ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
УХВАЛА
07 грудня 2023 року Справа № 915/1792/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
розглянувши матеріали
заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМГАРАНТ» (04060, м. Київ, вул. Олега Ольжича, буд. 35; ідентифікаційний код 41333090)
про видачу судового наказу
про: стягнення з Фізичної особи-підприємця Могилей Михайла Ігоровича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
заборгованості за Договором транспортно-експедиційного обслуговування № DTE 0207-3/2022 від 02.11.2022 у сумі 48 933,12 грн,
ВСТАНОВИВ:
27.11.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІМГАРАНТ» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з заявою б/н від 20.11.2023 (вх. № 15653/23) про видачу судового наказу (з додатками), у якій просить суд:
1. Видати судовий наказ про стягнення з фізичної особи-підприємця Могилей Михайла Ігоровича, РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМГАРАНТ», ЄДРПОУ: 41333090 заборгованості за договором в сумі 48 933,12 грн.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Могилей Михайла Ігоровича, РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМГАРАНТ», ЄДРПОУ: 41333090 пеню в розмірі 22 167,50 грн за порушення умов проведення розрахунків за Договором транспортно-експедиційного обслуговування № DTE 0207-3/2022 від 02.11.2022 року.
3. Судові витрати по справі стягнути з боржника.
Вимоги заявника ґрунтуються на підставі Договору транспортно-експедиційного обслуговування № DTE 0207-3/2022 від 02.11.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІМГАРАНТ», як експедитором, і Фізичною особою-підприємцем Могилей Михайлом Ігоровичем, як замовником, та мотивовані неналежним виконанням замовником своїх зобов'язань щодо оплати наданих експедитором послуг.
Дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу у зв'язку з таким:
Згідно зі ст. 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.
За приписами ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до положень ч.ч. 1-3 ст. 150 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.
У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
По-перше, суд зазначає, що за приписами п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
Суд констатує, що всупереч вимог ст. 150 ГПК України, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМГАРАНТ» не містить відомостей про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.
По-друге, за приписами п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне зауважити, що за загальним правилом, при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті (п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України). Водночас, підставою для відмови у видачі наказу є, зокрема, встановлення судом обставин, що з поданої заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги. Такі підстави для відмови у видачі судового наказу свідчать про наявність у суду обов'язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності/порушення його права.
Таким чином, розглядаючи заяву про видачу судового наказу, суд має встановити обставини виникнення або порушення права грошової вимоги зокрема, й саме в тій сумі, щодо стягнення якої подано відповідну заяву, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів.
Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зі змісту поданої заяви та доданих до неї документів судом встановлено таке.
За умовами пунктів 1.1, 1.3, 3.1, 3.5, 6.4 Договору транспортно-експедиційного обслуговування № DTE 0207-3/2022 від 02.11.2022 згідно даного Договору Експедитор зобов'язується за дорученням, за винагороду і за рахунок Замовника надавати транспортно-експедиторські послуги (далі - ТЕП) по організації міжнародних перевезень і перевезень по території України експортно-імпортних і транзитних вантажів Замовника автомобільним, залізничним, авіаційним і морським транспортом.
За домовленістю сторін Експедитор також може надавати додаткові послуги (як на території України, так і за її межами), необхідні для здійснення перевезення (підготовка товаро-супровідних документів, перевірка кількості і стан вантажу, його цілісність і збереження, вантажно-розвантажувальні роботи та інші допоміжні послуги у транспортній діяльності).
За цим Договором Замовник сплачує плату Експедитора та витрати Експедитора, сплачені ним на користь третіх осіб, залучених до виконання договору та/або пов'язаних з організацією надання послуг для здійснення перевезення (далі - вартість послуг). Вартість послуг визначається за взаємною домовленістю сторін у Заявках Замовника і фіксується в рахунках, які складає Експедитор.
Оплата вартості послуг здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Експедитора протягом 5 робочих днів з дати отримання рахунку. Рахунок на оплату направляється Замовнику на електронну пошту за реквізитами, зазначеними у цьому Договорі. Сторони домовилися, що рахунок вважається таким, що отриманий Замовником, з дня його відправлення на електронну пошту за реквізитами, зазначеними в цьому Договорі. В разі якщо Замовник не отримав від Експедитора рахунок на оплату будь-якого платежу, передбаченого цим Договором, Замовник здійснює оплату всіх належних до сплати платежів на підставі даного Договору та/або Заявки.
Експедитор складає та направляє на електронну пошту Замовника за реквізитами, зазначеними у цьому Договорі, акт наданих послуг.
Всупереч наведеному, до заяви про видачу судового наказу заявник не долучив рахунків, у яких фіксується вартість послуг, і на підставі яких за умовами Договору здійснюється оплата наданих послуг.
Крім того, суд зауважує, що за змістом заяви про видачу судового наказу, в обґрунтування заявлених вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІМГАРАНТ», зазначає, зокрема, про те, що рахунки на оплати та акти надання послуг були направлені на електронну пошту боржника у день виставлення рахунку.
Водночас, заявником не надано суду жодних доказів направлення рахунків та актів наданих послуг боржнику.
Враховуючи наведене, суд не може констатувати виникнення або порушення права грошової вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМГАРАНТ» до Фізичної особи-підприємця Могилей Михайла Ігоровича за Договором транспортно-експедиційного обслуговування № DTE 0207-3/2022 від 02.11.2022, у розмірі, визначеному заявником.
З урахуванням викладених вище обставин та норм процесуального права у сукупності, суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІМГАРАНТ» у видачі судового наказу на підставі п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Приписами ч. 2 ст. 152 ГПК України визначено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
У відповідності до ч. 1 ст.153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152, ст. ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІМГАРАНТ» у видачі судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Могилей Михайла Ігоровича заборгованості за Договором транспортно-експедиційного обслуговування № DTE 0207-3/2022 від 02.11.2022 у сумі 48 933,12 грн, за заявою б/н від 20.11.2023 (вх. № 15653/23) про видачу судового наказу у справі № 915/1792/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, визначеному статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.Г. Смородінова