Ухвала від 06.12.2023 по справі 905/291/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

_____________________________________________________________________________

УХВАЛА

06.12.2023р. Справа №905/291/23 (905/1572/23)

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта», м.Київ

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання”, м.Костянтинівка

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості в сумі 12323,64 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання боржником умов Договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, укладеного шляхом подання заяви про приєднання від 04.02.2020р. №654136

Суддя Левшина Г.В.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта», м.Київ, заявник, звернулось до господарського суду Донецької області із заявою б/н від 29.11.2023р. про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання”, м.Костянтинівка, заборгованості за Договором про надання послуг з організації перевезення відправлень, укладеного шляхом подання заяви про приєднання від 04.02.2020р. №654136, в сумі 12323,64 грн., а також сплаченого заявником судового збору у розмірі 268,40 грн.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.12.2023р. встановлений єдиний унікальний номер судової справи №905/291/23 (905/1572/23), справу передано до провадження судді Левшиної Г.В. на підставі ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, у зв'язку з перебуванням у провадженні судді Левшиної Г.В. справи №905/291/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання”, м.Костянтинівка (ЄДРПОУ 25599771).

Так, ухвалою суду від 17.10.2023р. відкрито провадження у справі №905/291/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання”; визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - Акціонерного товариства “ОТП Банк” в сумі 48758347,09 грн., а також судового збору в сумі 24810,00 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання”; введено процедуру розпорядження майном боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання” строком на сто сімдесят календарних днів; призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання” арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича; встановлено дату попереднього засідання суду на 21.11.2023 року о 13:30 год.

18.10.2023р. за номером 71636 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення (повідомлення) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання”, м.Костянтинівка (ЄДРПОУ 25599771).

Наразі у справі про банкрутство ТОВ “Костянтинівський завод металургійного обладнання” триває процедура розпорядження майном боржника.

За приписами ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

21.10.2019 року введено в дію Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень якого Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» втратив чинність.

У відповідності до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України визначені форми господарського судочинства.

Так, за змістом ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо (ч.2 ст.12 Господарського процесуального кодексу України).

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (ч.4 ст.12 Господарського процесуального кодексу України).

Поряд з цим, частиною 6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (наразі Кодексом України з процедур банкрутства).

За вимогами частини 14 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі; пред'явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом.

Боржник у розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав.

Кредитор, поряд з іншими, - юридична або фізична особа, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Частиною 1 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

За правилами ч.2 ст.47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Згідно ч.6 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

Крім того, Кодексом України з процедур банкрутства встановлений порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник.

Так, згідно ч.1 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У відповідності до ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України.

Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження (абз.4 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства).

Отже, з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство боржника останній перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс його правовідносин, у тому числі і порядок виникнення, стягнення, погашення грошових зобов'язань, порядок вирішення спорів за його участі.

Згідно ч.1 ст.147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 7 частини 1 статті 155 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у судовому наказі зазначається повідомлення про те, що під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Аналіз приведених правових норм у їх сукупності дозволяє дійти висновку, що однією з ключових підстав для наказного провадження та видачі судового наказу є відсутність зі сторони суду перевірки обґрунтованості заявлених грошових вимог до боржника по суті.

Натомість, під час розгляду кредиторських вимог, заявлених у справі про банкрутство, суд з'ясовує правову природу таких вимог, надає правову оцінку доказам, поданим кредитором на підтвердження його грошових вимог до боржника, перевіряє дійсність заявлених вимог та з огляду на встановлене робить вмотивований висновок про наявність чи відсутність підстав для їх визнання та включення до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості.

Те ж саме стосується розгляду спорів в межах справи про банкрутство (ст.7 КУзПБ).

Додатково звертається увага, що за приписом ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ураховуючи особливий правовий режим боржника, відносно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, наказне провадження та видача судового наказу суперечить меті та порядку, які визначені спеціальним законом - Кодексом України з процедур банкрутства, в частині розгляду та задоволення (погашення) кредиторських вимог до боржника та вирішення спорів, стороною у яких є боржник. Також це порушить баланс інтересів боржника та його кредиторів.

Отже, з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання” будь-які спори, грошові вимоги до цього товариства повинні заявлятися кредиторами та розглядатися судом в порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства.

За таких обставин та враховуючи особливості розгляду справ, встановлені Кодексом України з процедур банкрутства, суд дійшов висновку, що правові підстави для видачі судового наказу про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання”, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, є відсутніми, а тому у видачі судового наказу слід відмовити.

Керуючись ст.ст.1, 2, 7, 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст.3, 12, 152, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» про видачу судового наказу щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання” заборгованості в сумі 12323,64 грн. та судового збору.

Ухвалу складено та підписано 06.12.2023р.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку ст.ст.255-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Г.В. Левшина