ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" грудня 2023 р. м. Рівне Справа № 918/1159/23
Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О. Гуменюк, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпановський імпорт -експорт"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"
про стягнення 346,94 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
УСТАНОВИВ:
У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Шпановський імпорт - експорт" (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (відповідач), про стягнення 13 654,94 грн, з яких: 13 308,00 грн основного боргу, 173,40 грн 3 % річних та 173,54 грн інфляційних за договором поставки № 53-122-01-23-13233 від 14.04.2023.
Cтислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Згідно із з позовною заявою, 14.03.2023 між позивачем (постачальник) та відповідачем (замовник) укладено договір поставки № 53-122-01-23-13233 (договір), за умовами якого позивач зобов'язався поставити і передати у власність відповідача продукцію, а відповідач зобов'язався оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації №1 (додаток № 1 до договору). На виконання умов зазначеного договору позивачем поставлено відповідачу товар на суму 17 048,00 грн, що підтверджується видатковою накладною, у свою чергу, відповідачем отриманий товар оплачений частково, на суму 3 740,00 грн, та із простроченням. Відтак заборгованість відповідача перед позивачем становить 13 308,00 грн. За недотримання відповідачем умов договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача, окрім основного боргу, 173,40 грн 3% річних та 173,54 грн інфляційних.
У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 11, 525, 526, 530, 538, 625, 692, 712 ЦК України та ст. 193, 265 ГК України тощо.
01.12.2023 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому останній просить суд у задоволенні позову відмовити та зазначає, що 22.06.2023 відповідачем здійснено оплату за поставлену продукцію у розмірі 3 740, 00 грн. 31.10.2023 на адресу відповідача надійшла претензія від 27.10.2023 на загальну суму 13 524,39 грн, з яких: 13 308,00 грн основного боргу, 149,85 грн 3% річних та 66,54 грн інфляційних втрат. 17.11.2023 на адресу позивача скерована відповідь на претензію з інформацією про те, що ВП “Рівненська АЕС” вживаються заходи щодо проведення розрахунків, а оплата буде здійснена в обов'язковому порядку. 21.11.202 сплачено залишок заборгованості в розмірі 13 308,00 грн, що підтверджує передчасність звернення до суду з позовом. Вказує, що подаючи позовну заяву, позивач заявив до стягнення 173,54 грн інфляційних втрат, що нараховані за порушення грошових зобов'язань за договором поставки за період “вересень - жовтень 2023 року”, хоча 3% річних позивачем заявлені за період з 13.06.2023 по 21.06.2023 та з 22.06.2023 по 15.11.2023. Ураховуючи той факт, що протягом липня - серпня 2023 року (місяці, протягом яких мало місце порушення грошових зобов'язань за договором поставки) індекс інфляції був від'ємний (тобто мала місце дефляція), відтак просить суд відмовити позивачу у задоволенні неправомірно нарахованих інфляційних втрат. Крім цього, заперечує проти розміру правової допомоги, заявленої позивачем до стягнення.
Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін та результати їх розгляду.
Ухвалою суду від 21.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/1159/23 у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначене на 04.12.2023.
29.11.2023 від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу, до якої долучені докази оплати відповідачем основного боргу (копія платіжної інструкції).
Ухвалою суду від 04.12.2023 провадження у справі № 918/1159/23 в частині стягнення 13 308,00 грн основного боргу закрито.
04.12.2023 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій позивач просить суд збільшити розмір позовних вимог на 5,47 грн та стягнути з відповідача 178,87 грн 3% річних та 173,54 грн інфляційних.
У силу вимог п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема диспозитивність, згідно з якою учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Зважаючи, що заява про збільшення позовних вимог подана у порядку та строк, визначені ГПК України, відтак приймається судом.
04.12.2023 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника.
Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв'язку, оцінивши подані докази,
суд установив таке.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
14.04.2023 між позивачем (постачальник) та відповідачем (замовник) укладено договір поставки № 53-122-01-23-13233 (договір), за п. 1.1. якого позивач (постачальник) в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується поставити і передати у власність відповідача (замовника) продукцію, а замовник, у свою чергу, зобов'язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації № 1, що є додатком № 1 до договору.
Відповідно до п. 12.1. договору, він уважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками. Строк дії цього договору по 31.12.2023, а в частині виконання гарантійних зобов'язань постачальника, що передбачені цим договором, - до спливу гарантійних строків.
За п. 1.2. договору предметом поставки за цим договору є продукція: 30190000-7, дошки для маркера, які передбачені специфікацією № 1 до цього договору.
Згідно з п. 2.1. - 2.4. договору ціна продукції, що поставляється за цим договором, становить 17 048,00 грн, без ПДВ. Загальна сума договору становить 17 048,00 грн.
Кількість товару та ціна за одиницю товару вказана у специфікації № 1 (додаток № 1) до цього договору. Ціна на продукцію є остаточною і змінам не підлягає.
Пунктами 3.1., 3.2. договору сторонами погоджено, що продукція поставляється в період по 31.12.2023. Строк поставки продукції за цим договором вказаний у специфікації № 1 та визначається кількістю календарних днів з дати оприлюднення цього договору на вебпорталі Уповноваженого органу згідно з Законом України "Про публічні закупівлі".
Продукція поставляється на умовах DDP згідно з Інкотермс-2010. Місце поставки та вантажоодержувач: 34400, м. Вараш, склад Рівненського відділення ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК" Енергоатом" При поставці продукції сторони керуються діючим законодавством та цим договором.
У розділі 4 договору сторони погодили, що кількість та асортимент продукції визначається специфікацією до цього договору. Якість та комплектність продукції повинна відповідати умовам договору, технічній специфікації (додаток № 2 до договору).
Розділом 8 договору передбачено порядок передачі та приймання продукції. Так, приймання продукції за кількістю та якістю (вхідний контроль) здійснюється відповідно до вимог Стандарту ДП НАЕК Енергоатом: Управління закупівлями продукції.
Організація вхідного контролю продукції для АЕС СОУ НАЕК 038:2021, при наявності товарно-супровідних документів, передбачених п. 8.2. договору. Товарно-супровідні документи, що надаються постачальником при здійсненні поставки продукції: видаткова накладна або накладна. Успішне проходження продукцією вхідного контролю (ВК-1) специфікації підтверджується відповідним актом та ярликом на придатну продукцію згідно зі Стандартом ДП НАЕК Енергоатом Управління закупівлями продукції.
Організація вхідного контролю продукції для АЕС СОУ НАЕК 038:2021. Датою поставки продукції є дата підписання видаткової накладної або накладної вантажоодержувачем.
Перехід права власності на продукцію за договором відбувається в момент поставки продукції за умови наявності належним чином оформлених товарно-супровідних документів. У випадку виявлення замовником під час приймання продукції невідповідностей щодо кількості, якості, комплектності, відсутності або неналежного оформлення супровідних документів постачальник зобов'язаний усунути виявлені невідповідності протягом 20 робочих днів з моменту отримання письмового повідомлення (вимоги) від замовника. У випадку неусунення виявлених невідповідностей протягом вказаного строку, постачальник сплачує замовнику штрафні санкції, передбачені п. 9.1. договору. Сплата штрафних санкцій не звільняє постачальника від виконання зобов'язань за договором.
Судом установлено, що на виконання умов договору позивач здійснив поставку продукції, що підтверджується видатковою накладною № 21547 від 14.04.2023 на суму 17 048,00 грн.
Відповідно до п. 6.1., 6.2. договору оплата за поставлену якісну продукцію здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно з СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції" Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію. Про дату оформлення ярлика на придатну продукцію замовник письмово повідомляє постачальника не пізніше п'яти робочих днів з дати оформлення ярлика.
Останнім днем строку на оплату продукції, поставленої 14.04.2023, на яку оформлено ярлик на придатну продукцію 28.04.2023, є 12.06.2023. Отже, першим днем прострочення є 13.06.2023.
У порушення умов договору відповідач здійснив оплату за поставлену продукцію частково на суму 3 740,00 грн з простроченням, що підтверджується платіжними інструкціями: № 22/06/2023 від 22.06.2023 на суму 1 663,00 грн та № 22/06/2023 від 22.06.2023 на суму 2 077,00 грн.
Ухвалою суду від 04.12.2023 провадження у справі № 918/1159/23 в частині стягнення 13 308,00 грн основного боргу закрито, відтак основний борг станом на момент розгляду справи відсутній.
За недотримання відповідачем умов договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення 178,87 грн 3% річних та 173,54 грн інфляційних.
З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов'язані із несвоєчасною оплатою товару за договором поставки та відповідальністю за порушення строків оплати за поставлений товар, регулювання яких здійснюється ГК України та ЦК України.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Судами установлено, що правовідносини сторін виникли з договору, який за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписами ч. 1, 6, 7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються зі ст. 525, 526 ЦК України, унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як установлено судом із фактичних обставин справи, відповідач вартість поставленого позивачем товару сплатив у повному розмірі.
Заразом позивач, посилаючись на ст. 625 ЦК України, за прострочення грошового зобов'язання здійснив нарахування 178,87 грн 3% річних та 173,54 грн інфляційних.
За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Нарахування інфляційних втрат за наступний період здійснюється з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання. Вказана правова позиція щодо порядку нарахування інфляційних викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/190/18 від 04.06.2019 та у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у справі № 905/600/18 від 05.07.2019.
Суд, здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних, установив, що розмір перших становить 178,87 грн (при заявленому - 178,87 грн), а других - 173,54 грн (при заявленому - 173,54 грн) (розрахунок додається), отже, 3% річні та інфляційні підлягають задоволенню у заявленому розмірі.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача та про наявність підстав для задоволення позову.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються зі судового збору в розмірі 2 684,00 грн та правничої допомоги у розмірі 6 000, 00 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи, що позов задоволено, відтак судовий збір в розмірі 2 684,00 грн покладається на відповідача.
Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпановський імпорт - експорт" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" про стягнення 352,41 грн задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"(промзона, м. Вараш, Рівненська область, 34400, ідентифікаційний код 05425046), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпановський імпорт - експорт" (33001, м. Рівне, вул. Княгицького, буд.1, офіс 2, ідентифікаційний код 40526877) 178,87 грн 3% річних та 173,54 грн інфляційних.
Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"(промзона, м. Вараш, Рівненська область, 34400, ідентифікаційний код 05425046), на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпановський імпорт - експорт"(33001, м. Рівне, вул. Княгицького, буд.1, офіс 2, ідентифікаційний код 40526877) 2 684,00 грн судового збору.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Шпановський імпорт - експорт" (33001, м. Рівне, вул. Княгицького, буд.1, офіс 2, ідентифікаційний код 40526877).
Відповідач: Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом, від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (промзона, м.Вараш, Рівненська область, 34400, ідентифікаційний код 05425046).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне судове рішення складене та підписане 07.12.2023.
Суддя О.Андрійчук