Кропивницька міська рада представницький орган місцевого самоврядування, який наділений правом представляти інтереси територіальної громади, приймати від імені рішення та здійснювати в її інтересах функцій і повноважень місцевого самоврядування.

Відповідно до Статуту Комунального некомерційного підприємства "Центральна міська лікарня" Міської ради міста Кропивницького, затвердженого рішенням Міської ради міста Кропивницького від 18.08.2020 № 3331, Комунальне некомерційне підириєметво є багатопрофільним закладом охорони здоров?я, комунальним унітарним некомерційним та неприбутковим підприємством, що надає послуги вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги в стаціонарних та амбулаторних умовах, та послуги по паліативній медичній допомозі будь-яким особам в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та Статутом (п. 1.1 Статуту).

Основною метою діяльності вказаного комунального підприємства є здійснення медичної практики та забезпечення медичного обслуговування населення шляхом надання йому медичних послуг по паліативній медичній допомозі та медичних послуг вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги в стаціонарних та амбулаторних умовах, в порядку та обсязі, встановлених законодавством. Відповідно до поставленної мети предметом діяльноті підприємства є створення разом із Засновником умов, необхідних для забезпечення доступної та якісної медичної допомоги населенню, організація належного управління внутрішнім лікувально-діагностичним процесом та ефективного використання майна та інших ресурсів Підприємства (пункти 3.1, 3.2.1).

Майно підприємства є власністю територіальної громади міста Кропивницького в особі Кропивницької міської ради (п. 1.2 Статуту).

Засновником та власником підприємства є територіальна громада міста в особі Кропивницької міської ради, органом управліния є управління охорони здоров'я Кропивницької міської ради. Підприємство здійснює статутну некомерційну діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержания прибутку (пункти 1.4. 1.5 Статуту).

Заклад створено уповноваженим органом для забезпечення потреб громадян та реалізації вимог ст. 49 Конституції України щодо забезпечення права на охорону здоров'я, медичну допомогу страхування та положень ст. ст. 13, 14, 16 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я".

Тобто, діяльність закладу спрямована на вирішення одного із пріоритетів держави - збереження життя та здоров'я людини, шляхом надання належного медичного обслуговування.

Джерелами формування майна та коштів є, зокрема, комунальне майно, передане закладу відповідно до рішення про його створення, кошти місцевого бюджету, державної медичної субвенції, кошти отримані за договорами з центральним органом винконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення тощо.

Контроль за фінансово-господарською діяльністю Комунального некомерційного підприємства "Центральна міська лікарня" Кронивницької міської ради здійснюють відповідні державні органи в межах їх повноважень та встановленого чинним законодавством порядку (п. 10.3 Статуту).

Відповідно до інформації Головного управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області від 02.02.2023 № 07.2-18-06/739 за даними обліку органів Казначейства оплата за отриману електричну енергій відповідно, до Договору № 84/2273 від 24.02.2021, здійснювалась за рахунок коштів загального фонду міського бюджету міста Кропивницький.

Одночасно ст. 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» встановлено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

Зазначені у позові порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» завдають шкоди державним інтересам у вигляді незаконних витрат коштів, унеможливлює раціональне та ефективне використання коштів бюджету і здатне спричинити істотної шкоди інтересам держави.

Згідно умов закупівлі розрахунок з виконавцем робіт за цією закупівлею здійснюватиметься в межах виділених бюджетних призначень. У п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України закріплено принцип ефективності при складанні та виконанні бюджетів, який передбачає, що учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів. Ефективне використання бюджетних коштів, зокрема шляхом проведення процедур закупівель товарів, робіт та послуг у відповідності до вимог чинного законодавства становить безумовний інтерес держави, оскільки безпосередньо впливає на її соціально-економічний розвиток, забезпечення гарантій у сфері охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення найбільш не захищених верств населення. У даному контексті публічні закупівлі відіграють ключову роль у забезпеченні раціонального, стійкого економічного зростання держави, як один із інструментів для створення умов до найбільш ефективного використання бюджетних коштів. Отже, правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) проведення закупівель та витрачання за їх результатами бюджетних коштів, такому суспільному інтересу не відповідає. Використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу виконавчої влади, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави, яка згідно із ст. 6 Конституції України, здійснює свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Проведення процедури публічних закупівель та укладення додаткових угод, які суперечать вимогам законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Отже, оскільки засновником лікарні та власником її майна є територіальна громада міста Кропвницького в особі Ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов'язана контролювати виконання місцевого бюджету, зокрема законність та ефективність використання лікарнею коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, суд дійшов висновку про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі. Схожі висновки викладені у постановах КГС ВС від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51), від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33), постанові ВП ВС від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 (підпункт 8.47).

Враховуючи вищенаведене та судову практику, належним органом, упоновноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, виступає саме Кронивницька міська рада, яка в межах наданих повноважень відповідає за реалізацію державної політики у сфері охорони здоров'я, оскільки прийняла рішення про створення закладу охорони здоров'я, є засновником закладу та власником комунального майна, закріпленого за ним.

Отже, Кропивницька міська рада, в першу чергу як представник інтересів територіальної громади міста Кронивницький, а також як засновник відповідача-2, уповноважена здійснювати функції держави в даних спірних правовідносинах.

Суд зазначає, що закон не зобов?язує прокурора подавати позови в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатись із позовом до суду. Належним буде звернення хоча б одного з них. Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 912/2/20, від 19.08.2020 у справі № 923/449/18, від 11.08.2021 у справі № 927/719/20, від 18.06.2021 у справі №927/491/19, від 05.08.2021 у справі № 911/1236/20.

Таким чином, суд відзначає, що звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно- значимого питання щодо належного розпорядження бюджетними коштами з метою захисту інтересів держави у бюджетній сфері.

Прокурор звернувся до Кропивницької міської ради з листом вих. № 12.51-5324ВИХ-22 від 25.07.2022, в якому зазначав про факти порушення Закону України «Про публічні закупівлі», допущені при укладені додаткових угод до Договору № 84/2273 від 24.02.2021, про наявність підстав для представництва інтересів держави в суді та подання відповідного позову.

У відповідь на вказаний лист прокурора Кропивницьва міська рада, листом вих. 2866/15-13-14 від 15.08.2022 повідомила, про те, що додаткові угоди до договору про постачання електричної енергії укладені в межах чинного законодавства.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що, звертаючись до суду із позовом у даній справі, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 ст. 20 ГК України серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

За приписами статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

При цьому якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При цьому суд виходить з того, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтями 11 ЦК України та 174 ГК України унормовано, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 7 ст. 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Одночасно, правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

У статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі (частина п'ята статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Однак вказана норма передбачає випадки, за яких допускається зміна істотних умов договору про закупівлю.

Так, пункт 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» таким випадком визначає збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Таким чином, дозволяється збільшення ціни за одиницю товару, у випадках, передбачених законодавством, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в п. 5.1 Договору.

В абзаці 2 частини 3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених частиною 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 року у справі № 924/674/21).

Метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 07.09.2022 року у справі № 927/1058/21.

Також Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 року у справі № 927/491/19 висловив правову позицію, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку.

Водночас, внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

При цьому, п. 5.4 договору передбачено, що ціна цього договору та ціна за одиницю товару може змінюватись у випадках передбачених ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища як коливання ціни на ринку.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.

При цьому існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Суд зазначає, що чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання.

Разом з тим, судом враховується, що у документах, які видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 13.10.2020 року у справі № 912/1580/18).

Висновки торгово-промислової палати можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку, але вказані довідки не відповідають вищезазначеним вимогам та не містять точної інформації про коливання цін на електроенергію станом як на момент звернення товариства з листами-пропозиціями про внесення змін до договору, так і на момент підписання спірних додаткових угод. Разом з тим, вони не відображають об'єктивну картину щодо зміни цін на електроенергію на «ринку на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку.

Одночасно постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (правова позиція викладена Верховним Судому складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 року у справі № 927/491/19).

При цьому судом враховується, що будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

З іншого боку, будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки (позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 13.07.2021 року у справі № 927/550/20).

Так, відповідач 2, який мав беззаперечне право на отримання електричної енергії за ціною, визначеною в укладеному між відповідачами договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо збільшення ціни товару підписав оспорені додаткові угоди, внаслідок чого ціна за одиницю товару збільшилась, а обсяг поставки, що передбачався за договором, фактично, зменшився.

Крім того, суд погоджується з доводами прокурора про те, що збільшення ціни електричної енергії у додаткових угодах по відношенню до погодженої у договорі ціни здійснено з порушенням ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема п. 2 ч. 5 ст. 41 цього Закону, яким встановлена не лише вимога пропорційного збільшення ціни за одиницю товару по відношенню до збільшення ціни товару на ринку, а й 10-відсоткове обмеження такого збільшення.

Зокрема, з аналізу додаткових угод слідує, що динаміка зміни ціни за договором у відсотковому значенні становила + 94,4 % .

При цьому судом звертається увага на те, що сторони не могли не розуміти особливості функціонування ринку електричної енергії; враховуючи діяльність відповідача 1, на момент підписання основного договору відповідач 1 знав (не міг не знати) про ціни, які склалися на ринку на електричну енергію, постачання якої він мав намір здійснювати, та гарантував її поставку замовнику за цінами відповідно до договору.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за принципом 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 року у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Отже, відповідачами не підтверджено правомірності дій щодо зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання та до виконання сторонами в повному обсязі.

За таких обставин зміна ціни згідно з оспорюваними додатковими угодами є безпідставною, суперечить принципам максимальної економії та ефективності, встановлених ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", з огляду на що суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання оспорених додаткових угод недійсними відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України.

В якості документального підтвердження коливання ціни на електричну енергію відповідачем надано:

1. Експертний висновок № 0-792/01 від 19.08.2021, виданий Черкаською торгово-промисловою палатою, відповідно до якої зміна розрахункової середньозваженої ціни вартості електроенергії становить + 25,12 %, + 12,09 %, + 33,16 %, +26,18 %, + 79,63 %, + 28,40 %, + 26,72 %.

2. Експертний висновок № 0-792/03 від 19.08.2021, виданий Черкаською торгово-промисловою палатою, відповідно до якої зміна розрахункової середньозваженої ціни вартості електроенергії становить + 11,31 %.

3. Експертний висновок № 0-867 від 07.09.2021, виданий Черкаською торгово-промисловою палатою, відповідно до якої зміна розрахункової середньозваженої ціни вартості електроенергії становить + 10,5 %.

4. Експертний висновок № 0-950 від 24.09.2021, виданий Черкаською торгово-промисловою палатою, відповідно до якої зміна розрахункової середньозваженої ціни вартості електроенергії становить +13,9 %.

5. Експертний висновок № 0-1042 від 19.10.2021, виданий Черкаською торгово-промисловою палатою, відповідно до якої зміна розрахункової середньозваженої ціни вартості електроенергії становить + 9,91 %

6. Експертний висновок № 0-1103/01 від 03.11.2021, виданий Черкаською торгово-промисловою палатою, відповідно до якої зміна розрахункової середньозваженої ціни вартості електроенергії становить + 9,86 %

7. Експертний висновок № 0-1143 від 11.11.2021, виданий Черкаською торгово-промисловою палатою, відповідно до якої зміна розрахункової середньозваженої ціни вартості електроенергії становить +11,13%.

Для підвищення ціни на електроенергію потрібно відштовхуватися від розрахункового періоду, за який визначають обсяги спожитої електроенергії.

Так, відповідно до пункту 2.3.13. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №12, обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць.

Пунктом 4.19. вказаних Правил встановлено, що розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції).

У пункті 5.9 Договору про постачання електричної енергії споживачу № 84/2273 від 24.04.2021 передбачено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Виходячи із викладеного, для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку слід керуватися показниками середньозваженої ціни електричної енергії за відповідний календарний місяць.

З огляду на наведене, суд зазначає, що надані документи не підтверджують збільшення середньозваженої ціни за одиницю товару за повний попередній місяць в тих межах/розмірах, на які Постачальник пропонує змінити ціну товару, оскільки в них визначено збільшення середньозваженої ціни за одиницю товару за менші проміжки часу - 3 дні певних місяців відповідно.

Крім того, на офіційному сайті ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua) дійсно розміщено інформацію щодо ціни електричної енергії на ринку. Так, з інформації вказаної на даному сайті вбачається, що протягом 2021 року ціна за електроенергію змінювалася як у бік збільшення, так і у бік зменшення, однак додаткові угоди було укладено лише з метою збільшення ціни за одиницю товару, що означає невигідність внесення таких змін до договору для Замовника.

Також, суд доходить висновку про те, що укладання додаткових угод в дуже малий проміжок часу, а саме 30.08.2021 та 31.08.2021, а також 12.11.2021, 22.11.2021, 24.11.2023 дають підстави для висновку, що такий підхід до оформлення змін до ціни до договору був зумовлений не відповідними коливаннями на ринку товару, а формальним дотриманням приписів щодо неперевищення 10% одноразового збільшення, який суттєво дотримано не був - тобто укладання спірних додаткових угод не мало легітимної мети у розумінні ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Відповідачами надані пояснення (надійшли до суду 03.10.2023), в яких відповідачі посилаються на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.09.2023 у справі № 340/198/23.

Так, Комунальне некомерційне підприємство «Центральна міська лікарня» Кропивницької міської ради» зверталось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, в якому просило:

- визнати протиправними дії щодо встановлення факту порушення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" при укладенні додаткових угод №3 від 30.08.2021, №4 від 31.08.2021, №5 від 23.09.2021, №6 від 19.10.2021, №8 від 12.11.2021, №10 від 22.11.2021, №11 від 24.11.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу №84/2273 від 24.02.2021;

- визнати протиправним та скасувати висновок на заперечення до акту перевірки закупівель №041107-24/3 від 22.12.2022 за період з 01.01.2021 по 30.11.2022;

- визнати протиправним та скасувати лист-вимогу №041107-15/24-2023 від 03.01.2023.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 у справі № 340/198/23 позов задоволений частково, визнано протиправною та скасовано вимогу Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області №041107-15/24-2023 від 03.01.2023 "Про усунення виявлених порушень". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.09.2023 у справі № 340/198/23 апеляційну скаргу Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області залишено без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 без змін.

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарські, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, недоказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Однак, звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин, встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Господарські суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях у інших справах.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30.08.2022 у справі № 904/1427/21.

Правові позиції щодо застосування норм процесуального права стосовно преюдиційності судових рішень неодноразово викладались Верховним Судом (постанови від 09.06.2022 у справі № 920/417/20, від 23.07.2020 у справі № 910/5315/19, від 03.11.2020 у справі № 909/948/18, від 09.09.2021 у справі № 910/17126/19, від 16.09.2021 у справі № 922/3059/16).

Згідно з висновками Верховного Суду преюдиційне значення надається саме обставинам, встановленими судовими рішеннями (у т.ч. в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншім судом.

Різниця між ними полягає у тому, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов'язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин; така оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв'язку із установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимоги закону тощо (постанова Великої Палати Верхавного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19).

Таким чином, надана Третім апеляційним адміністративним судом у справі № 340/198/23 правова оцінка додатковим угодам до договору про постачання електричної енергії від 24.02.2021 № 84/2273 не має преюдиційного значення для розгляду справи № 911/852/23.

Щодо заявленої прокурором позовної вимоги про стягнення з відповідача 348 355,92 грн. безпідставно сплачених коштів, суд зазначає таке:

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Зокрема, положеннями ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Отже, обов'язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений позивачу, врегульований нормами глави 54 ЦК України "Купівля-продаж".

Правова позиція щодо застосування наведених правових норм у аналогічних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 року у справі № 927/491/19.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

З висновку суду про недійсність додаткових угод та вищенаведених положень законодавства слідує, що зобов'язання сторін регулювалися умовами основного договору.

Відповідно до ст. 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вже було зазначено вище, за змістом п. 5.2 договору, ціна за одиницю електричної енергії, визначається у додатку 2 до цього договору.

Згідно з Комерційною пропозицією, яка є Додатком 2 до даного договору, тариф електричної енергії з врахуванням вартості тарифу на передачу становить 2,044716 грн. з ПДВ. Обсяг (плановий) електричної енергії, кВт/год - 780 000 кВт*год.

Так, на виконання умов договору, із врахуванням додаткових угод сторонами були підписані акти приймання-передачі електриної енергії:

№ 00000005018 від 13.09.2021, обсяг постаки складає - 37598 кВт*год, ціна за 16,979 тис кВт*год за 1000кВт*год - 1 874,15 грн без ПДВ, ціна за 20,619 тис кВт*год за 1000кВт*год - 2 061,37 грн без ПДВ, до сплати - 89 189,50 грн;

№ 00000005794 від 12.10.2021, обсяг поставки складає - 44166 кВт*год, ціна - 2 267,30 грн без ПДВ, за 1000кВт*год, до сплати - 120 165,08 грн;

№ 00000006837 від 19.11.2021, обсяг поставки складає - 70037 кВт*год, ціна - 2 493,80 грн без ПДВ, за 1000кВт*год, до сплати - 209 589,92 грн;

№ 00000007857 від 17.12.2021, обсяг поставки складає - 74755 кВт*год, ціна за 9,967 тис кВт*год за 1000кВт*год - 2 740,93 грн без ПДВ; ціна за 12,459 тис кВт*год за 1000кВт*год - 3 011,18 грн без ПДВ, ціна за 52,329 тис кВт*год за 1000кВт*год - 3 312,00 грн без ПДВ, за 1000кВт*год, до сплати - 285 778,55 грн;

№ 00000008097 від 29.12.2021, обсяг поставки складає - 55385 кВт*год, ціна - 3 312,00 грн без ПДВ, за 1000кВт*год, до сплати - 220 122,14 грн.

Так, згідно з актами прийому-передачі за Договором № 84/2273, за період з серпня 2021 року по грудень 2021 року Комунальним некомерційним підприємством «Центральна міська лікарня» Кропивницької міської ради»:

фактично отримано - 281 941,кВт*год електричної енергії;

сплачено - 924 845,19 грн з ПДВ (копії платіжних доручень наявні в матеріалах справи).

При цьому, без врахування оспорюваних укладених додаткових угод, при ціні електричної енергії відповідно до первісного договору Комунальне некомерційне підприємство «Центральна міська лікарня» Кропивницької міської ради» повинно було сплатити - 576 489,27 грн (2,044716 х 281 941 = 576 489,27 грн).

Тож, суд перевіривши розрахунок надмірно сплачених грошових коштів за недійсними додатковими угодами встановив, що Комунальним некомерційним підприємством «Центральна міська лікарня» Кропивницької міської ради» за Договром № 84/2273 від 24.02.2021 за період вересень 2021 року - грудень 2021 року надмірно сплачених коштів складає 348 355,92 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 зазначав, що ст. 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав. Системний аналіз положень ст.ст. 11, 177, 202, 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей). Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах. Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним. Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Оскільки спірні Додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, відтак, підстава для оплати електричної енергії за такими цінами фактично відпала, відповідач 1 повинен повернути грошові кошти в розмірі 348 355,92 грн як безпідставно набуте майно.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено, що оспорювані додаткові угоди до Договору № 84/2273 від 24.02.2021 на постачання електричної енергії укладено з порушенням законодавства, а відтак суд вважає обґрунтованими та правомірними позовні вимоги прокурора про визнання недійсними таких додаткових угод.

Крім того, оскільки судом встановлено, що внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання оспорюваних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата відповідача 1 - Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня» Кропивницької міської ради» коштів за поставлену електричну енергію, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог щодо стягнення 348 355,92 грн надмірно сплачених коштів, а відтак вимоги прокурора про стягнення з відповідача 1 зазначених коштів також визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною Додаткову угоду № 3 від 30.08.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 84/2273 від 24.02.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством «Центральна міська лікарня» Кропивницької міської ради» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд».

3. Визнати недійсною Додаткову угоду № 4 від 31.08.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 84/2273 від 24.02.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством «Центральна міська лікарня» Кропивницької міської ради» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд».

4. Визнати недійсною Додаткову угоду № 5 від 23.09.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 84/2273 від 24.02.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством «Центральна міська лікарня» Кропивницької міської ради» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд».

5. Визнати недійсною Додаткову угоду № 6 від 19.10.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 84/2273 від 24.02.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством «Центральна міська лікарня» Кропивницької міської ради» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд».

6. Визнати недійсною Додаткову угоду № 8 від 12.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 84/2273 від 24.02.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством «Центральна міська лікарня» Кропивницької міської ради» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд».

7. Визнати недійсною Додаткову угоду № 10 від 22.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 84/2273 від 24.02.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством «Центральна міська лікарня» Кропивницької міської ради» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд».

8. Визнати недійсною Додаткову угоду № 11 від 24.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 84/2273 від 24.02.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством «Центральна міська лікарня» Кропивницької міської ради» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд».

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» (08131, Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, 34-А, код ЄДРПОУ 40111046) в дохід місцевого бюджету Кропивницької міської ради 348 355 (триста сорок вісім тисяч триста п'ятдесят п'ять) грн. 92 коп безпідставно збережених коштів.

10. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» (08131, Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, 34-А, код ЄДРПОУ 40111046) на користь Кропивницької окружної прокуратури (25002, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Є. Чикаленка, 11, код ЄДРПОУ 02910025) 12 006 (дванадцять тисяч шість) грн. 67 коп. судового збору.

11. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня» Кропивницької міської ради» (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 45/35, код ЄДРПОУ 05493846) на користь Кропивницької окружної прокуратури (25002, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Є. Чикаленка, 11, код ЄДРПОУ 02910025) 12 006 (дванадцять тисяч шість) грн. 67 коп. судового збору.

Видати накази.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 07.12.2023.

Суддя О.О. Христенко

Попередній документ

115501621

Наступний документ

115501623

Інформація про рішення:

№ рішення:	115501622
№ справи:	911/852/23
Дата рішення:	23.10.2023
Дата публікації:	11.12.2023
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Київської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Визнання договорів (правочинів) недійсними; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Подано апеляційну скаргу (09.01.2024)
Дата надходження:	23.03.2023
Предмет позову:	Визнання недійсними додаткових угод та повернення безпідставно сплачених коштів у сумі 348355,92 грн.

Розклад засідань:

Минулі засідання (9)

24.05.2023 12:20	Господарський суд Київської області
14.06.2023 11:00	Господарський суд Київської області
02.08.2023 12:20	Господарський суд Київської області
30.08.2023 10:00	Господарський суд Київської області
04.10.2023 12:00	Господарський суд Київської області
01.04.2024 14:15	Північний апеляційний господарський суд
22.04.2024 14:15	Північний апеляційний господарський суд
11.06.2024 14:20	Північний апеляційний господарський суд
23.07.2024 16:15	Північний апеляційний господарський суд