Справа № 733/1123/23 Головуючий у 1 інстанції Овчарик В. М.
Провадження № 33/4823/868/23
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - Оседача М.М.,
за участю захисника - адвоката Лишка В.А. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в порядку дистанційного судового провадження (в режимі відеоконференції) справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника - адвоката Лишка В.А. в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 23 жовтня 2023 року,-
ВСТАНОВИВ:
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , непрацюючий,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 536,80 грн.
Як встановив суд, 08 липня 2023 року, о 00 год. 05 хв., по вул. В. Стуса в смт. Парафіївка, Прилуцького району Чернігівської області, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, захисник - адвокат Лишко В.А. в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну, необґрунтовану та закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в діях його довірителя складу адміністративного правопорушення. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, а постанова винесена із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, процедура проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння була порушена, оскільки результати огляду були отримані за допомогою газоаналізатора Драгер, сертифікат відповідності якого, на час огляду, втратив чинність. Акцентує увагу на тому, що в матеріалах справи відсутній акт огляду на стан сп'яніння. Зазначає, що відеозапис працівників поліції не є безперервним, не відображає усіх обставин події, та посилається на те, що його підзахисного не було ознайомлено з його процесуальними правами під час складання протоколу.
У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
При цьому, в судовому засіданні захисник зазначив, що ОСОБА_1 був поінформований належним чином про час та місце слухання справи та не заперечував щодо розгляду справи за його відсутності.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши пояснення захисника (в режимі відеоконференції), який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, (далі - Інструкція) огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №471853 від 08.07.2023 року, ОСОБА_1 08 липня 2023 року, о 00 год. 05 хв., по вул. В. Стуса в смт. Парафіївка, Прилуцького району Чернігівської області, керував автомобілем ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.
Викладені у даному протоколі відомості ОСОБА_1 власноручно підтвердив своїм підписом (а.с.2).
Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним з джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП.
Як убачається з інформації з роздруківки приладу «Аlkotest 6820» прилад № ARРК-0187, результат продуття ОСОБА_1 зазначеного спеціального технічного приладу становить 1,10 проміле, де останній поставив свій підпис, що свідчить про його згоду, на той період часу, із даними результату проведеного огляду (а.с.4).
Із переглянутого апеляційним судом відеозапису вбачається (а.с.5), що працівники поліції, ввімкнувши на своєму службовому автомобілі маячки червоного кольору, тривалий час переслідували транспортний засіб. У подальшому, автомобіль було зупинено, за кермом якого перебував ОСОБА_1 , останньому було роз'яснено причину зупинки, зокрема, керування автомобілем під час комендантської години. При спілкуванні з водієм поліцейський виявив у нього явні ознаки алкогольного сп'яніння і йому було запропоновано пройти відповідний огляд на стан сп'яніння. ОСОБА_1 погодився пройти огляд саме на місці зупинки транспортного засобу з використанням алкотестеру «Драгер», результат позитивний - 1,10 проміле.
При цьому, ОСОБА_1 зазначав, що вживав алкоголь та з результатом огляду на стан сп'яніння погодився, будь-яких зауважень не висловлював.
Окрім цього, водій ОСОБА_1 після оформлення адміністративних матеріалів та будучи незгодним з результатами огляду, самостійно медичний огляд не пройшов та медичний висновок не надав.
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного Інструкцією. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду на стан сп'яніння та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Доводи апелянта про те, що працівники поліції не роз'яснили йому права та не дали можливості скористатися правовою допомогою адвоката, чим було порушено його право на захист, позбавлені підстав, з огляду на таке.
Як слідує із протоколу про адміністративне правопорушення, у ньому міститься відмітка про те, що ОСОБА_1 було роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
Також, із переглянутого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не ставив питання щодо надання йому адвоката, що свідчить про те, що останній не мав бажання скористатись правовою допомогою адвоката.
Твердження апелянта про те, що відеоматеріал не може слугувати належним доказом, так як відеофіксація не здійснювалась безперервно є непереконливими, оскільки вказаний відеозапис є лише одним із доказів на підтвердження даних, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному повноважною на те особою.
Крім того, на відеозаписі чітко зафіксовано проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та отриманий результат огляду 1,10 проміле, і підстави піддавати сумніву зміст даного відеозапису відсутні.
В матеріалах справи на а.с.3 має місце акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а тому, доводи апелянта про протилежне є надуманими.
Твердженням апелянта про те, що результати огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 були отримані за допомогою газоаналізатора Драгер, сертифікат відповідності якого втратив чинність, вже було надано відповідної належної оцінки місцевим судом, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання ОСОБА_1 уникнути встановленої Законом відповідальності за скоєне.
Отже, викладені обставини вказують на те, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, його особи, ступеня вини та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Лишка В.А. в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 23 жовтня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач