Справа № 496/7207/23
Провадження № 1-кп/496/656/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року Біляївський районний суд
Одеської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши в спрощеному провадженні в залі суду кримінальне провадження № 12023167250000165 від 22.09.2023 року,
за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, учениці 11-го класу Одеської гімназії № 127 Одеської міської ради, офіційно не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 , 08.03.2023 року, більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, діючи спільно з неповнолітніми особами, матеріали відносно яких виділені в окремі провадження та іншими особами, які не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, перебуваючи на вул. Кам'янистій в с. Усатове Одеського району Одеської області, маючи умисел на незаконне проникнення на прибудинкову територію житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку № 2-779 від 28.04.2014 року та договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 5121085200:02:002:0587 № 2-782 від 28.04.2014 року, діючи умисно, всупереч вимогам ст. 30 Конституції України, якою закріплено право на недоторканість іншого володіння особи, не маючи визначених законом підстав та відповідного дозволу власника, упевнившись в тому, що хвіртка на територію домоволодіння зачинена на накидний металевий гачок, відкривши вказану хвіртку, проникла через неї на подвір'я житлового будинку, внаслідок чого була порушена недоторканість іншого володіння особи.
Дії обвинуваченої ОСОБА_3 органом дізнання кваліфіковані за ч. 1 ст. 162 КК України - незаконне проникнення до іншого володіння особи.
До обвинувального акта додана письмова заява обвинуваченої ОСОБА_3 , складена у присутності захисника ОСОБА_5 , законного представника ОСОБА_6 , щодо добровільності беззаперечного визнання її винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з ч.2 ст.302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Потерпілим ОСОБА_4 , надано також письмову заяву, яка долучена до обвинувального акта, в якій потерпілий погодився зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначив, що він ознайомлений із обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, та погодився із розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Враховуючи викладене вище, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч.2 ст.381 КПК України.
Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 162 КК України - незаконне проникнення до іншого володіння особи.
Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке у відповідності до статті 12 КК України є кримінальним проступком, особу винуватої, яка раніше не судима, за місцем навчання характеризується добре, офіційно не працевлаштована.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , відповідно до положень ст.66 КК України, є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та вчинення кримінального правопорушення неповнолітньою.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , відповідно до положень ст.67 КК України, не встановлено.
З урахуванням наведеного, виходячи з приписів статті 50 Кримінального кодексу України, згідно з яких метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винуватої, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченою ОСОБА_3 буде покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На думку суду таке покарання відповідатиме гуманності й справедливості, та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Керуючись ст. ст. 302, 368, 370, 374, 376, 381, 382, 394, 395 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України і призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду, через Біляївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1