Номер провадження: 33/813/1759/23
Номер справи місцевого суду: 522/15205/23
Головуючий у першій інстанції Донцов Д. Ю.
Доповідач Погорєлова С. О.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.11.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря - Зєйналової А.Ф.к., адвоката Назарова О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 29 серпня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1
- про накладення на неї стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
встановив:
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 29 серпня 2023 року накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України, у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі 536,80 гривень на користь держави.
З вказаної постанови вбачається, що 19.07.2023 року о 21:58 год. в м. Одеса вул. Рішельєвська, 8, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Mazda CX5 державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Drager Alcotest 7510 №0391, результат тесту - 0,23‰, тест №1082.
За вказаним фактом був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №506009 від 19.07.2023 року.
Зазначена подія була зафіксована співробітниками поліції та кваліфікована як порушення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Не погоджуючись з постановою Приморського районного суду м. Одеси від 29 серпня 2023 року представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав:
1)Суд першої інстанції об'єктивно не надав оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення;
2)Адміністративний протокол складено з порушеннями;
3)В протоколі про адміністративне правопорушення не вказані ознаки алкогольного сп'яніння;
4)В графі суть адміністративного правопорушення вказано, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом, однак це не відповідає дійсності та не підтверджено відеозаписом або іншими доказами;
5)Відсутня інформація про відсторонення водія від керування транспортним засобом;
6)Були порушені права особи на захист, оскільки поліцейськими не було роз'яснено ст. 55, 56, 59 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що підтверджується відеозаписом;
7)Направлення на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі складено з порушеннями;
8)Відеозапис неналежний та недопустимий доказ у справі, крім того не оформлений належним чином.
Посилаючись на такі доводи, представник ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою провадження у справі закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення адвоката Назарова О.М., який наполягав на задоволенні апеляційної скарги, дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 294 КУпАП України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Під час апеляційного розгляду справи, для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, були повторно досліджені наступні докази:
-довідка, з якої вбачається, що згідно інформаційного порталу Національної поліції ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом року за ст. 130 КУпАП не притягувалася, посвідчення водія НОМЕР_2 отримала 09.10.2021 року;
-протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №506009 від 19.07.2023 року з якого вбачається, що 19.07.2023 року о 21:58 год. в м. Одеса по вул. Рішельєвська, 8, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Mazda CX5 державний номерний знак НОМЕР_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд водія на стан сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Alcotest Drager 7510 № 0391. Результат 0,23 ‰. Тест 1082;
-роздруківка драгер чеку № 1082 від 19.07.2023 року о 21:58 год. та акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно яких вбачається, що у ОСОБА_1 під час проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння було виявлено 0,23‰;
-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з якого вбачається, що ОСОБА_1 19.07.2023 року о 22:00 год. було направлено до МКЛ № 9 (вул. Воробйова), тест проводився на місці зупинки за допомогою приладу Alcotest Drager 7510 № 0391. Результат 0,23 ‰;
-відеозапис, який було приєднано до матеріалів справи та з якого вбачається, що 19.07.2023 року о 21:49 год. в м. Одеса по вул. Рішельєвська, 8, працівники поліції підійшли до транспортного засобу Mazda CX5 державний номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився водій ОСОБА_1 . Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про те, що вони їхали за її транспортним засобом, оскільки вона рухалась не ввімкнувши світло фар, а в самому транспортному засобі у салоні навпаки горіло світло. Потім працівники поліції спитали ОСОБА_1 чи вживала вона спиртні напої. ОСОБА_1 сказала давайте ви випишете штраф за те, що вона їхала без світла. Однак працівники поліції сказали, щоб вона швиденько пройшла тест на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер. Потім вони достали прилад Драгер, пояснили процедуру проходження. ОСОБА_1 продула декілька разів, однак тест нічого не показав. Потім, працівник поліції показав, як правильно треба продувати прилад. Також попередили, що якщо ОСОБА_1 не зможе пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, то її відвезуть до медичного закладу. ОСОБА_2 знов продула прилад Драгер, результат якого показав 0,23 ‰. Працівник поліції спитав, коли ОСОБА_1 останній раз вживала алкогольні напої, на що вона відповіла що бокал шампанського, однак це було три години тому. Потім працівники поліції сказали що будуть складати протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також що ОСОБА_1 відсторонено від керування транспортними засобами.
Згідно вимог ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2, ч. 3, ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції працівником поліції або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Пунктами 8, 9 Інструкції та пунктами 7, 8 Порядку регламентовано, що з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідно з'ясувати, чи дійсно особа знаходилася в стані сп'яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі Правила) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Визнаючи винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважав доведеною вину останньої зібраними по справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №506009 від 19.07.2023 року; роздруківкою тесту №1082 здійсненого 19.07.2023 року о 21:58 год. за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest відносно ОСОБА_1 , результат якого склав 0,23‰; направленням стосовно ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану сп'яніння від 19.07.2023 року; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних приладів, наявними в матеріалах справи відеозаписом №474938, 474605, в яких наведені обставини порушення водієм приписів п. 2.9.а ПДР, за що вона притягається до відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доказів на спростування своєї вини ОСОБА_1 суду не надала.
Однак з такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погодитись не може виходячи з наступного.
Суд першої інстанції всупереч вимогам ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП належним чином не встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тобто однобічно розглянув справу, без з'ясування фактичних обставин, що мають істотне значення для її розгляду, та не звернувши уваги на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки вона керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується результатами приладу «Драгер».
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, поваги до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Так, адвокатом Назаровим О.М. до суду апеляційної інстанції на підтвердження невинуватості ОСОБА_1 було надано відповідь ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» на запит б/н від 31.08.29023 року, зі змісту якої вбачається, що ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» є уповноваженим представником та офіційним ексклюзивним дистрибютором виробника концерну Drager Safety AG&Co.RGaA (Німеччина) в Україні з постачання, введення в обіг та продажу приладів алко- та наркодіагностики і витратних матеріалів до них, має відповідні сертифікати та надає послуги ексклюзивного сертифікованого сервісного центру для висококваліфікованого гарантійного та післягарантійного сервісного технічного обслуговування, градуювання і повірки приладів, зокрема, газоаналізаторів для вимірювання вмісту алкоголю у видихуваному повітрі Drager Alcotest 7510 OIML.
Drager Alcotest 7510 OIML є найсучаснішим алкотестером та був підготовлений для використання та затвердження відповідно до національних правил різних країн світу як газоаналізатор для вимірювання вмісту алкоголю у видихуваному повітрі для забезпечення юридичного доказу відповідно до Європейського стандарту OIML R 126 «Evidential breath analyzers», що наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1494 від 30.12.2014 року прийнято, як національний стандарт ДСТУ OIML R 126 «Доказові аналізатори видихуваного повітря».
Газоаналізатори для вимірювання вмісту алкоголю у видихуваному повітрі Drager Alcotest 7510 OIML є медичними виробами.
Настановою з експлуатації газоаналізатора Drager Alcotest 7510 OIML визначено, що умовою правильної роботи приладу є суворе дотримання вимог експлуатації.
В Україні налаштування приладів Drager Alcotest 7510 OIML здійснено на одиниці вимірювання «‰» (проміле).
Згідно ДСТУ OIML R 126 «Доказові аналізатори видихуваного повітря», Сертифікату перевірки типу UA.TR.001 101-17 від 05.10.2017 року та відповідно до Настанови з експлуатації Drager Alcotest 7510 OIML границі допустимої похибки під час перевіряння типу, первинної повірки та повірки після ремонту складають: для масової концентрації алкоголю в крові:
абсолютна похибка (?): ± 0,04 ‰ (проміле) у діапазоні від 0 до 0,8 ‰ (проміле);
відносна похибка (?): ± 5,0 % у діапазоні від 0,8 до 4,0 ‰ (проміле);
абсолютна похибка (?): ± (0,7R - 2,7) ‰ (проміле) у діапазоні понад 4,0 ‰ (R - еталонне значення масової концентрації алкоголю).
Згідно ДСТУ OIML R 126 «Доказові аналізатори видихуваного повітря», Сертифікату перевірки типу UA.TR.001 101-17 від 05.10.2017 року та відповідно до Настанови з експлуатації Drager Alcotest 7510 OIML границі допустимої похибки під час експлуатування у робочих умовах навколишнього середовища від мінус 10°С до +40°С складають: для масової концентрації алкоголю в крові:
абсолютна похибка (?): ± 0,06 ‰ (проміле) у діапазоні від 0 до 0,8 ‰ (проміле);
відносна похибка (?): ± 7,5 % у діапазоні від 0,8 до 4,0 ‰ (проміле);
абсолютна похибка (?): ± (0,7R - 2,7) ‰ (проміле) у діапазоні понад 4,0 ‰ (R - еталон значення масової концентрації алкоголю).
При визначенні 19.07.2023 року приладом Drager Alcotest 7510 OIML серійний заводський №ARLM-0391 результату 0,23 ‰ (проміле) у робочих умовах навколишнього середовища від мінус 10°С до +40°С у діапазоні вимірювання від 0 до 0,8 ‰ (проміле) реальне значення з урахуванням похибки приладу може знаходитися у межах 0,23±0,06 ‰ (проміле), тобто у межах від 0,17 до 0,29 ‰ (проміле) за умови виконання всіх вимог і додержання всіх застережень щодо умов експлуатації та правил використання приладу користувачем, а станом на 19.07.2023 року було виконано користувачем в частині сервісного обслуговування. Щодо способів врахування допустимої похибки при оцінці результату приладу. Зазначене питання не належить до компетенції даної Компанії.
Крім того, при будь-якому використанні приладів Drager Alcotest необхідно повністю розуміти і суворо дотримуватись настанови (інструкції) з експлуатації.
Таким чином, офіційні дистриб'ютори виробника, вказують на наявність у пристрої Drager Alcotest допустимої виробником абсолютної похибки ± 0,06 ‰, яка на думку суду повинна бути врахована при проведенні огляду працівниками поліції, так і судом при розгляді справ про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Із дослідженого судом відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 пройшла огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Drager Alcotest, результат якого показав 0,23 ‰. Згідно роздруківки Драгер чеку, вбачається, що температура навколишнього середовища при проведенні оглядну на стан алкогольного сп'яніння становила 31°С. Згідно наданої відповіді ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» вбачається, що похибка приладу Drager Alcotest 7510 могла знаходитися у межах ±0,06 ‰.
Отже, за умови, того, що працівникам поліції достоіменно було відомо, що прилад вимірювальної техніки за допомогою якого проходять огляд на стан алкогольного сп'яніння має похибку, яка суттєво може вплинути на результат проходження такого огляду, працівники поліції повинні були запропонувати ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу, оскільки в закладах охорони здоров'я, огляд проводиться не тільки шляхом продування Drager Alcotest, але й за допомогою лабораторних досліджень біо матеріалу, та інш. тестів. Однак, всупереч вимогам ст. 266 КУпАП працівники поліції навіть не спитали ОСОБА_1 про те, чи згодна вона з тим результатом який показав Drager Alcotest, в медичний заклад не запропонували поїхати, відразу почавши складати на неї протокол про адміністративне правопорушення.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч. 5 ст. 266 КУпАП).
Пунктом 6 Порядку передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Таким чином, згідно вимог «Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», інспектор патрульної поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення, у разі перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння та незгоди її з результатами огляду, проведеного з використанням спеціальних технічних засобів, повинен був забезпечити доставку ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду, на встановлення стану сп'яніння, або у разі відмови водія проїхати до медичного закладу, також зазначити про це в протоколі.
Разом з цим, відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, водій ОСОБА_1 погодилась пройти перевірку та пройшла огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest, результат тесту був позитивний, проте, матеріали справи не місять жодних належних та допустимих доказів того, що після того, як ОСОБА_1 пройшла даний огляд, працівники поліції спитали чи згодна вона з ним, чи пропонували їй пройти медичний огляд в найближчому закладі охорони здоров'я та докази відмови водія від проходження такого огляду, зазначені обставини свідчать про те, що поліцейські у встановленому законом порядку не направляли водія у заклад охорони здоров'я для проходження медичного огляду на стан сп'яніння, у зв'язку з чим ОСОБА_1 була позбавлена можливості пройти огляд у встановленому законом порядку.
На підставі наведеного, апеляційний суд вважає, що працівниками поліції була порушена процедура проведення огляду на стан сп'яніння, оскільки не було дотримано всіх законодавчо встановлених вимог щодо проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, як наслідок, висновки результатів огляду, які стали підставою для складення протоколу відносно ОСОБА_1 , не можуть вказувати на наявність у неї алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом, а тому не можуть бути покладені в основу її винуватості, оскільки огляд, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та положень вищевказаної інструкції, не може вважатися дійсним.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається у протоколі.
Отже, під час перегляду справи щодо ОСОБА_1 апеляційним судом також було встановлено, що огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проведений працівниками поліції з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, а тому, відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП, не може вважається дійсним.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
За встановлених обставин апеляційний суд приходить до переконання, що доводи апеляційної інстанції заслуговують на увагу.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Згідно роз'яснень, які містяться в абзаці другому п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року за №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Таким чином, підсумовуючи вище викладене апеляційний суд приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджено, поза розумним сумнівом, що ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, оскільки відповідно до змісту ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь, тому постанову районного суду необхідно скасувати, а провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
Керуючись ст. ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 29 серпня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити з підстав передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського
апеляційного суду С.О. Погорєлова