ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
07.12.2023 Справа № 914/3881/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П.,
розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра Україна», м. Київ
про відвід судді
у справі №914/3881/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Листопад Істейт», м. Львів
до відповідача Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра Україна», м. Київ
про визнання недійсним свідоцтва на право власності на нерухоме майно в частині.
Представники сторін не викликалися
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Листопад Істейт» до Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра Україна» про визнання недійсним свідоцтва на право власності на нерухоме майно в частині.
Подальший хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та протоколах судового засідання.
07.12.2023 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 06.12.2023) представник відповідача - адвокат Герасько Олександр Анатолійович, подав заяву про відвід судді З. П. Гоменюк (вх.№29954/23).
У зазначеній заяві представник відповідача зазначає про те, що 25.10.2023 суддя Господарського суді Львівської області Гоменюк З.П. у справі №914/3881/21 постановила ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначила справу до судового розгляду по суті на 08.11.2023.
Однак, 22.11.2023 позивач скерував до суду клопотання про повернення до розгляду справи №914/3881/21 у підготовчому провадженні. Як підстави для повернення справи №914/3881/21 до розгляду у підготовчому провадженні позивачем зазначено про те, що відповідачем 07.11.2023 було подано новий доказ у справі - витяг з інвентаризаційної справи, згідно якого вбачається, що будівля по вулиці Міцкевича, 8 у місті Львові є багатофункціональним комплексом, яка складається із службових/офісних приміщень, торгових залів тощо.
Відповідач покликається на те, що чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено право господарським судам після закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті повернутися знову у підготовче провадження.
З огляду на наведе вище, 27.11.2023 відповідач висловив письмово свої заперечення щодо клопотання позивача про повернення до розгляду справи №914/3881/21 у підготовчому провадженні.
Однак, на думку відповідача, 04.12.2023 під час розгляду відповідного клопотання позивача про повернення до розгляду справи №914/3881/21 у підготовче провадження, суд не врахував думку представників відповідача Герасько О.А та Єлєніною С.М. щодо неможливості задоволення зазначеного клопотання.
Відтак, заява представника відповідача про відвід судді Гоменюк З.П. містить вказівки на порушення прав відповідача, що викликає в останнього сумніви у неупередженості та об'єктивності під час розгляду справи №914/3881/21 у складі судді Гоменюк З.П., адже, відповідач переконаний, що судом було постановлено процесуальну ухвалу, яка не передбачена нормами Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, відповідач просить суд відвести суддю Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П. від розгляду справи №914/3881/21.
Розглянувши заяву про відвід, суд зазначає про необґрунтованість поданої заяви та повідомляє наступне.
Заява про відвід розглядається без виклику та повідомлення сторін у порядку письмового провадження, за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України установлено обставини, за яких не допускається повторна участь судді у розгляді справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
При вирішенні справи «Білуха проти України» Європейський суд з прав людини у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Відповідно п. 1.2.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами
Однак такі підстави, вказані у заяві про відвід, як постановлення ухвали суду від 04.12.2023 та задоволення клопотання позивача про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні, стали відомі заявнику безпосередньо 04.12.2023. Відтак, подання заяви про відвід після спливу установленого законом строку не є підставою для відмови у її задоволенні.
Крім того, в обґрунтування обставин відводу судді у заяві про відвід вказані факти постановлення суддею ухвали суду від 04.12.2023 всупереч статті 255 Господарського кодексу України, яка не передбачає винесення судом відповідної ухвали про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні.
Згідно з ухвалами суду від 04.12.2023, суд, з метою з'ясування дійсних, повних і достовірних обставин справи, на підтвердження яких сторони мають надати належні і допустимі докази та точну інформацію, яку вони не надали, або не висловили свої доводи та міркування стосовно попередніх документів, про які дізнались під час розгляду, на вимогу позивача, для забезпечення процесуальних прав сторони, не може бути підставою для визнання суду упередженим на стороні позивача.
Усі клопотання учасників справи були предметом обговорення у судових засіданнях, сторони висловили свої доводи і міркування стосовно заявленого клопотання позивача про повернення до стадії розгляду справи у підготовчому провадженні, судом ці доводи приведено в ухвалі суду від 04.12.2023 та надалі викладено мотиви їх задоволення чи відхилення.
Згідно із нормами Господарського процесуального кодексу України суддя: може роз'яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи для доведення вимог чи їх спростування; спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Тобто, суддя для себе з'ясовує обставини справи і належність доказів, оскільки саме йому приймати рішення, тому завданням кожної із сторін є переконати суддю у власній правоті чи й у тому, що суддя помилково розуміє суть окремих питань чи й позову в цілому. Задоволення клопотання позивача судом щодо можливості повернутися до стадії розгляду у підготовчому провадженні з метою надання у справу належних, передбачених законом доказів та інформації, яка може бути реалізована сторонами виключно на стадії підготовчого провадження, не є доказом упередженості судді чи сприяння певному учаснику справи, оскільки це є право судді з'ясовувати об'єктивну істину.
Факти постановлення суддею ухвал суду (за результатами розгляду клопотань) самі по собі не є і не можуть бути обставиною для виникнення переконання у тому, що суддя не забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру у особистій зацікавленості, оскільки винесення ухвал за результатами розгляду клопотань є обов'язком судді, передбаченим законом, оскільки результат такого розгляду, як правило, завжди не на користь одного з учасників справи, оскільки судові рішення суддею приймаються відповідно до свого внутрішнього переконання.
Фактично відповідач просить дати оцінку вже постановленим ухвалам суду і (переоцінивши її), як визнати процесуальне рішення незаконним, так визнати і упередженість судді у зв'язку з цим.
Статтею 39 Господарського процесуального кодексу України визначено наступне. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Отже, підставами відводу зазначені обставини, які можуть бути підставою для оскарження рішення суду по справі, за результатами розгляду заяви та матеріалів справи обставин, що викликають сумнів у неупередженості суді не вбачаються, у зв'язку з чим суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Оскільки заява про відвід надійшла до суду за три робочі дні до наступного засідання, що призначено на 10.01.2024, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 35, 38, 39 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Визнати заявлений відвід необґрунтованим.
2. Передати справу №914/3881/21 для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу.
Суддя Гоменюк З.П.