УХВАЛА
05 грудня 2023 року
м. Київ
cправа №922/1061/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Вронської Г.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства «Енергооблік»
на постанову Східного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Мартюхіна Н.О., Здоровко Л.М., Плахов О.В.
від 02.11.2023
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
до Приватного акціонерного товариства «Енергооблік»
про стягнення коштів у розмірі 987096,09 грн, ?
ВСТАНОВИВ:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (надалі - Позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Енергооблік» (надалі - Відповідач, Скаржник) про стягнення заборгованості у розмірі 987096,09 грн, з яких: 711416,29 грн пені та 275679,79 грн штрафу.
2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору про надання послуг з ремонту та технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів від 21.01.2021 №2101000101, а саме несвоєчасне виконанням підрядником етапів робіт, обумовлених сторонами у пунктах 1, 2 графіку робіт (додаток №3 до договору), внаслідок чого Позивач застосував до Відповідача штрафні санкції, передбачені пунктом 10.2. договору.
3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.07.2023 у справі №922/1061/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Не погодившись з ухваленим рішенням, Позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 21.07.2023 у справі №922/1061/23 та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 апеляційну скаргу Позивача частково задоволено, рішення Господарського суду Харківської області від 21.07.2023 про відмову у задоволенні позову щодо стягнення 987096,09 грн визнано таким, що підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог на суму 500447,83 грн із прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині. В решті рішення Господарського суду Харківської області від 21.07.2023 у справі №922/1061/23 залишено без змін.
6. Не погодившись з таким рішенням суду апеляційної інстанції, 14 листопада 2023 року Скаржник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 у справі №922/1061/23.
7. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що скаргу подано без додержання вимог щодо змісту касаційної скарги, викладених у пункті 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).
8. Відповідно до частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
9. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
10. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу).
У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.
11. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу). Скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
12. Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.
13. Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
14. Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 2 статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
15. Таким чином, процесуальний закон покладає на Скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.
16. У касаційній скарзі не зазначено конкретної підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 у справі №922/1061/23 з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України підстави (підстав).
17. Також відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
18. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
19. Частиною 1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, ? у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
20. Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
21. Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
22. Враховуючи предмет спору та вимоги касаційної скарги, при подачі цієї касаційної скарги Скаржник повинен сплатити судовий збір у розмірі 15013,44 грн.
23. Однак до касаційної скарги Скаржником не додано доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду.
24. Відповідно до частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
25. З огляду на викладене, касаційна скарга Скаржника залишається без руху на підставі частини 3 статті 292 ГПК України, із наданням Скаржнику строку для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, шляхом:
- зазначення конкретної підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 у справі №922/1061/23 з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України підстави (підстав);
- надання Суду доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 у справі №922/1061/23 у встановленому законом порядку та розмірі, а саме у сумі 15013,44 грн.
26. Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 у справі №922/1061/23 залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України, що якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча суддя Г. Вронська