ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" листопада 2023 р. м. Житомир Справа № 906/127/23
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшової Ю.В.
секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Кудряшов О.Ю. - адвокат, ордер серії АА №1240681 від 19.01.2023 (приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів),
від відповідача-1: не прибув,
від відповідача - 2: Рудик В.Р. - адвокат, ордер серії АМ № 1056033 від 08.06.2023.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська асоціація народної медицини"
до 1) Житомирської міської ради,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирм'ясопродукт"
про визнання незаконним та скасування рішення від 15.12.2022 року №658 в частині припинення права постійного користування ТОВ "Українська асоціація народної медицини" земельною ділянкою та затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання в користування даної земельної ділянки іншій юридичній особі, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки №106 від 28.12.2022 (згідно заяви про зміну предмету позову за вх. № г.с. 01-44/1157/23 від 06.04.2023),
В судовому засіданні 17.11.2023 оголошувалась перерва до 27.11.2023 о 10:00 год.
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення 24 сесії 8 скликання Житомирської міської ради від 15.12.2022 № 658 в частині:
- припинення Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська асоціація народної медицини" права постійного користування земельною ділянкою площею 0,8322 га за адресою: м. Житомир, пров. Оздоровчий, 7 (стара назва вул. Черняховського, 147-в) згідно Державного акта на право постійного користування землею, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 688 від 22.10.2002, та
- затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання у користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомирм'ясопродукт" земельної ділянки площею 0,8322 га за адресою: м. Житомир, пров. Оздоровчий, 7, кадастровий номер 1810136300:11:007:0059.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем оскаржуване рішення прийнято з порушенням ст.ст. 142, 143, 144 ЗК України, а саме: за відсутності як добровільної відмови від права постійного користування, так і за відсутності підстав для примусового припинення права на земельну ділянку.
Разом з позовною заявою позивачем подано суду заяву (вх. № 01-44/221/23 від 20.01.2023) про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд:
- задовольнити заяву про забезпечення позову, та заборонити Житомирській міській раді вчиняти дії щодо:
а) укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирм'ясопродукт" договору оренди земельної ділянки площею 0,8322 га за адресою провулок Оздоровчий, 7, місто Житомир, кадастровий номер 1810136300:11:007:0059 на підставі рішення 24 сесії 8 скликання Житомирської міської ради від 15.12.2022 №658;
б) передання Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомирм'ясопродукт" в користування земельної ділянки площею 0,8322 га за адресою провулок Оздоровчий, 7, місто Житомир, кадастровий номер 1810136300:11:007:0059 на підставі рішення 24 сесії 8 скликання Житомирської міської ради від 15.12.2022 №658.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 24.01.2023 частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська асоціація народної медицини" (вх. № 01-44/221/23 від 20.01.2023) про забезпечення позову у справі № 906/127/23; заборонено Житомирській міській раді вчиняти дії щодо:
- укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирм'ясопродукт" (ід. код 31531731) договору оренди земельної ділянки площею 0,8322 га, розташованої за адресою: провулок Оздоровчий, 7, місто Житомир, кадастровий номер 1810136300:11:007:0059, на підставі рішення 24 сесії 8 скликання Житомирської міської ради від 15.12.2022 №658;
- передання Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомирм'ясопродукт" (ід. код 31531731) в користування земельної ділянки площею 0,8322 га, розташованої за адресою: провулок Оздоровчий, 7, місто Житомир, кадастровий номер 1810136300:11:007:0059 на підставі рішення 24 сесії 8 скликання Житомирської міської ради від 15.12.2022 №658.
В решті вимог заяви про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 24.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирм'ясопродукт"; призначено підготовче засідання.
06.03.2023 до суду від відповідача Житомирської міської ради надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач-1 просив відмовити в задоволенні позову. Обґрунтовуючи заперечення останній зазначив, що підставою прийняття рішення стало клопотання ТОВ "Житомирм'ясопродукт" від 16.11.2022, а також витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності щодо спального корпусу загальною площею 1044,1 кв.м та каналізаційно-насосної станції, площею 27,9 кв.м., рішення про державну реєстрацію прав від 28.11.2016 та виникло на підставі договору купівлі-продажу від 13.12.2002, номер запису про право власності 17703623, дата реєстрації права власності на нерухоме майно здійснена 24.11.2016.
За наведених обставин, посилаючись положення ст. 120 ЗК України (в редакції чинній станом на момент набуття права на нерухоме майно) та пункту е) ст. 141 ЗК України (у редакції чинній на момент прийняття оспорюваного рішення), відповідач-1 вважає оспорюване рішення правомірним.
09.08.2023 на електронну пошту суду надійшли пояснення ТОВ "Житомирм'ясопродукт" щодо предмету позову, відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позову. Товариство звертало увагу суду на те, що Житомирська міська рада при прийнятті оспорюваного рішення керувалась положеннями п. 13 ст. 120, п. е) ст. 141 ЗК України. Крім цього, ТОВ "Житомирм'ясопродукт" зазначено, що в справі відсутні докази того, що позивач є правонаступником АТЗТ "Медичний інститут Української асоціації народної медицини". Також Товариством відзначено, що позивач в обґрунтуванні позовних вимог не посилається на невідповідність проекту землеустрою вимогам законів та інших нормативно-правових актів.
06.01.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач відзначив:
- АТЗТ "Медичний інститут УАНМ" не укладало, а його керівник - президент ОСОБА_1 не підписував договір купівлі-продажу об'єкта громадської будівлі та каналізаційно-насосної станції від 13.12.2002, а також не підписував акт приймання передачі об'єкта громадської будівлі та каналізаційно-насосної станції від 16.12.2002. Тобто, АТЗТ "Медичний інститут УАНМ" ніколи не передавало у власність ТОВ "Житомирм'ясопродукт" зазначені об'єкти.
- спальний корпус належав АТЗТ "Медичний інститут УАНМ" на праві власності, як об'єкт незавершеного будівництва, придбаний у КП пансіонат "Полісся" за договором купівлі-продажу від 03.07.2000. В 2001 році АТЗТ "Медичний інститут УАНМ" здійснено консервацію цього будівництва. В 2006 році перетворено у Приватний вищий навчальний заклад "Київський медичний університет УАНМ", а в подальшому змінено найменування на ПВНЗ "Київський медичний університет";
- 13.12.2005 АТЗТ "Медичний інститут УАНМ" продав АТЗТ "Українська асоціація народної медицини" майновий комплекс санаторію профілакторію "Синтетик", до складу якого входить каналізаційно-насосна станція, розташована за адресою вулиця Чуднівська (колишня назва - Черняхівського), 147-В, в м. Житомирі.
- АТЗТ "Українська асоціація народної медицини" в 2006 році було перетворено в ТОВ "Українська асоціація народної медицини" (позивач),
- відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ "Українська асоціація народної медицини" є власником майнового комплекс, до складу якого входить КНС (літер "Ж"), площею 27,8 кв.м (розшифровка абревіатури КНС - каналізаційно-насосна станція). Саме ця КНС є невід'ємною складовою належного ТОВ "Українська асоціація народної медицини" майнового комплексу, основною будівлею якого є нежитлова будівля (літер "А"), загальною площею 4212,9 кв.м., розміщеного за адресою: м.Житомир, вулиця Чуднівська (Черняхівського), 147-В.
06.04.2023 від позивача надійшла заява про визнання недійним договору оренди землі, серія та номер 106 від 28.12.2022, укладеного між Житомирською місткою радою та ТОВ "Житомирм'ясопродукт", за яким в оренду передано земельну ділянку площею 0,8322 га, кадастровий номер 1810136300:11:007:0059.
Подачу даної заяви в межах цієї справи позивач обґрунтував нормами ч. 3 ст. 184 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 06.04.2023 судом прийнято до розгляду заяву позивача (за вх. № 01-44/1157/23 від 06.04.2023) про зміну предмету позову, подальший розгляд справи здійснювався з урахуванням вказаної заяви.
В подальшому ухвалою суду від 08.06.2023 до участі у справі №906/127/23 залучено співвідповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирм'ясопродукт" (12413, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Василівка, пров. Парковий, код ЄДРПОУ 31531731), виключивши вказану юридичну особу зі складу третіх осіб.
13.07.2023 до суду від відповідча-2 ТОВ "Житомирм'ясопродукт" надійшов відзив на позов, просив відмовити в задоволенні позову. Відповідач-2 відзначив, що позивач користувався на праві постійного користування протиправно, без належного підтвердження таких прав, оскільки Державний акт на право постійного користування землею 1-ЖТ № 002533 від 22.10.2002 видано АТЗТ "Медичний інститут УАНМ", а позивач не є його правонаступником та в силу положень ст. 92 ЗК України не є тією особою, що може набувати права постійного користування землею. Тому внесення змін в п. 2.1.3. рішення міськвиконкому від 22.11.2022 № 742 в частині заміни землекористувача, відповідач-2 вважає незаконним.
Натомість оспорюване рішення та виготовлений проект землеустрою відповідач-2 вважав таким, що в повному обсязі відповідає вимогам законодавства.
Також 13.07.2023 від позивача через підсистему "Електронний суд" надійшли пояснення позивача, відповідно до яких останній звертав увагу суду на те, що при порівнянні викопіювання із зображенням бажаної земельної ділянки, яке було подано відповідачем-2 (а.с. 228 зворот) разом із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та викопіювання з кадастрової карти (плану), яке міститься в спірному проекті землеустрою, вбачається розбіжність між місцем знаходження земельної ділянки, та площею яку бажав отримати відповідач-2. Тобто фактично проект землеустрою було розроблено на іншу земельну ділянку, а не на ту, на яку відповідач-2 просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою.
Також позивач відзначав, що самостійна зміна місця розташування земельної ділянки та її площі при розробленні проекту землеустрою, без подання заяви про отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою саме щодо цієї земельної ділянки, є порушенням процедури визначеної статті 123 ЗК України.
Отже, на думку позивача, у Житомирської міської ради були відсутні підстави для затвердження даного проекту землеустрою щодо відведення та надання в користування спірної земельної ділянки.
19.09.2023 від відповідача-2 надійшло клопотання про долучення доказів, в якому останній звертав увагу на те, що Державний акт на право постійного користування землею серії 1-ЖТ № 002533 підписаний міським головою Фесенком А.І. 22.10.2002, тобто після припинення його повноважень з 10.04.2002 як міського голови.
19.09.2023 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої останній звертав увагу суду на те, що припущення щодо легітимності самого Державного акту про право на постійне користування позивача, породжує питання, чи визнає відповідач-2 законність оскаржуваного позивачем рішення Житомирської міської ради від 15.12.2022 року №658, оскільки рішення ради побудовано саме на тому, що перед тим як надати в користування земельну відповідачу-2, рада припинила позивачу право постійного користування земельною ділянкою згідно Акту.
Також позивач зауважив, що відповідачем-2 не спростовано факт наявності об'єктів нерухомого майна позивача, що вбачається з інформації з ЄДР прав власності на нерухоме майно № 283786054 від 09.11.2021.
02.10.2023 до суду від позивача надійшли пояснення, відповідно до яких останній відзначив, що посилання відповідача-1 на підписання Державного акту на право постійного користування землею серії 1-ЖТ № 002533 Фесенком А.І. після припинення його повноважень як міського голови є хибним, так як 10.04.2002 - це дата припинення повноважень міського голови Фесенка А.І.; а 22.10.2002 - це дата реєстрації Акту у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №688. Проте, згідно положень Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів па право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 №43, діючої на час видачі Акту (далі - Інструкція), передбачено поетапний порядок складення, підписання, реєстрації та видачі державного акту. Тому Акт підписаний міським головою Фесенком А.І., який мав на це повноваження, без будь яких порушень закону, і лише після чого Акт було передано на реєстрацію, яка була проведена 22.10.2002.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 02.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі, а також повідомив, що надасть докази понесених судових витрат протягом 5 днів.
Відповідач-1 не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судові засідання не направляв, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа у вигляді Ухвали про повідомлення від 20.11.2023 Житомирській міській раді в її Електронний кабінет.
Відповідач-2 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, повідомив, що протягом 5 днів з дня прийняття рішення подасть докази понесених ТОВ "Житомирм'ясопродукт" судових витрат.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 03.07.2000 між Колективним підприємством - пансіонат "Полісся" (продавець) та Акціонерним товариством закритого типу "Медичний інститут Української асоціації народної медицини" (покупець) укладено договір купівлі-продажу (а.с. 25-26 том 2), відповідно до якого продавець продав, а покупець купив об'єкт незавершеного будівництва - спальний корпус, дитячий павільйон, каналізаційно-насосну станцію, дві альтанки, десять "грибків" пляжних, металеву літню роздягальню, що знаходиться в м. Житомирі по пров. Оздоровчому, 7 на земельній ділянці Колективного підприємства - пансіонату "Полісся".
Поряд з цим, матеріали справи містять договір купівлі-продажу об'єкта громадської будівлі та каналізаційно-насосної станції від 13.12.2002, укладеного між Акціонерним товариством закритого типу "Медичний інститут Української асоціації народної медицини" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирм'ясопродукт" (покупець), відповідно до якого продавець продав, а покупець купив об'єкт громадської будівлі - спальний корпус та каналізаційно-насосну станцію, що знаходяться в м. Житомир, провулок Оздоровчий, 7, на земельній ділянці, яка знаходиться в постійному користуванні Акціонерного товариства закритого тину "Медичний інститут Української асоціації народної медицини" (п. 1.1.).
Згідно п. 1.2. договору об'єкти були куплені у Колективного підприємства - пансіонату "Полісся", що знаходиться в м. Житомир, провулок Оздоровчий, 7. Договір купівлі-продажу об'єкта від 03.07.2000.
Відповідно до п. 14.4 даного договору земельна ділянка, на якій знаходиться об'єкт, перебуває у постійному користуванні АТЗТ "Медичний інститут Української асоціації народної медицини", на підставі договору постійного користування землею між Житомирською міською радою та АТЗТ "Медичний інститут Української асоціації народної медицини" від 22.10.2002 року № 688, укладеного на підставі рішення виконкому Житомирської міської ради від 22.11.2001 № 74.
Право власності на спальний корпус та каналізаційно-насосну станцію, що знаходяться в м. Житомир, провулок Оздоровчий, 7, зареєстровано 24.11.2016, номер запису про право власності 17703623.
09.06.2021 ТОВ "Житомирм'ясопродукт" скерувало до Житомирської міської ради заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,7 га за адресою м. Житомир, пров. Оздоровчий, 7, оскільки на наведеній земельній ділянці наявне нерухоме майно, належне заявнику.
Рішенням 15 сесії 8 скликання Житомирської міської ради № 447 від 24.12.2021 ТОВ "Житомирм'ясопродукт" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовно визначеною площею 1,7 га по пров. Оздоровчому, 7 в м. Житомирі.
ТОВ "Юрземпроект" розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ "Житомирм'ясопродукт" для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, яка розташована в м. Житомирі по пров. Оздоровчому, 7, площею 08322 га ( а.с. 110-155 том 1).
В послідуючому рішенням 24 сесії 8 скликання Житомирської міської ради від 15.12.2022 №658 припинено Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська асоціація народної медицини" право постійного користування земельною ділянкою площею 0,8322 га за адресою провулок Оздоровчий, 7, місто Житомир (стара назва вул. Черняховського, 147-в) згідно Державного акта на право постійного користування землею зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №688 від 22.10.2002, затверджено проект землеустрою щодо відведення та надання у користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомирм'ясопродукт" земельної ділянки площею 0,8322 га, кадастровий номер 1810136300:11:007:0059, місце розташування земельної ділянки - місто Житомир, провулок Оздоровчий, 7.
28.12.2022 Житомирська міська рада (орендодавець/відповідач-1), керуючись рішенням 24 сесії Житомирської міської ради восьмого скликання від 15.12.2022 № 658, уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирм'ясопродукт" (орендар/відповідач-2) договір оренди землі № 106 (а.с. 161-163 том 2), відповідно до якого орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення за адресою: м. Житомир, пров. Оздоровчий, 7 (п. 1 договору № 106).
В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,8322 га, відпочинку та оздоровлення - 0,8322 га (п. 2 договору № 106).
Згідно п. 3 договору № 106 на земельній ділянці розміщений об'єкт нерухомого майна: спальний корпус (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме про реєстрацію права власності, номер запису про право власності 17703623, дата реєстрації 24.11.2016), а також наявні інші об'єкти інфраструктури: водопостачання, газопостачання, та електромережа
Кадастровий номер земельної ділянки: 1810136300:11:007:0059 (п. 4 договору № 106).
Пунктом 6 договору № 106 визначено, що останній укладено на 5 років.
28.12.2022 відповідачами підписано акт визначення меж земельної ділянки в натурі та акт прийому-передачі об'єкта оренди (а.с. 163 зворот том 2).
Крім наведеного, вище, матеріали справи містять Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якої за ТОВ "Українська асоціація народної медицини" зареєстровано право власності на майновий комплекс, загальною площею 4212,9 кв. м за адресою: м. Житомир, вул. Чуднівська (Черняхівського), 147-В. Серед переліку складових даного об'єкту міститься КНС, загальною площею 27,8 кв.м, номер запису про право власності 15979424 від 17.08.2016.
На підтвердження права користування ТОВ "Українська народна медицина" земельною ділянкою площею 1,8312 га за адресою: м. Житомир, вул. Черняховського (на даний час - Чуднівська), 147-В у матеріалах справи міститься Державний акт на право постійного користування землею 1-ЖТ № 002533, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 22.10.2002 за №688 (а.с. 10-15 том 1).
Згаданий вище Державний акт видано АТЗТ "Медичний інститут Української асоціації народної медицини".
Проте, згідно наявної примітки щодо змін в землекористуванні: Згідно рішення 18 сесії 5 скликання від 21.11.2007 за № 462 внесені зміни в назву підприємства, яке слід читати: Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська асоціація народної медицини" (юр. адреса: м. Київ, вул. Горького, 11).
В ході розгляду справи, позивачем подано суду:
- висновок експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 04.05.2023 № 1561/05-2023 (а.с. 4-15 том 2), відповідно до якого бесідка №11 площею забудови 14,1 кв. м, що розташована за адресою: м. Житомир, вул. Чуднівська, 147-Вповністю розміщена в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:11:007:0059, а КНС (каналізаційно-насосна станція) (літ. "Ж") площею приміщень 27,8 кв. м, що розташована в м. Житомирі по вул. Чуднівській0 147-В розміщена за межами ділянки з кадастровим номером 1810136300:11:007:0059;
- висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 09.05.2023 № 04-2023/2 (а.с. 16-109 том 2), згідно якого корпусу, що знаходиться за адресою: м. Житомир, пров. Оздоровчий, 7, та зареєстрована як об'єкт нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1097808718101, на момент проведення експертизи перебуває у стані, характерному для незавершеного будівництва (незавершеність спорудження несучих конструкцій, відсутність огороджувальних конструкцій та інженерних комунікацій тощо) не є об'єктом нерухомого майна. Ступінь будівельної готовності спального корпусу (літ "А"), що розташований за адресою: м. Житомир, пров. Оздоровчий, 7, та зареєстрований, як об'єкт нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1097808718101, станом на дату проведення експертизи становить 22,20=22,0.
Отже, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська асоціація народної медицини" вважаючи, що рішенням Житомирської міської ради № 658 від 15.12.2022 та укладеним на підставі оспорюваного рішення договором оренди землі № 106 від 28.12.2022 порушено його права та інтереси, звернувся до суду з даним позовом.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є:
а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;
в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;
г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;
е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;
є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.
Як зазначалося раніше, відповідач - Житомирська міська рада (відповідач-1) у відзиві від 06.03.23 зазначає, що підставою для припинення позивачу права користування земельною ділянкою стало набуття ТОВ "Житомирм'ясопродукт" (надалі відповідач -2) права власності на об'єкти нерухомого майна.
Відповідач-1 посилається на п. 13 ст. 120 Земельного кодексу України, яким визначено що у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні, особам, які не можуть набувати земельну ділянку на такому праві, вони набувають таку земельну ділянку із земель державної або комунальної власності у власність або оренду.
Згідно ст. 120 Земельного кодексу України, станом на дату укладення договору купівлі-продажу (13.12.2002) майна (громадської будівлі-спального корпусу та каналізаційно-насосної станції) між АТЗТ "Медичний інститут Української асоціації народної медицини" та ТОВ "Житомирм'ясопродукт", при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
Як вбачається з діючого на той час законодавства будівля і споруда мали своє визначення.
Так згідно з п. 1 Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 р. № 507, с п о р у д о ю є будівельні системи, пов'язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.
Б у д і в л і - це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів.
До будівель відносяться: житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торговельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, для медичних закладів та закладів освіти та т. ін.
Визначення поняття "капітальна споруда" немає в законодавстві, тому, під цим терміном розуміється споруда, яка підпадає під визначення поняття "нерухоме майно", що міститься в ст. 181 ЦК України, тобто, споруда, переміщення якої є неможливим без її знецінення та зміни її призначення.
Згідно п.п. 1.5, 1.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (діючого на момент укладення договору купівлі - продажу від 13.12.2002), затвердженого Наказом Міністерства юстиції №7/5 від 07.02.2002 державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на таке нерухоме майно:
1) житлові будинки;
2) квартири;
3) будівлі, в яких розташовані приміщення, призначені для перебування людини, розміщення рухомого майна, збереження матеріальних цінностей, здійснення виробництва тощо;
4) споруди (інженерні, гідротехнічні тощо) - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій;
5) приміщення - частини внутрішнього об'єму житлових
будинків, будівель, квартир, обмежені будівельними елементами.
Державній реєстрації підлягає право власності на закінчене будівництвом нерухоме майно, яке прийняте в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.
Державна реєстрація права користування (сервітуту) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; довірчого управління нерухомим майном проводиться після державної реєстрації права власності на таке майно.
Державна реєстрація права власності на об'єкти незавершеного будівництва проводиться у порядку, визначеному Положенням, з урахуванням особливостей, встановлених у розділі IV Положення.
З вказаних підстав суд дійшов висновку, що об'єкти незавершеного будівництва не відносилися до нерухомого майна - будівель та споруд, перехід права власності на які спричинював перехід права власності або користування земельною ділянкою.
Як вбачається з договору купівлі-продажу незавершеного будівництва від 03.07.2000 укладеного між КП пансіонат "Полісся та АТЗТ "Медичний інститут Української асоціації народної медицини" останній купив об'єкт н е з а в е р ш е н о г о б у д і в н и ц т в а - спальний корпус, дитячий павільйон, каналізаційно-насосну станцію, дві альтанки, десять "грибків" пляжних, металеву літню роздягальню, що знаходиться в м. Житомирі, провулок Оздоровчий, 7.
В подальшому було укладено договір купівлі-продажу від 13.12.2002 між АТЗТ "Медичний інститут Української асоціації народної медицини" та ТОВ "Житомирм'ясопродукт" згідно якого ТОВ "Житомирм'ясопродукт" придбав приміщення громадської будівлі-спального корпусу та каналізаційно-насосної станції.
Згідно висновку будівельно-технічної експертизи від 09.05.2023, наданого позивачем, будівля спального корпусу, що знаходиться в м. Житомирі, провулок Оздоровчий, 7 , та зареєстрована як об'єкт нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1097808718101, на момент проведення експертизи перебуває в стані характерному для незавершеного будівництва (незавершеність спорудження несучих конструкцій, відсутність огороджувальних конструкцій та інженерних комунікацій, тощо) не є об'єктом нерухомого майна.
Ступінь будівельної готовності спального корпусу (літ "А"), що розташований за адресою провулок Оздоровчий, 7, та зареєстрований як об'єкт нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1097808718101, станом на дату проведення експертизи становить 22,20-22,0 % (двадцять два відсотка).
Отже відповідач-2 (ТОВ "Житомирм'ясопродукт" ) не набув права власності саме на нерухоме майно згідно договору купівлі-продажу від 13.12.2002, тому не набув права користування земельною ділянкою на підставі договору оренди, як того вимагало діюче на той момент законодавство, а саме ст. 120 Земельного кодексу України.
Крім того, як вбачається з наданих позивачем доказів, згідно висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 04.05.2023 №1561/05-2023 каналізаційно-насосна станція (літ."Ж") із площею приміщень 27,8 кв.м, яка розташована за адресою: м. Житомир, вул. Чуднівська, 147-В, розміщена за межами земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:11:007:0059.
Також слід зазначити, що згідно діючого на момент оспорюваного рішення 24 сесії 8 скликання Житомирської міської ради (15.12.22) у відповідності до ч. 13 ст.120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, єдиний майновий комплекс), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні, особами, які не можуть набувати земельну ділянку на такому праві, вони набувають таку земельну ділянку із земель державної або комунальної власності у власність або оренду. Набувач права власності на такий об'єкт зобов'язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об'єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або оренду земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.
Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування зобов'язаний не пізніше 30 днів з дня отримання поданого у встановленому порядку клопотання припинити право постійного користування земельною ділянкою, на якій розміщений відповідний об'єкт, та передати її у власність або оренду набувачу права власності на такий об'єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.
Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування зобов'язаний не пізніше 30 днів з дня отримання поданого у встановленому порядку клопотання припинити право постійного користування земельною ділянкою, на якій розміщений відповідний об'єкт, та передати її у власність або оренду набувачу права власності на такий об'єкт.
Згідно з ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями комунальної власності територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, а також викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; організація землеустрою, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу, вирішення земельних спорів.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Відповідно до ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).
Відповідно до ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-териториальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому порядку.
Відповідно до ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування. Відповідно до ч. 12 ст. 123 Земельного кодексу України рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі її необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у користування юридичним особам, а саме: 1) подання юридичною особою клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у користування; 2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні); 3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується; 4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі; 5) подання юридичною особою погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності користування, про що, в свою чергу, такий орган зобов'язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у користування або рішення про відмову передання земельної ділянки у користування чи залишення клопотання без розгляду.
Виходячи з аналізу норм земельного законодавства, які встановлюють механізм і процедуру звернення осіб до органів місцевого самоврядування з питань надання у користування ділянок, вбачається, що отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою та розроблення проекту землеустрою є стадіями одного процесу. Ці стадії пов'язані між собою. Разом з клопотанням, в якому зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри, подаються також графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Так, при досліджені викопіювання із зазначенням орієнтовного місця розташування та площі земельної ділянки, яке було подано відповідачем-2 до відповідача-1 разом із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 1,7 га з метою оформлення права оренди на земельну ділянку (а.с. 228 том 2) та викопіювання з публічної кадастрової карти, яке міститься в Проєкті землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду відповідачу-2 площею 0,8322 га, розробленого ТОВ "Юрземексперт" на замовлення відповідача-2 (а.с. 125 том 1) вбачається розбіжність між місцем знаходження земельної ділянки, та площею яку бажав отримати в оренду відповідач-2. Тобто, фактично проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду відповідачу-2 площею 0,8322 га, було розроблено на іншу земельну ділянку.
Розроблення проекту землеустрою на іншу земельну ділянку, ніж на ту, на яку подано заяву на розроблення проекту землеустрою, не відповідає вимогам статті 123 Земельного кодексу України. Самостійна зміна місця розташування земельної ділянки та її площі при розробленні проекту землеустрою, без подання заяви про отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою саме щодо цієї земельної ділянки та отримання дозволу, є порушенням процедури визначеної ст. 123 Земельного кодексу України. Отже, оскільки відповідачем-2 було подано до відповідача-1 на затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, розроблений на іншу земельну ділянку, ніж на ту, на яку ним подавалася заява, відповідно були відсутні підстави для затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання у користування відповідачу-2 земельної ділянки площею 0,8322 га за адресою: м. Житомир, пров. Оздоровчий 7, кадастровий номер 1810136300:11:007:0059. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 11.05.2023 по справі No480/1712/19.
Крім цього, необхідно зазначити, що згідно висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 04.05.2023 Крім цього, необхідно зазначити, що згідно висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 04.05.2023 , бесідка № 11 площею забудови 14,1 кв.м., що розташована за адресою: м. Житомир, вул. Чуднівська, 147-В, повністю розміщена в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:11:007:0059. Згідно інформаційної довідки від 09.11.2021 (т.1, а.с 17) бесідка № 11 належить на праві власності позивачу. Таким чином затвердження відповідачем-1 проекту землеустрою щодо відведення та надання у користування відповідачу-2 земельної ділянки площею 0,8322 га за адресою: м. Житомир, пров. Оздоровчий 7, кадастровий номер 1810136300:11:007:0059 порушує право власності позивача, оскільки відповідно ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. , бесідка № 11 площею забудови 14,1 кв.м., що розташована за адресою: м. Житомир, вул. Чуднівська, 147-В, повністю розміщена в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:11:007:0059. Згідно інформаційної довідки від 09.11.2021 (т.1, а.с 17) бесідка № 11 належить на праві власності позивачу. Таким чином затвердження відповідачем-1 проекту землеустрою щодо відведення та надання у користування відповідачу-2 земельної ділянки площею 0,8322 га за адресою: м. Житомир, пров. Оздоровчий 7, кадастровий номер 1810136300:11:007:0059 порушує право власності позивача, оскільки відповідно ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Також слід відзначити, що в акті прийомки передачі межових знаків на зберігання (погодження меж земельної ділянки з суміжними землевласниками та землекористувачами в порядку ст. 198 ЗКУ) від 14.02.2022 (а.с.121 том 1), який міститься в Проєкті землеустрою щодо відведення площею 0,8322 га, розробленого ТОВ "Юрземексперт", відсутні погодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками та землекористувачами, що є порушенням вимог ст. 198 Земельного кодексу України.
Як визначено частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції. Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Згідно із ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Підстави для примусового припинення права на земельну ділянку та порядок припинення права користування визначений статтями 143,144 Земельного кодексу України.
Згідно ст. 143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі:
а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в строки, встановлені приписами органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель;
в) конфіскації земельної ділянки;
г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності;
ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки.
ґ1) примусового звернення стягнень на право емфітевзису, суперфіцію за зобов'язаннями особи, яка використовує земельну ділянку на такому праві
Згідно ст. 144 Земельного кодексу України у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель чи державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища складає протокол про адміністративне правопорушення, накладає на особу, яка допустила правопорушення, адміністративне стягнення та видає цій особі припис про його усунення у 30-денний строк.
У разі якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку припис державного інспектора щодо припинення правопорушення, державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель чи державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища накладає на таку особу адміністративне стягнення відповідно до закону та повторно видає припис про припинення правопорушення та усунення його наслідків у 30-денний строк.
У разі неусунення наслідків порушення земельного законодавства у 30-денний строк орган державного контролю за використанням та охороною земель або орган державного контролю за охороною навколишнього природного середовища звертається до суду з позовом про: розірвання договору оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки або договору про встановлення земельного сервітуту; припинення права постійного користування земельною ділянкою.
Відповідачем-1 не подано доказів порушення позивачем земельного законодавства та звернення до суду з позовом про примусове відчуження земельної ділянки.
Пункт 4 ст. 142 Земельного кодексу України містить також порядок припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача: припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи позивач як землекористувач не подавав заяву про добровільну відмову від користування земельною ділянкою.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що рішення відповідача-1 від 15.12.2022 року №658 в частині припинення позивача права постійного користування земельною ділянкою 0,8322 га за адресою: м. Житомир, пров. Оздоровчий 7, згідно Державного акту на право постійного користування землею, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 688 та затвердження проєкту землеустрою щодо відведення та надання в користування відповідачу-2 земельної ділянки площею 0,8322 га за адресою: м. Житомир, пров. Оздоровчий 7, кадастровий номер 1810136300:11:007:0059 є незаконним та підлягає скасуванню.
Стосовно вимоги про визнання недійсним договору оренди землі, № 106 від 28.12.2022, укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2, за яким в оренду передано земельну ділянку площею 0,8322 га, кадастровий номер 1810136300:11:007:0059, слід звернути увагу на наступне.
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Враховуючи те, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки укладений на підставі рішення відповідача-1 від 15.12.22 №658 "Про вилучення, припинення, надання права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам" (п. 1 договору від 28.12.2022 № 106) прийнятого з порушенням норм законодавства, він підлягає визнанню недійсним.
Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Судом встановлено, що позивач відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, зареєстрованого 22.11.2001 в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №688, є належним користувачем земельною ділянкою площею 1,8312 га за адресою: м. Житомир, пров. Оздоровчий 7 (стара назва вул. Черняховького, 147-в). Позивач користується земельною ділянкою на законних підставах, тому у визначений законодавством спосіб звернувся за захистом порушених прав.
Європейський суд з прав людини у справі "Пронина проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Слід також зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р. , відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач не подав до суду достатніх доказів на спростування позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів в рівних частинах.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати незаконним та скасувати рішення 24 сесії 8 скликання Житомирської міської ради від 15.12.2022 року №658 в частині припинення права постійного користування ТОВ "Українська асоціація народної медицини" (ід. код 20054417) земельною ділянкою площею 0,8322 га за адресою провулок Оздоровчий 7, місто Житомир згідно Державного акту на право постійного користування, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №688 від 22.10.2002 року, та затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання в користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомирм'ясопродукт" (ід. код 31531731) земельної ділянки площею 0,8322 га, за адресою: м. Житомир, провулок Оздоровчий 7, кадастровий номер 1810136300:11:007:0059.
3. Визнати недійсним договір оренди землі серія та номер 106 від 28.12.2022, укладений між Житомирською міською радою (ід. код 13576954) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирм'ясопродукт" (ід. код 31531731), за яким в оренду передано земельну ділянку площею 0,8322 га, кадастровий номер 1810136300:11:007:0059.
4. Стягнути з Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, майдан С.П. Корольова, 4/2, ід. код 13576954)
- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська асоціація народної медицини" (03083, м. Київ, Проспект Науки, 63, ід. код 20054417) 2684,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирм'ясопродукт" (12413, Житомирська область, Житомирський район, с. Василівка, пров. Парковий, 8, ід. код 31531731)
- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська асоціація народної медицини" (03083, м. Київ, Проспект Науки, 63, ід. код 20054417) 2684,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 07.12.23
Суддя Кудряшова Ю.В.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу (рек.)
+ на ел. пошту: info@kmu.edu.ua
ba.a-lex@ukr.net
3 - відповідачу - Житомирській міській раді в кабінет "Електронного суду"
+ на ел. пошту: mvk@zt-rada.gov.ua
4 - відповідачу - ТОВ "Житомирм'ясопродукт" (рек.)
+ на ел. пошту: justecolaw@gmail.com