ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.11.2023м. ХарківСправа № 922/3676/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Суслової В.В.
при секретарі судового засідання Саєнко А.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону (61003, м. Харків, пров. Лопатинський, 7-9) в інтересах держави, в особі Харківського квартирно-експлуатаційного управління (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення коштів
за участю представників:
прокуратури - Гончаренко М.В., посвідчення №077538 від 19.04.2023;
позивача - Сумцова Н.В., самопредставництво;
відповідача - не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Харківська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі Харківського квартирно-експлуатаційного управління звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить:
- Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Квартирно- експлуатаційного відділу м. Харків (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280) заборгованість за період з 01.07.2021 по 01.11.2021 в розмірі 24222,16 грн, (з яких: орендна плата - 14634,59 грн., експлуатаційні витрати - 138,44 грн. та компенсація податку на землю - 9449,13 грн.);
- Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Квартирно- експлуатаційного відділу м. Харків (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280) неустойку за період з 02.11.2021 по 28.02.2022 в розмірі 40956,92 грн.; за період з 01.11.2021 по 31.01.2022 з компенсації податку за землю в розмірі 7909,40 грн., експлуатаційні витрати в розмірі 103,83 грн.
- Судовий збір покласти на відповідача.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3676/23. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено підготовче засідання на 12 вересня 2023 року о 13:35 год.
31.08.2023 від відповідача до суду надійшла заява за вх. № 23330, в якій відповідач просить розглядати справу без його участі та зазначає, що проти задоволення позову не заперечує та визнає позовні вимоги в повному обсязі.
В судовому засіданні 12.09.2023 на підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 10.10.2023 о 12:15 год.
04.10.2023 прокуратурою до суду подано клопотання про виправлення описки в прохальній частині позовної заяви за вх. № 26963.
В судовому засіданні 10.10.2023 прийнято до розгляду клопотання прокуратури (вх. № 26963 від 04.10.2023) та постановлено здійснювати подальший розгляд справи з його урахуванням. Окрім того, в судовому засіданні на підставі п.3 ч.2 ст.185 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.11.2023 о 12:00 год.
27.11.2023 до суду надійшла заява за вх. № 32447, підписана відповідачем ФОП ОСОБА_1 , в якій він просить долучити до матеріалів справи копію паспорта та копію РНОКПП.
Заяву з додатком долучено судом до матеріалів справи.
В судовому засіданні 27.11.2023 представники прокуратури та позивача просили позов задовольнити.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив.
Водночас, суд звертає увагу на те, що явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а брати участь у судових засіданнях є правом учасників справи, що встановлено ст. 42 ГПК України. Окрім того, за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Харківською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони під час вивчення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у сфері бюджетного законодавства, встановлено порушення вимог законодавства під час використання нерухомого військового майна - нежитлових приміщень, розташованої на території м. Харкова.
Встановлено, що 11.11.2019 між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харків (далі - орендодавець, КЕВ м. Харків, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - орендар, відповідач) укладено Договір оренди № 08/2019/КЕВ м. Харків нерухомого військового майна - нежитлових приміщень буд. №138а площею 266,2 кв.м., що знаходиться на балансі КЕВ м. Харків та розташоване за адресою: м. Харків, вул. С. Тархова, 13.
Згідно п. 1.1. Договору, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення в будівлі №138а за вказаною адресою.
Згідно з п.2.1. Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі майна.
Вказані приміщення були передані відповідачу згідно двостороннього акту прийому - передачі нежитлових приміщень в оренду від 11.11.2019.
Згідно з п.3.1. Договору орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (квітень 2019 року) на рівні 4575,00 грн. за результатами конкурсу з врахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об'єктах оренди, але не нижче орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої КМУ від 04.10.95 № 786 (із змінами та доповненнями), яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (квітень 2019 року) - 4551,51 грн.
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.
Відповідно до п.3.3. Договору, орендна плата за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, згідно із законодавством.
Згідно з п. 3.6. Договору орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок КЕВ м. Харкова в територіальному органі державного казначейства не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.
Згідно з п.5.3. Договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Відповідно до п. 5.11 Договору відповідач повинен здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна, у тому числі фактичні комунальні послуги. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору встановити прибори обліку тепло-, енерго-, водопостачання, заключити прямі договори з постачальними організаціями або укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.
Пунктом 5.15 Договору передбачено щомісячне зобов'язання орендаря компенсувати орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно.
Згідно пункту 9.1 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства.
Відповідно до пункту 10.9 Договору у разі припинення чи розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю. У разі якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.
Пунктом 10.10 Договору визначено, що майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов'язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря.
Згідно пункту 10.11 Договору, якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, орендодавець вимагає від орендаря сплати неустойки в розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.
Рішенням суду від 12.10.2022 по справі №922/3249/21 розірвано договір оренди № 08/2019/КЕВ м. Харків від 11.11.2019, укладений між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харків та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ; зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити займане нежитлове приміщення площею 266,2 кв.м., що знаходиться на балансі Квартирно- експлуатаційного відділу м. Харків, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Тархова, 13.
На підставі спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 23.03.2023 № Д-321/33/дск "Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2023 році" КЕВ м. Харків з 01.06.2023 переформовано у Харківське квартирно-експлуатаційне управління.
Однак, прокуратурою встановлено, що в період з 01.07.2021 по 01.11.2021 відповідач не сплачував оренду плату, експлуатаційні витрати та земельний податок КЕВ м. Харкова.
Отже, у відповідача виникла заборгованість з орендної плати, експлуатаційних витрат та земельного податку перед КЕВ м. Харків за період з 01.07.2021 по 01.11.2021, яка складає з урахуванням оплат 24222,16 грн, а саме: орендна плата - 14634,59 грн., експлуатаційні витрати - 138,44 грн, та компенсація податку на землю - 9449,13 грн.
Крім того, прокуратурою встановлено, що після розірвання договору в судовому порядку відповідач продовжував користуватись нерухомим військовим майном - нежитловими приміщенням площею 266,2 кв.м., що знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків та розташовані за адресою: м. Харків, вул. Тархова, 13, при цьому не вжив заходів у відповідності до пунктів 10.9 та 10.10 Договору щодо повернення майна за актом приймання - передачі. Тому у відповідності до пункту 10.11 договору та ст. 785 КК України відповідачу було нараховано неустойку у розмірі подвійної орендної плати: за листопад 2021 року - 10567,96 грн., за грудень 2021 року - 10631,38 грн., за січень 2022 року -10769,58 грн., за лютий 2022 - 8988 грн., що разом станом на 01 березня 2022 року складає 40956,92 грн.
У відповідності ст. 284.3 Податкового Кодексу України якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.
В зв'язку з тим, що відповідач не повернув орендоване приміщення, продовжує користуватись, а позивач продовжує сплачувати податок за земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами), прокуратура вважає, що відповідач повинен компенсувати позивачу податок на землю.
Як вказує прокурор, заборгованість за період з 01.11.2021 по 31.01.2022 з компенсації податку за землю складає 7909,40 грн., експлуатаційні витрати складають 103,83 грн.
Загальна сума заборгованості станом на 01.03.2022 складає 73192,31 грн.
Вказані обставини стали підставою для звернення Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі Харківського квартирно-експлуатаційного управління до суду з відповідним позовом, в якому прокуратура просить стягнути з відповідача на користь позивача: заборгованість за період з 01.07.2021 по 01.11.2021 в розмірі 24222,16 грн. (з яких: орендна плата - 14634,59 грн., експлуатаційні витрати - 138,44 грн. та компенсація податку на землю - 9449,13 грн.); неустойку за період з 02.11.2021 по 28.02.2022 в розмірі 40956,92 грн.; заборгованість за період з 01.11.2021 по 31.01.2022 з компенсації податку за землю в розмірі 7909,40 грн., експлуатаційні витрати в розмірі 103,83 грн.
Як на підставу представництва, прокурор посилається на ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", якою визначено виключні випадки представництва прокурором інтересів держави в суді, а також на ст. 53 ГПК України. За твердженнями прокуратури, Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням, як органом уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, не було вжито заходів щодо звернення до суду з позовом, що призводить до порушення інтересів держави, необхідність захисту яких, відповідно до положень статті 131-1 Конституції України, покладено на органи прокуратури.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суп договору.
Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності; до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням передбачених цим Кодексом особливостей.
В силу ст. 759 ЦК України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності; розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1 ст. 286 ГК України).
Частинами 1, 5 ст. 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, в період з 01.07.2021 по 01.11.2021 відповідач не сплачував оренду плату, експлуатаційні витрати та земельний податок КЕВ м. Харкова.
У зв'язку з вказаним, у відповідача 01.07.2021 по 01.11.2021 виникла заборгованість у розмірі 24222,16 грн. (з яких: орендна плата - 14634,59 грн., експлуатаційні витрати - 138,44 грн. та компенсація податку на землю - 9449,13 грн.)
Відповідно до пункту 10.9 договору у разі припинення чи розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю. У разі якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.
Згідно частини 5 статті 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцю річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.
Пунктом 10.10 договору визначено, що майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов'язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря.
Так, Рішенням суду від 12.10.2022 по справі №922/3249/21 розірвано договір оренди № 08/2019/КЕВ м. Харків від 11.11.2019, укладений між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харків та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ; зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити займане нежитлове приміщення площею 266,2 кв.м., що знаходиться на балансі Квартирно- експлуатаційного відділу м. Харків, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Тархова, 13.
Однак, відповідач продовжував користуватись нерухомим майном та не вжив заходів у відповідності до пунктів 10.9 та 10.10 Договору щодо повернення майна за актом приймання - передачі.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
В силу положень ч. 1-2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Частиною 2 ст. 785 ЦК України передбачено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Згідно пункту 10.11 договору, якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, орендодавець вимагає від орендаря сплати неустойки в розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.
Враховуючи те, що нерухоме майно не було повернуто позивачу, у відповідності до пункту 10.11. Договору та ст. 785 ГК України відповідачу нараховано неустойку у розмірі подвійної орендної плати: за листопад 2021 року - 10567,96 грн., за грудень 2021 року - 10631,38 грн., за січень 2022 року -10769,58 грн., за лютий 2022 - 8988 грн., що разом станом на 01 березня 2022 року складає 40956,92 грн.
У відповідності ст. 284.3 Податкового Кодексу України якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.
В зв'язку з тим, що відповідач не повернув орендоване приміщення, продовжує користуватись, а позивач продовжує сплачувати податок за земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами), відповідач повинен компенсувати позивачу заборгованість за період з 01.11.2021 по 31.01.2022 з компенсації податку за землю яка складає 7909,40 грн., експлуатаційні витрати складають 103,83 грн.
Відповідач в свою чергу не заперечує проти позовних вимог, напроти, у заяві (за вх. № 23330 від 31.08.2023) визнає позовні вимоги в повному обсязі.
Так, відповідно до пункту 1 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 4 ст. 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Отже, підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи, наведені норми законодавства та визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.ст.129-130 ГПК України та ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ч.1 ст.130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно з положеннями ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір" в разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги визнання відповідачем позовних вимог в повному обсязі, у суду виникають підстави для повернення Харківській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Східного регіону з Державного бюджету України 50% судового збору в розмірі 2684, 00 грн., про що суд постановляє відповідну ухвалу.
Судові витрати по сплаті 50% судового збору в розмірі 2684, 00 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Харківського квартирно- експлуатаційного управління (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280) заборгованість за період з 01.07.2021 по 01.11.2021 в розмірі 24222,16 грн, (з яких: орендна плата - 14634,59 грн., експлуатаційні витрати - 138,44 грн. та компенсація податку на землю - 9449,13 грн.).
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Харківського квартирно- експлуатаційного управління (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280) неустойку за період з 02.11.2021 по 28.02.2022 в розмірі 40956,92 грн.; за період з 01.11.2021 по 31.01.2022 з компенсації податку за землю в розмірі 7909,40 грн., експлуатаційні витрати в розмірі 103,83 грн.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону (61003, м. Харків, пров. Лопатинський, 7-9, код ЄДРПОУ 39969443) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684, 00 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Після набрання рішенням законної сили, ухвалою суду Харківській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Східного регіону повернути з Державного бюджету України 50% судового збору сплаченого при поданні позову у розмірі 2684,00 грн.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Прокуратура: Харківська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону (61003, м. Харків, пров. Лопатинський, 7-9, код ЄДРПОУ 39969443).
Позивач: Харківське квартирно- експлуатаційне управління (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280).
Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ).
Повне рішення складено "07" грудня 2023 р.
Суддя В.В. Суслова
справа № 922/3676/23