ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" грудня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/3644/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Сумського обласного центру зайнятості в особі Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості, м. Суми
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, м. Харків
про стягнення 14 065,56 грн
без виклику учасників справи
ВСТАНОВИВ:
Сумський обласний центр зайнятості в особі Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості (Позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області 17 серпня 2023 року із позовною заявою про стягнення з Відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області суму у розмірі 14 065,56 грн завданої матеріальної шкоди в розмірі виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у період з 06.09.2022 по 19.12.2022, а також суму судового збору.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує неправомірними діями Відповідача, які полягають у відмові про призначення ОСОБА_1 пенсії, що призвело до нарахування та виплат вказаній особі матеріального забезпечення у вигляді допомоги по безробіттю.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3644/23. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов. Роз'яснено, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений судом строк, справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами. Також, роз'яснено сторонам, що відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
З метою повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та надання останнім можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами поштового зв'язку на їх юридичні адреси, зазначені у позовній заяві.
З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення Відповідача про розгляд справи, в розумінні п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України. Про факт отримання Відповідачем відповідної ухвали вказує відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, а саме 24.08.2023.
Враховуючи вищевказане суд вважає, що Відповідач був належним чином повідомлений судом про розгляд спору за його участю. У той же час, Відповідач не був позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалами Господарського суду Харківської області та визначеними у ній датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво його інтересів в судових засіданнях.
Суд приймає до уваги, що сторонам створені належні умови для надання усіх необхідних доказів, надано достатньо часу для підготовки до судового розгляду справи.
В ході розгляду даної справи Господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Суд зазначає, що ним були здійснені заходи щодо належного повідомлення Відповідача стосовно розгляду справи та надання до суду відповідних доказів, заперечень проти позову (за наявності), щодо вказівки на незгоду з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
А також судом повідомлено, що у разі ненадання Відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що Відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Разом з тим, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Проте, Господарський суд Харківської області продовжує здійснювати правосуддя.
Згідно з ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, відповідно до Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Наказом Голови Верховного Суду від 04.03.2022 також визначено, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
Отже, виходячи з нормативних актів, які були прийняті, режим роботи кожного конкретного суду визначається окремо, з урахуванням ситуації, що склалась у регіоні, суд у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів, оперативно приймає рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ при цьому уникаючи надмірного формалізму.
Також Суд звертає увагу на те, що розумність строків розгляду справи судом є одним із основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 10 частини третьої статті 2 ГПК України).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово вказував на необхідність дотримання принципу розумності тривалості провадження.
Так, у рішення "Вергельський проти України" ЄСПЛ вказав, що розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів.
На підставі вищевикладеного, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд вийти за межі граничного процесуального строку розгляду даної справи встановленого ст. 248 ГПК України, здійснивши її розгляд у розумний строк, застосувавши ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.
Враховуючи вищевказане суд вважає, що учасники процесу були належним чином повідомлений судом про розгляд спору за їх участю. В той же час, вони не були позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалами Господарського суду Харківської області та визначеними у ній датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво його інтересів в судових засіданнях.
Суд приймає до уваги, що сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів, надано достатньо часу для підготовки до судового розгляду справи.
В ході розгляду даної справи Господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Суд зазначає, що ним були здійснені заходи щодо належного повідомлення всіх учасників процесу стосовно розгляду справи та надання до суду відповідних доказів, заперечень (за наявності), щодо вказівки на незгоду з будь-якою із обставин викладених у вимогах сторони процесу.
Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.
Згідно з ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Таким чином, оскільки судом вчинені всі необхідні визначені процесуальним законом вимоги щодо повідомлення сторін, суд визнає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, як того вимагають приписи ст. ст.120, 242 ГПК України, однак не скористався своїми правами на подання відзиву на позов та участь у судовому засіданні.
Крім того, господарський суд зазначає, що учасники процесу не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Таким чином, вбачається, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
З'ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд установив такі обставини.
Як зазначає Позивач у поданому позові, на підставі рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 204750010160 від 16.08.2021 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку із відсутністю пільгового стажу, передбаченого ч. 1 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отримавши відмову у призначенні пенсії, та не маючи доходів, ОСОБА_1 звернувся до Сумського міського центру зайнятості, де згідно із поданою заявою ОСОБА_1 отримав статус безробітного в Сумському міському центрі зайнятості з 06.09.2022 (наказ №НТ220906 від 06.09.2022) та перебував на обліку по 24.02.2023 (наказ №НТ230420 від 24.02.2023), допомогу по безробіттю отримував з 06.09.2022 (наказ №НТ220906 від 06.09.2022) по 04.01.2023 (наказ №НТ230420 від 23.02.2023).
Статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи (пп.1 п. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення»).
Допомога по безробіттю та пенсія одночасно не можуть виплачуватись, окрім випадків отримання пенсії по інвалідності.
Як вбачається з акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 99 від 12.04.2023, при звірці даних Державного реєстру застрахованих осіб виявлено, що ОСОБА_1 є особою, що отримує пенсію за віком, що суперечить пп.1 п.1 ст.43 ЗУ «Про зайнятість населення», зокрема, статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років). Отже, за висновками даного розслідування виявлено порушення.
У зв'язку з відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, ОСОБА_1 , звернувся до суду за захистом своїх прав.
Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 по справі № 520/17938/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах і у пільгових розмірах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, та відповідно до положень пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 26 серпня 2021 року.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2022 по справі № 520/17938/21 вказане судове рішення залишено без змін. Отже, рішення Харківського адміністративного суду набрало законної сили 19.12.2022.
Згідно із листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 31.03.2023 №2000-0305-6/41928 ОСОБА_1 призначено пенсію на виконання рішення Харківського адміністративного суду від 19.12.2022 р. у справі № 520/17938/21 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2022 на пільгових умовах та у пільгових розмірах відповідно до положень пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 26.08.2021.
Таким чином, з дати набрання законної сили судовим рішенням, тобто з 19.12.2022 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області було зобов'язане призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах і у пільгових розмірах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, та відповідно до положень пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 26.08.2021.
Згідно абзацу 13 пункту 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.20І8 року №792 - центр зайнятості припиняє реєстрацію-безробітного з дня досягнення зареєстрованим безробітним встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування пенсійного віку або призначення пенсії за віком на пільгових умовах чи за вислугу років.
Пунктом 13 частини першої статті 45 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі досягнення особою встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування пенсійного віку або призначення пенсії на пільгових умовах, або за вислугу років.
Таким чином, виплата допомоги по безробіттю здійснювалася Позивачем на виконання вимог Закону України "Про зайнятість населення".
Протиправна відмова Відповідача у призначенні ОСОБА_1 пенсії призвела до нарахування та виплати вказаній особі матеріального забезпечення у вигляді допомоги по безробіттю. На момент звернення ОСОБА_1 до Сумського міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного, підстав для відмови у наданні такого статусу не було. Тому сума виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 , у період з 06.09.2022 по 19.12.2022, є сумою шкоди, заподіяної Позивачу.
Відповідно до наказу Міністерства економіки України від 24.10.2022 №4130 «Про реорганізацію державних установ Державної служби зайнятості» та наказу Сумського обласного центру зайнятості від 09.12.2022 №263 «Про зміну в організації праці Сумської обласної служби зайнятості» Сумський міський центр зайнятості реорганізовано шляхом приєднання до Сумського обласного центру зайнятості та створено з 01.03.2023 новий структурний підрозділ - Сумська філія Сумського обласного центру зайнятості.
Враховуючи зазначене, Сумським обласним центром зайнятості прийнятий наказ від 25.04.2023 № 162 «Про повернення коштів» про відшкодування ГУ ПФУ в Харківській області шкоди у розмірі виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 , у період з 06.09.2022 по 19.12.2022 в сумі 14065,56 грн.
Правове обґрунтування позовних вимог полягає в тому, що відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Статтею 1173 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Отже, суб'єктами відповідальності, відповідно до ст.1173 Цивільного кодексу України, є органи державної влади або місцевого самоврядування, а відповідальність за шкоду, завдану органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування, настає незалежно від вини цих органів.
На відміну від загальної норми ст.1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вини заподіювача шкоди), спеціальна норма ст.1173 Цивільного кодексу України, на підставі якої заявлені позовні вимоги у даній справі, передбачає відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою; довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі ст.1173 Цивільного кодексу України.
Суб'єктами відповідальності, відповідно до ст.1173 Цивільного кодексу України, є органи державної влади або місцевого самоврядування.
За приписами ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Відповідно до п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 280 від 23.07.2014, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Відповідач у справі - Головне управління ПФУ в Харківській області є органом виконавчої влади, тобто суб'єктом відповідальності в розумінні ст.1173 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 ст. 107 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що Пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.
Судом встановлено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 у справі № 520/17938/21 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 16.08.2021 за № 204750010160 щодо не зарахування 7 років 16 днів до пільгового стажу та про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2..., було залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2022.
За приписами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.43 Закону України "Про зайнятість населення" статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.
Згідно з ч.2 ст.43 Закону України "Про зайнятість населення" статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.
Пунктом 7 ч.1 ст.31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (в редакції, що діяла на момент існування спірних правовідносин) визначено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.
Згідно з ч.2 ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття зобов'язаний вживати заходів до раціонального використання коштів і забезпечення його фінансової стабільності.
Суд наголошує, що положенням п.2 ч.1 ст.44 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.
Отже, виплата допомоги по безробіттю здійснювалася позивачем на виконання вимог Закону України "Про зайнятість населення", і така виплата відповідно до ч.1 ст.43 Закону України "Про зайнятість населення", п.7 ч.1 ст.31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" не здійснювалася би у випадку своєчасного призначення та виплати пенсії ОСОБА_1 , що свідчить про наявність шкоди у Позивача та причинного зв'язку між неправомірними діями Відповідача та заподіяною шкодою.
Аналогічні висновки викладені у Постановах Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 922/3435/17, від 10.04.2018 у справі № 927/455/17 та від 13.02.2018 у справі № 915/282/17.
Отже, неправомірні дії Відповідача, призвели до відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 та завдали матеріальної шкоди Позивачу, яка у відповідності до ст.1173 Цивільного кодексу України має відшкодуватися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області на користь Позивача.
Суд наголошує, що Відповідача було повідомлено про підстави ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України), а докази належно отримання ухвали суду наявні в матеріалах справи. При цьому, суд зазначає, що у Відповідача зареєстрований в Електронному кабінеті в підсистемі Електронного суду ЄСІТС.
Таким чином, заперечення, відзив тощо від Відповідача щодо недоведеності обставин викладених Позивачем у позові відсутні та не спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову як обґрунтованого, підтвердженого доданими до матеріалів справи доказами та не спростованого відповідачем.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Оскільки позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, то у відповідності до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) на користь Сумського обласного центру зайнятості в особі Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 45; код ЄДРПОУ 45013622; шляхом перерахування коштів на р/р UА778201720355419111700706385 Держказначейської служби України, м. Київ, МФО: 820172, код ЄДРПОУ: 03491406, отримувач: Сумський обласний центр зайнятості) суму у розмірі 14 065,56 грн завданої матеріальної шкоди в розмірі виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у період з 06.09.2022 по 19.12.2022, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено "05" грудня 2023 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду з урахуванням положень Господарського процесуального кодексу України.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Суддя І.П. Жигалкін