Дата документу 04.12.2023
Справа № 334/7767/21
Провадження № 2/334/163/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2023 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Баруліної Т.Є.,
за участю секретаря Мохунь М.С.
представника позивачів - адвоката Корсіка Я.І.,
представника відповідача - адвоката Булдигіної М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права користування квартирою та встановлення порядку користування,
ВСТАНОВИВ:
11 жовтня 2021 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права користування квартирою та встановлення порядку користування. Свої вимоги обґрунтовують тим, що позивачам належить право власності на 7/10 частки спірної квартири, а відповідачу - 3/10.
Загальна площа квартири - 43,8 кв. м., житлова - 24,0 кв. м. З урахуванням вимог законодавства позивачі мають право на надання їм у володіння та користування 7/10 квартири, що відповідає площі: загальній - 30,66 кв. м., житловій - 16,8 м. кв. Відповідач має право на надання йому у володіння та користування 3/10 квартири, що відповідає площі: загальній - 13,14 м. кв.. житловій - 7,2 м. кв.
На цей час ОСОБА_4 займає житлову кімнату №5 площею 13,3 кв. м., кухню №3 площею 6,2 кв. м., коридор №4 площею 1,7 кв. м. та балкон площею 0,8 кв. м., що не відповідає розміру його частки у праві власності та порушує права інших співвласників.
Крім того, відповідач самовільно встановив стіну та двері, якою обмежив доступ позивачів до коридора № 4 площею 1,7 кв. м. та кухні № 3 площею 6,2 кв. м. Вказане також вбачається з Технічного паспорту, де зазначено, що приміщення № 3, 4, 5 та балкон не були обстежені через відсутність доступу.
З урахуванням викладеного, позивачі просять суд встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , виділивши у користування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кімнату № 5 площею 13,3 кв. м. з балконом площею 0,8 кв. м., ОСОБА_4 - кімнату АДРЕСА_2 площею 10,7 кв. м., залишивши у спільному користуванні коридор № 1 площею 8,2 кв. м., коридор № 4 площею 1,7 кв. м., санвузол № 2 площею 2,9 кв. м. та кухню № 3 площею 6,2 кв. м. згідно з даними технічного паспорту, виконаного ТОВ «БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ. ОФОРМЛЕННЯ ЗЕМЛІ ТА НЕРУХОМОСТІ, реєстраційний номер ТЮН2761-4898-6085-5737. Зобов'язати ОСОБА_4 усунути перешкоди у здійсненні права користування квартирою АДРЕСА_1 та забезпечити вільний доступ ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до коридору № 4 площею 1,7 кв. м., кухні № 3 площею 6,2 кв. м. шляхом демонтажу дверей, які розділяють коридор № 1 та коридор № 4 згідно з даними технічного паспорту, виконаного ТОВ «БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ, ОФОРМЛЕННЯ ЗЕМЛІ ТА НЕРУХОМОСТІ, реєстраційний номер ТЮ 1:2761-4898-6085-5737.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13.10.2021 року, у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права користування квартирою та встановлення порядку користування було відкрито провадження в порядку загального позовного провадження. Відповідачу роз'яснено право на подання відзиву, відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України.
27.01.2022 року, на адресу суду надійшов відзив ОСОБА_4 , який направлений засобами поштового зв'язку, відповідно до якого ОСОБА_4 заперечував проти заявлених позовних вимог та просив суд у задоволенні позову відмовити. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна, яка надана до позовної заяви, спірна квартина належить на праві приватної спільної Позивачу 2 (розмір частки 1/10) та Відповідачу (розмір частки 1/10). Докази про виділення часток та їх розмір інших учасників справи позовна заява не містить. За спільною домовленістю відповідач проживає у кімнаті № 5 площею 13,3 кв.м., а позивачі у кімнаті № 6 площею 10,7 кв.м., решта приміщень є у вільному доступі. Даний порядок користування квартирою є сталий та був погодженим між сторонами багато років тому. За власні кошти відповідачем здійснено ремонт в кімнаті № 5, на балконі та у кухні № 3, придбано вбудовані меблі та побутову техніку. Одразу після цього, позивачі звернулися до суду з даним позовом, бажаючи отримати в користування кімнату відповідача з усіма покращеннями. Відповідач багато років одноособово сплачує за комунальні послуги за спірну квартиру, тому просить відмовити у задоволенні позову, оскільки вимоги позивачів вважає недоведеними та необґрунтованими.
Ухвалою Ленінського районного суд м. Запоріжжя від 18.08.2022 року, клопотання представника позивачів адвоката Корсік Я.І. про призначення у справі судової будівельної експертизи було задоволено. Призначено у справі судову будівельну експертизу.
15.06.2023 року на виконання Ухвали суду від 18.08.2022 року, надійшов висновок Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 29.05.2023 року №697/698-22 за результати проведення судової інженерно-технічної експертизи.
Ухвалою Ленінського районного суд м. Запоріжжя від 20.07.2023 року було закрито підготовче судове засідання та призначена справа до розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивачів - адвокат Корсік Я.І. підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі з підстав, які викладені у позові. Просив долучити до матеріалів справи судові дебати у письмовому вигляді.
Представник відповідача - адвокат Булдигіна М.С. проти задоволення позову заперечила, просила відмовити у задоволенні позову. Також просила долучити до матеріалів справи судові дебати у письмовому вигляді.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, а також оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 21.06.2000, виданого Ленінською районною адміністрацією Запорізької міської ради, квартира, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , загальною площею 43,82 кв. м., житловою площею 27,22 кв. м., на праві спільної сумісної власності належить громадянам: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Квартира приватизована згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та зареєстрована ЗМБТІ. (а.с.8)
Суд звертає увагу представника відповідача, що свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 від 21.06.2000, видане Ленінською районною адміністрацією Запорізької міської ради, підтверджує право власності сторін на вказану квартиру на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 Цивільного кодексу України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Згідно з ч. 2 ст. 370 Цивільного кодексу України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
З урахуванням викладеного розмір часток співвласників є рівним та складає 1/5 частки.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_2 від 16.05.2008 року. (а.с. 9)
Відповідно до свідоцтва про спадщину від 26.02.2021 року після померлої ОСОБА_5 спадщина складається з 1/5 частки квартири за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 43,82 кв. м., житловою площею 27,22 кв. м., спадкоємцями є донька ОСОБА_2 та син ОСОБА_4 , кожний має право на спадщину на 1/2 частку у спадщині на вищевказане майно. (а.с. 10)
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №2775647774 від 30.09.2021 року на підставі свідоцтва про право спадщину ОСОБА_2 належить 1/10 частка та на підставі свідоцтва про право спадщину 1/10 частка належить ОСОБА_4 . (а.с.11)
Отже на час розгляду справи розмір часток співвласників квартири за адресою: АДРЕСА_3 , є наступним: ОСОБА_1 - 1/5 частки; ОСОБА_2 - 3/10 частки; ОСОБА_3 - 1/5 частки; ОСОБА_4 - 3/10 частки.
Отже сукупна частка позивачів у праві власності складає - 7/10 частки квартири, а частка ОСОБА_4 складає 3/10 частки квартири.
Згідно із частиною першою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною першою статті 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Права власника житлового будинку, квартири визначені статтями 317, 383 ЦК України та статтею 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у права власника можливе лише з підстав, передбачених законом. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Згідно з ч. 1 ст. 369 Цивільного кодексу України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.
Згідно з ч. 1 ст. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними.
Відповідно до ст. 369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.
Статтею 391 ЦК України передбачено право власника майна при наявності дій осіб, спрямованих на перешкоджання вільного користування та розпорядження власником своїм майном, вимагати усунення таких перешкод.
Згідно з Технічним паспортом, виконаним ТОВ «БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ, ОФОРМЛЕННЯ ЗЕМЛІ ТА НЕРУХОМОСТІ» від 29.09.2021 року квартира за адресою: АДРЕСА_3 , складається із наступних приміщень: №1 - коридор 8,2 кв. м.; №2 - санвузол 2,9 кв. м.; №3 - кухня 6,2 кв. м.; №4 - коридор 1,7 кв. м.; №5 - кімната 13,3 кв. м.; №6 - кімната 10,7 кв. м. , балкон (2,57 х 0,3) - 0,8 кв. м. Загальна площа квартири - 43,8 кв. м., житлова - 24,0 кв. м. (а.с.17-26)
Відповідно до ст. 358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Отже, позивачі мають право на надання їм у володіння та користування 7/10 квартири, що відповідає площі: загальній - 30,66 кв. м., житловій - 16,8 м. кв., а відповідач має право на надання йому у володіння та користування 3/10 квартири, що відповідає площі: загальній - 13,14 м. кв., житловій - 7,2 м. кв.
На час розгляду справи ОСОБА_4 займає житлову кімнату № НОМЕР_3 площею 13,3 кв. з балконом площею 0,8 кв. м., тобто площа кімнати, яку ОСОБА_4 займає не відповідає розміру його частки у праві власності та порушує права інших співвласників.
У постанові Верховного Суду від 12.12.2018 по справі № 442/7505/14-ц (провадження № 61-4536св18) зроблено висновок, що спільна часткова власність є специфічною конструкцією оскільки, існує: (а) множинність суб'єктів. Для права власності характерна наявність одного суб'єкта, якому належить відповідне майно (наприклад, один будинок - один власник). Навпаки, спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб'єктів (наприклад, один будинок - два співвласники); (б) єдність об'єкта. Декільком учасникам спільної часткової власності завжди належить певна сукупність майна. Причому право спільної часткової власності може стосуватися як подільних/неподільних речей, так і майнових прав та обов'язків.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 квітня 2023 року у справі № 760/19865/15-ц (провадження № 61-20309св21) зазначено, що «встановлюючи порядок користування квартирою у запропонований позивачем спосіб, суди попередніх інстанцій врахували баланс інтересів співвласників спірної квартири та осіб, які мають право користування квартирою та дійшли до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову. Іншого варіанту користування спірною квартирою, який би відповідав часткам співвласників у праві власності, відповідач не запропонував, наполягаючи на неможливості встановлення порядку користування житлом без порушення прав когось із мешканців квартири. Відповідно до статті 47 ЖК України норма жилої площі в Україні встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу. У цій справі спір стосується не поділу квартири, а встановлення порядку спільного користування нею. Тому критерій необхідності виділення у користування кожному співвласнику по 13,65 кв. м житлової площі на одну особу, особливо, якщо при цьому неможливо забезпечити відповідність ідеальних часток реальним, не є обов'язковим. Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 07 лютого 2022 року у справі № 182/3348/19 (провадження № 61-1084св21)».
Позивачі просили встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , виділивши у користування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кімнату № 5 площею 13,3 кв. м. з балконом площею 0,8 кв. м., а ОСОБА_4 виділити у користування - кімнату № НОМЕР_4 площею 10,7 кв. м., залишивши у спільному користуванні коридор № 1 площею 8,2 кв. м., коридор № 4 площею 1,7 кв. м., санвузол № 2 площею 2,9 кв. м. та кухню № 3 площею 6,2 кв. м.
Запропонований позивачами порядок користування квартирою відповідає Варіанту №1 встановлення порядку користування квартирою, викладеного у висновку експерта № 697/698-22 від 29.05.2023. (а.с.155-175)
ОСОБА_4 , який має право на надання йому у володіння та користування 3/10 квартири, що відповідає площі загальній - 13,14 м. кв., житловій - 7,2 м. кв., пропонується виділити у користування кімнату № 6 житловою площею 10,7 кв. м., що на 3,5 кв. м. більше за його частку.
Іншого варіанту користування спірною квартирою, який би відповідав часткам співвласників у праві власності, відповідачем не було запропоновано.
За встановлених обставин, суд вважає за можливе встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , відповідно до Варіанту №1 (Додаток А) до Висновку експерта №697/698-22 за результатами проведення судової інженерно-технічної експертизи від 29.05.2023 року, виділивши у користування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кімнату № 5 площею 13,3 кв. м. з балконом площею 0,8 кв. м., ОСОБА_4 - кімнату АДРЕСА_2 площею 10,7 кв. м., залишивши у спільному користуванні коридор № 1 площею 8,2 кв. м., коридор № 4 площею 1,7 кв. м., санвузол № 2 площею 2,9 кв. м. та кухню № 3 площею 6,2 кв. м.
Встановлення співвласниками порядку користування будинком (квартирою) з виділенням конкретних приміщень, не припиняє право спільної часткової власності, оскільки такі частини не перетворюються в об'єкт самостійної власності кожного з них.
Щодо тверджень позивачів про те, що відповідач самовільно встановив стіну та двері, якими обмежив доступ позивачів до коридору № 4 площею 1,7 кв. м. та кухні № 3 площею 6,2 кв. м. та вимоги усунути перешкоди, суд зазначає наступне.
Відповідно до технічного паспорту, виконаного ТОВ «БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ, ОФОРМЛЕННЯ ЗЕМЛІ ТА НЕРУХОМОСТІ» 29.09.2021 року на замовлення позивачів приміщення № 3, 4, 5 та балкон не були обстежені через відсутність доступу.
Суд звертає увагу на те, що вказаний технічний паспорт було розроблено станом на 29 вересня 2021 року.
Однак, вже під час виконання інженерно-технічної та оціночно-будівельної експертизи, під час обстеження об'єкту досліджень, а саме квартири АДРЕСА_1 , вказаних перешкод, а саме двері, якими відповідач обмежив доступ позивачів до коридору, не виявлено, що підтверджується висновком експерта №697/698-22 та додатками до нього.
Вказане не заперечував у судовому засіданні і представник позивачів адвокат Корсик Я.І., який був присутній під час обстеження об'єкту та зазначив, що вищевказані двері вже були демонтовані скоріше за все відповідачем.
У постановах Верховного Суду від 27.01.2021 по справі № 175/4348/17, від 02.12.2020 по справі № 911/1659/19, від 12.11.2020 по справі № 347/731/15 та інших зазначено: «негаторним є позов власника про усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння (стаття 391 ЦК України).
Власник має право вимагати захисту свого права від особи, яка перешкоджає йому користуватися і розпоряджатися своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом. Позивачем за негаторним позовом може бути власник або титульний володілець, у якого перебуває річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю».
Предметом негаторного позову є вимога позивача про усунення з боку відповідача будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Підставою негаторного позову є обставини, що підтверджують право позивача на користування і розпорядження майном, вчинення відповідачем дій, що перешкоджають позивачу використовувати належні йому права, позадоговірний характер наявних між сторонами правовідносин. Якщо на момент подання позову правопорушення, що є об'єктом негаторного позову, припинилося, то підстав для задоволення позову у суду немає.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає наразі наявних підстав для задоволення позову в частині зобов'язання відповідача забезпечити вільний доступ до коридору № 4 площею 1,7 кв. м. та кухні № 3 площею 6,2 кв. м. шляхом демонтажу дверей, які розділяють коридор № 1 та коридор № 4, оскільки фактично вказані перешкоди вже перестали існувати.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права користування квартирою та встановлення порядку користування необхідно задовольнити частково.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
Згідно з ч.3 ст.6 вказаного Закону, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Під час звернення до суду, а саме 07.10.2021 року, позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 1816,00 грн. за дві вимоги немайнового характеру, що підтверджується квитанцією №073010020 від 07.10.2021 року. (а.с.1)
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору за одну задоволену вимогу немайнового характеру у розмірі 908 грн. (дев'ятсот вісім гривень).
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
У вказаній справі за клопотанням позивачів проведена судова інженерно-технічна експертиза. Вартість експертизи склала 15 101,60 грн. Згідно фіскального чеку №1038516593 оплата здійснена ОСОБА_1 у сумі - 15101,52 грн.
З урахуванням викладеного, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути сплачені кошти за проведення судової інженерно-технічної експертизи №697/698-22 від 29.05.2023 року у сумі 15 101,60 грн. (п'ятнадцять тисяч сто одна гривня 60 коп.)
Керуючись ст. ст.316, 317, 319, 321 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 18, 76, 81, 83, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права користування квартирою та встановлення порядку користування - задовольнити частково.
Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , відповідно до Варіанту №1 (Додаток А) до Висновку експерта №697/698-22 за результатами проведення судової інженерно-технічної експертизи від 29.05.2023 року, виділивши у користування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кімнату № 5 площею 13,3 кв. м. з балконом площею 0,8 кв. м., ОСОБА_4 - кімнату АДРЕСА_2 площею 10,7 кв. м., залишивши у спільному користуванні коридор № 1 площею 8,2 кв. м., коридор № 4 площею 1,7 кв. м., санвузол № 2 площею 2,9 кв. м. та кухню № 3 площею 6,2 кв. м.
В інший частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 15 101,60 грн. (п'ятнадцять тисяч сто одна гривня 60 коп.) сплачені за проведення судової інженерно-технічної експертизи №697/698-22 від 29.05.2023 року.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 908 грн. (дев'ятсот вісі гривень).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення буде складено 13 грудня 2023 року.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач 1 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса : АДРЕСА_3 .
Позивач 2 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса : АДРЕСА_3 .
Позивач 3 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса : АДРЕСА_3 .
Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса : АДРЕСА_3
Суддя: Баруліна Т. Є.