ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"06" грудня 2023 р. м. Черкаси Справа № 925/1629/23
Господарський суд Черкаської області у складі судді Грачова В.М., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до боржника - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 про видачу судового наказу з вимогами про стягнення грошової заборгованості договором купівлі-продажу, укладеного у спрощений спосіб, у розмірі 200450 грн.
ВСТАНОВИВ:
01.12.2023 року заявник - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в Господарський суд Черкаської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 - 200450 грн. грошової заборгованості за договором купівлі-продажу рукавичок оглядових нітрилових та медичних латексних опудрених рукавичок, укладеного у спрощений спосіб шляхом направлення заявником рахунку №ТА000424 від 30.06.2023 року та поставкою товару за видатковою накладною №ТА000649 від 30.03.2023 року, а також відшкодування судових витрат.
Згідно зі ст. 147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Частиною першою ст. 148 ГПК України визначено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вбачається наявність грошової вимоги до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу рукавичок оглядових нітрилових та медичних латексних опудрених рукавичок, укладеного у спрощений спосіб шляхом направлення заявником рахунку №ТА000424 від 30.06.2023 року та поставкою товару за видатковою накладною №ТА000649 від 30.03.2023 року.
Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За приписами статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Судом не приймаються пояснення заявника, що договір укладено в спрощений спосіб шляхом виставлення рахунків та поставки товару, оскільки ч. 1 ст. 148 ГПК України передбачає саме видачу наказу за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, а не за договором, що укладений у спрощений спосіб.
Відсутність письмового договору між сторонами з урахуванням п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України є підставою для відмови у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до частини 2 статті 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст. ст. 148, 152, 153, 234 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу рукавичок оглядових нітрилових та медичних латексних опудрених рукавичок, укладеного у спрощений спосіб грошової заборгованості у розмірі 200450 грн.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.
Суддя В.М. Грачов