ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
УХВАЛА
про відкриття провадження у справі
"06" грудня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/5110/21 (922/4755/23)
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кононової О.В.
розглянув матеріали
позовної заяви Арбітражного керуючого Артюха Юрія Володимировича
до 1. ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 2. ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , 3. ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3
про про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, що подана в межах провадження у справі № 922/5110/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1
ВСТАНОВИВ:
В провадженні господарського суду Харківської області перебуває справа № 922/5110/21 про неплатоспроможність Фізичної особи ОСОБА_1 .
Так, ухвалою суду від 06.01.2022 серед іншого було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Артюха Юрія Володимировича.
Заборонено фізичній особі ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , відчужувати майно.
Встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 07.02.2022 для подачі до суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду.
Встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 07.03.2022 для підготовки та подання до суду плану реструктуризації боргів боржника.
Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Фізичної особи ОСОБА_1 було опубліковано 04.02.2022 за № 68160 на офіційному веб-сайті ВГСУ, в якому встановлений граничний строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
На адресу господарського суду після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про визнання неплатоспроможним у встановлений в оголошенні строк надійшли заяви:
- фізичної особи ОСОБА_4 (вх. № 1892 від 26.01.2022) на загальну суму 18 656 297,23 грн;
- фізичної особи ОСОБА_2 (вх. № 2584 від 03.02.2022) на загальну суму 2 941 300,00 грн.
Ухвалою суду від 07.03.2023 в попередньому засіданні судом були визнані наступні грошові вимоги кредиторів:
- ОСОБА_4 на загальну суму 13 715 827,18 грн. та 4 962 грн. судового збору;
- ОСОБА_2 на загальну суму 2 941 300 грн. та 4 962 грн. судового збору.
Зобов'язано керуючого реструктуризацією за результатами попереднього засідання внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.
Належним чином складений та підписаний реєстр вимог кредиторів надати суду у десятиденний строк з дня постановлення ухвали суду.
Ухвалою від 07.06.2023 суд задовольнив заяву керуючого реструктуризацією (вх. № 10192 від 25.04.2023) про затвердження плану реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Затвердив план реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який передбачає строк його виконання 60 місяців.
Відповідно затвердженого плану, реструктуризації підлягають кредиторські вимоги у загальній сумі 16 667 051,18 грн. та складається з вимог:
- перед ОСОБА_4 на загальну суму 13 720 789,18 грн.;
- перед ОСОБА_2 на загальну суму 2 946 262,00 грн. (п. 1, 2 плану).
Доходами, які боржник розраховував отримати протягом процедури реструктуризації боргів були визначені:
- 150 000,00 доларів США, що на момент складання плану реструктуризації становить 5 484 000,00 грн., шляхом подання боржником відповідного позову до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про солідарне стягнення на користь боржника зазначених грошових коштів через безпідставність їх отримання за договором про сумісне придбання майна від 03.06.2014;
- 6 857 913,59 грн. шляхом подання боржником відповідного позову до ОСОБА_2 про поділ в рівних частинах спільних обов'язків подружжя у розмірі 13 715 827,18 грн., які випливають з договору позики від 10.03.2010, укладеного між ОСОБА_4 , як позикодавцем та боржником, та наступного стягнення 1/2 частини грошових зобов'язань з ОСОБА_2 на користь боржника;
- 4 800 000,00 грн. шляхом подання позову про визнання договору дарування від 20.10.2016 р. реєстр. №4149 недійсним внаслідок його укладення на шкоду кредитора (кредиторів) боржника. Повернення нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-1-:-1-4, 2-1-:-2-4, загальною площею 92,0 кв.м., в житловому будинку літ. А-5, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 до власності боржника та подальша реалізація цього майна в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства.
10.11.2023 до канцелярії суду надійшла позовна заява (вх. №4755/21) керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Артюха Юрія Володимировича до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якій він просить суд:
1. Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-1-:-1-4, 2-1-:-2-4, загальною площею 92,0 кв. м., в житловому будинку літ. А-5, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1060083863101).
2. Визнати право власності ОСОБА_1 (ГНОКПП НОМЕР_1 ) на нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-1-:-1-4, 2-1-:-2-4, загальною площею 92,0 кв. м., в житловому будинку літ. А-5, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1060083863101).
Ухвалою від 156.11.2023 суд залишив вказану позовну заяву без руху, надавши позивачу для усунення недоліків строк 10 днів для надання належним чином засвідчених копій доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача.
23.11.2023 до канцелярії суду від позивача надійшла заява (вх. № 32215) про усунення недоліків, до якої додані належним чином засвідчені копії документів, доданих до позовної заяви.
На виконання вимог ч. 2 п. 1 ст. 176 ГПК України, господарським судом були отримані довідки з Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання відповідача по справі.
З отриманих довідок суд встановив, що за відповідачем ОСОБА_2 зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , яка різниться з тією, що була вказана позивачем при зверненні до суду з цією заявою.
Ухвалою від 28.11.2023 суд надав позивачу керуючому реструктуризацією арбітражному керуючому Артюху Б.В. строк для усунення недоліків позовної заяви (вх. № 4756/23 від 10.11.2023) - 10 днів з дня вручення цієї ухвали, а саме доказів відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на належну адресу ОСОБА_2 : АДРЕСА_3 .
01.12.2023 до канцелярії суду від позивача надійшла заява (вх. №33011) про усунення недоліків, до якої додані докази надсилання позовної заяви з доданими до неї документами на належну адресу відповідача.
Розглянувши надану суду позовну заяву та заяви про усунення недоліків, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до частини першої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб'єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (частина друга статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства).
Згідно з частинами першою - третьою статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Водночас судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи.
Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв'язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.
Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване Кодексом України з процедур банкрутства, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у Господарському процесуальному кодексі України (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2020 у справі №918/335/17).
Відповідно до абзацу 3 частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Отже, оскільки частиною 3 ст. 232 ГПК України встановлено, що розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду, то суд доходить висновку, що дана заява підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУзПБ (в редакції від 20.03.2023) заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Так в наданій позовній заяві позивач просить суд розглядати справу в загальному позовному провадженні за участю керуючого реструктуризацією.
Суд, дослідивши надане клопотання, вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини першої, п'ятої статті 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного). Згідно приписів частини 1, 2 статті 247 ГПК України у спрощеному провадженні господарський суд розглядає малозначні справи, а крім того, у спрощеному порядку може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Приписи частини 5 статті 12 ГПК України визначають, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи наявність спору між сторонами, а також беручи до уваги, що за критерієм позову дана справа не відповідає ознакам малозначної справи, наведеним у ч. 5 статті 12 ГПК України, суд доходить висновку про обґрунтованість клопотання позивача про призначення розгляду справи № 922/4755/23 в межах справи про банкрутство № 922/5110/21 за правилами загального позовного провадження.
Крім того, в позовній заяві позивач просить суд витребувати від приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Луценко Вікторії Сергіївни матеріали спадкової справи в повному обсязі по відношенню до ОСОБА_7 .
Відповідно ч. 1, 2 ст. 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Так, позивач обґрунтовує клопотання тим, що вказані документи є важливими для розгляду цієї справи в частині встановлення факту вступу у право на спадщину щодо спірного майна з боку ОСОБА_2 і, як наслідок, визначення обсягу його прав та обов'язків.
Суд, дослідивши надане клопотання вважає за необхідне призначити його розгляд в судовому засіданні за участю представників сторін для з'ясування наявності обставини, які можуть підтвердити ці докази, або аргументів, які вони можуть спростувати та загальної необхідності витребування зазначених доказів.
Крім того, в позовній заяві позивач просить суд накласти арешт на нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-1-:-1-4, 2-1-:-2-4, загальною площею 92,0 кв.м., в житловому будинку літ. А-5, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1060083863101).
В обґрунтування зазначеного клопотання позивач зазначає, що предметом заявлених позовних вимог є витребування майна з чужого незаконного володіння Відповідача 2 та Відповідача 3. На переконання позивача у випадку невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірне майно, 1-й та 2-й відповідачі матимуть змогу, до моменту набрання законної сили рішенням суду по цій справі, здійснити відчуження спірного майна, що унеможливить виконання рішення суду. Зустрічне забезпечення позову в даному випадку не очікується, оскільки спірне майно не вибуває з володіння відповідачів до моменту розгляду справи по суті, а накладення на нього арешту не може спричинити збитки для вказаних осіб.
Так, щодо співмірності заходів позивач зауважує, що з п. 1 позовної заяви вбачається, що відповідачами визначена вартість спірного майна підчас укладення оспорюваного договору на рівні 200 000,00 грн., в той же час, розмір вимог ОСОБА_4 , які були визнані в процедурі банкрутства ОСОБА_1 складає 13 715 827.18 грн., що більше ніж в 68 разів перевищує вартість спірного майна. Відтак, накладення арешту на спірне майно на думку позивача є співмірним розміру вимог ОСОБА_4 , в якості кредитора в процедурі банкрутства на шкоду якому був укладений оспорюваний договір.
Суд, дослідивши надане клопотання, зазначає, що у відповідності до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Статтею 139 ГПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити зокрема захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Частинами 1, 3, 4 статті 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
Право вжиття тих чи інших заходів належить суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.
Так, необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення. Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд діє за внутрішнім переконанням на підставі та у відповідності з вимогами чинного законодавства.
Тобто, положення вказаної статті пов'язують вжиття заходу забезпечення з ефективним захистом або поновленням порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, реальним виконання судового рішення, а також із наявністю обставин, що достеменно свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
При цьому, в силу положень ч. 1 ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення конкретного позову та на які така сторона посилається.
У відповідності до п. 1, 4 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне призначити розгляд клопотання про вжиття заходів забезпечення позову в судовому засіданні із зобов'язанням позивача надати відповідні докази наявності фактичних обставин, що достеменно свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Керуючись статтями 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 3, 12, 176, 177, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Прийняти позовну керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Артюха Юрія Володимировича до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та відкрити провадження за №922/4755/23 у справі № 922/5110/21.
2. Заяву розглядати за правилами загального позовного провадження.
3. Почати підготовче провадження і призначити підготовче засідання на 10 січня 2024 року о 12:40 год. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, майдан Свободи 5, 8-й під'їзд, -й поверх, зал № 104.
4. Зобов'язати позивача надати суду правове обґрунтування та відповідні докази в підтвердження наявності обставини для необхідності витребування від приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Луценко Вікторії Сергіївни матеріалів спадкової справи в повному обсязі по відношенню до ОСОБА_7 , зокрема щодо конкретних обставин, які можуть підтвердити ці докази, або аргументів, які вони можуть спростувати та необхідності підтвердження відповідних обставин витребуванням зазначених доказів.
5. Зобов'язати позивача надати суду докази в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, зокрема докази наявності фактичних обставин, що достеменно свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
6. Відповідачам встановити строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов.
7. Позивачу встановити строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзиви з дня його отримання.
У зазначений строк кожен з учасників має надіслати суду зазначені вище документи, зокрема відповідь на відзив, яка повинна відповідати вимогам статті 165 ГПК України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Копію відповіді на відзив та доданих до неї документів позивач має надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) такої відповіді на відзив до суду та докази надіслання надати суду разом із відповіддю на відзив.
8. Повідомити сторін, що подання ними додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотань, заяв, пояснень, можуть бути подані до суду у строк - до закінчення підготовчого провадження.
9. Попередити учасників справи, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду. Згідно з ч. 2 ст. 169 ГПК України заяви, клопотання і заперечення подаються тільки в письмовій формі.
10. Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
11. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Ухвалу складено та підписано 06.12.2023.
Суддя О.В. Кононова
Примітка: У зв'язку з початком тестової експлуатації підсистеми «Електронний суд» з 01.01.2019, відповідно до Розділу XI «Положення про автоматизовану систему документообігу суду» приймання та реєстрація надісланих учасниками судових процесів електронних процесуальних документів повинна здійснюватися з Електронних кабінетів, які вони мають створити в «Електронному суді» за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua. Після запровадження роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи приймання через офіційну поштову скриньку суду процесуальних документів та документів, що стосуються розгляду справ здійснюватися не буде.