ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.11.2023Справа № 904/2414/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Негоди І.А., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Житлово-будівельного кооперативу №295
до Міністерства юстиції України
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік Ірина Леонідівна
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради
третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Дніпровська міська рада
про визнання протиправним та скасування наказу
Представники:
від позивача: Доманський В.П.
від відповідача: не з'явився,
від третьої особи 1: не з'явився,
від третьої особи 2: Ярличенко І.В.
від третьої особи 3: Ярличенко І.В.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Житлово-будівельний кооператив № 295 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 суд ухвалив передати матеріали справи № 904/2414/23 (за позовом Житлово-будівельного кооперативу №295 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 11.04.2023 за № 1297/5 "Про задоволення скарги") за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва.
12.06.2023 справа № 904/2414/23 надійшла до Господарського суду міста Києва.
За наслідками проведеного автоматизованого розподілу справу № 904/2414/23 передано для розгляду судді Картавцевій Ю.В.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що наказ Міністерства юстиції України №1297/5 від 11.04.2023 є протиправним, з огляду на що просить суд визнати протиправним та скасувати зазначений наказ.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 позовну заяву залишено без руху.
29.06.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Так, зважаючи на категорію та складність спору, суд приходить до висновку про здійснення розгляду даної справи у порядку загального позовного провадження.
Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
За змістом ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
У вирішенні відповідного питання щодо наявності юридичного інтересу у третьої особи, суд з'ясовує, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
З огляду на предмет та підстави позовних вимог, ураховуючи, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік Ірини Леонідівни та Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, суд прийшов до висновку щодо необхідності залучення до участі у справі даних осіб, як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача та відповідача відповідно.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2023 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 01.08.2023; залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік Ірину Леонідівну та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради.
14.07.2023 через відділ діловодства суду від Житлово-будівельного кооперативу №295 надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 01.08.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 904/2414/23.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2023 відмовлено у задоволенні заяви Житлово-будівельного кооперативу №295 про участь у підготовчому засіданні, призначеному на 01.08.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 904/2414/23.
25.07.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив.
28.07.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
01.08.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого засідання.
01.08.2023 через відділ діловодства суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.
У підготовче засідання 01.08.2023 прибув представник відповідача, представники позивача та третіх осіб в підготовче засідання не прибули.
Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
З метою належної підготовки справи для розгляду, у підготовчому засіданні 01.08.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 12.09.2023.
18.08.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
29.08.2023 через відділ діловодства суду від Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2023 заяву Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі № 904/2414/23 повернуто без розгляду.
08.09.2023 через відділ діловодства суду від Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради надійшли письмові пояснення та клопотання про залучення третьої особи - Дніпровської міської ради.
11.09.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
12.09.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.
12.09.2023 через відділ діловодства суду від Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради надійшли письмові пояснення та клопотання про участь в підготовчому засіданні в режимі відеоконференції.
12.09.2023 через відділ діловодства суду від Дніпровської міської ради надійшло клопотання про залучення третьої особи.
12.09.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження.
У підготовче засідання 12.09.2023 прибув представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Представники інших учасників справи в підготовче засідання не прибули.
За наслідками розгляду клопотання Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради про участь в підготовчому засіданні в режимі відеоконференції, судом відмовлено в його задоволенні.
У підготовчому засіданні 12.09.2023 судом оголошено перерву до 10.10.2023.
09.10.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
У підготовче засідання 10.10.2023 прибув представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Представники інших учасників справи в підготовче засідання не прибули.
Представник Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради заперечив проти задоволення клопотання позивача про витребування доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 клопотання про витребування доказів залишено без розгляду з мотивів, викладених в ухвалі.
Розглянувши в підготовчому засіданні 10.10.2023 клопотання Дніпровської міської ради та Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, суд зазначає наступне.
Так, обґрунтовуючи необхідність залучення до участі у справі Дніпровської міської ради, заявники зазначають, що нежитлові приміщення, на право власності щодо яких претендує ЖБЛ № 295 і які є предметом спору в даній справі, фактично є нежитловими приміщеннями власником яких є територіальна громада м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради, відтак, рішення у справі № 904/2414/23 безпосередньо вплине на права Дніпровської міської ради.
За змістом ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
У вирішенні відповідного питання щодо наявності юридичного інтересу у третьої особи, суд з'ясовує, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
З огляду на викладене, враховуючи предмет та підстави заявлених позовних вимог у справі № 904/2414/23, рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Дніпровської міської ради, відтак, суд приходить до висновку щодо необхідності залучення до участі у справі даної особи, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, а тому задовольняє відповідні клопотання Дніпровської міської ради та Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради.
Відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.
Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 суд ухвалив: залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Дніпровську міську раду; підготовче засідання відкласти на 17.10.2023.
16.10.2023 через відділ діловодства суду від третьої особи 3 надійшли письмові пояснення.
17.10.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшли клопотання про долучення доказів та розгляд справи без участі представника позивача.
У підготовче засідання 17.10.2023 прибув представник третьої особи 2 та третьої особи 3. Представники сторін та третьої особи 1 в підготовче засідання не прибули.
У підготовчому засіданні 17.10.2023 судом з'ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
За наслідками підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.11.2023.
25.10.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
За наслідками розгляду клопотання позивача, головуючим суддею Картавцевою Ю.В. прийнято рішення про можливість проведення судового засіданні 28.11.2023 в режимі відеоконференції, про що повідомлено заявника.
У судове засідання 28.11.2023 прибув представник третьої особи 2 та третьої особи 3, представник позивача взяв участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Представники відповідача та третьої особи 1 в судове засідання не прибули.
За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 28.11.2023, за відсутності представників відповідача та третьої особи 1, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, представник третіх осіб 2 та 3 проти задоволення позову заперечив.
У судовому засіданні 28.11.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третіх осіб 2, 3 та дослідивши докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Наказом Міністерства юистиції України від 11.04.2023 р. № 1297/5 «Про задоволення скарги» (далі - Наказ), було задоволено скаргу Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради від 13.01.2022 р. № 6/1-3 та скасовано рішення від 07.12.2021 р. №№62109943, 62109554, 62108797, від 08.12.2021 р. № 62120434, прийняті приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Стаднік Іриною Леонідівною.
Підставою для прийняття наказу Міністерства юстиції України від 11.04.2023 р. № 1297/5 «Про задоволення скарги» став висновок центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 23.11.2022 р. за результатми розгляду скарги Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради від 13.01.2022 р. № 6/1-3, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.01.2022 р. за № СК-240-22.
Так, з висновку вбачається, що підставою подання скарги стало те, що у спірних нежитлових приміщеннях, зареєстрованих на праві власності за Житлово-будівельним кооперативом №295 розташований Міський комунальний заклад культури «Дніпровська дитяча музична школа № 14», який підпорядкований скаржнику. При цьому, приватний нотаріус Стаднік І.Л. прийняла оскаржувані рішення на підставі документів, які не давали змоги встановити факт виникнення права власності ЖБК № 295 на нежитлові приміщення, що на думку скаржника, є підставою для скасування рішень від 07.12.2021 р. №№62109943, 62109554, 62108797, від 08.12.2021 р. № 62120434.
З відомостей Державного реєстру прав центральною колегією Міністерства юстиції України встановлено, що приватним нотаріусом Стаднік І.Л. на підставі оскаржуваних рішень внесено запис про право власності на нежитлові приміщення за ЖБК № 295. Оскаржувані рішення прийняті приватним нотаріусом Стаднік І.Л. за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію права власності №№49584941, 49584025, 49582857, 49590967 (далі - Заяви), до яких додано, зокрема, розпорядження № 139/1р від 25.05.1984, видане Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради народних депутатів УРСР (далі - розпорядження), яке не давало змоги встановити факт виникнення у ЖБК № 295 права власності на нежитлові приміщення. Тобто, оскаржуване рішення прийнято приватним нотаріусом Стаднік І.Л. з порушенням вимог статей 10, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Звертаючи до суду з позовом у справі № 904/2414/23, позивач зазначає, що відповідач у порушення вимог та положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» допустив розгляд скарги, яка за умовами визначеними Законом мала бути залишена без розгляду, а саме у зв'язку з:
- наявністю судового спору (відповідачу достеменно було відомо та повідомлялось позивачем, що у провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа № 904/2160/22 за позовною заявою Житлово-будівельного кооперативу № 295 до Міського комунального закладу культури «Дніпровська дитяча музична школа № 14» про звільнення нежитлових приміщень, та за зустрічною позовною заявою Міського комунального закладу культури «Дніпровська дитяча музична школа № 14» до Житлово-будівельного кооперативу № 295 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та припинення права власності);
- відсутністю порушеного права (Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради в поданій скарзі не навів та не довів наявність у останнього будь-яких майнових (або інших) прав та інтересів щодо об'єктів нерухомого майна, державна реєстрація прав щодо яких оскаржується).
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що оспорюваний Наказ є правомірним, оскільки, прийнятий на підставі закону та в межах повноважень відповідача.
Треті особи 2 та 3 заперечують проти позову та зазначають, що власником нежитлових приміщень №№ 595, 596, 594, 597 за адресою: м. Дніпро, вул. Велика Діївська, буд. 40 є Дніпровська міська рада, відтак, рішення від 07.12.2021 р. №№62109943, 62109554, 62108797, від 08.12.2021 р. № 62120434, прийняті приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Стаднік Іриною Леонідівною щодо реєстрації права власності на спірні приміщення за позивачем є незаконними, а тому, наказ Міністерства юистиції України від 11.04.2023 р. № 1297/5 «Про задоволення скарги» є не підлягає скасуванню.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Міністерству юстиції України було надано повноваження щодо розгляду скарг на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав.
Відповідно до положень ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги:
1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.
Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.
За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:
1) відмову у задоволенні скарги;
2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:
а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;
б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;
в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;
в-1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу;
г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;
є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.
З 01.01.2016 набув чинності Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 (далі - Порядок №1128), яким визначено процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту, що здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (тут і надалі по тексту в редакції, чинній на момент розгляду вищезазначеної скарги).
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації визначено статтею 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", зокрема, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.
Відповідно до абзацу першого пункту 1, пунктів 2, 5 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації цей Порядок визначає процедуру розгляду відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Міністерства юстиції України, що здійснюється Міністерством юстиції України та його територіальними органами.
Рішення, дії або бездіяльність суб'єкта розгляду скарги можуть бути оскаржені до суду (пункт 19 Порядку №1128).
Як встановлено судом, Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою від 13.01.2022 р. № 6/1-3, у якій просив скасувати рішення від 07.12.2021 р. №№62109943, 62109554, 62108797, від 08.12.2021 р. № 62120434, прийняті приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Стаднік Іриною Леонідівною.
Судом було встановлено, що в межах розгляду скарги, Житлово-будівельним кооперативом №295 було подано пояснення, у яких останній, зокрема, зазначав, що предметом скарги є об'єкти нерухомого майна (нежитлові приміщення), розташовані за адресою вул. Велика Діївська, 40 у м. Дніпро. У той же час, у проваджені Господарського суду Дніпропетровської області знаходиться справа № 904/2160/22 за позовною заявою Житлово-будівельного кооперативу № 295 до Міського комунального закладу культури «Дніпровська дитяча музична школа № 14» про звільнення нежитлових приміщень, та за зустрічною позовною заявою Міського комунального закладу культури «Дніпровська дитяча музична школа № 14» до Житлово-будівельного кооперативу № 295 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та припинення права власності. Міський комунальний заклад культури «Дніпровська дитяча музична школа № 14», який входить до управління скаржника, просить суд скасувати рішення державного реєстратора, які є предметом скарги. Відтак, враховуючи приписи ч. 6 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підстави для залишення поданої скарги без розгляду.
Так, з постанови Верховного Суду від 04.10.2023 у справі № 904/2160/22 вбачається, що Житлово-будівельний кооператив № 295 (далі - ЖБК) звернувся до суду з позовом про зобов'язання Міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа № 14" (далі - Музична школа) звільнити нежитлові приміщення, розташовані за адресою: вул. Велика Діївська, 40, м. Дніпро, якими відповідач користувався на підставі договору оренди від 10.02.2020 № 1, а саме: приміщення № 139 (нова нумерація 594), № 140 (нова нумерація 595), № 141 (нова нумерація 596), № 142 (нова нумерація 597).
На обґрунтування позовних вимог ЖБК послався на те, що названий вище договір припинений, а відповідач не звільнив займаних приміщень.
Музична школа у зустрічному позові просила скасувати рішення приватного нотаріуса Стаднік Ірини Леонідівни від 07 та 08.12.2021 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) щодо права власності ЖБК на нежитлові приміщення 595, 596, 594, 597, розташовані за названою вище адресою і зареєстровані за індексними номерами: 62109943, 62109554, 62110407, 62120434, та припинити його право власності на це майно.
На обґрунтування позовних вимог Музична школа послалася на те, що нотаріус належним чином не перевірив документи, що подавалися ЖБК для здійснення державної реєстрації його прав на нерухоме майно, а тому, на думку позивача за зустрічним позовом, реєстрація спірного майна за ЖБК незаконна.
27.12.2022 Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив рішення про відмову у первісному позові та задовольнив зустрічний позов. Суд послався на те, що названий вище договір оренди від 10.02.2020 № 1 припинив діяти 30.09.2020, тоді як державна реєстрація права власності нежитлових приміщень за ЖБК зроблена лише 03.12.2021. ЖБК не довів свого фінансування будівництва спірних приміщень, тому у момент укладення з Музичною школою цього договору у ЖБК були відсутні права на спірне нерухоме майно і відповідно він не мав права передавати його у найм, а крім того, рішення нотаріуса, який вчинив державну реєстрацію права приватної власності ЖБК на це майно, незаконне.
19.06.2023 Центральний апеляційний господарський суд прийняв постанову про скасування цього рішення та ухвалив нове - про задоволення первісного позову та відмову у зустрічному позові. Мотивував свою постанову тим, що договір оренди від 10.02.2020 № 1 продовжив свою дію після 30.09.2020, оскільки жодною зі сторін протягом місяця після закінчення строку його дії не заявлялося про його припинення. Оскільки після відмови 07.02.2022 ЖБК від договору Музична школа не звільнила займаних приміщень, цей суд задовольнив первісний позов і відмовив у задоволенні зустрічного позову на тій підставі, що її права та інтереси оспорюваними рішеннями про державну реєстрацію прав та обтяжень не порушені, спір у цій справі не стосується права власності ЖБК на спірне майно, а на розгляд суду передано лише питання щодо законності користування Музичною школою як орендарем приміщеннями. При цьому суд відхилив посилання Музичної школи про набуття ЖБК права власності на спірні приміщення лише у момент здійснення їх державної реєстрації на тій підставі, що така реєстрація лише засвідчує право власності особи на майно, яке вже його набула, тоді як відсутність станом на дату укладення спірного договору (10.02.2020) записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права приватної власності ЖБК на спірне нерухоме майно не свідчить про те, що у нього відсутнє речове право на це майно.
Постановою Верховного Суду від 04.10.2023 у справі № 904/2160/22 касаційну скаргу Міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа № 14" залишено без задоволення. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2023 у справі № 904/2160/22 залишити без змін.
Відтак, станом на момент розгляду Скарги в провадженні господарського суду перебувало судове провадження, предметом якого було, зокрема, скасування рішення приватного нотаріуса Стаднік Ірини Леонідівни від 07 та 08.12.2021 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) щодо права власності ЖБК на нежитлові приміщення 595, 596, 594, 597, зареєстровані за індексними номерами: 62109943, 62109554, 62110407, 62120434, тобто, предметом спору у справі № 904/2160/22 є оскарження, у тому числі, тих самих рішень у сфері державної реєстрації прав, що є предметом Скарги.
Як було встановлено судом, звертаючись до відповідача зі скаргою, Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради обґрунтовував порушення своїх прав тим, що у спірних нежитлових приміщеннях розташований Міський комунальний заклад культури "Дніпровська дитяча музична школа № 14", що підпорядкований скаржнику, однак, як було зазначено вище, Музична школа користувалася приміщеннями №№ 594, 595, 596, 597, тоді-як, в межах поданої скарги розглядалося питання стосовно приміщень №№ 594, 595, 592, 597. Доказів того, що приміщення № 592 перебувало у користуванні Музичної школи, матеріали справи не містять.
Більше того, Верховним Судом у постанові від 04.10.2023 у справі № 904/2160/22 було, зокрема, зроблено висновок про те, що проведена у грудні 2021 року реєстрація права власності на спірні приміщення за ЖБК не зачіпає прав та інтересів Музичної школи як орендаря цих приміщень.
Приписами ч. 6 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що Міністерство юстиції України, його територіальні органи залишають скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав без розгляду по суті, якщо: 1) встановлений цим Законом для подання скарги строк сплив до дня її подання; 2) Міністерством юстиції України, його територіальним органом за результатами розгляду скарги з такого самого питання вже приймалося рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні; 3) наявна інформація про відкрите за заявою скаржника судове провадження, предметом якого є оскарження тих самих рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав; 4) скаргу подано особою, права якої у зв'язку з оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації прав не порушено; 5) скаргу подано особою, яка не має на це повноважень; 6) скаржником подано до Міністерства юстиції України, його територіального органу заяву про залишення скарги без розгляду; 7) набрало законної сили судове рішення, яким оскаржуване рішення скасовано або оскаржувані дії, бездіяльність у сфері державної реєстрації прав визнані вчиненими з порушенням цього Закону та анульовані; 8) скаргу подано на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, що прийняті, вчинені до 1 січня 2016 року.
За змістом частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було неправомірно розглянуто Скаргу по суті, оскільки, були наявні підстави, визначені приписами ч. 6 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а відтак, наказ Міністерства юстиції України № 1297/5 від 11.04.2023 «Про задоволення скарги» підлягає скасуванню в частині пункту 2 щодо скасування рішень від 07.12.2021 №№ 62109943, 62109554, 62108797, від 08.12.2021 № 62120434, прийнятих приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Стаднік Іриною Леонідівною.
При цьому, суд не вбачає підстав для скасування Наказу в інших частинах, крім пункту 2, оскільки, позивач не обґрунтовує порушення своїх прав у частинах, що стосується прав та обов'язків приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Стаднік Ірини Леонідівни, Офісу протидії рейдерству та Державного підприємства «Національні інформаційні системи».
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги Житлово-будівельного кооперативу № 295 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 1297/5 від 11.04.2023 «Про задоволення скарги» в частині пункту 2 щодо скасування рішень від 07.12.2021 №№ 62109943, 62109554, 62108797, від 08.12.2021 № 62120434, прийнятих приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Стаднік Іриною Леонідівною.
3. Стягнути з Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13; ідентифікаційний код: 00015622) на користь Житлово-будівельного кооперативу №295 (49000, м. Дніпро, вул. Велика Діївська, 40; ідентифікаційний код: 23068638) судовий збір у розмірі 1 342 (одна тисяча триста сорок дні) грн 00 коп.
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 08.12.2023
Суддя Ю.В. Картавцева