ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.11.2023м. ХарківСправа № Б-39/13-10 (643/265/22)
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Усатого В.О.
при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.
розглянувши в судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» (01021, м. Київ, Кловський Узвіз, буд. 7, приміщення 51, код ЄДРПОУ 43285992)
до 1. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), 2. Департаменту реєстрації Харківської міської ради (61003, м. Харків, Павлівський майдан, буд. 4, код ЄДРПОУ 40214227)
про встановлення юридичного факту, скасування рішення державного реєстратора, зобов'язання вчинити в межах справи про неплатоспроможність ФОП Потапова І.І.
за участю сторін:
позивача - представниці ТОВ «Спектрум Ессетс» адвокатки Васюти Крістіни Сергіївни;
відповідача1- керуючого реалізацією ФОП Потапова І.І. арбітражного керуючого Бондаренка В.А.;
відповідача2 - представника Департаменту реєстрації Харківської міської ради Тарасової С.В.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ТОВ «Спектрум Ессетс» звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовом до Потапова І.І., Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про встановлення юридичного факту та відновлення запису про право власності.
Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 08.02.2022 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 08.03.2022 року №2/0/9/-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», змінено територіальну підсудність Московського районного суду м.Харкова на Октябрський районний суд м.Полтави.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим по справі визначено суддю Чуванову А.М.
Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 07.04.2023 року прийнято до провадження цивільну справу та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 21.07.2023 клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» - адвоката Чапік М.М. про передачу справи до Господарського суду задоволено. Цивільну справу №643/265/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» до Потапова І.І., Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про встановлення юридичного факту та відновлення запису про право власності передано до Господарського суду Харківської області, в провадженні якого перебуває Господарська справа №Б-39/13-10 про банкрутство ФОП Потапова І.І .
15.08.2023 матеріали справи №643/265/22 надійшли до Господарського суду Харківської області.
Так, постановою Господарського суду Харківської області від 26.07.2010 ФОП Потапова І.І. визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора. Ухвалою суду від 12.10.2017 ліквідатором ФОП Потапова І.І. призначено арбітражного керуючого Бондаренка В.А.
Відповідно до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.08.2023 позовна заява в межах справи про банкрутство Б-39/13-10 (643/265/22) передана на розгляд судді Усатому В.О.
Враховуючи, що суддя Усатий В.О. з 15.08.2023 по 25.08.2023 включно знаходився на лікарняному, ухвалу у даній справі постановлено у перший робочий день судді, а саме 28.08.2023.
Ухвалою суду від 28.08.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» залишено без руху. Повідомлено позивача про допущені недоліки позовної заяви. Позивачу у п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали постановлено усунути недоліки:
- зазначити вірний індекс позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс»;
- зазначити вірний індекс відповідача-1 ОСОБА_1 ;
- зазначити повне найменування відповідача-2, його місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Роз'яснено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статті 176 цього Кодексу.
07.09.2023 до суду від позивача надійшла заява щодо усунення недоліків позовної заяви (вх.№24174) з додатком у вигляді, крім іншого, уточненої позовної заяви, в якій позивач просить суд:
1. Прийняти до розгляду уточнену позовну заяву;
2. Встановити юридичний факт - наявність у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) права власності на нерухоме майно - нежитлові будівлі: літ. А-2 площею 1 422,6 кв.м. літ. Б-2 площею 39,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ;
3. Скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Кулагіної Л.М. №22045796 від 12.06.2015р. про припинення права власності за №10023005 на нерухоме майно - нежитлові будівлі: літ. А-2 площею 1 422,6 кв.м. літ. Б-2 площею 39,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 за суб'єктом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
4. Зобов'язати Департамент реєстрації Харківської міської ради відновити державну реєстрацію права власності за номером 10023005 на нерухоме майно - нежитлові будівлі: літ. А-2 площею 1422,6 кв.м. літ. Б-2 площею 39,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 та внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Крім того, позивачем змінено суб'єктний склад, зокрема визначено в якості відповідача-2 Департамент реєстрації Харківської міської ради (61003, м. Харків, Павлівський майдан, буд. 4, код ЄДРПОУ 40214227).
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає про те, що станом на дату звернення із позовом є скасованим рішення Московського районного суду м. Харкова від 22.07.2011 року у справі № 2-2884/11, відповідно до якого припинено право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно-предмет іпотеки та скасована державна реєстрація такого права, а, отже, на думку позивача, безпідставним є рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Кулагіної Л.М. N22045796 від 12.06.2015 про припинення права власності за №10023005 на нежитлові будівлі: літ. А-2 площею 1422,6 кв.м. літ. Б-2 площею 39,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 за суб'єктом ОСОБА_1 . Водночас, позивач зазначає, що не вирішеним у позасудовому або судовому порядку є питання відновлення державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно: нежитлові будівлі: літ. А-2 площею 1 422,6 кв.м. літ. Б-2 площею 39,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , які є предметом іпотеки. Позивач вказує, що відсутність запису про право власності ОСОБА_1 на предмет іпотеки перешкоджає ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» у реалізації власних прав іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема шляхом продажу у порядку визначеному статтею 38 Закону України «Про іпотеку». З огляду на таке, ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» з метою відновлення власних прав, вважає за необхідне звернутись до суду із даним позовом про встановлення юридичного факту - наявності у ОСОБА_1 , права власності на нежитлові будівлі: літ. А-2 площею 1 422,6 кв.м. літ. Б-2 площею 39,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Кулагіної Л.М. №22045796 від 12.06.2015р. про припинення права власності за №10023005 на нерухоме майно нежитлові будівлі: літ. А-2 площею 1 422,6 кв.м. літ. Б-2 площею 39,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 та зобов'язання державного реєстратора відновити державну реєстрацію права власності та внести запис про право власності ОСОБА_1 на зазначене майно.
Ухвалою суду від 12.09.2023, крім іншого, прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» до ОСОБА_1 , Департаменту реєстрації Харківської міської ради в межах справи про неплатоспроможність ФОП Потапова І.І. Відкрито провадження у справі Б-39/13-10 (643/265/22). Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на "10" жовтня 2023 р. о 11:10 год.
В судове засідання 10.10.2023 учасники справи не з'явились, про причини неявку суд не повідомили.
Ухвалою суду від 10.10.2023 відкладено розгляд справи по суті на 09.11.2023 о 12:50 год.
09.11.2023 до суду від відповідача2 Департаменту реєстрації Харківської міської ради надійшов відзив (вх. 30662) в якому останній просить суд :
1. Поновити Департаменту реєстрації Харківської міської ради строк для подання відзиву на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» по справі № Б-39/13-10;
2. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» до ОСОБА_1 , Департаменту реєстрації Харківської міської ради про встановлення юридичного факту, скасування рішення державного реєстратора та зобов'язання вчинити певні дії в межах справи про неплатоспроможність ФОП Потапова І.І. - відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Згідно з частиною 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Відповідно до ч.1 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом (ст.113 ГПК України). Згідно з ч.8 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.09.2023 відповідачам, згідно статті 165 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов. Вищевказану ухвалу суду було направлено на адреси відповідачів, які зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно із ч.1 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Як вбачається з матеріалів справи та інформації, розміщеної на офіційному сайті АТ "Укрпошта" в розділі "Відстежити", вищезазначену судову кореспонденцію було отримано відповідачем2 Департаментом реєстрації Харківської міської ради 15.09.2023. З урахуванням вимог чинного законодавства, строк для подання відповідачем-2 відзиву на позов сплинув 03.10.2023. Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Водночас, відповідно до вимог ч. 2 ст. 119 ГПК України суд має за власною ініціативою продовжити процесуальний строк. Cуд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду. Такі принципи господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі, реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов'язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №909/595/21).
Враховуючи вищевикладене, з метою всебічного, повного, об'єктивного розгляду справи, задля забезпечення сторонам конституційного права на судовий захист та дотримання принципів господарського судочинства, суд вважав за можливе продовжити за власною ініціативою процесуальний строк на подання відзиву представнику відповідача2, прийняти відзив на позовну заяву (вх. 30662 від 09.11.2023) до розгляду із долученням до матеріалів справи.
В судове засідання 09.11.2023 прибула представник відповідача2.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, були повідомлені про час, дату, місце судового засідання у встановленому законом порядку.
В судовому засідання 09.11.2023 судом, для надання можливості позивачу скористатись своїм процесуальним правом для подачі відповіді на відзив відповідача2, ухвалою суду, яку внесено до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи по суді на 28 листопада 2023 року о(б) 11:50 год.
В судовому засіданні 28.11.2023 представниця позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, просила суд позов задовольнити.
В судовому засіданні 28.11.2023 представники відповідачів проти позовних вимог заперечували в повному обсязі, просили в позові відмовити.
Суд бере до уваги, що за змістом ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, розумні строки розгляду справи судом. Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об'єктивного та розумного обґрунтування. Відповідно до статті 114 Господарського процесуального кодексу України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства. Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України"). Статтею 248 ГПК України унормовано, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Проте, 24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 (із змінами) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Згідно статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється. При цьому, згідно Рекомендацій, прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ. На підставі вищевикладеного, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, для надання можливості сторонам висловити спою правову позицію щодо позовних вимог та встановлення істини у даній справі, суд був вимушений з об'єктивних причин вийти за межі строку встановленого статтею 248 ГПК України, який у даному випадку не є розумним для розгляду даної справи.
Враховуючи викладене, розглянувши подані на розгляд суду матеріали справи, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи у розумні строки та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.
Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (див. висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19).
Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотніми (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" (Doran v. Ireland)).
Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.02.2020 р. у справі № 923/364/19 та від 16.06.2020 р. у справі № 904/1221/19.
Крім того, необхідно звернути увагу, що Велика Палата Верховного Суду визначила, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору в зв'язку з чим суд розглядає справу у межах заявлених вимог, але, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав. Виконання такого обов'язку пов'язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 1 липня 2021 року у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 1 лютого 2022 року у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 4 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (пункт 31)).
Отже, розглядаючи справу суд має з'ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах (див. висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).
Частинами 1, 2 статті 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
За статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Захист права власності - це сукупність передбачених законом цивільно-правових засобів, які, по-перше, гарантують нормальне господарське використання майна (тобто вони забезпечують захист відносин власності в їх непорушеному стані), по-друге - застосовуються для поновлення порушених правовідносин власності, для усунення перешкод, що заважають їх нормальному функціонуванню, для відшкодування збитків, які заподіяні власнику.
Згідно із частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вбачається з постанови Вищого господарського суду України від 10 жовтня 2017 року у справі № Б-39/13-10 рішенням Харківського обласного постійно діючого третейського суду у справі № 2/4-05 визнано право власності ОСОБА_1 на нежитлові споруди (кафе, підсобні приміщення) літ. "А-2", двоповерхове, цегляне, загальною площею 1 651 кв.м., літ. "Б-2", двоповерхове, дерев'яне, загальною площею 43,6 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , та зобов'язано КП "Харківське міське БТІ" зареєструвати право власності ОСОБА_1 , на ці нежитлові будівлі.
08.12.2005 ОСОБА_1 звернувся до Червонозаводського районного суду з заявою про видачу виконавчого листа на підставі рішення постійно діючого третейського суду Харківської області від 17 листопада 2005 року у справі № 2/4-05 про визнання права власності.
13.12.2005 ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова у справі № 2- 5667/05 заяву ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа було задоволено, видано виконавчий лист на підставі рішення Харківського обласного постійно діючого Третейського суду від 17.11.2005.
На підставі зазначеного рішення Харківського обласного постійно діючого третейського суду та ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова 13.12.2005р. за ОСОБА_1 10.03.2006 було зареєстровано право власності на нежитлові приміщення літ. "А-2", двоповерхове, цегляне, загальною площею 1 422,6 кв.м., літ. "Б-2", двоповерхове, дерев'яне, загальною площею 39,5 кв.м.
З матеріалів справи вбачається, що 20.08.2008 між Акціонерним банком "Факторіал-Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №П_001/73_08 від 20.08.2008, відповідно до якого боржнику були надані грошові кошти в сумі 700000,00 дол. США зі сплатою 12,5 процентів річних, що за розрахунком на 26.07.2010 відповідно до курсу НБУ становить загальну суму 5877421,71 грн.
В забезпечення виконання умов кредитного договору між сторонами укладено іпотечний договір № П_001/73_08-ІД від 20.08.2008, предметом якого стали нежитлові будівлі літ. А-2, пл. 1422,6 кв.м, літ. Б-2 пл. 39,5 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 .
Крім того, 04.02.2009 ухвалою судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у справі №6/1-10 відмовлено в задоволенні апеляційної скарги Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю; частково задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Таміра»; скасовано ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13.12.2005р. та повернуто справу про видачу виконавчого листа на підставі рішення Харківського постійно діючого третейського суду від 17.11.2005р. до суду першої інстанції на новий розгляд.
З матеріалів справи про банкрутство Б-39/13-10, зокрема зі змісту ухвали Господарський суд Харківської області від "28" січня 2021 вбачається, що у встановлений судом строк від ПАТ "СЕБ Банк" (правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк") у справі Б-39/13-10 надійшла заява (вх. № 17491 від 26.08.2010) з грошовими вимогами до ФОП Потапова І.І. за кредитним договором №П_001/73_08 від 20.08.2008, відповідно до якого боржнику були надані грошові кошти в сумі 700000,00 дол. США зі сплатою 12,5 процентів річних, що за розрахунком на 26.07.2010 відповідно до курсу НБУ становить загальну суму 5877421,71 грн. Ліквідатором вимоги ПАТ "СЕБ Банк" (правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк") розглянуто, визнано в повному обсязі в сумі 5877421,71 грн та включено до реєстру вимог кредиторів в сумі 5777728,71 грн - основний борг та в сумі 99693,00 грн - штрафні санкції до третьої черги задоволення, як зобов'язання, забезпечені заставою майна, про що у встановленому порядку повідомлено заявника.
26.10.2010 ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова у справі №6-1/10 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа за рішенням Харківського обласного постійно діючого Третейського суду відмовлено, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий 13.12.2005 Червонозаводським районним судом м. Харкова та посвідчений його печаткою за рішенням Харківського обласного постійно діючого Третейського суду від 17.11.2005 у справі № 2/4-05.
22.07.2011 рішенням Московського районного суду у справі № 2-2884/11 було задоволено позов ТОВ "Таміра" до ОСОБА_1 ; припинено право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно: нежитлові будівлі: літ. А-2 площею 1 422,6 кв.м. літ. Б-2 площею 39,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , які належать йому згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 10058496 від 10.03.2006 шляхом скасування державної реєстрації, зобов'язано КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації " скасувати державну реєстрацію права власності на вказане майно, до державного реєстру речових прав на нерухоме майно внести відповідний запис.
Відповідні висновки суду з посиланням на вимоги статей 328 Цивільного кодексу України, статей 1 та 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та Тимчасове Положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно мотивовано обґрунтованістю позовних вимог щодо припинення права власності ОСОБА_1 , оскільки виконавчий лист на підставі якого останнім було набуто право власності на нежитлові будівлі: літ. А-2 площею 1 422,6 кв.м. літ. Б-2 площею 39,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , виданий 13.12.2005р. Червонозаводським районним судом м. Харкова та посвідчений його печаткою за рішенням Харківського обласного постійно діючого Третейського суду від 17.11.2005р. у справі №2/4-05 не підлягає виконанню на підставі ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26.10.2010р. Крім того, в рішенні Московського районного суду у справі № 2-2884/11 від 22.07.2011 з листа Комунального підприємства Харківське міське бюро технічної інвентаризації від 09.07.2013р. №1101121 вбачається, що обстеженням від 22.06.2009 р. було встановлено, що до нежитлової будівлі літ. А-2 були самочинно добудовані та реконструйовані нежитлові приміщення: підвалу; 1-го поверху; 2-го поверху; 3-го поверху; 4-го поверху, в результаті чого нежитлова будівля літ. А-2 змінила літеру на літ. А-4, загальною площею 1 967,6 кв.м.
29.07.2011 заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова у справі № 2-4719/11 було задоволено позов ОСОБА_2 , якою було здійснено реконструкцію та надбудову 3-го та 4-го поверху до спірних нежитлових приміщень; визнано за ОСОБА_2 право власності на нежитлові приміщення в будівлі літ. "А-4" по АДРЕСА_2 , а саме: в підвальній частині - приміщення № 0-5 площею 11,3 кв.м., № 0-6- 31,5 кв.м., № 0-7 - 31,4 кв.м., № 0-8 - 26,5 кв.м., № 0-12 - 12,2 кв.м., № 0-14- 20,6 кв.м.; на 1-му поверсі- приміщення № 1-2 площею 4,6 кв.м., № 1-16 - 12,4 кв., м., № 1 -19 - 87,5 кв.м., 1-20 - 8,2 кв.м.; на 2-му поверсі - приміщення № 2-8 площею 13,5 кв.м.; на 3- му поверсі - приміщення № 3-2 площею 8,3 кв.м., № 3-3 - 52,6 кв.м., № 3-4 - 37,2 кв.м., № 3-5 - 28,0 кв.м., № 3-6 - 57,6 кв.м., № 3-7 - 13,6 кв.м., № 3-8 - 23,5 кв.м., № 3-9 - 7,0 кв.м.; на 4-му поверсі - приміщення № 4-2 площею 60,7 кв.м., № 4-3 - 39,0 кв.м., № 4-4 - 13,7 кв.м., № 4-5 - 5,5 кв.м., № 4-6 - 16,5 кв.м., загальною площею 622,9 кв.м .
Станом на 31.12.2012 нежитлові приміщення підвалу № 0-5, № 0-8 № 0-12,№ 0-14 - площею 133,5кв.м.; 1-го поверху - приміщення № 1-2, № 1-16, № 1-19, 1-20 - площею 112,7 кв.м.; 2-го поверху - приміщення № 2-8 площею 13,5 кв.м.; 3-го поверху - приміщення № 3-2, № 3-9 - площею 227,8кв.м.; 4-го поверху - приміщення № 4-2, № 4-6 - площею 135,4кв.м., в нежитловій будівлі літ. А-4, загальною площею 622,9 кв.м , зареєстровані за ОСОБА_3 на підставі договору іпотеки р.№182 від 10.02.2012р. посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Назаровою О.С.
У зв'язку з чим, за ОСОБА_1 на праві приватної власності згідно даних інвентаризаційної справи замість нежитлової будівлі літ.А-2 площею 1 422,6 кв.м., залишились нежитлові приміщення підвалу № 0-1 04; 0-9, 0-10,0-11, 0-13 площею 192,5 кв.м., 1-ого поверху № 1-1, 1-3 -:- 1-15, 1-17, 1-18, 1-21 -:- 1-41 площею 662,9 кв.м., 2-ого поверху № 2-1 0:- 2-7, 2-9, 2-10 площею 453,1 кв.м., антресолі 2-ого поверху № 2-11, 2-12 площею 22,3 кв.м., 3-ого поверху площею 13,9 кв.м. в нежитловій будівлі літ.А-4 загальною площею 1 344,7 кв.м.
15.07.2015 рішенням апеляційного суду Харківської області у справі №2-2884/11 залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.03.2016р. частково задоволено апеляційну скаргу ПАТ "Фідобанк"; відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Таміра" до ОСОБА_1 про припинення права власності на нежитлові будівлі літ "А-2", площею 1422,6 кв.м., літ "Б-2" площею 39,5 кв.м. по АДРЕСА_2 ; скасовано рішення Московського районного суду м. Харкова від 22.11.2011р.
09.10.2015р. ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у справі №6-1/2010 частково задоволено апеляційну скаргу ПАТ "Фідобанк"; скасовано ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26.10.2010р., передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
10.11.2015р. ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова у справі №646/13297/15-ц залишеною без змін ухвалами апеляційного суду Харківської області від 23.12.2015р. та Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 14.07.2016р. заяву ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа за рішенням Харківського обласного постійно діючого Третейського суду - залишено без розгляду.
Ухвала мотивована тим, що від ОСОБА_1 надійшла заява про залишення без розгляду заяви про видачу виконавчого листа, вказані обставини були визнані судом такими, що не суперечать вимогам діючого законодавства та не порушують права, інтереси та свободи сторін.
У зв'язку з тим, що спірне нерухоме майно, яке було передано в іпотеку на підставі іпотечного договору № П_001/73_08-ІД від 20.08.2008р., укладеного в забезпечення виконання зобов'язань між АБ "Факторіал Банк", правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк", та ОСОБА_1 за кредитним договором № П 001/73 08 від 20.08.2008, є предметом забезпечення кредиторських вимог банку, та відповідно внесено до цілісного майнового комплексу банкрута, Публічне акціонерне товариство "Фідобанк" не погодившись з зазначеними висновками суду, звернулося з позовом до Харківського окружного адміністративного суду.
За результатами розгляду даного позову, 12.10.2015 постановою Харківського окружного адміністративного суду у справі № 820/7861/15 було частково задоволено адміністративний позов ПАТ "ФІДОБАНК" до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області, третя особа: ОСОБА_1 про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії; постановлено скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції №22045796 від 12.06.2015 року про припинення права власності за номером 10023005 на нерухоме майно нежитлові будівлі: літ. А-2 площею 1 422,6 кв.м. літ. Б-2 площею 39,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 за суб'єктом ОСОБА_1
17.12.2015 постановою Харківського апеляційного адміністративного суду у справі № 820/7861/15 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задоволено, апеляційну скаргу Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції задоволено частково, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2015р. у справі № 820/7861/15 скасовано; прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області, третя особа - ОСОБА_1 , про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено у повному обсязі.
15.01.2016 ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПУАТ "ФІДОБАНК" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року у справі за позовом ПУАТ "ФІДОБАНК" до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області, Харківського міського управління юстиції Харківської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, ухвалено витребувати з Харківського окружного адміністративного суду вказану адміністративну справу № 820/7861/15.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 по справі №Б-39/13-10 ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.04.2017р. у справі №Б-39/13-10 скасовано в частині задоволення заяви ліквідатора (вх. № 1732 від 19.01.2017р.) про визнання права власності за ОСОБА_1 на наступне нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення підвалу № 0-1 -:- 04; 0-9, 0-10,0-11, 0-13 площею 192,5 кв.м., 1-ого поверху № 1-1, 1-3 -:- 1-15, 1-17, 1-18, 1-21 -:- 1-41 площею 662,9 кв.м., 2-ого поверху № 2-1 0:- 2-7, 2-9, 2-10 площею 453,1 кв.м., антресолі 2-ого поверху № 2-11, 2-12 площею 22,3 кв.м., 3-ого поверху площею 13,9 кв.м. в нежитловій будівлі літ.А-4 загальною площею 1 344,7 кв.м., нежитлові приміщення літ "Б-2" площею 39,5 кв.м., які знаходяться у м. Харків, проспект 50 років ВЛКСМ, 55-А.
Обґрунтовуючи вищезазначене судове рішення, колегія Харківського апеляційного господарського суду зазначила, що враховуючи встановлення вищезазначеними судовими рішеннями факту відсутності права власності у боржника на спірні нежитлові приміщення, а зі змісту частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України та частини 10 статті 38 Закону України "Про третейські суди" випливає, що обставини, встановлені рішенням третейського суду, не мають преюдиціального значення для господарського суду, в тому числі і у розгляді ним справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у третейському провадженні, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що рішення Харківського обласного постійно діючого третейського суду від 17.11.2005р. у справі № 2/4-05 про визнання юридичного факту, а саме встановлення права власності, не може породжувати будь-яких правових наслідків, оскільки боржник в добровільному порядку відмовився від отримання виконавчого документу на підставі якого можливо було зареєструвати право власності на спірні нежитлові приміщення у встановленому законом порядку.
Постановою Вищого господарського суду України від 10.10.2017 по справі №Б-39/13- 10, касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ "Фідобанк" Коваленка О.В. залишено без задоволення. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 у справі №Б-39/13-10 залишено без змін.
Окрім того, суд зазначає, що від ПАТ "Фідобанк" у справі №Б-39/13- 10 надійшла заява (вх. № 35451 від 20.12.2018 р.) з грошовими вимогами до боржника у сумі 14807861,35 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківській області від 11 квітня 2019 року по справі №Б-39/13-10 відмовлено ПАТ "Фідобанк" в задоволенні заяви з грошовими вимогами до боржника у сумі 14807861,35 грн.
Не погодившись з вказаною ухвалою, ПАТ «Фідобанк» звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області у справі №Б-39/13-10 від 11.04.2019 повністю і ухвалити нове рішення яким: - задовольнити вимоги ПАТ «Фідобанк» в сумі 14807861,35 грн. за рахунок вартості переданого в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами, а саме наступного майна: нежитлових будівель: літ. А-2 площею 1422,6 кв.м. літ Ю-2 площею 39,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , та зареєстровані за Потаповим 1.1. ; - додатково внести до реєстру вимог кредиторів вимоги ПАТ «Фідобанк», які забезпечені іпотекою майна ОСОБА_1 в сумі 14807861,35 грн.;- кошти одержані від реалізації майна ліквідаційної процедури перерахувати на рахунок ПАТ «Фідобанк» (вказані реквізити рахунку).
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15 серпня 2019 року по справі №Б-39/13-10 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.04.2019 у справі № Б-39/13-10 залишено без змін.
Публічне акціонерне товариство "Фідобанк" не погодилось з постановою Східного апеляційного господарського суду від 15 серпня 2019 року, подано касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.08.2019 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.04.2019 у справі № Б-39/13-10 повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги ПАТ "Фідобанк" в сумі 14 807 861,35 грн за рахунок вартості переданого в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами, а саме наступного майна: нежитлових будівель літ. А-2, площею 1422,6 кв.м., літ. Б-2 площею 39,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 та зареєстровані за ОСОБА_1 ; додатково внести до реєстру вимог кредиторів вимоги ПАТ "Фідобанк", які забезпечені іпотекою майна ОСОБА_1 в сумі 14 807 861,35 грн; кошти, одержані від реалізації майна в межах ліквідаційної процедури перерахувати за реквізитами ПАТ "Фідобанк" (код ЄДРІІОУ 14351016).
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 07 листопада 2019 року у справі № Б-39/13-10 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" залишено без задоволення, Постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.08.2019 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.04.2019 у справі № Б-39/13-10 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 березня 2020 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» - задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2015р. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015р. - скасовано. Провадження у справі №820/7861/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" до відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області, Харківського міського управління юстиції Харківської області, третя особа - ОСОБА_1 про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - закрито.
25.09.2020 між ПАТ "Фідобанк" (банк) та ТОВ "Спектрум ессетс" (новий кредитор) було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №GL3N218881 (за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-08-07-000001-b від 01.09.2020, складених товарною біржею "Еко біржа"), за умовами та в порядку якого банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у додатку № 1 до цього договору (у тому числі за кредитним договором № П_001/73_08 від 20.08.2008, укладеним з ОСОБА_1 , та за іпотечним договором № П_001/73_08-ІД від 20.08.2008, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Трощій І.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 4547, іпотекодавцем за яким є ОСОБА_1 ), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави та/або договорами, з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстром у додатку №1 до договору (основні зобов'язання, права вимоги); новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти в сумі та в порядку, визначених цим договором.
Пунктом 2 договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №GL3N218881 від 25.09.2020 передбачено, зокрема, те, що за цим договором новий кредитор в день укладання цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4 цього договору, набуває всі права кредитора за основними договорами, включаючи право вимагати належного виконання боржниками зобов'язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у додатку № 1 до цього договору, право вимагати сплати неустойок, пеней, штрафів, передбачених основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених ст.625 ЦК України (індекс інфляції, 3% річних), право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов'язань за основними договорами, право вимагати застосування наслідків реституції при недійсності правочинів, право отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна боржників, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсними договорів, права, що випливають із судових справ, у тому числі справ про банкрутство боржників, виконавчих проваджень щодо боржників, в тому числі щодо майна боржників, яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладення цього договору, права вимоги за мировими угодами із боржниками, договорами з арбітражними керуючими боржників, охоронними організаціям, права участі в комітеті кредиторів боржників, тощо. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання з рахунку/рахунків боржників, що надане банку відповідно до умов основних договорів.
Відповідно до п. 4 договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №GL3N218881 від 25.09.2020 сторони домовилися, що за відступлення прав вимоги за основними договорами новий кредитор сплачує банку грошові кошти в сумі 52589658,70 грн без ПДВ.
Згідно з п. 14 вищезазначеного договору, цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін.
23.09.2020 ТОВ "Спектрум ессетс" на рахунок ПАТ "Фідобанк" здійснило оплату за лотом GL3N218881, протокол № UA-EA-2020-08-07-000001-b від 01.09.2020, що підтверджується платіжним дорученням № 2353 від 23.09.2020.
Ухвалою суду у справі №Б-39/13- 10 від 28.01.2021 задоволено заяву ТОВ "Спекрум ессетс" про заміну кредитора правонаступником (вх. № 30250 від 28.12.2020). Здійснено заміну кредитора у справі про банкрутство ФОП Потапова Ігоря Івановича - публічне акціонерне товариство "Фідобанк" на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "Спектрум ессетс" (01032, м. Київ, вул.Кловський узвіз, буд. 7, поверх 5, код ЄДРПОУ 43285992) (в розмірі грошових вимог на суму 5777728,71 грн - основного боргу та 99693,00 грн - штрафних санкцій). Зобов'язано ліквідатора врахувати відповідну заміну кредитора в реєстрі вимог кредиторів.
Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що враховуючи встановлення вищезазначеними судовими рішеннями факту відсутності права власності у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на спірні нежитлові будівлі: літ. А-2 площею 1 422,6 кв.м. літ. Б-2 площею 39,5 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, проспект 50-р. ВЛКСМ, №55-А, а зі змісту частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України та частини 10 статті 38 Закону України "Про третейські суди" випливає, що обставини, встановлені рішенням третейського суду, не мають преюдиціального значення для господарського суду, в тому числі і у розгляді ним справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у третейському провадженні, колегія Харківського апеляційного господарського суду в ухвалі від 25.05.2017 по справі №Б-39/13-10, з якою погодився Вищий господарський суд України, прийшла до висновку, що рішення Харківського обласного постійно діючого третейського суду від 17.11.2005р. у справі № 2/4-05 про визнання юридичного факту, а саме встановлення права власності, не може породжувати будь-яких правових наслідків, оскільки боржник в добровільному порядку відмовився від отримання виконавчого документу на підставі якого можливо було зареєструвати право власності на спірні нежитлові приміщення у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій бере участь особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").
Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
Таким чином, враховуючи, що позивачем у даній справі не надано суду належних доказів в підтвердження права власності ОСОБА_1 (відповідача1) на нерухоме майно - нежитлові будівлі: літ. А-2 площею 1 422,6 кв.м. літ. Б-2 площею 39,5 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, проспект 50-р. ВЛКСМ, №55-А, а вищезазначеними судовими рішеннями встановлено, що рішення Харківського обласного постійно діючого третейського суду від 17.11.2005р. у справі № 2/4-05 про визнання юридичного факту, а саме встановлення права власності, не може породжувати будь-яких правових наслідків, оскільки боржник в добровільному порядку відмовився від отримання виконавчого документу на підставі якого можливо було зареєструвати право власності на спірні нежитлові приміщення у встановленому законом порядку, а отже, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про встановлення юридичного факту - наявності у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) права власності на нерухоме майно - нежитлові будівлі: літ. А-2 площею 1 422,6 кв.м. літ. Б-2 площею 39,5 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, проспект 50-р. ВЛКСМ, №55-А, а , отже, і похідних позовних вимог - скасування рішення державного реєстратора та зобов'язання Департаменту реєстрації Харківської міської ради відновити державну реєстрацію права власності .
Щодо ефективності обраного способу захисту та відновлення порушеного права позивачем - вимоги про встановлення юридичного факту, суд зазначає наступне.
Заявлена позивачем вимога про встановлення юридичного факту - наявності у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) права власності на нерухоме майно - нежитлові будівлі: літ. А-2 площею 1 422,6 кв.м. літ. Б-2 площею 39,5 кв.м. не може бути предметом спору і самостійно розглядатись в окремій справі. Встановлення факту може лише бути елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.
Згідно правового висновку, наведеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 року у справі №905/1926/16, вимога про встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки відповідно до положень ч. 1 ст. 2, ст. 20 ГПК Украйни до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.
Юридичні факти можуть встановлюватися господарськими судами при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне, як елемент оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості позовних вимог.
Загальними вимогами процесуального права визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову (постанова Верховного Суду від 14.05.2019 року у справі № 910/7631/18).
Враховуючи викладене, суд, також, приходить до висновку, що заявлена позивачем позовна вимога про встановлення юридичного факту - наявності у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) права власності на нерухоме майно - нежитлові будівлі: літ. А-2 площею 1 422,6 кв.м. літ. Б-2 площею 39,5 кв.м. не може забезпечити поновлення порушених прав, а отже обраний спосіб захисту в будь-якому випадку є неефективним у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з презумпції обов'язковості доведення обставин, на які посилається сторона, яка стверджує про такі обставини, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про відмову в задоволені позову, судові витрати, понесені позивачем покладаються на позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року "Справа "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року).
Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1-5, 10-13, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 194-196, 201, 202, 208-210, 216-220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» (01021, м. Київ, Кловський Узвіз, буд. 7, приміщення 51, код ЄДРПОУ 43285992).
Відповідач1: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач2: Департамент реєстрації Харківської міської ради (61003, м. Харків, Павлівський майдан, буд. 4, код ЄДРПОУ 40214227).
Повний текст рішення складено та підписано 04.12.2023.
Суддя В.О. Усатий