ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.12.2023м. ДніпроСправа № 904/5235/23
За позовом Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль", м. Кам'янське Дніпропетровської області
до Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі", м. Кам'янське Дніпропетровської області
про стягнення 116 820,87 грн, -
Суддя Бажанова Ю.А.
Без виклику (повідомлення) учасників
СУТЬ СПОРУ:
Акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі" на свою користь 13 054,48 грн заборгованості, 10 903,48 грн пені, 1 079,00 грн 3 % річних, 6 131,19 грн. інфляційних втрат та 85 652,72 грн штрафу.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг № 100.08.0033 від 21.08.2020 в частині своєчасної оплати наданих послуг за актом №18 від 10.09.2020.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами.
17.10.2023 відповідач подав до суду заяву про розгляд справи в порядку загального провадження, в якій просить суд розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2023 відмовлено у задоволенні заяви Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі" про розгляд справи в порядку загального провадження.
20.11.2023 від Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву в якому просить суд відмовити в задоволенні вимоги позивача про стягнення штрафу у розмірі 5 000,00 грн неоподаткованих мінімумів громадян. Зменшити розмір належних до стягнення штрафних санкцій на 90% від суми нарахування.
Відповідач зазначає, що дійсно отримав акт №18 від 10.09.2020, однак особа, яка отримала вказаний акт (директор Вовченко Ф.І.) звільнився 20.11.2020 та належним чином не передав документи, в тому числі й спірний акт новому керівнику, що призвело до значної затримки в оплаті отриманих послуг.
Водночас, відповідачем здійснено погашення всієї суми заборгованості за актом №18 від 10.09.2022 згідно платіжного доручення №2878 від 16.11.2023.
Відповідач зазначає, що затримка для дія розрахунків за договором; відповідачем вживалися заходи щодо відновлення втрачених документів та подальшого виконання своїх зобов'язань, тому застосування штрафної санкції передбаченої пунктом 4.3. договору, у розмірі 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є необґрунтованою та безпідставною.
Також звертає увагу, що перед відповідачем обліковується значна дебіторська заборгованість за послуги постачання центрального опалення та постачання теплової енергії за минулі періоди, яка рішенням Кам'янської міської ради від 09.07.2020 № 2008-44/VI була передана КП КМР "Центральні тепломережі". З метою покрашення фінансово-економічного стану відповідачем постійно впиняються заходи спрямовані на погашення такої заборгованості. Однак в зв'язку з встановленими Законом України "Про внесення змін до деяких актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" обмеженнями, стягнення заборгованості значною мірою було ускладнене.
Окрім штрафу у порядку передбаченому пунктом 4.3 договору, позивачем заявлено до стягнення 10 903,43 грн. пені, 1 079,00 грн. 3% річних, 6 131,19 грн. інфляційних втрат, тобто загальна сума неустойки становить 18 113,67 грн. та є більшою ніж загальний розмір заборгованості за надані послуги.
Враховуючи майновий стан відповідача, значен перевищення розміру штрафних санкцій суми основного боргу, відповідач (з урахуванням додаткових пояснень) просить зменшити розмір належних до стягнення штрафних санкцій на 90%.
28.11.2023 до Господарського суду Дніпропетровської області від Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" надійшла заява про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог, в якій позивач просить:
- закрити провадження в справі № 904/5235/23 в частині стягнення основного боргу в сумі 13 054,48 грн.;
- стягнути з Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі" на користь Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" штрафні санкції в сумі 105 522,16 грн., з яких: пеня 12 432,76 грн.; 3% річних в розмірі 1 194,00 грн.; інфляційні витрати 6 242,68 грн.; штраф 85 652,72 грн. та суму судового збору в розмірі 2 684,00 грн.
Заява про зменшення позовних вимог мотивована тим, що відповідач частково здійснив оплату заборгованості 16.11.2023 у розмірі 13054,48грн, на підтвердження чого надана платіжну інструкцію від 16.11.2023.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2023 заяву Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" про уточнення (зменшення) позовних вимог вих. № 4906 від 27.11.2023 (вх. 61018/23 від 28.11.2023) залишено без розгляду.
30.11.2023 від Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання в якому просить суду приєднати до матеріалів справи копію платіжної інструкції №28/8-00000/с1е85е10-6b3t-46f2-99d5-379654ac20aa від 16.11.2023.
Також зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить стягнути з боржника штрафні санкції а саме пеню, штраф, 3 % річних та інфляційні втрати.
Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи, що відповідач подав відзив на позов, позивач подав пояснення, матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
ВСТАНОВИВ:
21.08.2020 між Комунальним підприємством Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі" (замовник) та Акціонерним товариством "Дніпровська теплоелектроцентраль" (виконавець) укладений договір №177/ГІ /00.08.0033 про надання послуг, відповідно до пункту 1.1 якого виконавець бере на себе зобов'язання у серпні - вересні 2020 року надати замовнику на межі балансового розмежування послуги із заповнення теплових мереж технічною водою та утворення необхідного тиску у трубопроводі, що подає у зворотному трубопроводі для проведення гідравлічних випробувань, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги за встановленою вартістю послуги згідно калькуляції виконавця.
Вартість договору відповідно до заявки замовника складає 13 054,48 грн з ПДВ. Зміна суми договору оформляється додатковою угодою між сторонами (пункт 2.1. в редакції додаткової угоди №1 до договору від 10.09.2020).
Вартість послуг визначається на підставі калькуляції планової вартості виконавця (пункт 2.2. договору).
Фактична кількість переданої технічної води визначається за показниками приладів обліку, встановлених на території виконавця. Кількість електричної енергії визначається розрахунковим методом, відповідно паспортним даним обладнання виконавця.
Згідно з пунктом 2.4. договору розрахунок за послуги здійснюється замовником згідно акту(тів) виконаних робіт, складених на підставі фактичної калькуляції, підписаного(их) обома сторонами та рахунку до сплатити не пізніше п'яти днів після їх отримання.
Цей договір набирає законної сили з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2020, а в частині розрахунків до повного їх виконання.
В матеріалах справи наявна Калькуляція вартості послуги з надання інформації КП Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі", що вводиться в дію з 01.09.2020.
Згідно акту приймання-передачі робіт (надання послуг) № 18 від 10.09.2020 виконавцем надані послуги із заповнення теплових мереж технічною водою та утворення необхідного тиску у трубопроводі, що подає, та зворотному трубопроводі для проведення гідравлічних випробувань на суму 13 054,48 грн.
Відповідно до акту № 1 виконавцем під час гідровипробувань було витрачено 689 тон води.
Відповідно до акту № 2 виконавцем під час гідровипробувань було витрачено 1272 кВт/год електроенергії.
Для оплати послуг відповідачу було виставлено рахунок вартості.
Як зазначає Комунальне підприємство Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі" свої зобов'язання своєчасно та в повному обсязі в порядку передбаченому договором не виконує, що і стало причиною виникнення спору.
Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 13 054,48 грн заборгованості, 10 903,48 грн пені, 1 079,00 грн 3 % річних, 6 131,19 грн. інфляційних втрат та 85 652,72 грн штрафу.
Предметом доказування у справі є обставини укладання договору №177/ГІ /00.08.0033 надання послуг від 21.08.2020, факт поставки надання послуг, строк оплати наданих послуг, строк дії договору, наявність / відсутність прострочення оплати наданих послуг, наявність / відсутність односторонньої відмови від договору, наявність / відсутність підстав для стягнення штрафних санкцій.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Позивач просить стягнути з відповідача 13 054,48 грн заборгованості за надані послуги згідно з договором №177/ГІ /00.08.0033 надання послуг від 21.08.2020 на підставі акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №18 від 10.09.2020.
З урахуванням приписів пункту 2.4 договору строк оплати за договором №177/ГІ /00.08.0033 надання послуг від 21.08.2020 у сумі 13 054,48 грн є таким, що настав.
До господарського суду надано докази оплати основної заборгованості у розмірі 13 054,48 грн, а саме платіжну інструкцію №28/8-00000/с1е85е10-6b3t-46f2-99d5-379654ac20aa від 16.11.2023 року на суму 13 054,48 грн (призначення платежу: за послуги згідно договору №177/ГІ /00.08.0033 від 21.08.2020).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Частиною 3 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Таким чином, враховуючи погашення відповідачем заборгованості за договором №177/ГІ /00.08.0033 від 21.08.2020 у розмірі 13 054,48 грн на підставі платіжної інструкції №28/8-00000/с1е85е10-6b3t-46f2-99d5-379654ac20aa від 16.11.2023 року, господарський суд закриває провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 13 054,48 грн у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Отже, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафних санкцій у вигляді пені або штрафу, передбачених частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України, є можливим, оскільки суб'єкти господарських відносин наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення при укладанні договору санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань і пеня та штраф застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки за невиконання грошового зобов'язання. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.09.2019 у справі №904/5770/18.
Позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 10 903,48 грн за загальний період з 29.10.2020 по 01.08.2023 (при цьому позивач посилається на приписи пункту 3.2.4 договору).
Відповідно до пункту 3.2.4 договору замовник зобов'язаний у разі прострочення оплати вартості послуг - сплатити виконавцю неустойку (штраф. пеню), відсотки за користування чужими грошима, а також суму заборгованості з урахуванням 3% річних індексу інфляцій за весь час прострочення.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").
З аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що пеня це договірна санкція.
Разом з цим, сторонами у договорі не погоджено розміру пені за прострочення оплати, тобто сторонами не погоджено розміру пені, а отже відсутня правова підстава для нарахування пені, у зв'язку з чим вимога про стягнення пені у розмірі 10 903,48 грн за прострочення грошового зобов'язання задоволенню не підлягає.
Правова позиція щодо необхідності визначення у правочині умов щодо розміру та бази нарахування пені викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №904/4156/18.
Пунктом 4.3 договору визначено за односторонню необґрунтовану відмову від виконання зобов'язань, крім випадків коли таке право закріплене за стороною умовами даного договору або чинним законодавством України, протягом строку дії договору, винна сторона сплачує іншій стороні штраф в розмірі 5 000 встановлених законом неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При односторонній відмові замовника від виконання своїх грошових зобов'язань за цим договором (повний або частковий), він зобов'язаний сплатити виконавцю штраф розмірі 5% суми від оплати якої він відмовився.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 85 652,72 грн. штрафів (85 000,00 грн - 5 000 неоподаткованих мінімумів громадян) + 652,72 грн. (5% від суми оплати якої відмовився замовник (13 054,48 грн. х 5%)).
Матеріалами справи підтверджується, що підставою нарахування штрафів у розмірі 85 652.72 грн. стала неоплата відповідачем отриманих послуг за договором №177/ГІ /00.08.0033 надання послуг від 21.08.2020 на підставі акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №18 від 10.09.2020 у розмірі 13 054,48 грн.
Між тим, заборгованість у розмірі 13 054,48 грн сплачена відповідачем згідно з платіжною інструкцією №28/8-00000/с1е85е10-6b3t-46f2-99d5-379654ac20aa від 16.11.2023 на суму 13 054,48 грн (призначення платежу: за послуги згідно договору №177/ГІ /00.08.0033 від 21.08.2020).
З наведеного вбачається, що має місце не одностороння необґрунтована відмова від виконання зобов'язань, в тому числі виконання грошового зобов'язання, а прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 13 054,48 грн. (заборгованість фактично сплачена з простроченням 13.11.2023. тобто відсутня одностороння відмова від виконання зобов'язання).
За таких обставин, господарський суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 85 652,72 грн. штрафів.
Враховуючи, що господарський суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки (пені та штрафів) клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з простроченням оплати позивач просить стягнути з відповідача три проценти річних в розмірі 1 079,00 грн за період з 29.10.2020 по 01.08.2023 та інфляційні втрати в розмірі 6131,19 грн в період з листопада 2020 року по липень 2023 року.
Відповідач контррозрахунку 3% та інфляційних втрат не надав, незгоди щодо правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.
Згідно з приписами частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.
Враховуючи те, що факт порушення зобов'язання підтверджений належними та достатніми доказами, а також враховуючи, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 1 079,00 грн 3% річних, 6 131,19 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин є правомірними та підлягають задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 7 210,19 грн. (1 079,00 грн 3 % річних + 6 131,19 грн. інфляційних втрат).
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Враховуючи, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення 13 054,48 грн судовий збір пропорційно розміру позовних вимог в цій частині (в сумі 299,93 грн.) підлягає повернення з Державного бюджету на підставі клопотання особи, яка його сплатила.
Оскільки на час ухвалення рішення у справі клопотання особи, яка сплатила судовий збір не подано, господарський суд при ухваленні рішення не вирішує питання про повернення судового збору з Державного бюджету пропорційно розміру позовних вимог щодо яких закрито провадження у справі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 321, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Закрити провадження у справі №904/5235/23 в частині стягнення з Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі" на користь Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" 13 054,48 грн основного боргу.
Позов Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" до Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі" про стягнення 116 820,87 грн задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі" (51915, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул.. Тритузна, буд. 168, ідентифікаційний код 43158553) на користь Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Заводська, буд. 2, ідентифікаційний код 00130820) 6 131,19 грн інфляційних втрат, 1 079,00 грн 3% річних, 165.66 грн. витрат по сплаті судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 08.12.2023
Суддя Ю.А. Бажанова